Громадян, судовими, правоохоронними органами

Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підруч. / За ред. С.Г.Серьогіної. – Х.: Право, 2005.

Законодавство про вибори Президента України / Панов М.І., Серьогіна С.Г., Битяк Ю.П. та ін. – Х.: Одіссей, 2004.

Законодавство про вибори народних депутатів України / Панов М.І., Серьогіна С.Г. та ін. – Х.: Одіссей, 2006.

Законодавство про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів / Кол. авт.: Панов М.І., Серьогіна С.Г. та ін. – Х.: Харків юридичний, 2006.

6. СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ

Апарат Верховної Ради України – цеорган, який здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, інформаційне, кадрове, фінансово-господарське, матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Верховної Ради України, народних депутатів України.

Апарат Президента України – це створені главою держави в межах коштів Державного бюджету консультативні, дорадчі, допоміжні та інші органи і служби.

Асоціації органів місцевого самоврядування – це добровільні самоврядні некомерційні об’єднання органів місцевого самоврядування, що утворюються на договірних засадах з метою реалізації публічних інтересів територіальних громад щодо захисту і належного забезпечення конституційно гарантованого права на здійснення місцевого самоврядування.

Верховна Рада України – парламент – єдиний орган законодавчої влади в Україні.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим – це представницький орган, який здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження в межах своєї компетенції на підставі Конституції України і законів України, Конституції Автономної Республіки Крим і нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим з метою сприяння реалізації прав та інтересів населення автономії та вирішення питань життєдіяльності регіону.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських (районних у містах) рад – це підконтрольні й підзвітні відповідним радам, а з питань здійснення делегованих повноважень – відповідним органам виконавчої влади виконавчі комітети, відділи, управління та ін.

Гарантії місцевого самоврядування – це сукупність умов і заходів, що забезпечують повну й ефективну реалізацію територіальними громадами, їх органами та посадовими особами права вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Голова районної, обласної, районної у місті ради – це посадова особа, яка обирається радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням.

Громадські слухання – це форма участі жителів села, селища, міста у здійсненні місцевого самоврядування шляхом заслуховування не рідше одного разу на рік громадою звітів депутатів ради і посадових осіб місцевого самоврядування, під час якого можуть порушуватися різні питання і вноситися пропозиції з питань місцевого значення.

Державне будівництво й місцеве самоврядування в Україні – це категорія державознавства, яка в широкому розумінні охоплює процес формування, існування і розвитку системи публічної влади в суспільстві; у вузькому розумінні ха-рактеризує організацію та діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні.

Депутатський запит народного депутата України – це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади й органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатський запит депутатів місцевої ради – це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відпо-відній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

Депутатське звернення народного депутата України – це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади й органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян виконати певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатське звернення депутатів місцевої ради – це викладена в письмовій формі пропозиція депутата місцевої ради з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також керівників правоохоронних і контролюючих органів, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошена на сесії ради або дана депутату в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється й рішення по ньому не приймається.

Депутатські групи місцевої ради – це добровільні об’єднання депутатів, які створюються для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень і поєднані спільністю проблем, які вони вирішують, та іншими ознаками.

Депутатські фракції Верховної Ради України – це депутатські об’єднання, що формуються на партійній основі народними депутатами, обраними за списком політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які за результатами виборів отримали депутатські мандати.

Депутатські фракції місцевої ради – це добровільні об’єднання депутатів, які створюються на основі єдності поглядів або партійного членства, з чисельністю не менше трьох депутатів у сільській, селищній та п’яти у районній, міській, районній у місті, обласній, Київській та Севастопольській міських радах.

Державний комітет – це центральний орган виконавчої влади, який, безпосередньо не формуючи урядової політики, покликаний сприяти міністерствам та Кабінету Міністрів України в її реалізації шляхом виконання функцій державного управління міжгалузевого або функціонального характеру.

Джерела науки державного будівництва і місцевого самоврядування – це інформаційні носії, матеріали, які містять знання в галузі державного будівництва і місцевого самоврядування: наукові праці вчених, правові акти, матеріали практики діяльності органів публічної влади.

Елементи змісту державного будівництва і місцевого самоврядування – це юридичні показники існуючої моделі організації і діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування в Україні. До них належать система, порядок утворення, внутрішньоорганізаційна структура, функції, компетенція, форми і методи діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування, принципи й основи їх організації та діяльності.

Загальні збори громадян – це зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України – це добровільне об’єднання депутатських фракцій, що формується у Верховній Раді за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій, до нього входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Колегія міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади – це консультативно-дорадчий орган, який утворюється для погодженого вирішення питань, колективного і вільного обговорення, інформаційного й аналітичного сприяння у визначенні найважливіших напрямів діяльності, опрацюванні проектів рішень.

Комітет Верховної Ради України – це орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення законопроектної роботи за окремими напрямами, для підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, і виконання контрольних функцій.

