Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Реферати






Вступ

Первинна спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників вищих фармацевтичних навчальних закладів, після закінчення якої присвоюється кваліфікація зі спеціальності “загальна фармація”.

Порядок проходження інтернатури визначається Постановою Кабінету міністрів України №96 від 27.02.1992 р. “Про зміни в організації спеціалізації (інтернатури) випускників медичних та фармацевтичних інститутів”, “Положенням про первинну спеціалізацію (інтернатуру) випускників медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів України”, затвердженим наказом МОЗ України №291 від 19 вересня 1996 р. " Переліком спеціальностей та строками навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів", затверджений наказом МОЗ України №81 від 09.03.2005р. Інтернатура проводиться в очно-заочній формі: навчання на кафедрах фармацевтичних вузів та стажування в базових аптечних установах.

 

Зарахування в інтернатуру

До інтернатури зараховуються випускники вищих фармацевтичних навчальних закладів після складання державних іспитів, присвоєння кваліфікації провізора і отримання диплому з провізорської спеціальності. Зарахування молодих спеціалістів до інтернатури здійснюється наказом регіонального органу управління фармацевтичними закладами із зарахуванням їх на посади провізорів-інтернів та відповідними записами у трудових книжках. Підставою для зарахування до інтернатури є диплом провізора, посвідчення про направлення на роботу за персональним розподілом, довідка про право самостійного працевлаштування, контракт випускника з фармацевтичним закладом чи установою тощо.

Випускники вищих фармацевтичних навчальних закладів, які направлені

на роботу в системи інших Міністерств та відомств, зараховуються в інтернатуру наказами останніх після погодження з МОЗ України питання в яких саме вищих навчальних закладах проводитиметься навчання та проходитиме стажування.

Молоді спеціалісти, котрі з поважних причин не можуть своєчасно приступити до навчання в інтернатурі, зобов’язані до 15 серпня повідомити про це відповідні регіональні управління аптечними закладами. Якщо такі фахівці прибули в інтернатуру з запізненням, вони подають до регіонального органу управління фармацевтичними закладами документи, що пояснюють причину запізнення. За результатами їхнього розгляду приймається рішення про допуск інтернів до навчання в інтернатурі.

Інтерни, котрі без поважних причин не приступили до навчання в інтернатурі до 1 вересня, не допускаються до її проходження. Саме тоді за рішенням регіонального органу управління фармацевтичними закладами вони можуть бути зараховані в інтернатуру на початок наступного навчального року. З огляду запізнення в інтернатуру з поважних причин (хвороба, зміна направлення на роботу, несвоєчасне укладення трудового договору випускниками, які мали право самостійного працевлаштування), інтерну може бути продовжений термін навчання на строк запізнення.

 

Організація навчального процесу

 

Заочна частина підготовки провізорів-інтернів проводиться на базах стажування, тобто на базових установах та підприємствах, що використовуються з метою первинної спеціалізації випускників вищих фармацевтичних навчальних закладів.

Програма заочної частини інтернатури передбачає послідовну роботу провізора-інтерна на всіх можливих ланках сучасної фармацевтичної галузі.

Провізор-інтерн на основі комплексу теоретичних знань та практичних навичок має: здійснювати організаторську та практичну діяльність щодо контролю якості медикаментів, готувати ліки, концентровані розчини та напівфабрикати, набувати навичок щодо отримання, зберігання та відпуску лікарських засобів, а також з організації роботи центрів (кабінетів) фармацевтичної інформації, організації заготівлі та переробки лікарської рослинної сировини. Обов’язково передбачається знайомство з технологією виготовлення й контролем лікарських засобів у промислових масштабах.

 

ПЕРЕЛІК

місць навчання (стажування)

та тривалість роботи на них провізорів-інтернів

загального профілю

7 місяців – 1092 години

 

Місце роботи Тривалість роботи, тижні
Аптека  
Аптечний склад (по можливості)  
Контрольно-аналітична лабораторія (по можливості) Фармацевтичний завод (по можливості) Центри (кабінети) фармацевтичної інформації  
Природно-сировинна база  
Всього  

Примітка: Залежно від умов роботи доцільно об’єднувати деякі види роботи.

 

По мірі проходження інтернатури провізор-інтерн має вести облік виконаної роботи в щоденнику, який заповнюється у довільний формі. Інтерн

послідовно будує свою роботу згідно з індивідуальним планом.

Під час заповнення щоденника рекомендується фіксувати характерну для даної аптеки рецептуру, ускладнені моменти, які виникають у процесі роботи, а також основну документацію, котру веде інтерн при послідовному проходженні всіх ділянок роботи.

Навчаючись заочно, інтерн працює зі спеціальною літературою, систематизує її у вигляді тематичних рефератів на запропоновані теми за відповідними курсами.

Основною метою складання рефератів є розвиток уміння інтернів працювати з літературними джерелами, активного вибору основних моментів, корисних в майбутній діяльності. Викладення літературних даних має нести порівняльний характер, містити елементи критики, співставлення з існуючими умовами практичної роботи в базовій установі.

Тема і план рефератів визначаються в першому кварталі навчання в інтернатурі. В окремих випадках за погодженням з деканатом реферати можуть мати комплексний характер, наприклад, поєднувати питання технології лікарських засобів та їхньої фармакологічної активності, принципи заготівлі лікарської рослинної сировини та її хімічний аналіз тощо.

У підготовці та плануванні рефератів беруть участь спеціалісти базової установи, яким добре відомі принципи практичного лікарського забезпечення населення. Консультативну допомогу надають викладачі прикріпленого ВНЗ. Після закінчення роботи її оцінюють керівник інтерна і викладач ВНЗ, виставляючи відповідні оцінки.

Наприкінці заочної частини інтернатури керівник складає індивідуальні характеристики провізорів-інтернів із обов’язковим повідомленням таких даних:

1. Загальна культура та ерудиція інтерна, знання принципів фармацевтичної етики та деонтології.

2. Практична (виконана задана робота) і теоретична (знання літератури) підготовка. Виконання індивідуального плану.

