Бесіда Ісуса з Никодимом.

1. Поміж фарисеями був один чоловік, на ім‘я Никодим, один із старшин юдейських.

2. Він прийшов до Ісуса вночі і сказав Йому: Равві! Ми знаємо, що Ти – Учитель, який прийшов од Бога; бо таких див, котрі Ти вчиняєш, ніхто не може вчинити, якщо не буде з ним Бога.

3. Ісус сказав йому у відповідь: Істинно, істинно кажу тобі: Якщо хтось не вродиться згори, не може побачити Царства Божого.

4. Никодим сказав Йому: Яким чином людина може народитися, коли вже літня? Невже вона вдруге увійде до лона матері своєї і народиться?

5. Ісус відповів: Істинно, істинно повідую тобі: Якщо хтось не народиться від води і Духа, не може увійти до Царства Божого.

6. Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.

7. Не дивуйся з того, що Я сказав тобі: необхідно вам народитися згори.

8. Дух дихає, де хоче, і голос його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди йде: так буває з кожним, хто народжений від Духа.

9. Никодим сказав Йому у відповідь: Як це може статися?

10. Ісус відповідав і сказав йому: Ти – учитель Ізраїля, і наразі цього не відаєш?

11. Істинно, істинно повідую тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і засвідчуємо те, що бачили; а ви свідчення нашого не приймаєте;

12. Якщо Я сказав вам про земне, і ви не вірите, – як повірите, коли буду казати вам про небесне?

13. Ніхто не сходив на небо, а лише Син Людський, що зійшов з небес, бо живе в небесах.

14. Тож, як Мойсей підняв змія у пустелі, так має піднестися Син Людський.

15. Щоб кожний віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне.

16. Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдиновродженого, аби кожний, віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне.

17. Тому що не послав Бог Сина Свого у світ, щоб звинуватити світ, але щоб світ був урятований через Нього.

18. Хто вірує в Нього, той не буде осуджений, а хто не вірує в Нього, уже засуджений, бо не повірив в ім‘я Єдиновродженого Сина Божого.

19. А суд складається з того, що світло прийшло у світ; проте люди більше полюбили пітьму, аніж світло, тому що справи їхні лихі.

20. Бо кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не стали явними злочини його, тому що вони лихі.

21. А той, хто чинить правду, йде до світла, щоб явні були діяння його, тому що вони в Богові вчинені.

22. Після того прийшов Ісус із учнями Своїми на терени юдейські і жив там і хрестив.

23. А Іван також хрестив у Еноні, поблизу Салиму, тому що там було багато води; і приходили туди і хрестилися;

24. Бо Іван ще не був укинутий до в‘язниці.

25. Тоді в Іванових учнів сталася суперечка з юдеями про очищення;

26. І прийшли до Івана і сказали йому: Равві! Той, Котрий був з тобою біля Йордану і про Котрого ти засвідчував, – ось, Він хрестить, і всі йдуть до Нього.

27. Іван сказав у відповідь: Не може людина нічого прийняти на себе, якщо їй з неба не буде дано.

28. Ви самі мені свідки в тому, що я сказав: Не я Христос, але я посланий перед Ним.

29. Хто має наречену, той наречений; а приятель нареченого, що стоїть поруч і слухає його, радістю виповнюється, коли чує голос нареченого: Ось, уся радість моя звершилася;

30. Йому належить зростати, а мені маліти.

31. Той, Хто приходить згори, якраз і є найвищий від усіх. Хто із землі, той земний і говорить по-земному. А хто з неба приходить, найвищий від усіх.

32. І що Він бачив і чув, про те й свідкує; і ніхто не приймає свідчення Його.

33. А хто прийняв Його свідчення, той ствердив цим, що Бог істинний.

34. Бо Той, Котрого послав Бог, говорить слова Божі: тому що не мірою дає Бог Духа.

35. Батько любить Сина і все віддав до руки Його.

36. Хто вірує в Сина, має життя вічне; а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий є на ньому.