Компетенція органів публічної влади – це сукупність закріплених у правових актах предметів відання та повноважень органів публічної влади, шляхом встановлення яких фіксуються обсяг і зміст діяльності владних суб’єктів.

Матеріально-фінансова основа організації та діяльності органів публічної влади – це природні, майнові та фінансові ресурси, що використовують органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування при здійсненні своїх функцій і повноважень.

М етоди діяльності органів публічної влади – це прийоми і способи, за допомогою яких органи публічної влади реалізують свої функції та компетенцію, а також забезпечується організація управлінського процесу. Вирізняються правові, організаційні та соціально-психологічні методи.

Методологічні основи науки державного будівництва і місцевого самоврядування – це система підходів, прийомів і способів наукового дослідження, теоретичні засади їх використання при вивченні різних аспектів організації та діяльності органів публічної влади, яка включає до себе загальнофілософські (діалектичний, метафізичний, плюралістичний та ін.), загальнонаукові (історичний, системно-структурний, порівняльно-правовий та ін.) та спеціальні (статистичний, соціометричний, моделювання та ін.) методи.

Міністерство – це центральний орган виконавчої влади, основним завданням якого є забезпечення формування та реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя (секторах державного управління), спрямованої на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Міністерства Автономної Республіки Крим – цереспубліканськіоргани виконавчої влади АРК, які забезпечують реалізацію загальнодержавної політики, розробку та впровадження республіканської політики у відповідній сфері.

Місцева рада – це представницький, колегіальний виборний орган місцевого самоврядування, який формується територіальною громадою на рівні села, селища, міста (району в місті), а на рівні області та районів представляє спільні інтереси цих територіальних громад.

Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцевий референдум – це форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування.

Місцеві ініціативи – це пропозиція членів територіальної громади про обов’язковий розгляд на відкритому засіданні місцевої ради будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Навчальна дисципліна “Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні” – це система наукових знань у галузі державного будівництва і місцевого самоврядування, необхідних і достатніх для формування цілісного уявлення про організацію роботи органів публічної влади у процесі підготовки юристів, державних службовців, фахівців органів державної влади і місцевого самоврядування.

Народний депутат – це обраний відповідно до Закону України “Про вибори народних депутатів України” представник українського народу у Верховній Раді України й уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.

Наука державного будівництва і місцевого самоврядування – це система наукових поглядів, уявлень, знань, що комплексно на основі теоретичного та практико-прикладного підходів розкриває питання організації та діяльності органів публічної влади з урахуванням політичних, історичних, економічних, правових, організаційних, соціологічних чинників функціонування цих органів.

Наукова організація управлінської праці – це система узагальнених знань про оптимальну організацію управлінської праці, засіб забезпечення її високої продуктивності за допомогою досягнень сучасної науки і техніки.

Орган публічної влади – цесамостійна, структурно організована інституція, наділена власними функціями та компетенцією, необхідними матеріальними ресурсами для здійснення управління у визначеній сфері суспільних відносин, що поширює свою владу на всі суб’єкти за територіальною ознакою. Може бути класифікований також за функціональним призначенням, територіальною основою організації та діяльності, порядком фінансування, часом функціонування та ін.

Орган самоорганізації населення – це представницький орган, що створюється жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частини, для вирішення окремих питань місцевого значення.

Організаційні методи діяльності органів публічної влади – це способи і прийоми упорядкування й ефективної організації процесу реалізації функцій і компетенції органів публічної влади. До них належать методи планування, інформаційного забезпечення, вироблення рішень; організації виконання рішень; контролю за виконанням рішень; координації; роботи з кадрами.

Основи організації та діяльності органів публічної влади – це система зовнішніх чинників як необхідних умов існування й ефективного функціонування органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Основними видами є правова, територіальна й матеріально-фінансова основи.

Парламентські слухання – це спеціальні засідання Верховної Ради України, які проводяться з метою вивчення питань, що становлять суспільний інтерес та потребують законодавчого врегулювання за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, наукових установ, представників громадськості.

Повноваження органів публічної влади – це сукупність прав і обов’язків органів публічної влади, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на ці органи функцій.

Погоджувальна рада депутатських фракцій – це консультативно-дорадчий орган Верховної Ради України, який створюється для попередньої підготовки і розгляду організаційних питань роботи Верховної Ради.

Посадова особа місцевого самоврядування – це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Постійні комісії ради – це робочі органи, що утворюються із числа депутатів для вивчення, попереднього розгляду й підготовки питань, які належать до відання ради, здійснення контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого комітету.

Постійні та тимчасові комісії Верховної Ради АРК – це органи Верховної Ради АРК, які обираються на строк її повноважень з числа депутатів для вивчення, попереднього розгляду й підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням постанов і рішень Верховної Ради АРК.