3. Оцінка реферативних робіт (зокрема, можливість впровадження результатів у практику).

4. Комунікабельність інтерна.

5. Оцінка провізору-інтерну за п’ятибальною системою за проходження заочної частини інтернатури.

По закінченні заочної частини провізори-інтерни за направленнями базових аптечних установ здійснюють очну підготовку на кафедрах підвищення кваліфікації вищих фармацевтичних навчальних закладів. Очна частина триває 4 місяці (624 навчальні години).

 

Графік навчального процесу провізорів-інтернів
Всього: 11 місяців в т.ч.: заняття на кафедрі 4 місяці, на базі стажування 7 місяців.
Тривалість навчання 1 рік М і с я ц і
VIII: IX: Х: ХI: ХII: I: II Заочна частина ІІІ: ІУ: У: ІУ очна частина VII відпустка

 

Під час навчання в інтернатурі провізори-інтерни можуть одночасно навчатися в магістратурі з такої ж спеціальності, як і спеціальність інтернатури. Вступ до магістратури, а також навчання в ній регламентується Тимчасовим положенням про порядок підготовки магістрів фармації, а також Типовим навчальним планом і програмою підготовки магістрів фармації зі спеціальності “фармація”, затвердженим МОЗ України 12 вересня 2005 року.

 

Контрольні заходи

Із закінченням терміну підготовки в інтернатурі провізори (в тому числі й ті, що навчаються одночасно в магістратурі) підлягають атестації на визначення знань і практичних навичок із наданням кваліфікації зі спеціальності «загальна фармація». Для проведення атестації щорічно створюються державні комісії. Головами державних атестаційних комісій призначаються наказом МОЗ України досвідчені спеціалісти. Склад комісії затверджується ректором вищого навчального закладу за місяць до початку атестації.

До атестації для визначення знань та практичних навичок зі спеціальності “загальна фармація” допускаються інтерни, котрі повністю виконали навчальний план і програму інтернатури, що засвідчується заліковими відомостями. Допуск інтернів до проведення атестації оформляється наказом ректора ВУЗу.

Атестація інтернів містить:

· комп’ютерний контроль знань та умінь;

· оцінку вмінь та володіння практичними навичками;

· співбесіду чи іншу форму підсумкової оцінки рівня засвоєння програми інтернатури.

Комп’ютерний контроль знань і вмінь проводиться за державною тестовою комп’ютерною програмою, затвердженою МОЗ України.

Оцінка підготовки інтернів за результатами комп’ютерного тестування здійснюється за бінарною системою: «атестований» чи «не атестований». Атестованим вважається інтерн, який має не менше 75% правильних відповідей. При негативних результатах комп’ютерного тестування провізор-інтерн вважається таким, який за рівнем підготовки не відповідає вимогам кваліфікаційних характеристик. У такому випадку інтерн до подальших етапів атестації не допускається і вважається не атестованим.

При оцінюванні вмінь і володіння практичними навичками провізори-інтерни підлягають обов’язковому контролю шляхом виконання ними конкретних ситуаційних завдань та аналізу професійної діяльності під час проходження інтернатури.

Співбесіда чи інша форма підсумкової оцінки рівня засвоєння навчальної програми інтернатури проводиться з кожним інтерном (за білетною чи безбілетною методикою). За результатами співбесіди з урахуванням оцінок попередніх етапів атестації приймається рішення про рівень підготовки провізора і надання йому відповідної кваліфікації.

Рішення державної атестаційної комісії (про присвоєння або відмову в присвоєнні провізору-інтерну відповідного звання) приймається голосуванням. Результати атестації оформлюються протоколом, який підписується головою та всіма членами державної атестаційної комісії і затверджується наказом по вищому навчальному закладі, при якому створена комісія, в десятиденний термін.

Особам, яким за результатами атестації на визначення знань та практичних навичок надано звання провізора-спеціаліста, видається сертифікат встановленого зразка, а тим, кому відмовлено в цьому – витяг з протоколу засідання комісії, засвідчений печаткою вищого навчального закладу, але не пізніше трьох днів з моменту затвердження протоколу засідання державної атестаційної комісії.

Рішення атестаційної комісії може бути оскаржено до Міністерства охорони здоров’я України у двотижневий термін з моменту видачі витягу з вищевказаного протоколу.

Можливість повторної атестації може бути надана провізору-інтерну один раз на госпрозрахунковій основі протягом трьох років, але не раніше ніж через рік з моменту відмови в наданні відповідної кваліфікації.

Особа, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навичок відмовлено у присвоєнні кваліфікації за спеціальністю “загальна фармація” не може обіймати посаду провізора (за її згодою може бути працевлаштована на посаду фармацевта).

 

Переведення, відрахування та поновлення в інтернатурі

Переведення інтерна з одного навчального закладу до іншого здійснюється за згодою ректорів відповідних вищих навчальних закладів та регіональних органів управління фармацевтичними закладами, в розпорядження якого він направлений на роботу. До інституту за місцем переведення інтерн подає щоденник, підписаний керівником інтернатури і засвідчений навчальним закладом та індивідуальний навчальний план з відміткою про його виконання.

Переведення інтерна з однієї бази стажування на іншу здійснюється за згодою начальників регіональних органів управління фармацевтичними закладами та вищого навчального закладу. На базу стажування, куди інтерн переводиться, він подає витяг з наказу регіонального органу управління фармацевтичними закладами, з бази стажування котрого він переводиться, щоденник інтерна, підписаний керівником бази стажування та індивідуальний навчальний план із відміткою про хід його виконання. В наказах регіональних органів управління фармацевтичними закладами необхідно вказати за рахунок якого закладу надалі фінансуватиметься проходження інтернатури.

Відрахування з інтернатури здійснюється:

· за пропуски занять (у тому числі з поважних причин, якщо інтерн пропустив більше третини занять на очній частині інтернатури);

· за невиконання навчального плану інтернатури і програми;

· за професійною непридатністю;

· за порушення правил внутрішнього розпорядку.

