Основи організації маршу підрозділів і частин. Маршові можливості військ.

Марш - це організоване пересування військ в колонах по дорогах та колонними шляхами з метою виходу до назначеного району чи на вказаний рубіж. Він характеризується великою довжиною. Він застосовується при висуванні військ із глибини в прикордонні райони, при проведенні перегрупування головних сил, а також в тих випадках, коли для пересування недоцільно використовувати залізничний, водний або повітряний транспорт.

Види маршу: На штатній техніці; За необхідності у пішому порядку (зимою - на лижах)

Позитивні сторони - забезпечується цілісність організаційної структури підрозділів, зберігається бойова готовність, швидке розгортання та вступ у бій, кращі можливості для маневру з метою обходу районів руйнувань, пожеж, повеней, тощо.

Негативні сторони - великі витрати моторесурсів, пального, знос бойової техніки, висока виснаженість особового складу.

Умови здійснення маршу: При ймовірності вступу в бій; без загрози зіткнення з противником.

За напрямком марш може здійснюватись: До фронту; Уздовж фронту; Від фронту до тилу.

Від тилу до фронту здійснюється при організації наступу (для нарощування зусиль військ першого ешелону) або для переходу до оборони у напрямку прориву супротивника, а також для заміни військ, що втратили боєздатність.

Уздовж фронту – марш здійснюється з метою переносу зусиль на новий напрямок.

Від фронту до тилу – марш здійснюється, як правило, при перегрупуванні військ під час бойових дій або за умов відступу.

В будь-яких умовах, марш здійснюється приховано, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в ході бою або в глибокому тилу своїх військ - вдень.

Шляхи, по можливості, не повинні проходити повз великі населені пункти, вузли доріг, тіснини та поблизу залізничних станцій, портів, аеропортів, підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості. Батальйон: здійснює марш однією колоною. На марші може відокремлюватися в передовий загін, авангард або рухатися в складі головних сил бригади. При дії в передовому загоні йому вказується напрям дій. Рота: здійснює марш однією колоною. На марші може відокремлюватися в головну, бокову, тилову похідні застави або рухатись у складі колони батальйону.

Для здійснення маршу військам призначаються: вихідний рубіж (пункт); рубежі (пункти) регулювання; привали.

Вихідний пункт - призначається для своєчасного початку маршу. Час проходження вихідного пункту головою колони основних сил вважається початком маршу. Призначається на відстані, що забезпечує витягування та набирання заданої швидкості і, в залежності від глибини колони та умов місцевості може бути на відстані 5-10 км від передньої межі розташування.

Пункти регулювання - призначаються для забезпечення планомірного та організованого здійснення маршу підрозділами, а також для регулювання швидкості колон. Їх кількість та віддаль залежить від довжини маршруту, характеру місцевості, стану дорожньої мережі та погоди.

Привали, денний та нічний відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння та техніки, їх технічного обслуговування, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються тривалістю до 1 години через 3-4 години руху, а один привал тривалістю до 2-х годин - в другій половині добового переходу. В кінці кожного добового переходу призначається денний (нічний) відпочинок, а при здійсненні маршу на велику відстань через кожні 3-5 добові переходи при необхідності може призначатися добовий відпочинок.

Маршеві можливості військ. Це здатність до пересування своїм ходом із одного району в інший у встановлені строки при збереженні боєздатності. Показники маршових можливостей: середня швидкість руху колони; величина добового переходу.

Середня швидкість руху - визначається шляхом розділення всього шляху, що заплановано (було пройдено) на запланований (витрачений) час руху без врахування часу на привали. Вона може бути: - для змішаних та танкових колон 20-25 км/г; для автомобільних колон - 25-30 км/г. У горах, пустелі, північних районах, лісно-болотистій місцевості та інших несприятливих умовах, середня швидкість руху, залежно від характеру місцевості та стану доріг, може зменшуватись до 15-20 км/г. При здійсненні маршу механізованими підрозділами в пішому порядку, середня швидкість руху може бути 4-5 км/г, а зимою на лижах 5-7 км/г. У всіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

Величина добового переходу може складати: для змішаних та танкових колон - до 250 км; для автомобільних колон - до 300 км. В горах, пустелі, північних районах та в інших несприятливих умовах, вона може складати - до 200 км, а іноді й мене. Пересування військ своїм ходом на відстань більше одного добового переходу є маршем на велику відстань.

26. Цілі та види бойового забезпечення, їх основні завдання.

Бойове забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, які направлені на виключення раптовості нападу противника, зниження ефективності його вогню (ударів) по підрозділах батальйону (роти), створення їм сприятливих умов для організованого і своєчасного вступу в бій та успішного його ведення.

