Числа 9

1. І сказав Господь Мойсеєві в пустелі Сінайській, другого року по виході їх з єгипетської землі, першого місяця, кажучи:

2. Нехай сини Ізраїля звершать Пасху в призначений для неї час.

3. Чотирнадцятого дня цього місяця увечері звершіть її у призначений для неї час, за всіма настановами і за всіма обрядами її звершіть її.

4. І сказав Мойсей синам Ізраїля, щоб звершили Пасху.

5. І звершили вони Пасху першого [місяця], чотирнадцятого дня місяця увечері, в пустелі Сінайській: у всьому, як звелів Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля.

6. Були люди, котрі були нечисті від [доторку] до мертвих тіл людських, і не могли звершити Пасхи того дня; і прийшли вони до Мойсея і Аарона того дня,

7. І сказали йому ті люди: Ми нечисті від [доторку] до мертвих тіл людських; для чого нас позбавляти того, щоб ми принесли приношення Господові у призначений час серед синів Ізраїля?

8. І сказав їм Мойсей: Заждіть, я послухаю, що звелить про вас Господь.

9. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

10. Скажи синам Ізраїля: Якщо хтось із вас чи з потомків ваших буде нечистий від доторку до мертвого тіла, чи буде в тривалій мандрівці, то він також має звершити Пасху Господню.

11. Чотирнадцятого дня другого місяця увечері нехай такі (люди) звершать її, і з опрісноками, і з гіркими травами нехай їдять її.

12. І нехай не залишають від неї до ранку, і кісток її не ламають; нехай звершать її за всіма настановами про Пасху.

13. А хто чистий і не перебував у дорозі, і не звершить Пасхи: винищиться душа та з народу свого; бо він не приніс приношення Господові у свій час; понесе на собі гріх чоловік той.

14. Якщо буде жити у вас захожий, то він також має звершити Пасху Господню: за настановою про Пасху, і за обрядом її він має звершити її. Одна настанова нехай буде у вас і для захожого, і для тубільця.

15. Того дня, як поставлена була скинія, хмарина покрила скинію зібрання, і з вечора над скинією наче вогонь було видно до самого ранку.

16. Так було завше: хмарина покривала її [вдень], і видиво вогню вночі.

17. І коли хмарина підносилася від скинії, тоді сини Ізраїля рушали в путь, і на місці, де зупинялася хмарина, там зупинялися станом сини Ізраїля.

18. За повелінням Господнім рушали сини Ізраїля в путь, і за повелінням Господнім зупинялися: увесь той час, як хмарина стояла над скинією, і вони стояли.

19. І якщо хмарина тривалий час була над скинією, то й сини Ізраїля дотримувалися цього повеління Господнього, і не рушали.

20. А іноді хмарина не довго була над скинією: вони за велінням Господнім зупинялися і за велінням Господнім рушали в путь.

21. Іноді хмарина стояла [тільки] од вечора до ранку, і вранці підносилася хмарина, тоді й вони рушали; або ж день і ніч стояла хмарина, і коли підносилася, то й вони тоді рушали

22. Або, якщо два дні, або місяць, або ж декілька днів стояла хмарина над скинією, то й сини Ізраїля стояли і не рушали в путь; а коли вона підносилася, тоді рушали.

23. За повелінням Господнім зупинялися, і за повелінням Господнім рушали в путь: дотримувалися настанови Господньої за велінням Господнім, даним через Мойсея.