Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Різновиди економічної діагностики
|
|
Процес діагностики може мати дослідницький, пошуковий та пізнавальний характер. Об'єктом діагностування можуть бути високоорганізовані системи або їх елементи. Завданням діагностування є визначення заходів, прийняття управлінських рішень, які спрямовані на удосконалення роботи всіх складових елементів системи та способів їх реалізації, усунення шкідливого впливу та відхилень критеріальних значень.
Класифікацію типів та видів діагностики можна навести за допомогою такої схеми (рис. 1.1.):
Господарська структура підприємства характеризується двома фундаментальними економічними вимірами. З одного боку, це функціональний стан основних факторів виробництва, який охоплюється поняттям " фінансово-економічний стан", а з іншого боку, підлягають дослідженню (виміру) види діяльності, яких, за А. Файолем, налічується шість:
· технічна діяльність, яка враховує виготовлення або виробництво;
· комерційна діяльність;
· фінансова діяльність;
· робота із гарантування безпеки;
· облікова діяльність;
· управлінська діяльність, що охоплює прогнозування, планування, організацію, управління, координацію та контроль.
За вітчизняним досвідом в діагностиці соціально-економічної системи виділяють такі напрямки:
§ вивчення соціально-економічної системи як об'єкта діагностики;
§ побудова та дослідження відповідних моделей соціально-економічної системи;
§ дослідження діагностичних систем та їх взаємозв'язок з об'єктами діагностики.
Рис. 1.1. Класифікація типів та видів економічної діагностики
Перший напрямок передбачає вирішення таких завдань:
− вивчення умов функціонування та стану виробничих соціально-економічних систем;
− вивчення елементів систем та зв'язків між ними;
− вивчення можливих станів системи;
− аналіз можливостей проведення дослідження ознак, що характеризують стан системи;
− збір та обробка статистичних даних, що дозволяють визначити імовірність станів системи;
− збір експериментальних даних про витрати, пов'язані з дослідженнями виробничих соціально-економічних систем.
Другий напрямок передбачає вирішення таких завдань:
− розробка методів діагностування кризи та причини її виникнення;
− формування правил побудови моделей, що дозволяють визначити кризовий стан системи.
Третій напрямок передбачає вирішення таких проблем:
− аналіз наявних діагностичних систем;
− виявлення принципів побудови діагностичних систем;
− розробка методів аналізу та застосування діагностичних систем;
− оцінка оптимальних способів діагностики;
− вибір критеріїв інформативності базових показників.
−
|
|