Повт. Закону 18

1. Священикам-левитам, всьому колінові Левієвому, не буде частки і спадку з Ізраїлем: вони мають харчуватися приношеннями Господа і Його спадком.

2. Тому спадщини не буде їм поміж братами їхніми; Сам Господь – спадок його, як Він говорив йому.

3. А ось, що має належати священикам від народу, від тих, що приносять для пожертви биків чи овець: маєте давати священикові лопатку, щелепи і шлунка.

4. Також початок від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початок від вовни овечок твоїх віддай йому.

5. Тому що його вибрав Господь, Бог твій, із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом], [Богом твоїм], служив в ім'я Господа, сам і сини його у всі дні,

6. І якщо левит прийде від будь-яких брам твоїх, із [краю синів Ізраїлевих], де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, котре вибере Господь,

7. І буде служити в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його левити, що стоять там перед Господом:

8. То нехай вони користуються однаковою часткою, понад одержане від продажу батьківського [майна].

9. Коли ти увійдеш на землю, котру дає тобі Господь, Бог твій, тоді не навчися чинити мерзоту, яку вчиняли народи оці.

10. Не має знаходитися в тебе чоловік, який проводить сина свого чи доньку свою через вогонь, а також віщун, ворожбит і чародій,

11. Облесник, який викликає духів, чарівник, і той, що викликає мертвих.

12. Тому що бридкий перед Господом кожний, хто вчиняє це, і ось за ці мерзоти Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе.

13. Будь бездоганним перед Господом, Богом твоїм;

14. Бо народи ці, котрих ти проганяєш, слухають ворожбитів і віщунів; а тобі не те дав Господь, Бог твій.

15. Пророка з-поміж тебе, із братів твоїх, як мене, настановить тобі Господь, Бог твій, – його слухайте;

16. Оскільки ти просив у Господа, Бога твого, біля Хориву в день зібрання, говорячи: " Нехай не почую більше голосу Господа, Бога мого, і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти",

17. То сказав мені Господь: Добре те, що вони говорили.

18. Я поставлю їм Пророка з-посеред братів їхніх, Такого, як ти, і вкладу слова Мої в уста Його, і Він буде говорити їм, все, що Я накажу Йому.

19. А коли промине час і хтось не підкориться словам Моїм, котрі [Пророк той] буде говорити в ім'я Моє, з того зажадаю відплати.

20. Але пророка, котрий зухвало говоритиме Моїм йменням те, чого Я не наказав йому говорити, і котрий буде говорити у ймення богів інших, такого пророка зрокуйте на смерть.

21. І якщо скажеш у серці своєму: " Як ми впізнаємо слово, котре не Господь говорив? " [то],

22. Якщо пророк скаже йменням Господа, але слово не справдиться і не станеться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, – не бійся його.