Відрахування інтерна здійснюється наказом ректора вищого навчального закладу, копія якого в 10-денний термін направляється у відповідний регіональний орган управління фармацевтичними закладами (при погодженні з відповідним вищим навчальним закладом) за умови зарахування його на посаду провізора-інтерна.

 

Фінансове забезпечення

Проїзд провізорів-інтернів, котрі закінчили інтернатуру, до місця роботи оплачується закладами, в які вони направляються по закінченні інтернатури на постійну роботу.

Заробітна плата провізорам-інтернам протягом всього періоду навчання оплачується за рахунок закладів, в які вони зараховані інтернами, або закладів, із якими укладено трудовий договір (контракт), у встановленому чинним законодавством розмірі.

Фінансування підготовки провізорів-спеціалістів в інтернатурі для фармацевтичних закладів інших міністерств, відомств або інших закладів, незалежно від форм власності, проводиться за рахунок їхніх коштів на договірних госпрозрахункових умовах.

Інтернатуру на госпрозрахункових умовах проходять провізори-інтерни якщо вони:

- закінчили недержавні вищі медичні (фармацевтичні заклади освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів);

- закінчили державні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, навчаючись в них за кошти юридичних та фізичних осіб;

- прийняті на роботу в недержавні заклади охорони здоров'я (недержавні фармацевтичні установи, підприємства);

- мають сертифікат лікаря (провізора)-спеціаліста і бажають отримати іншу спеціальність при відсутності потреби в такому спеціалісті з боку закладу (установи) охорони здоров'я.

Зазначені інтерни укладають угоди з Національним фармацевтичним університетом та оплачують кошти за навчання на очній частині інтернатури згідно Наказу Міністерства освіти і науки України від 11 березня 2002 року №183.

Форма угоди та акта виконаних робіт на ведена у додатках 3 та 4.

 

В результаті проходження інтернатури провізор загального

профілю повинен знати:

1. Загальні питання:

· основні принципи організації охорони здоров’я;

· структура управління аптечною справою за умов ринкових відносин;

· основні державні та відомчі документи, якими керується аптечна служба в своїй діяльності;

· правові та економічні питання роботи аптечної служби;

· принцип проведення аналізу основних показників діяльності аптечних установ;

· особливості роботи провізора в надзвичайних умовах;

· принципи етики та деонтології у роботі провізора.

2. Спеціальні знання:

· організація контролю якості ліків;

· види контролю діяльності аптечних закладів;

· основи інформатики і застосування обчислювальної техніки у фармації;

· правові та економічні питання аптечної служби;

· основні документи, які регламентують правила приготування лікарських форм;

· сучасний асортимент та класифікація лікарських засобів;

· характеристика допоміжних речовин, мазевих основ, їх вибір при приготуванні ліків;

· теоретичні основи виробництва лікарських засобів та вимог щодо їх чистоти;

· найвищі разові, добові дози отруйних, сильнодіючих та наркотичних речовин. Принципи їх фармакологічної дії та умови, які забезпечують ефективність та безпеку застосування, діючі норми відпуску отруйних, сильнодіючих, снотворних, наркотичних і прирівняних до них речовин та гостродефіцитних лікарських засобів, що підлягають кількісному обліку, можливі адекватні заміни;

· біофармацевтичні аспекти лікарських засобів, основні напрями наукових досліджень у фармації;

· сучасний стан та перспективи розвитку фармацевтичного аналізу якості ліків;

· нормативно-технічна документація, накази, інструкції та інші матеріали, які стосуються контролю якості лікарських засобів;

· правила дозування за об’ємом і масою, розчинення лікарських речовин;

· загальні фармакопейні методи аналізу;

· загальні принципи і методи проведення якісного аналізу неорганічних катіонів, аніонів та органічних речовин за функціональними групами;

· основи хімічних методів аналізу. Приготування титрованих розчинів, індикаторів, реактивів, способи титрування та розрахунки результатів аналізу;

· вимоги до лікарських форм (розчинів для ін’єкцій, очних крапель, лікарських форм з антибіотиками та ін.);

· принципи стерилізації, асептики;

· основи фізичних та фізико-хімічних методів кількісного визначення (рефрактометрія, фотометрія та рН-метрія), обладнання;

· вимоги до розчинів;

· загальні положення про аналіз лікарських форм, виготовлених в аптечних установах, їх аналіз та оцінка;

· питання охорони лікарських рослин, склад основних біологічно активних речовин, фармакологічні властивості та застосування засобів з лікарських рослин в медицині;

· особливості ліків за віком, загальні закономірності дії ліків, фармакокінетика та фармакодинаміка, питання взаємодії ліків при одночасному використанні, принцип патогенетичної терапії;

· розробляти і здійснювати заходи щодо укріплення матеріально-технічної бази аптечних установ;

· організовувати постачання населенню і лікувально-профілактичним установам лікарських засобів та виробів медичного призначення;

· визначати потребу у лікарських засобах та виробах медичного призначення;

· організовувати та проводити інформаційну роботу про лікарські засоби;

· впроваджувати заходи щодо сучасної організації праці в аптечних закладах;

· здійснювати контроль якості ліків;

· планувати торгово-фінансову діяльність аптечного закладу;

· здійснювати контроль за діяльністю аптечного закладу;

· впроваджувати заходи щодо охорони праці та техніки безпеки;

· використовувати у своїй діяльності обчислювальну техніку;

· створювати необхідний соціально-психологічний клімат у колективі;

· розбавляти рідини офіцінальних розчинів;

· вирішувати питання технології, зберігання та відпуску з урахуванням сумісності компонентів пропису, перевіряти дози отруйних та сильнодіючих лікарських засобів та норми відпуску наркотичних засобів, вибирати оптимальну технологію ліків та контролювати якість виконання технологічних операцій;

· виявляти частоповторювані прописи лікарських форм та здійснювати їх внутрішньоаптечну заготовку;

· готувати концентрати та напівфабрикати;

