Методичні рекомендації щодо опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття № 3

1. Вивчить теоретичний матеріал з теми з конспекту лекцій, використовуючи рекомендовану літературу.

2. Випишіть з тлумачного словника в конспект основні поняття та терміни з теми з поясненнями.

3. З’ясуйте, яка інформація є для вас новою, яка інформація потрібна для участі у семінарському занятті.

4. Проведіть самоконтроль у формі самотестування з теми. Самотестування з теми рекомендується проходити після опрацювання теоретичного матеріалу теми.

5. Опрацювати загальну схему наукового дослідження (додаток 7).

Методи оцінювання: усне та письмове опитування з теоретичних питань, тестування, рецензування відповідей студентів під час індивідуального опитування (презентації); оцінювання індивідуальних завдань, підготовлених самостійно у письмовій формі.

Висновки до теми

Метод наукового дослідження — це система розумових і (або) практичних операцій (процедур), які націлені на розв’язання певних пізнавальних завдань з урахуванням певної пізна­вальної мети. В кінцевому підсумку і мета, і завдання досліджен­ня зумовлені духовними і матеріальними потребами суспільства і (або) внутрішніми потребами самої науки.

Функція методу полягає втому, що з його допомогою отри­мують нову інформацію про навколишню дійсність, заглиблю­ються в сутність явищ і процесів, розкривають закони і законо­мірності розвитку, формування і функціонування об'єктів, які досліджуються. Від якості методу, правильності його застосуван­ня залежить істинність отриманого знання. Істинні знання мож­на одержати лише у випадку застосування правильного методу (методів).

На теоретичному рівні дослідження використовуються такі загальнонаукові методи: ідеалізація; формалізація; аналіз; синтез; індукція; дедукція; прийняття гіпотез; створення теорії; узагальнення.

Теоретичні методи: формалізація, аксіоматичний метод, гіпотетичний метод, створення теорії.

Методичні прийоми: органолептичні, спостереження, експеримент, розрахунково-аналітичні, документалістики, впровадження результатів у практичну діяльність.

Особливу увагу в методиці слід приділити математичним методам обробки і аналізу дослідних даних.

Схема наукового пізнання виглядає так: факти, співвідношення між ними, експерименти, по­чаткові гіпотези, теорія, правдоподібні припущеним і знову гіпо­теза - експеримент - уточнення, перевірка меж застосування теорії, виникнення парадоксів, теорія, інтуїція, осяяння - стрибок - нова теорія і нові гіпотези -експеримент.

Метод — це спосіб досягнення мети в теорії, що розробляєть­ся. Метод є об'єктивним, оскільки дозволяє відображати дійсність і її взаємозв'язки, одночасно метод є суб'єктивним, тому що ви­користовується певною людиною з її суб'єктивними властивос­тями.

У науці використовується багато різноманітних методів, підходів і прийомів, які тісно між собою пов'язані логічно, струк­турно і у процесі дослідження. Тобто вони утворю­ють систему.

Важливу роль у науці відіграють принципи взаємообумовленості, взаємозв'язку, причинності. Дослідник має ба­чити поняття зв'язку у контексті трьох філософських категорій: речі — властивості — відносини.

Особливо важливим є принцип причинності.Згідно з цим принципом одні явища зумовлюють появу, розвиток чи функ­ціонування інших.

У зв'язку з впровадженням методу формалізації у вигляді так званого математичного методу (математичного моделюван­ня) почали вживати категорії якості і кількості.Ці категорії пра­цюють у діалектичному законі «переходу кількості в якість» (зро­стання значень кількісних показників явища призводить у кінце­вому підсумку до зміни суті цих явищ). Тобто, кожне явище чогось варте тоді, коли воно має не лише свою якісну, а й кількісну ви­значеність.

Модель у економіці - це образ, зображення, копія, план, кар­та, формула, графік, матриця (прямокутна таблиця чисел) тощо.

Математичне моделювання — це створення математичної моделі і експериментування з нею. Класичним прикладом в еко­номіці є відома формула (модель) попиту на товар: Q = f (P), де: Q — обсяг попиту на певний товар, або максимальна кількість одиниць товару, що його готові придбати покупці за певну ціну, Р— ціна цього товару. Якщо у цій моделі змінювати значення ціни товару (це і буде експеримент), то і вихідне значен­ня (обсяг попиту) теж буде змінюватися. Отже, отримуватимемо різні обсяги продукції, що зможуть придбати покупці за певною ціною.

Системний підхід (системний аналіз і синтез) — це вивчення економічних об'єктів, які трактуються як складні і (або) великі системи. Найпростіше робоче поняття системи: це взаємопов'я­зана множина елементів, яка утворює певну цілісність.

Система є не простою сумою елементів і підсистем, а їх
єдністю, що характеризується певною цілісністю і новими риса­ми цілісності (феномен емерджентності).

Виділяють такі типи систем: відкриті і закриті, невеликі і великі, прості й складні, статичні і динамічні, детерміновані і стохастичні (ймовірнісні), фізичні та інформаційні, нерегульовані і регульо­вані; останні, у свою чергу, діляться на саморегульовані і не саморегульовані, зокрема, що самі навчаються і не самі навчаються, зокрема, що самоорганізуються і не самоорганізуються, зокрема, що самоудосконалюються і не самоудосконалюються. Економіка має справу передусім з відкритими, великими, складними, дина­мічними, стохастичними, фізичними, регульованими, саморегу­льованими та іншими системами.