У батальйоні (роті) організовуються та здійснюють ся такі види бойового забезпечення: розвідка, охорона, захист від зброї масового ураження, радіоелектронна боротьба, тактичне маскування, інженерне забезпечення та забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Захист від високоточної зброї противника здійснюється під час виконання заходів бойового забезпечення. У батальйоні, крім того, проводиться радіоелектронна боротьба.

Бойове забезпечення організовується командиром батальйону (роти) відповідно до прийнятого ним рішення та розпорядженнями вищого штабу за видами бойового забезпечення. Начальник штабу батальйону безпосередньо організовує бойове забезпечення відповідно до вказівок командира батальйону. Відсутність вказівок та розпоряджень не звільняє командирів підрозділів від своєчасної організації бойового забезпечення.

- Розвідка організовується і ведеться за будь-яких умов обстановки з метою добування відомостей про противника та місцевість у районі майбутніх дій. Добуті відомості передаються усіма можливими способами командиру (начальнику), який поставив завдання на ведення розвідки. Особливо важливі відомості доповідаються негайно. У батальйоні (роті) ведеться військова, радіолокаційна, інженерна, радіаційна та хімічна розвідка, в механізованому батальйоні, крім того, — артилерійська.

- Охорона в батальйоні (роті) організовується та здійснюється з метою не допустити проникнення розвідки противника у район дій (розташування) своїх під розділів, виключити раптовий напад на них наземного противника, його повітряних десантів (аеромобільних груп) та забезпечити підрозділам, які охороняються, час і вигідні умови для розгортання (приведення в бойову готовність) та вступу у бій. Батальйон (рота) охороняється: в бою — бойовою, на марші — похідною, під час розташування на місці — сторожовою і в усіх випадках, крім того, — безпосередньою охороною.

- Захист від зброї масового ураження організовується і здійснюється з метою максимального послаблення впливу ядерної, хімічної та біологічної зброї противника, а також результатів зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості, збереження боєздатності підрозділів та забезпечення успішного виконання ними бойових завдань. Він організовується у повному обсязі під час ведення бою як із застосуванням, так і без застосування зброї масового ураження і включає: розосередження підрозділів та періодичну зміну районів їхнього розташування; фортифікаційне обладнання районів (позицій), які займають підрозділі з урахуванням захисних властивостей місцевості та під підготовки шляхів маневру; попередження підрозділів про безпосередню небезпеку та початок застосування противником зброї масового ураження, зруйнування підприємств атомної енергетики та хімічної промисловості, а також оповіщення особового складу про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження; здійснення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних та спеціальних профілактичних медичних заходів; виявлення та ліквідація на слідків застосування противником зброї масового ураження; забезпечення безпеки і захисту особового складу під час дій в зонах зараження, районах зруйнувань, пожеж, затоплень.

- Радіоелектронна боротьба в батальйоні організовується і ведеться з метою дезорганізації управління підрозділами противника, який протистоїть, зниження ефективності застосування його зброї, технічних засобів розвідки, а також для забезпечення стійкої роботи засобів управління своїми підрозділами та зброєю. Вона здійснюється у тісному поєднанні з вогневим ураженням та знищенням основних засобів управління підрозділами та зброєю противника відповідно до рішення завдань розвідки та маскування і ведеться шляхом виконання окремих заходів щодо радіоелектронного подавлення, радіоелектронного захисту своїх засобів управління підрозділами (зброєю) та протидії технічним засобам розвідки противника.

Радіоелектронний захист радіоелектронних засобів батальйону (роти) включає: захист від ураження самонавідними на випромінювання засобами ураження противника; захист від впливу іонізуючих та електромагнітних випромінювань ядерних вибухів; забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (РЕЗ).

Основні заходи захисту радіоелектронних засобів батальйону (роти) визначаються протягом проведення комплексу організаційних та технічних заходів під час роботи своїх радіоелектронних засобів, які визначені діючими інструкціями на радіоелектронні засоби, та вказівками вищих штабів. Основними з них є: жорстка регламентація їх роботи (за частотами, за часом, місцем); використання переривчастих режимів випромінювання; зміна робочих частот; використання відволікаючих (імітуючих) джерел електромагнітних " випромінювань; чітке виконання вимог інструкцій по використанню радіоелектронних засобів при загрозі використання ядерної зброї.

Протидія технічним засобам розвідки противника полягає в усуненні (ослабленні) демаскуючих ознак своїх підрозділів, об'єктів, озброєння та заходів, що проводяться, а також у спеціальному захисті технічних засобів обробки і передачі інформації.