Єремії 36

1. І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя юдейського, було таке слово до Єремії від Господа:

2. Візьми собі книжковий сувій і напиши на ньому всі слова, котрі Я говорив тобі про Ізраїля і про Юдею, і про всі народи від того дня, як Я почав говорити тобі, від днів Йосії – аж донині.

3. Можливо, дім Юдин почує про всі лихоліття, які Я наміряюся вчинити їм, щоб вони відвернулися кожний від злої путі своєї, щоб Я простив неправду їхню і гріха їхнього.

4. І прикликав Єремія Баруха, сина Нерійїного, і написав Барух до книжкового сувою з уст Єремії усі слова Господні, котрі Він говорив йому.

5. І наказав Єремія Барухові, і сказав: Я замкнений, і не можу зайти до Господнього дому;

6. Отож, йди ти і прочитай написані тобою в сувої з моїх уст слова Господні уголос перед народом у домі Господньому в день посту, а також уголос перед усіма юдеями, які прийшли з міст своїх, прочитай їх.

7. Можливо, вони піднесуть сумирне благання перед лицем Господа, і відвернуться кожний від злої путі своєї; бо великий гнів і обурення, котре оголосив Господь на цей народ.

8. Барух, син Нерійїн, вчинив усе, що наказав йому пророк Єремія, щоб слова Господні, написані в сувої, прочитати в домі Господньому.

9. П'ятого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя юдейського, дев'ятого місяця, оголосили піст перед лицем Господа всьому народові в Єрусалимі і всьому народові, що прийшов до Єрусалиму з міст юдейських.

10. І прочитав Барух написані в сувої слова Єремії в домі Господньому, в кімнаті Гемарії, писаря, сина Шафанового, на горішньому подвір'ї, біля входу до нової брами дому Господнього, вголос перед усім народом.

11. Михей, син Гемарії, Шафанового сина чув усі слова Господні, [написані] в сувої,

12. І зійшов до царевого дому, до кімнати царського писаря, і ось, там сиділи всі старшини: писар Елішама і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Гемарія, син Шафанів, і Седекія, син Хананії, і всі старшини.

13. І переказав їм Михей усі слова, котрі він чув, коли Барух читав сувоя уголос перед народом.

14. Тоді всі старшини послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, сказати йому: Сувій, котрого ти читав уголос перед народом, візьми в руку твою і прийди. І взяв Барух, син Нерійїн, сувій в руку свою і прийшов до них.

15. Вони сказали йому: Сядь, і прочитай нам уголос. І прочитав Барух їм уголос.

16. Коли вони вислухали всі слова, то з жахом подивилися один на одного і сказали Барухові: Ми неодмінно перекажемо всі ці слова цареві.

17. І запитали Баруха: Скажи нам, як ти писав усі слова оці з його уст?

18. І сказав їм Барух: Він виповідав мені устами своїми всі ці слова, а я чорнилом писав їх на цьому сувої.

19. Тоді сказали старшини Барухові: Піди, сховайся ти і Єремія, щоб ніхто не знав, де ви.

20. І пішли вони до царя у палац, а сувоя залишили в кімнаті Єлішами, царського писця, і переказали уголос перед царем усі слова ці.

21. Цар послав Єгудія принести сувоя, і він забрав його з кімнати Єлішами, царського писця; і читав його Єгудія уголос перед царем і вголос перед усіма князями, що стояли біля царя.

22. Того часу, дев'ятого місяця, цар сидів у зимовому домі, і перед ним стояв горщик із жаром.

23. Коли Єгудія прочитав три чи чотири стовпчики, [цар] відрізав їх писарським ножиком і кидав на жар у горщику, аж доки не знищив увесь сувій на вогні, котрий палахкотів у горщику.

24. І не злякалися і не розідрали шатів своїх ні цар, ні всі служники його, котрі чули всі ці слова.

25. Хоч Елнатан, і Делая, і Гемарія просили царя не палити того сувою, але він не послухав їх.

26. І наказав цар Єрахмеїлові, синові царя, і Сераї, синові Азраїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь сховав їх.

27. І було слово Господнє до Єремії, потому, як цар спалив сувоя і слова, котрі Барух написав із уст Єремії, і сказано йому:

28. Візьми собі знову іншого сувоя, – і напиши в ньому всі попередні слова, які були в першому сувої, котрого спалив Єгояким, цар юдейський.

29. А цареві юдейському Єгоякимові скажи: Так говорить Господь: Ти спалив цей сувій, і сказав: Нащо ти написав у ньому: Неодмінно прийде цар вавилонський і спустошить землю цю, і винищить на ній людей і худобу?

30. За це, так говорить Господь про Єгоякима, царя юдейського: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, і труп його буде пожбурений на полудневу спеку і на холод нічний.

31. І відвідаю його рід і його служників за неправду їхню, і наведу на них, і на мешканців Єрусалиму, і на мужів Юди все зло, котре Я вирік на них, а вони не слухали.

32. І взяв Єремія другого сувоя і віддав Барухові писцеві, синові Нирійїному, і він написав у ньому з уст Єремії всі слова того сувоя, котрого спалив Єгояким, цар юдейський, на вогні; і до них було долучено багато подібних слів.