Матвія 23

1. Тоді Ісус почав оповідати народові і учням Своїм.

2. І сказав: На сидінні Мойсеєвім сіли книжники і фарисеї;

3. Тож усе, що вони скажуть вам пильнувати, пильнуйте і чиніть, але за діями їхніми не чиніть, бо вони лиш говорять, та не вчиняють;

4. Вони зв‘язують важкі, не під силу тягарі і кладуть людям на плечі, а самі навіть пальцем не хочуть їх поворухнути.

5. А всі справи свої вони вчиняють на те, щоб їх люди бачили; роблять ширшими свої філактери і збільшують поли одежі своєї;

6. А також люблять попереду напівлежати, коли бенкетують, і займають передні лавиці в синагогах

7. І вітальні вигуки в народних зібраннях, і щоб люди кликали їх: Навчителю! Навчителю!

8. А ви не називайтеся вчителями, бо один у вас учитель – Христос, а ви всі – брати;

9. І батьком собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Батько, Котрий на небесах;

10. І не називайтеся наставниками, бо один у вас наставник – Христос.

11. Найбільший з-поміж вас нехай буде вам служником:

12. Бо хто підносить себе, той принижений буде; а хто принижує себе, той піднесеться.

13. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне людям; бо самі не входите і бажаючих увійти не пускаєте.

14. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що пожираєте оселі вдів і лукаво довго молитеся: за це приймете ще більший осуд.

15. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і суходіл, щоб навернути бодай одного; і коли це трапляється, вчиняєте його сином геєни, удвічі гіршим од вас.

16. Горе вам, вожді сліпі, котрі запевняють: Якщо хтось присягнеться храмом, то нічого; а якщо хтось присягнеться золотом храму, за ним буде провина.

17. Нерозумні та сліпі! Що більше: золото, чи храм, котрий освячує золото?

18. Також: Якщо хтось присягнеться жертовником, то нічого; а якщо присягнеться тим даром, котрий на ньому, той завинив.

19. Нерозумні і сліпі! Що більше: дар, чи жертовник, що освячує дара?

20. Отож, той, хто присягається жертовником, присягається ним і всім тим, що на ньому.

21. І той, що присягається храмом, присягається ним і Тим, що Живе в ньому.

22. І той, що присягається небом, присягається престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.

23. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м‘яти, ганусу й кмину, і покинули найважливіше в Законі: суд, милість і віру; це належало чинити і того не залишати.

24. Вожді сліпі, що виціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!

25. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що очищаєте чашу і тарелю зовні, а всередині вони повнісінькі крадіжу і неправди.

26. Фарисею сліпий! Очисть передніше чашу й таріль усередині, щоб чисті вони були й зовні.

27. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що стали схожими на фарбовані гроби, котрі зовні видаються гарними, а всередині повнісінькі мертвими кістками і всілякою нечистотою;

28. Отак і ви зовні видаєтеся людям праведними, а всередині виповнені лицемірством і беззаконням.

29. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що споруджуєте гробниці пророкам і оздоблюєте пам‘ятники праведників,

30. І кажете: Якби ми були за днів батьків наших, то не були б спільниками їхніми в [пролитті] крови пророків;

31. Таким чином ви самі супроти себе свідчите, що ви сини тих, котрі вбивали пророків.

32. Доповнюйте й ви міру батьків ваших.

33. Змії, гадюче поріддя! Як втічете ви від засудження до геєни?

34. Тому ось, Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників, і ви деяких уб‘єте й розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і виганяти з міста до міста;

35. Нехай же прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови Авеля праведного до крови Захарії, сина Варихіїного, котрого ви убили поміж храмом і жертовником.

36. Істину кажу вам; що все це прийде на цей рід.

37. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати діток твоїх, як птаха збирає пташеняток своїх під крила, але ви не бажали!

38. Ось, залишається вам дім ваш порожній.

39. Бо повідую вам: Не побачите Мене віднині, аж доки не скажете: Благословенний Той, що приходить в ім‘я Господнє!