Обов’язки командування збройних сил щодо забезпечення дотримання в армії і на флоті норм МГП.

Керівним документом по дотриманню норм МГП у ЗСУ є наказ МОУ № 400 від 11.09.2004 р. „Про затвердження Керівництва по застосуванню норм МГП в ЗСУ.” У повсякденній практичній діяльності командири (начальники) всіх ступенів, виховуючи особовий склад у дусі гуманізму і людяності, дотримання норм у процесі спілкування між людьми, повинні спиратися на загальновизнані принципи міжнародного права, а також норми МГП, які зобов’язують:

а) в мирний час:

- розповсюджувати серед особового складу збройних сил знання про МГП; вивчати його в системі бойової підготовки, забезпечувати підлеглих текстами міжнародно-правових документів, законодавчих актів, що визначають поведінку особового складу армії і флоту в період збройного конфлікту. При цьому звертати увагу військовослужбовців на те, що серйозні порушення, передбачені статтями 50, 51, 130 і 147 відповідно до Першої, Другої, Третьої і Четвертої Женевських конвенцій, а також статтями 75 і 85 Додаткового протоколу І, розглядається як воєнні злочини;

- передбачати організацію такого військового порядку в підпорядкованих військах і силах флоту, який гарантував би дотримання всіма військовослужбовцями норм МГП, в тому числі забезпечення захисту жертв війни;

- уникати розташування військових об’єктів в густонаселених районах або близько від них і передбачати всі можливі заходи для захисту цивільного населення;

- проводити роботу щодо підготовки кваліфікованого медичного персоналу для сприяння застосування Женевських конвенцій, Додаткових протоколів та інших норм МГП;

- передбачати організацію такого розташування медичних підрозділів, частин і закладів, при якому їх безпека не буде перебувати під загрозою при нападі на військові об’єкти;

- передбачати систему заходів щодо організації розшуку, реєстрації і передачі відомостей про пропалих безвісти, а також служби для реалізації цих заходів;

- запланувати заходи щодо розробки і організації забезпечення санітарного персоналу армії і флоту і персоналу цивільної оборони розпізнавальними емблемами, знаками;

- передбачати заходи щодо організації роботи юридичних радників, забезпечення їх документами з МГП, а також нормативними актами внутрішнього законодавства, що торкаються дотримання правил ведення війни;

б) в період збройного конфлікту:

- подавати особистий приклад у дотриманні норм МГП;

- забезпечувати неухильне виконання всіма військовослужбовцями норм МГП;

- припиняти серйозні порушення норм МГП;

- притягати до відповідальності осіб, що вчинили порушення норм МГП;

- створювати у відповідних випадках умови, що дозволяють Міжнародному Комітету Червоного Хреста, а також національним товариствам Червоного Хреста (Червоного Півмісяця) виконувати їх гуманітарні функції на користь жертв збройного конфлікту.

Командири (начальники) можуть звертатися із закликом до людинолюбства місцевих жителів добровільно підбирати під контролем воєнної влади поранених і хворих і доглядати за ними. Командири (начальники) повинні також дозволяти населенню і добродійним товариствам, навіть у районах вторгнення або окупованих районах, за власним починанням підбирати поранених і хворих, незалежно від їх національності, і доглядати за ними (стаття 82 Першої конвенції).

При вирішенні питань, що стосуються дотримання норм МГП, командири (начальники) у випадку необхідності звертаються за допомогою до юридичних радників, функції які покладаються на офіцерів юридичної служби.