· визначати вплив різних фармацевтичних факторів (виду лікарської форми, якості та кількості допоміжних речовин, а також умов зберігання лікарських форм, виду таропакувальних матеріалів, їх фармакологічної активності та стабільності), здійснювати товарознавчий аналіз;

· стабілізувати, емульгувати, солюбілізувати, екстрактувати, пролонгувати дію ліків;

· одержувати дистильовану та апірогенну воду;

· організувати контроль якості ліків, використовуючи ефективні методи праці, координувати та контролювати працю співробітників;

· готувати дитячі лікарські форми;

· здійснювати контроль якості лікарських засобів відповідно до вимог фармакопеї, нормативної документації, діючих наказів та інструкцій;

· володіти хімічними, фізичними та фізико-хімічними методами аналізу лікарських засобів;

· вміти користуватись приладами та апаратурою для приготування та оцінки якості ліків;

· володіти методами внутрішньоаптечного контролю якості лікарських засобів, концентратів та напівфабрикатів;

· оцінювати якість лікарських засобів після проведення їх аналізу;

· виявляти помилки і визначати причину їх виникнення та приймати необхідні заходи для їх ліквідації;

· організовувати заготівлю, сушіння, переробку та зберігання ЛРС, надавати консультативну та інформаційну допомогу лікарям щодо використання лікарських рослин та фітопрепаратів у медицині;

· надавати консультативну та інформаційну допомогу лікарям з питань фармакокінетики та фармакодинаміки лікарських засобів, взаємодії їх при одночасному застосуванні.

 

Обов'язки інтернів при проходженні заочної частини (ЗЧ) інтернатури.

Під час проходження інтернатури провізор-інтерн зобов'язаний:

- своєчасно прибути на базу проходження інтернатури, пред'явити керівнику направлення (за виключенням інтернів, які проходять інтернатуру за контрактом) і приступити до проходження ЗЧ інтернатури;

- повністю виконати програму інтернатури(ЗЧ);

- вести щоденник обліку виконаної роботи;

- підпорядковуватися діючим правилам внутрішнього розпорядку, суворо виконувати графік роботи;

- вивчати та виконувати правила охорони праці та техніки безпеки;

- підготувати п'ять рефератів за запропонованими темами.

-

Звітня документація про заочну частину інтернатури

 

Щоденник провізора – інтерна

Щоденник є офіційним документом і повинен бути наданий на кафедру, завірений підписом завідуючого (директором), та печаткою аптеки. Без щоденника або при невірному його оформлені ЗЧ інтернатури не може бути залікована. В щоденнику провізор-інтерн щоденно повинен відображати всю роботу ЗЧ (її характер та об’єм) і надавати його для перевірки безпосередньо керівнику інтернатури від аптеки.

Під час стажування провізора-інтерна за навчальним курсом " Організація, управління та економіка фармації" в щоденник занотовується стисла характеристика аптечного підприємства (паспорт аптеки), в якому він проходить ЗЧ інтернатури. Зокрема, в ньому слід зазначити: основні задачі та показники господарчо-фінансової діяльності, склад приміщень, їх обладнання і устаткування, організаційну структуру і розподіл праці, основні схеми організації роботи відділів, функціональні обов'язки та права їх співробітників, режим роботи аптеки, наявність сучасних організаційних технологій, раціональних методів організації праці, ведення діловодства, нових форм обслуговування населення, участі в інвентаризації та ін.

За навчальним курсом " Фармацевтична технологія" в щоденнику стисло відображується робота провізора, що пов'язана з прийомом рецептів та відпуском екстемпоральних лікарських форм, приготуванням екстемпоральних лікарських форм та внутрішньоаптечних заготівок та відпуском готових лікарських засобів. Зокрема, в ньому слід навести кількість та перелік лікарських форм, які були виготовлені, виробничі записи технологічного процесу виготовлення екстемпоральних лікарських форм (форми журналів, в яких відображається технологічний процес), описати приготування різних екстемпоральних лікарських форм, отримання води очищеної та води для ін'єкцій, приготування дезинфікуючих розчинів, умови зберігання готових лікарських засобів, лікарської рослинної сировини, лікарських субстанцій.

За навчальним курсом " Якість, стандартизація та сертифікація ліків", провізор-інтерн повинен відобразити: внутрішній порядок обігу лікарських засобів у фармацевтичних підприємствах; порядок проведення вхідного контролю якості лікарських засобів під час роздрібної (оптової) торгівлі; оформлення висновку вхідного контролю якості ЛЗ; ведення реєстру ЛЗ, які надійшли до аптеки (складу); надання територіальній інспекції повідомлень про виявленні неякісні та фальсифіковані ЛЗ або про які є підозра щодо їх якості, зупинення торгівлі такими ЛЗ, якщо за термін проходження інтернатури були такі випадки; особливості вхідного контролю якості лікарської рослинної сировини „ангро” і в розфасованому вигляді; для аптек, які займаються виготовленням ЛЗ, повинно бути відображено питання технології та проведення контролю якості екстемпоральних лікарських форм: всі види внутрішньоаптечного контролю; особливості стосовно субстанцій, що використовуються для виготовлення екстемпоральної рецептури, зокрема парентеральних лікарських форм і ліків, що застосовують в очній практиці та інші (результати контролю повинні бути відображені в журналах за встановленими формами).Зразок титульного листа щоденника інтерна наведений у додатку № 1.

 

Реферати

Загальне положення про виконання реферату

Провізор-інтерн повинен підготувати п'ять рефератів з наступних дисциплін:

- організація, управління та економіка фармації;

- фармацевтична технологія;

- клінічна фармація;

- фармацевтичний аналіз лікарських засобів;

- фармакогнозія;

Провізор-інтерн, який не подав реферат на кафедру, не може бути допущений до очної частини інтернатури.

Реферат може бути написаний від руки, розбірливим почерком, або розпечатаний на принтері і повинен закінчуватись підписом провізора-інтерна і датою виконання.

Об'єм реферату повинен бути не менше 10 сторінок печатного або 16 сторінок рукописного тексту (прошитих або в папці), включаючи ілюстрований матеріал, висновки та список літератури (за останні 5 років).

 

Рекомендації по структурі, змісту та оформленню реферату

Реферат повинен мати наступну структуру:

титульний лист (див. додаток № 2); заголовок; вступ; огляд літератури; висновки; список використаної літератури.

У змісті слідує розкрити структуру реферату, дати назву глав, розділів, підрозділів. Заголовки змісту повинні точно повторяти заголовки в тексті. Проти кожної назви заголовка вказувати номер сторінки, з якої починається в тексті даний розділ.

У вступі необхідно розкрити актуальність теми. В огляді літератури навести сучасні наукові досягнення теорії і практики фармації, узагальнити матеріал (на основі критичної його оцінки) та зробити висновки по вивченій темі.

Реферат необхідно закінчти викладенням висновків, що витікають із аналізу попереднього матеріалу, в яких показати як вирішена задача, поставлена в роботі. Мета висновків – в стислому виді передати головний зміст отриманих результатів, а також відобразити суть і цінність проведених досліджень.

В списку бібліографії показати усі використані літературні джерела (в алфавітному порядку).

 

 

ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ

для провізорів-інтернів під час заочного навчання

 

КУРС 1

Організація, управління та економіка фармації

1. Сучасний стан та перспективи розвитку фармацевтичної галузі в Україні.

2. Нові форми господарювання та розвиток підприємництва в аптечній службі.

3. Організація роботи приватної аптечної установи.

4. Організація господарських товариств в аптечній системі.

5. Нові форми організації лікарського забезпечення населення.

6. Орендна форма господарювання в сфері лікарського забезпечення населення.

7. Розвиток методів та форм управління аптечними підприємствами у сучасних умовах.

8. Удосконалення організаційної структури управління фармацевтичних підприємств та їх підрозділів.

9. Особливості професійної етики провізорів і фармацевтів.

10. Особливості професійної етики керівників і підлеглих.

11. Діловий етикет.

12. Умови і засоби формування сприятливого психологічного мікроклімату в колективі.

13. Удосконалення лікарського забезпечення сільського населення.

14. Організація лікарського забезпечення хворих в умовах стаціонару.

15. Організація забезпечення населення фітопрепаратами та впровадження нових методів фітотерапевтичної допомоги хворим.

16. Фармацевтична спеціалізація. Організація роботи спеціалізованих аптек.

17. Деякі аспекти охорони праці в аптечних установах.

18. Конфлікт: суть, різновиди, функціональне призначення. Стратегія і тактика поведінки в конфліктних ситуаціях. Управління конфліктами.

19. Умови і засоби забезпечення сумісності і захищеності у спілкуванні.

20. Організаційні та психологічні аспекти здійснення фармацевтичної опіки.

21. Засоби профілактики професійного " вигорання" працівників практичної фармації.

22. Роль оптової ланки у лікарському забезпеченні населення. Організація роботи аптечного складу (бази).

23. Розробка та впровадження нових лікарських препаратів у медичну практику. Державна реєстрація лікарських засобів з метою одержання дозволу для застосування в медичній практиці.

24. Дозвільний порядок здійснення фармацевтичної діяльності. Ліцензування.

25. Питання механізації аптечного виробництва лікарських препаратів.

26. Резерви збільшення прибутку аптечного підприємства.

27. Особливості структури витрат обігу на аптечних підприємствах.

28. Оподаткування аптечних підприємств.

29. Засоби матеріального та морального заохочення фармацевтичних працівників.

30. Концепція маркетингу: мета, функції, завдання.

31. Товарна політика та планування у фармацевтичній галузі.

32. Управління кадрами та планування аптечного персоналу.

33. Фінансове планування та звітність на аптечних підприємствах. Тлумачення даних фінансового обліку.

34. Умови формування та фактори розвитку економічної кон'юнктури лікарських засобів та предметів медичного призначення. Аналіз та прогнозування кон'юнктури фармацевтичного ринку України.

35. Особливості ціноутворення на медикаменти та предмети медичного призначення. Цінова політика аптечних підприємств.

36. Збутова політика аптечних підприємств.

37. Питання формування попиту і стимулювання збуту медикаментів.

38. Інформаційне забезпечення фармацевтичної діяльності.

39. Використання обчислювальної техніки у фармації.

40. Стратегія і тактика ділового спілкування. Ефективне управління перебігом спілкування.

41. Взаємовідносини аптечних установ з зарубіжними фармацевтичними фірмами.

42. Розрахунок чистого прибутку аптечних закладів.

43. Дозвільний порядок регулювання обігу лікарських наркотичних засобів на території України.

КУРС 2

Фармацевтична технологія

 

1. Біофармація – теоретична основа виробництва і раціонального застосування лікарських препаратів.

2. Вікові ліки. Актуальні питання і перспективи створення вікових ліків в Україні.

3. Лікарські засоби для парентерального застосування. Номенклатура, стабілізація, стерилізація, зберігання. Вимоги до їхньої якості.

4. Лікарські засоби для місцевого лікування офтальмологічних захворювань. Технологічні аспекти.

5. Основні напрямки удосконалення технології м'яких лікарських засобів.

6. Особливості застосування лікарських засобів, що знаходяться під тиском (аерозолі).

7. Вимоги та основні елементи належної аптечної практики (GPP).

8. Впровадження міжнародних стандартів у виробництво ліків в Україні.

9. Значення та застосування фармакоекономічних досліджень у практичній роботі провізора.

10. Основні елементи концепції самолікування. Зростаюча роль провізора в нових умовах праці та відпуску ліків.

11. Діяльність провізора, пов'язана зі зміцненням здоров'я, запобіганням погіршення здоров'я та досягненням здорового способу життя.

12. Гомеопатичні ліки в сучасній медицині.

13. Належна практика зберігання фармацевтичної продукції (GSP).

14. Лікувальні косметологічні препарати. Технологічні аспекти.

15. Біологічно-активні добавки (БАДи). Принципи розробки їх рецептури, технологія та відпуск.

 

КУРС 3

Клінічна фармація

1. Фармакотерапія гіпертонічної хвороби.

2. Фармакотерапія ішемічної хвороби.

3. Дієтотерапія серцево-судинних захворювань.

4. Фармакологічна та фармацевтична несумісність ліків.

5. Антидототерапія при отруєні лікарськими речовинами.

6. Хронофармакологія.

7. Фармакотерапія органів травлення.

8. Фармакотерапія захворювань органів дихання.

9. Фармакотерапія захворювань сечовидільної системи.

10. Сучасні препарати для лікування цукрового діабету.

11. Сучасні препарати для лікування захворювань щитовидної залози.

12. Сучасні препарати для лікування онкологічних захворювань.

13. Раціональна хіміотерапія інфекційних захворювань: сучасні препарати, принципи їх комбінованого застосування.

14. Антибіотики та синтетичні протибактеріальні засоби.

15. Сучасний стан фармакотерапії грибкових захворювань.

16. Препарати противірусної дії.

17. Фармакотерапія туберкульозу.

18. Засоби, що впливають на імунну систему.

19. Сучасний стан фармакотерапії хворих на СНІД.

20. Препарати вітамінів.

 

КУРС 4

Фармацевтичний аналіз лікарських засобів

1. Іонообмінна хроматографія у фармацевтичному аналізі.

2. Кількісне визначення спирту у лікарських формах.

3. Окислювально-відновні методи у фарманалізі.

4. Метод меркуриметрії.

5. Аналіз розчинів для ін’єкцій.

6. Аналіз очних крапель.

7. Аналіз вітамінів у лікарських сумішах.

8. Аналіз м¢ яких лікарських форм.

9. Аналіз дитячих лікарських форм.

10. Якісний експрес-аналіз.

11. Нові джерела сировини для одержання лікарських засобів.

 

КУРС 5

Фармакогнозія

1. Організація заготівлі лікарської рослинної сировини аптечними установами.

2. Організація фітотерапевтичної допомоги населенню через аптечну мережу.

3. Використання лікарської рослинної сировини, що містить полісахариди.

4. Використання у медичній практиці лікарської рослинної сировини, що містить ефірні олії.

5. Використання у медичній практиці лікарської рослинної сировини, що містить глікозиди.

6. Використання у медичній практиці лікарської рослинної сировини, що містить сапоніни.

7. Використання у медичній практиці лікарської рослинної сировини, що містить дубильні речовини.

8. Використання у медичній практиці лікарської рослинної сировини, що містить вітаміни.

9. Використання у медичній практиці лікарської рослинної сировини, що містить фітонциди.

10. Використання у медичній практиці лікарської рослинної сировини, що містить похідні флавону.

11. Використання у медичній практиці лікарської рослинної сировини, що містить антраглікозиди.

12. Використання у медичній практиці лікарської рослинної сировини, що містить фенолглікозиди.

13. Використання у медичній практиці лікарської рослинної сировини, що містить алкалоїди.

14. Отруйні лікарські рослини (збирання, сушіння, зберігання, техніка безпеки).

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Алексеев М.Ю. Рынок ценных бумаг.– М.: Финансы и статистика, 1992.– 352 с.

2. Андрушків Б.М., Кузмін О.Є. Основи менеджменту.– Львів: Світ, 1995.–296 с.

3. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология.– К.: Здоровье, 2000.– 245 с.

4. Арзамасцев А.П., Битерякова А.М. Основные направления развития высшего фармацевтического образования // Фармация.– 2002.– №1.– С. 33-36.

5. Бегунова Н.В., Алмакаева Л.Г. Использование первичных полимерных упаковок в производстве парентеральных лекарственных средств // Фармаком.– 2001.– №4.– С. 47–52.

6. Беликов В.Г. Учебное пособие по фармацевтической химии.– М.: Медицина, 1979.– 552 с.

7. Беседина И.В. Разработка научно-обоснованных рекомендаций по подбору фильтров и методики фильтрования при изготовлении стерильных растворов // Фармация.– 1997.– №4.– С.37-38.

8. Брехман И.И. Введение в валеологию – науку о здоровье.– Л.: Наука, 1987.– 124 с.

9. Варшавский В.И. Практическая гомеопатия.– М.: Медицина, 1989.– 174 с.

10. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии: Справочное пособие для врачей и фармацевтов / Л.В. Деримедведь, И.М. Перцев, Е.В. Шуванова; Под ред. проф. И.М. Перцева.– Х.: Изд-во " Мегаполис", 2002.– 784 с.

11. ВОЗ о роли фармацевта // Фарматека.– 1996.– №4.– С. 3-5.

12. Вопросы рыночной экономики: справочник-словарь для аптечного работника / В.М. Толочко, У.Д. Устаев, Н.Н. Слободянюк, К.С. Сопыев.–Ашхабад, 1991.– 48 с.

13. Георгиевский В.П. От химической субстанции через оптимальную лекарственную форму к эффективному и безопасному лекарственному препарату. В кн.: Технология и стандартизация лекарств.– Х.: РИРЕГ, 2000.– Т.2.– С.4-37.

14. Головкін В.О., Ткаченко Ю.П., Головкін В.В. Лікарські засоби для ректального застосування у педіатрії. Навчальний посібник-довідник.– Запоріжжя: ЗАО ИВС С/Х, 2002.– 116 с.

15. Гончаренко М.С. Валеологический словарь.– Харьков, 1999.– 314 с.

16. Государственная фармакопея СССР: В 2-х т. – ХІ изд.– М.: Медицина, 1987.– Т.1.– 332 с.– 1990.– Т. 2.– 398 с.

17. Гриценко Е.Н., Кобзарь А.Я., Янишевская Н.А. Современные проблемы планирования и организации последипломного обучения провизоров: Сб. науч. тр. / Под ред. Н.И. Хвисюка.– М., 1990.– С. 88-89.

18. Гублинский И.Г. с соавт. Справочник зарубежных лекарственных средств.– Киев: Здоров’я, 1994.– 303 с.

19. Гуревич К.Г. Средства ингаляционной доставки лекарств // Фарматека.– 2002.– № 11.– С. 60-67.

20. Державна фармакопея України.– 1-е вид.– Х.: Рірег, 2001.– 556 с.

21. Деякі тенденції вдосконалення технологій одержання особливо чистої води для ін'єкцій та нові критерії оцінки / В.М. Сухінін, Л.Г. Фаст, Ю.Є. Долгополов та ін. // Фармаком.– 1999.– №5.– С. 25-27.

22. Еволюція вимог до вмісту механічних включень в парентеральних розчинах / В.Г. Доля, Н.М. Асмолова, Ф.А. Конєв та ін. // Фармаком.– 1999.– №2.– С.42-45.

23. Єрьомін В.О. Стан розробки та організації виробництва в Україні препаратів для офтальмології // Фармаком.– 1994.– №4.– С. 25-26.

24. Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: Маркетинг.– М.: Международные отношения, 1988.– 304 с.

25. Зенько И.В. Количественное определение некоторых катионов металлов при совместном присутствии в лекарственных смесях // Фармация.– 1988.– №3.– С. 79–80.

26. Исследования в области создания суппозиторных основ и новой номенклатуры суппозиториев разной направленности действия / Н.Г. Козлова, И.Н. Долгая, Е.Е. Замараева и др. // Фармаком.– 1994.– № 2-3.– С. 15-21.

27. Компендиум 2003 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова.– К.: Морион, 2003.– 1388 с.

28. Контроль качества и производство мягких лекарственных средств в свете требований Государственной фармакопеи Украины / И.М. Перцев, С.А. Гуторов, Е.Л. Халеева и др. // Провизор.– 2002.– №8.– С. 29-31.

29. Котенко А.М. Корытнюк Р.С. Технология и контроль качества растворов для инъекций в условиях аптек.– К.: Здоров’я, 1990.– С. 5-136.

30. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Прогресс, 1990. – 738 с.

31. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации.– М.: Медицина, 1991.– 281 с.

32. Лабораторные работы по фармацевтической химии/ Под ред. В.Г. Беликова.– М.: Высшая школа, 1989.– 375 с.

33. Лекарственные формы с жидкой дисперсионной средой: Учеб. пособ. для самост. подготов. слушат. циклов ПА, ТУ, С и интернатуры. Ч. 1. / С.А. Тихонова, А.Ф. Пиминов, Е.Л. Халеева и др.– Х.: Изд-во НФаУ; Золотые страницы, 2004.– 104 с.

34. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзінський.– К.: Голов. ред. УРЕ, 1991.– 544 с.

35. Лодренс Д.Р. с соавт. Клиническая фармакология в 2-х томах.– М.: Медицина, 1995. 1т.– 632 с., 2т.– 676 с.

36. Ляпунов Н.А. Внедрение нормативной базы и правил GMP Европейского Союза на Украине // Фармация.– 2003.– №5.– С. 25–28.

37. Максимович Я.Б. с соавт. Прописывание, несовместимость и побочные действия лекарственных средств.– К.: Здоров’я, 1987.– 240 с.

38. Мартыненко Н.М. Менеджмент фирмы.– К.: МП «Лия», 1995.– 368 с.

39. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2-х т.– Изд. 13-е, новое.– Х.: Торсинг, 1997.– Т. 1.– 560 с.– Т. 2.– 592 с.

40. Международная фармакопея: В 4-х т.– 3-е изд.– Женева: ВОЗ, 1995.

41. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.: Пер. с англ.– М.: Дело, 2002.– 704 с.

42. Мешковский А.П. Испытания стабильности и установление сроков годности лекарственных препаратов // Фарматека.– №2.– 2000.– С. 25–34.

43. Мешковский А.П. Надлежащая практика хранения медикаментов // Провизор.– №1.– 2001.– С. 6–8.

44. Москаленко Л.Г., Волох Д.С., Гирина О.М. Лекарственные средства и их аналоги.– К.: Здоров’я, 1993.– 432 с.

45. Мягкие лекарственные средства: Учеб. пособ. для самост. подготов. слушат. циклов ПА, ТУ, интернатуры и специализации / Е.Л. Халеева, С.А. Тихонова, А.Ф. Пиминов и др.– Х.: Изд-во НФаУ; Золотые страницы, 2004.– 64 с.

46. Надлежащая производственная практика лекарственных средств / Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.Н. Безуглой.– К.: Морион, 1999.– 896 с.

47. Настанова 42-01-2001. Руководство. Лекарственные средства. Надлежащая производственная практика. Разработчики: Н.А. Ляпунов, В.П. Георгиевский, Е.П. Безуглая и др.– Изд. официальное.– К.: МЗ Украины, 2001.– 802 с.

48. Настанова 42-01-2003. Лікарські засоби. Технілогічний процес. Документація.– К.: МОЗ України, 2003.

49. О замене пропеллентов в медицинских аэрозолях / В.П. Георгиевский, Т.П. Шакина, Л.Г. Хомякова и др. // Фармаком.– 2001.– №3.– С. 6–8.

50. Общая теория статистики: Учебник / А.Я. Боярский, Л.Л. Викторова, А.М. Гольдберг и др.– М.: Финансы и статистика, 1985.– 367 с.

51. Организационные аспекты обеспечения населения лекарственными средствами из растительного сырья через сеть специализированных фитоаптек (отделов): / В помощь практическим работникам/.– Харьков: РИП «Оригинал», 1993.– 40 с.

52. Організаційні форми підприємницької діяльності у сучасних умовах: Навч. посіб. для студ вищ. фарм. закл. освіти / В.М. Толочко, Д.Л. Великий, І.В. Мищенко, та ін.; За ред. В.М.Толочка.– Х.: Прапор, 1998.– 230 с.

53. Організація та економіка фармації з основами діловодства аптечних установ: (учбово-методичний матеріал) / Б.А. Парновський, І.Т. Корчинський, А.В. Знаєвська, Л.П. Смирнова.– Львів, 1992.– 136 с.