Системний підхід виступає удвох видах: системного аналізу і системного синтезу, які взаємодіють, але досить автономні.

Системний аналіз мас низку дослідних етапів: формування проблеми (метод сценаріїв); формування цілей функціонування системи (гак званий метод дерева цілей); генерування альтернатив (метод мозкової атаки); вибір оптимальних альтернатив (використання оптимізаційних математичних методів, методі в експертних оцінок, методів прогнозування тощо).

Економічні явища — це одна із форм прояву дій людей, що постійно повторюються в процесі виробництва, обміну і розподілу матеріальних благ.

Економічний процес - це закономірна, послідовна зміна явищ від простого до складного, характерною рисою якої є відмирання старого і виникнення нового явища. Кожне явище і процес містять сукупність глибинних явищ, відносин, закономірностей і законів, які визначають тенденцію їх розвитку.

Для пізнання економічних явищ і процесів проводяться спеціальні дослідження. Дослідження — це вивчення за допомогою певних методів суті явищ, процесів з метою раціональної оптимізації цілеспрямованої діяльності людей у матеріальному виробництві.

Економічне дослідження включає: вибір теми, формування цілей дослідження, гіпотези, складання програми, нагромадження фактів, приведення їх у певний порядок, сталі теоретичні узагальнення, пере­вірку теоретичних висновків, розробку заходів з використання їх на практиці.

В своїй органічній єдності ці складові є заключним циклом економічного дослідження.

Загальним методом пізнання економічних явищ і процесів є діалектика.

Економічні науки для пізнання суті явищ і процесів використовують і специфічні методи дослідження: історичний, статистико-економічний, монографічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний, балансовий, абстрактно-логічний і економіко-математичний. Сукупність їх складає зміст методики економічних досліджень.

Метод дослідження - це система прийомів вивчення суті явищі процесів. Метод має дві нерозривні сторони: формально-логічну і змістовно-генетичну.

Формально-логічна — це способи і прийоми організації та проведення досліджень, збору і обробки матеріалів, що характе­ризують діяльність, яка вивчається.

Змістовно-генетична сторона методу передбачає не­обхідність теоретичних узагальнень на основі системи законів, категорій і принципів діалектики відповідної науки. В економічній науці останнім часом називається до 100 методів дослідження. Це є результат змішування понять методу і прийомів дослідження.

Статистико-економічний метод використовують при вивченні масових явищ і процесів суспільного життя. Для їхні знання слід вивчати всю сукупність фактів, які формують явище або процес. Цей метод включає: спостереження, економічні групування з використанням узагальнених і аналітичних показників (відносних величин, середніх, показники варіації тощо); статистико-економічний аналіз зв'язків між показниками з використанням графіків, паралельних рядів, індексів, кореляційного ана­лізу тощо; теоретичних узагальнень.

Монографічний метод використовують при вивченні окремих типових суспільних явиш і досвіду передових вітчизняних та зарубіжних підприємств.

Підвищення рівня наукових досліджень вимагає застосуван­ня в економічних науках експериментального методу.

Експериментальний метод забезпечує високу я кість досліджень при вивченні організації і управління виробництвом, організації і діяльності вільних економічних зон, застосуванні безта­рифних форм оплати та ін.

Експериментальний метод включає: організацію наукового експерименту відповідно до поставленої мети; кількісний і якісний облік його результатів; статистичну й математичну обробку отриманих матеріалів; теоретичне обґрунтування і їх додаткову перевірку; розробку заходів для впровадження у виробництво отриманих результатів.

Застосування розрахунково-конструктивного методу пов'язано з перспективами розвитку галузі, підприємства. Складними елементами методу є: вивчення об'єктивної реальності нових даних науки і практики з виявленням встановлених закономірностей; складання найбільш доцільних варіантів вирішення постав­леного завдання з урахуванням досліджень науки і практики; тех­нічна, технологічна і економічна оцінка результатів вирішення даної проблеми, розробка заходів з освоєння проекту.

В економіці важливе значення має застосування балансового методу, суть якого полягає у забезпеченні пропорційного розвитку всіх галузей, розподілу ресурсів. Він також використовується при аналізі для виявлення взаємозв'язків між багатьма еконо­мічними показниками. Цей метод включає: встановлення існуючих взаємозв'язків між явищами: визначення основної лан­ки в розвитку явиш; розробку науково обґрунтованих нормативів з урахуванням досягнень науки і розробку балансів на основі вимог економічних законів.

Абстрактно-логічний метод вимагає цілеспрямованого, планового та систематичного вивчення явиш, логічного розподілу на складові на основі абстракції і виділення основної категорії (поняття), в якій є всі важливі ознаки явища, яке вивчається; формування існуючих ознак основної економічної категорії; логічне об'єднання складових явища і встановлення закономірностей його розвитку. Цей метод дослідження включає спостереження за до­цільністю діяльності людей, спрямованої на перетворення при­роди суспільства; наукову абстракцію з використанням прийомів аналізу, аналогії, індукції і дедукції; теоретичні висновки з певних понять, категорій і законів, що відображають розвиток процесу.

Економічні науки широко використовують економіко-математичний метод. Математичне програмування дозволяє знайти оптимальні варіанти організації виробництва, використання ресурсів.

Сукупність всіх цих методів і додержання вимог може забезпечити високу якість економічних досліджень.

Література: [6 с.62-101 ], [11 с. 78-95 ], [8], [19], [21].