Петро оповідає про хрищення поган 1-18; Церква в Антіохії 19-30

1 Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже. 2 А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього: 3 «Чого, - мовляв, - увійшов єси до необрізаних і їв з ними?» 4 Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу: 5 «Я, - каже, - був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив'язана за чотири кінці, -сходила з неба й наблизилась аж до мене. 6 Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних. 7 Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж! 8 Та я озвався: Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста. 9 І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. - 10 Це сталося тричі і знову все було взяте на небо. 11 І ось у ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де ми були. 12 І Дух сказав мені йти з ними без усякого вагання. Пішли зо мною і цих шість братів, і ввійшли ми в дім до того чоловіка. 13 А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з'явився йому, і мовив: Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро. 14 Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій. - 15 Ледве почав я говорити, як Дух Святий зійшов на них, як і на нас напочатку. 16 І я згадав слово Господнє, як він говорив: Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом. 17 Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді?» 18 Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя.» 19 Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв. 20 Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса. 21 Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа. 22 Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. 23 Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, 24 бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа. 25 Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла 26 і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами. 27 Прибули ж тими днями в Антіохію пророки з Єрусалиму. 28. Один з них, Агав на ім'я, встав і прорік Духом, що на всім світі має бути велика голоднеча, яка й настала за Клавдія. 29. Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу; 30 що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла.