І місцевого самоврядування в Україні. Правова основа являє собою сукупність правових норм, що регулю-

Правова основа являє собою сукупність правових норм, що регулю-

ють суспільні відносини, які виникають у процесі організації й функ-

ціонування органів публічної влади, закріплюють елементи їх орга-

нізації і діяльності. Норми, що становлять правову основу організації та

діяльності органів публічної влади, наповнені єдиним юридичним

змістом, але можуть бути диференційовані й за іншими ознаками.

У зв’язку з комплексністю й багатоаспектністю відносин, що вини-

кають у процесі організації й функціонування органів публічної влади,

норми, спрямовані на їх врегулювання, є різноманітними і за галузевою

належністю можуть бути віднесені до конституційних, адміністратив-

них, фінансових, цивільних, трудових, муніципальних тощо. За роллю

в механізмі реалізації функцій та повноважень органів публічної влади ці

норми поділяються на матеріальні та процесуальні. Матеріальні норми

закріплюють призначення і міру можливої й необхідної поведінки ор-

ганів публічної влади, їх структурних підрозділів та посадових і службо-

вих осіб у владних правовідносинах. Процесуальні норми визначають

юридичну процедуру, порядок і умови реалізації передбачених ма-

теріальними нормами функцій і повноважень, надаючи цій процедурі

правової і частково організаційної форми.

Правові норми регламентують фактично всі елементи організації

роботи органів публічної влади, починаючи від визначення загальних

принципів до форм і методів їх владної діяльності. Вони закріплені в

нормативних актах різної юридичної сили — від Конституції та законів

України до підзаконних актів. Правова основа діяльності органів

публічної влади не обмежується нормами актів національного законо-

давства, а включає й міжнародно-правові норми, кількість яких дедалі

збільшується разом з посиленням інтегрованості України у світове

співтовариство. Наприклад, правову основу організації і діяльності цент-

ральних органів виконавчої влади становлять норми Конституції Укра-

їни, законів України, указів Президента України «Про систему цент-

ральних органів виконавчої влади», «Про зміни у структурі центральних

органів виконавчої влади», «Про Загальне положення про міністерство,

інший центральний орган державної виконавчої влади в Україні», поста-

нов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового положення

про урядовий орган державного управління», «Про затвердження Поряд-

ку спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої

влади через відповідних міністрів», а також норми організаційно-правових

актів самих центральних органів виконавчої влади.

У процесі деталізації правового регулювання організації роботи ор-

ганів публічної влади відбувається подальша диференціація правових

норм за системно-структурною ознакою: формуються блоки правових

норм, що регулюють організацію роботи керівництва, посадових, служ-

бових осіб, допоміжного персоналу відповідних органів. З ускладнен-

ням юридичних процедур виокремлюються блоки норм, що регулюють

окремі провадження та стадії прийняття владних рішень.

При визначенні правової основи організації й діяльності конкрет-

ного органу державної влади, органу влади Автономної Республіки

Крим, органу місцевого самоврядування слід враховувати період дії

правового акта, оскільки акти, що втратили юридичну силу, мають

цінність при характеристиці еволюції правової основи органу публічної

влади. Крім того, потрібно мати на увазі, що правову основу можуть

становити норми як правових актів в цілому (наприклад, статутних за-

конів «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядуван-

ня в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад» та ін.), так і норми,

що містяться в окремих статтях, чи окремі положення правових актів

(наприклад, положення галузевих законів «Про основи містобудуван-

ня», «Про транспорт», «Про зайнятість населення» встановлюють пов-

новаження органів місцевого самоврядування в певних сферах су-

спільного життя).