Даниїла 5

1. Валтасар, цар, учинив бучний бенкет для тисячі вельможних і перед очима тисячі пив вино.

2. По тому, як посмакував вином, Валтасар наказав принести золоті й срібні посудини, котрі Навуходоносор, батько його, виніс із храму єрусалимського, аби пити з них цареві, вельможам його, дружинам його і наложницям його.

3. Тоді принесли золоті посудини, котрі взяті були із святині Дому Божого в Єрусалимі, і пили з них цар і вельможі його, дружини його і наложниці його, –

4. Пили вино і прославляли богів золотих і срібних, мідних і залізних, дерев'яних і кам'яних.

5. Під ту саму хвилю з'явилися пальці руки людської і писали навпроти свічника на стіні палацу царського, і цар бачив кисть руки, котра писала.

6. Тоді цар спаленів на обличчі своєму; думки його збентежили його, суглоби ніг йому ослабли, а коліна йому затремтіли.

7. Вельми закричав цар, аби привели чаклунів, халдеїв, і ворожбитів; цар почав говорити і сказав мудракам вавилонським: Хто прочитає оце написане і розтлумачить мені, про що воно, того одягнуть у багряницю, і золотий ланцюг буде на шиї у нього, і третім правителем стане він у царстві.

8. І зайшли всі мудраки царя, але не змогли прочитати написаного і розтлумачити цареві його змісту.

9. Цар Валтасар вельми занепокоївся, і обличчя його було стурбованим, і вельможі його збентежилися.

10. А цариця по словах царя і його вельмож, зайшла до бенкетної зали; і почала говорити цариця, і сказала: Царю, живи вічно! Нехай не бентежать тебе думки твої, і нехай не зазнає змін обличчя твоє!

11. Є у царстві твоєму чоловік, в котрому дух святих богів; за днів батька твого знайшли в ньому світло, розум і мудрість, що була такою, як мудрість богів, і цар Навуходоносор, батько твій, настановив його старшиною ясновидців, чаклунів, халдеїв і ворожбитів, – сам батько твій, царю,

12. У Даниїлові, котрому цар дав ім'я Валтасар, виявилися високий дух, видіння і розум, здатний розтлумачувати сни, розпізнавати загадкове і розв'язувати вузли. Отож, нехай покличуть Даниїла, – і він розтлумачить написане.

13. Тоді ввели Даниїла і поставили перед царем, і цар почав мовити і сказав Даниїлові: Чи ти, Даниїле, один із бранців ізраїльських, котрих батько мій, цар, привів з Юдеї?

14. Я чув про тебе, що дух богів у тобі, і світло, і висока мудрість знайдена в тобі.

15. Ось, привели до мене мудраків і чаклунів, аби прочитали оце написане і розтлумачили мені його зміст; але вони не змогли цього вчинити.

16. А про тебе я чув, що ти можеш розтлумачити зміст і розв'язати вузли; отож, якщо можеш прочитати ось це написане (на стіні) і розтлумачити мені значення його, то одягнений будеш у багряницю і золотий ланцюг буде на шиї твоїй, і третім володарем будеш у царстві.

17. Тоді відповідав Даниїл і сказав цареві: Дари твої нехай залишаться у тебе; і вшановуй іншого; а написане я прочитаю цареві і сенс його розтлумачу йому.

18. Царю! Всевишній Бог дарував батькові твоєму Навуходоносорові царство, велич, честь і славу.

19. Перед величчю, котру він надав йому, усі народи, племена і язики тремтіли і страхалися його; кого хотів, він убивав, і кого хотів, – лишав живим; кого хотів, звеличував, і кого хотів – принижував.

20. Та коли серце його запихатіло і дух його ожорсточувався до зарозумілости, він був скинутий з царського престолу свого, і позбавлений слави своєї,

21. І відлучений був від синів людських, і серце його стало подібним до звірячого, і жив він з дикими віслюками, годували його травою, як вола, а тіло його зрошувалося небесною росою, аж доки він спізнав, що над царством людським володарює Всевишній Бог, і настановляє над ним, кого захоче.

22. І ти, син його Валтасар, не упокорив серця свого, хоч відав про все це.

23. Але загордував супроти Господа небес, і посудини Дому Його принесли до тебе, і ти й вельможі твої, дружини твої і наложниці твої пили з них вино, і ти прославляв богів срібних і золотих, мідних, залізних, дерев'яних і кам'яних, котрі не бачать, не чують, не розуміють; а Бога, в руці Котрого дихання твоє, і в Котрого всі шляхи твої, ти не прославив.

24. За це й послана від Нього кисть руки, і накреслене оце письмо.

25. І ось, що накреслене: Мене, мене, текел, упарсін.

26. Ось значення слів: Мене – обчислив Бог царство твоє і поклав кінець йому;

27. Текел – ти зважений на вагах і знайдений дуже легеньким.

28. Упарсін – поділене царство твоє і віддане мідянам та персам.

29. Тоді, за наказом Валтасара, одягли Даниїла в багряницю, і повісили золотого ланцюга на шию його і проголосили його третім володарем у царстві.

30. Тієї ж самої ночі Валтасара, царя халдейського, забили.

31. І Дарій мідянин прийняв царство у шістдесят два роки.