Правова основа організації та діяльності органів публічної влади – це система правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі організації і функціонування органів публічної влади, закріплюють елементи їх організації та діяльності.

Предмет науки державного будівництва і місцевого самоврядування – це комплекс суспільних відносин, що виникають у процесі організації та діяльності органів публічної влади.

Представництво Президента України в АРК – це державний орган, утворений відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень, покладених на Президента України.

Президія Верховної Ради Автономної Республіки Крим – це орган, який координує роботу Верховної Ради АРК, сприяє депутатам у виконанні ними своїх обов’язків, допомагає у підготовці й проведенні сесій та реалізації інших повноважень.

Президія (колегія) районної, обласної ради – це дорадчий орган ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд ради.

Принципи організації та діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування – це керівні ідеї, положення, що відображають закономірності формування, функціонування і розвитку органів публічної влади, на яких ґрунтується їх організація й діяльність.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим – це виконавчий орган Автономної Республіки Крим, який здійснює виконавчі функції та повноваження в межах своєї компетенції.

Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) – це координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рахункова палата – це постійно діючий незалежний орган контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй.

Регламент Верховної Ради України – це нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України та встановлює порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України, засідань і порядок формування державних органів; визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, і порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради.

Регламент Кабінету Міністрів України – це нормативно-правовий акт, який затверджується Кабінетом Міністрів України й регулює питання планування роботи уряду, порядок підготовки і проведення засідань, підготовки і прийняття актів Кабінету Міністрів України, координації діяльності членів уряду та його робочих органів, контролю та виконавчої дисципліни, забезпечення діяльності Прем’єр-міністра України та віце-прем’єр міністрів України, постійних і тимчасових органів Кабінету Міністрів України та інші питання.

Республіканські комітети Автономної Республіки Крим – це республіканські органи виконавчої влади АРК, підпорядковані Раді міністрів АРК, які створюються для міжгалузевого регулювання, забезпечення проведення в життя загальнодержавної та республіканської політики у відповідній сфері суспільних відносин.

Секретаріат Кабінету Міністрів України – це структурний підрозділ Кабінету Міністрів України, який здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності уряду та його членів, підготовки і проведення засідань Кабінету Міністрів України, засідань урядових комітетів.

Секретаріат Президента України – це постійно діючий орган, який утворюється Президентом України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави.

Сесія Верховної Ради України – це основна організаційна форма роботи Верховної Ради України, яка складається із пленарних засідань, засідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться в період між пленарними засіданнями, роботи народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями.

Система науки державного будівництва і місцевого самоврядування – це внутрішньо взаємопов’язана, логічно побудована структура розміщення наукового матеріалу, обумовлена специфікою предмета. До основних блоків знань, які становлять її, належать: загальнотеоретичні, історичні питання науки, порівняльно-правові, соціополітичні та соціопсихологічні аспекти державного будівництва і місцевого самоврядування, елементи організації та діяльності органів публічної влади, система соціальних регуляторів організації роботи органів публічної влади в Україні, організація роботи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, організація місцевого самоврядування в Україні, відносини органів публічної влади між собою, а також з об’єднаннями громадян, трудовими колективами.

Система місцевого самоврядування – це сукупність суб’єктів і організаційних форм здійснення місцевого самоврядування, через які територіальна громада реалізує надані їй функції і повноваження.

Сільський, селищний, міський голова – це головна посадова особа територіальної громади – села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста – обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним місцем проживання у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальна основа органів публічної влади – це певна частина соціального, природного (у тому числі природно-ресурсного та екологічного), економічного, інфраструктурного, культурно-історичного і просторового потенціалів країни, що перебуває в юрисдикції органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Визначається адміністративно-територіаль-ним устроєм України.

Тимчасові контрольні комісії місцевої ради – це органи ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до компетенції місцевого самоврядування.

Урядовий комітет – це постійний робочий орган Кабінету Міністрів України, який утворюється ним для координації діяльності членів Кабінету Міністрів України, попереднього розгляду проектів концепцій, програм та інших документів державної політики, а також проектів нормативно-правових актів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України.

Урядовий орган державного управління – це департамент, служба, інспекція, які утворюються і діють у складі центрального органу виконавчої влади для реалізації державної політики та здійснення управління у відповідній підгалузі або сфері діяльності центрального органу виконавчої влади, а саме щодо управління майном, виконання контрольно-наглядових, регулятивних і дозвільно-реєстраційних функцій.

Функції органів публічної влади – це об’єктивно обумовлені основні напрямки їх діяльності, що забезпечують поділ праці в середині державного механізму і характеризуються певною стабільністю, в яких відображаються завдання і соціальне призначення органів публічної влади.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом – це орган виконавчої влади, особливі завдання діяльності й повноваження якого визначені Конституцією та законами України, для якого встановлюється спеціальний порядок створення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників.

7. Поточний (модульний) та підсумковий

контроль знань студентів