54. Осмоляльность, осмолярность, изотоничность как характеристики осмотического давления растворов / Л.Н. Андрюкова, М.Г. Левин, И.С. Терно и др. // Фармаком.– 1999.– №6.– С. 36-39.

55. Основы фармацевтической информации / Б.Л. Парновский, В.И. Прокопишин, Л.А. Гордиенко, М.Д. Брумарел.– Кишинев: Штиинца, 1986.– 163 с.

56. ОТС: ответственное самолечение / Под ред. И.А. Зупанца, И.С. Чекмана.– К.: «Фармацевт Практик», 2004.– 192 с.

57. Оформление приказов по личному составу в аптечных учреждениях: / В помощь практическим работникам/. /Т.В. Кожухова, Л.И. Симонова, В.М. Толочко, А.П. Гудзенко.– Харьков, 1993.– 27 с.

58. Перцев И.М., Котенко А.М., Чуешов О.В., Халеева Е.Л. Фармацевтические и биологические аспекты мазей: Монография.– Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003.– 288 с.

59. Перцев И.М., Халеева Е.Л., Пиминов А.Ф. О фармакопейной статье " Мягкие лекарственные средства для местного применения" // Вісник фармації.– 2002.– №2.– С. 71-72.

60. Пиминов А.Ф., Печенежская Л.А. Актуальные вопросы последипломного образования специалистов фармации // Провизор.– 2004.– №2.– С. 22.

61. Погодина Л.И. Анализ многокомпонентных лекарственных форм.–Минск: Высш. шк., 1985.– 240 с.

62. Пособие по химическому анализу лекарств. / Под ред. М.И. Кулешовой.–М.: Медицина, 1974.– 248 с.

63. Приготовление суппозиториев методом выливания. Серия «Практическая фармация» / В.В. Постольник, И.М. Перцев, Е.Л. Халеева и др.– Харьков, 2001.– 50 с.

64. Проблемні питання фальсифікації ліків / Б.П. Громовик, І.Л. Чухрай, І.П. Голос та ін // Фармац. журн.– 2002.– №5.– С. 25–31.

65. Промышленная технология лекарств: Учебник в 2-х т. / Под ред. В.И. Чуешова.– Х.: Основа, Изд-во УкрФА, 1999.– Т.1.– 560 с.– Т.2.– 704 с.

66. Регістр лікарських засобів України: Офіц. вид. / Голов. ред. О.В. Стефанов.– К.: Авіцена, 2001.– 792 с.

67. Рисман Майкл. Биологически активные пищевые добавки: Неизвестное об известном.– М.: Арт-Бизнес-Центр, 1998.– 507 с.

68. Ру Д., Сульє Д. Управління.: Пер. з фр. – К.: Основи, 1995. – 448 с.

69. Руководство к лабораторным занятиям по фармацевтической химии. / Под ред. А.П. Арзамасцева.– М.: Медицина, 1987.– 303 с.

70. Современные аспекты технологии и контроля качества стерильных растворов в аптеках / Под ред. М.Т. Алюшина.– М.: ВЦНФИ В/О «Союзфармация», 1991.– 134 с.

71. Справочник Видаль. Лекарственные препараты в России: Справочник. М.: АстраФармСервис, 2004.– 1520с.

72. Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. / Под ред. проф. И.С. Чекмана с соавт. – Киев: Здоров’я, 1986. – 128 с.

73. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И. Тенцовой.– М.: Медицина, 1981.–381 с.

74. Технология и стандартизация лекарств: Сборник научных трудов / Под ред. акад. ИА Украины В.П. Георгиевского и проф. Ф.А. Конева.– Х.: Харьк. госуд. ун-т, ООО Рирег, 1996.– 784 с.

75. Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків: Підручник для фарм. вузів і факультетів.– Харків: РВП «Оригінал», 1995.– 600 с.

76. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента.– М.: Дело, 1995.– 336 с.

77. Трудовое право в вопросах и ответах: учебное пособие / Л.И. Симонова, З.Н. Мнушко, Н.И. Брылева, Н.В. Чмыхало.– Харьков, 1993.– 108 с.

78. Управління фармацією: Підруч. для студ. вищ. закладів / В.М. Толочко, І.В. Міщенко, Д.Л. Великий та ін., За ред. В.М. Толочко.– Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2004.– 388 с.

79. Фармацевтические и медико-биологические аспекты лекарств: Учебник для слушателей институтов, факультетов повышения квалификации специалистов фармации: В 2-х томах. Т. 2 / И.М. Перцев, И.А. Зупанец, Л.Д. Шевченко и др.; Под ред. И.М. Перцева, И.А. Зупанца.– Х.: Изд-во НФАУ, 1999.– С. 186-222.

80. Фармакогностический анализ лекарственного растительного сырья. Методические рекомендации. / Сост. Н.М. Солодовниченко, Г.В. Макарова, М.М. Литвиненко.– Харьков, 1989.– 85 с.

81. Фармацевтический анализ лекарственных средств. В.А. Шаповалова, В.А. Заболотный, И.Т. Депешко и др. / Под ред. В.А. Шаповаловой.– Харьков: ИМП «Рубикон», 1995.– 400 с.

82. Чекман И.С. Осложнения фармакотерапии.– К.: Здоров’я, 1980.–234 с.

83. Червона книга Української РСР.– К.: Наукова думка, 1980.– 504 с.

84. Эванс Дж.Р., Берман Б. Маркетинг.– М.: Экономика, 1990.– 350 с.

85. Экономика и организация производства в условиях рыночных отношений: словарь / А.В. Кабачная, И.А. Сухомлинова, К.Ю. Зверева, В.А. Заболотный.– Харьков, 1994.– 82 с.

86. Практикум з організації та економіки фармації / За ред. Б.П. Громовика і С.І. Терещук.– Вінниця: НОВА КНИГА, 2004.– 448 с.

87. Юридичні аспекти фармації: Збірник нормативно-правових актів станом на 5 квітня 2004 р.– Х.: Мегаполіс, 2004.– Т.1.– 734 с.– Т.2.– 576 с.

 

 

Додаток № 1






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.