Надання рекомендації КГП.

1. Керівник гасіння пожежі (КГП) є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи, служби та інші сили, які залучені до гасіння пожежі. Він несе відповідальність за організацію робіт з рятування людей, гасіння пожежі, безпеку особового складу та збереження пожежної, рятувальної техніки. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб органів управління, пожежних підрозділів, не має права втручатися в його дії.

КГП може бути особа начальницького складу, яка має відповідний допуск до самостійного виконання обов’язків керівника гасіння пожежі.

2. Керівник гасіння пожежі зобов’язаний:

- провести розвідку та оцінити обстановку на пожежі, передати інформацію на ПЗЧ (ОДС ОКЦ);

- визначити вирішальний напрямок оперативних дій та необхідну кількість сил і засобів для проведення цих дій;

- при необхідності організувати і особисто очолити рятування людей, вжити заходів щодо запобігання паніці, використовуючи для цього сили і засоби, які знаходяться у розпорядженні;

- залежно від обстановки організувати штаб на пожежі і визначити місце його розташування;

- призначити начальника штабу (далі – НШ), начальника тилу (далі – НТ), начальників оперативних дільниць (далі – НОД), про що за допомогою засобів радіозв’язку довести до усіх учасників гасіння;

- інформувати штаб про місце свого знаходження та повідомляти про рішення, що приймаються;

- поставити завдання перед силами, які знаходяться у розпорядженні;

- при наданні інформації з місця пожежі до ПЗЧ (ОДС ОКЦ), обов’язково вказати точну адресу пожежі, що горить (горіло), місце виникнення пожежі, її орієнтовну площу, наявність загрози людям, тваринам, загрози вибуху, які сили і засоби введені в дію, чи є небезпека розвитку пожежі, чи потрібні додаткові сили і засоби;

- в ході гасіння підтримувати постійний зв’язок з ПЗЧ (ОДС ОКЦ), інформувати про прийняті рішення і обстановку на пожежі;

- безперервно слідкувати за змінами обстановки на пожежі і приймати відповідні рішення;

- в разі необхідності викликати додаткові сили і засоби в потрібній кількості та організувати їх зустріч;

- організувати розташування прибуваючих сил і засобів з урахуванням обраного вирішального напрямку, забезпечити безперебійну подачу вогнегасних речовин;

- створити резерв сил і засобів для періодичної зміни особового складу з метою забезпечення відпочинку, переодягання в сухий одяг тощо;

- у разі прибуття на пожежу значної кількості сил і засобів (при великих обсягах роботи з організації та управління оперативними діями) начальнику тилу виділити помічників, у разі необхідності, організувати групи тилу з засобами пересування та зв’язку;

- призначити з числа осіб начальницького складу відповідального за дотримання заходів безпеки праці, за необхідності, організувати пункт медичної допомоги;

- в разі необхідності прийняти рішення щодо створення оперативних дільниць на пожежі, поставити їх керівникам завдання;

- організовувати взаємодію з оперативними службами міста (населеного пункту, об’єкта), які залучаються до гасіння пожежі;

- після прибуття на пожежу старшого начальника доповісти про обстановку, прийняті рішення щодо гасіння, які сили і засоби є на місці пожежі та введені в дію, а також викликані додатково;

- вживати заходів для встановлення причин пожежі, а також збору відомостей, необхідних для складання акту про пожежу, залучаючи до цього працівників державного пожежного нагляду і дослідно-випробувальних лабораторій;

- за наявності ознак підпалу або інших причин пожежі необхідно вжити заходів для збереження первинного місця його виникнення від надмірних руйнувань, до виявлення і зберігання предметів, що були причиною пожежі;

- вжити заходів з евакуювання, захисту від води і охорони евакуйованого майна до прибуття працівників міліції;

- особисто впевнитись в ліквідуванні горіння, визначити необхідність та тривалість догляду за місцем ліквідованої пожежі;

- визначити порядок повернення з місця пожежі пожежних підрозділів і служб взаємодії.

3. При визначенні необхідної кількості додаткових сил і засобів для гасіння пожежі КГП повинен враховувати:

- площу, на яку може поширюватись вогонь до введення у дію викликаних сил і засобів;

- потрібну кількість сил для подачі пожежних стволів і (або) генераторів;

- об’єм робіт з порятунку людей, розкриття і розбирання конструкцій будівель та евакуювання майна;

- необхідність залучення спеціальних служб (служб взаємодії);

- необхідність підвозу води автоцистернами чи організацію подачі води за допомогою перекачування.

4. У разі внесення змін у розстановку сил і засобів на пожежі КГП має прийняти рішення щодо їх перегрупування та довести його до керівників підрозділів, вказавши кому, куди і як проводити перегрупування.

5. Накази мають бути короткими, точними, зрозумілими. Залежно від змісту наказів КГП віддає його виконавцям особисто, через штаб, за допомогою технічних засобів зв’язку або через зв’язкових.

6. КГП повинен встановити вірність вжитих заходів з гасіння пожежі і визначити, чи достатньо сил і засобів для її ліквідування на кожній ділянці.