Єздри 8

1. І ось старшини поколінь і родовід тих, котрі пішли зі мною з Вавилону за царювання царя Артаксеркса:

2. Із синів Пінхасових: Ґершом, з Ітамарових синів: Даниїл, з Давидових синів: Хаттуш.

3. Із Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарія, і з ним за родоводом – сто п'ятдесят чоловіків.

4. Із Пахат-Моавових синів: Ел'йоенай, син Зерахіїн, і з ним двісті чоловіків.

5. І синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, і з ним триста чоловіків.

6. Із Адінових синів: Евед, син Йонатанів, і з ним п'ятдесят чоловіків.

7. Із синів Еламових: Єшая, син Аталіїн, і з ним сімдесят чоловіків.

8. Із Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, і з ним вісімдесят чоловіків.

9. Із Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, і з ним двісті вісімнадцять чоловіків.

10. Із синів Бані: Шеломіт, син Йосифіїн, і з ним сто шістдесят чоловіків.

11. Із Беваєвих синів: Захарія, син Беваїв, і з ним двадцять вісім чоловіків.

12. Із синів Азгадових: Йоханан, син Катанів, і з ним сто десять чоловіків.

13. Із Адонікамових синів – останні, а оце їхні ймення: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, і з ними шістдесят чоловіків.

14. Із Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, і з ними сімдесят чоловіків.

15. І зібрав я їх біля річки, що впадає до Агави, і ми таборували там три дні, і коли я оглянув народ і священиків, то із синів Левія [нікого] там не знайшов.

16. І послав я покликати Еліезера, Ариїла, Шемайю, і Елнатана, і Яріва, і Елнатана, і Натана, і Захарію, і Мешуллама, старшин, і Йойаріва, і Елнатана, учителів.

17. І дав їм доручення до Іддо, головного чільника в місцевості Касіф'я, і вклав їм в уста, що казати до Іддо та братів його, підданих у місцевості Касіф'я, щоб вони привели до нас служителів для дому Бога нашого.

18. І привели вони до нас, – бо благословляюча рука Бога нашого була над нами, – чоловіка розумного із синів Махлі, сина Левія, сина Ізраїлевого, та Шеревею і синів його, і братів його, – вісімнадцять [чоловіків].

19. І Хашавію, і з ним Єшаю, із синів Мерарієвих, братів його та синів їхніх – двадцять.

20. І з нетінеїв, яких призначив Давид, і князів служники левитам, – двісті двадцять нетінеїв; усі вони названі за іменами.

21. І проголосив я там піст біля річки Агави, щоб упокоритися перед Богом нашим, просити у Нього щасливої дороги для себе і для дітей наших, і для всього майна нашого.

22. Бо мені соромно було просити у царя війська і вершників для охорони нашої від ворога у дорозі; тому що ми, розмовляючи з царем, сказали: Рука Бога нашого для всіх, що шукає його, [є] благословляюча, а на всіх, що залишають Його, – сила Його і гнів Його!

23. Отож, ми постилися і просили Бога нашого про це, і Він почув нас.

24. І я відділив із старшин поміж священиками дванадцять [чоловіків]: Шеревію, Хашавію і з ними десятеро із братів їхніх.

25. І віддав їм срібло і золото за вагою, і посудини – всі пожертви [для] дому Бога нашого, що дали на пожертву цар, і радники його, і князі його, і всі Ізраїльтяни, які [там] були.

26. І зважив їм на їхні руки: срібла – шістсот п'ятдесят талантів, і срібних посудин – на сто талантів; золота – сто талантів;

27. І золотих чаш – двадцять, на тисячу драхм, і дві посудини із найкращої блискучої міді, що поціновувалась як золото.

28. І сказав я їм: Ви – святі Господові, і посудини – святі, і срібло і золото – доброчинна пожертва для Господа, Бога батьків ваших.

29. То ж будьте пильними і збережіть [це], аж доки за вагою не зважите старшині над священиками і левитами і старшинам поколінь Ізраїлевих у Єрусалимі, у сховище дому Господнього.

30. І прийняли священики і левити зважене срібло та золото, і посудини, щоб відпровадити до Єрусалиму, до дому Бога нашого.

31. І рушили ми від річки Агави дванадцятого дня першого місяця, щоби простувати до Єрусалиму; і рука Бога нашого була над нами, і рятувала нас від руки ворога, і від тих, що чатували на нас понад шляхом.

32. І прийшли ми до Єрусалиму, і були там три дні.

33. Четвертого дня ми здали срібло і золото за вагою, а також і посудини до Божого дому, на руки Меремота, сина Урійїного, священика, і з ним – Елеазарові, синові Пінхасовому, і з ним – Йозавадові, синові Єшуїному, та Ноадії, синові Біннуївому, – левитам,

34. Усе за числом і вагою кожного. І все зважене записане того ж часу.

35. Діти тих, що були в полоні, які вийшли з полону, принесли для приношення всеспалення Богові Ізраїлевому дванадцять телят за всього Ізраїля, дев'яносто шість баранів, сімдесят сім ягнят, і дванадцять козлів для приношення за гріх: все це для всеспалення Господові.

36. І віддали цареві накази царським сатрапам та намісникам Заріччя, і вони пошанували народ і дім Божий.