Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Друге Послання Петра






2 Петра 1 Підготовка до завершення порятунку.

1. Симон Петро, служник і Апостол Ісуса Христа, до тих, що прийняли разом з нами неоціниму віру за правдою Бога і Рятівника Ісуса Христа:

2. Благодать і мир вам нехай примножиться у пізнанні Бога та Христа Ісуса, Господа нашого.

3. Як від Божої влади (сили) Його подароване нам усе необхідне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас до слави і доброчинства,

4. Котрими даровані нам величні і найдорожчі обітниці, щоб ви через них стали причетними до Божого єства, відкинувши похіть, що панує у світі розпусти,

5. То ви, докладаючи до цього всіх зусиль, покажіть вірою вашою чесноти, у чеснотах – поміркованість,

6. У поміркованості – стриманість, у стриманості – терплячість, у терплячості – благочестя,

7. У благочесті – братолюбство, у братолюбстві – любов.

8. Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитеся без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа;

9. А якщо в комусь цього немає, той сліпий, заплющив очі, забув про очищення попередніх гріхів своїх.

10. Ось чому, браття, якомога більше дбайте утвердити ваше покликання і вибрання: бо так учинивши, ніколи не спіткнетеся,

11. Бо саме так відкриється вам вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і рятівника Ісуса Христа.

12. Ось чому я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч ви його знаєте і утверджені у справжній і теперішній істині.

13. А справедливим вважаю, доки знаходжуся в цій тілесній оселі, будити вас нагадуванням,

14. Відаючи, що невдовзі маю залишити оселю мою, як Господь наш Ісус Христос відкрив мені.

15. Тому буду прагнути, щоб ви також по моєму відходженні завжди тримали це у пам‘яті.

16. Бо ми звістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не хитро вигаданими байками йдучи слідом, але як такі, що були самовидцями Його величі.

17. Бо Він прийняв од Бога Вітця честь і славу, коли від пречудової слави прилинув до Нього такий голос: Це є Син Мій улюблений, в Котрому Моя добра воля.

18. І цей голос, що прилинув з небес, ми чули, коли були з Ним на святій горі.

19. І причому маємо найпереконливіше пророче слово; і ви гаразд чините, що навертаєтеся до нього, мов до світильника, що сяє у темному місці, аж доки не почне розвиднятися і не зійде вранішня зоря у серцях ваших,

20. Відаючи найперше про те, що жодне пророцтво у Писанні не припускає власного тлумачення.

21. Бо ніколи пророцтво не зголошувалося з волі людської, але звіщали його святі Божі люди, ведені Духом Святим.

2 Петра 2 Про розбещених лжевчителів і суд над ними.

1. Були й лжепророки в народі, як у вас будуть лжевчителі, котрі запровадять згубні єресі, і, відрікшися Господа, що звільнив їх, наведуть самі на себе незабарну загибель.

2. І багато людей піде за їхньою розпустою, і через них шлях істини буде зневажатися.

3. І в зажерливості будуть ловити вас облесливими словами; суд їм давно готовий, і погибель їхня не дрімає.

4. Бо коли Бог ангелів, що згрішили, не помилував, а навпаки, зв‘язавши ланцюгами пекельного мороку, віддав охороняти до суду для покарання;

5. І якщо не помилував першого світу, але у восьми душах зберіг родину Ноя, проповідника правди, коли навів потоп на світ нечестивих,

6. І якщо міста Содом і Гомору, засудивши на винищення, обернув на попіл, показавши приклад майбутнім лиходіям,

7. А праведного Лота, знеможеного стосунками поміж людьми несамовито розбещеними, визволив, –

8. Бо цей праведник, живучи поміж ними, щоденно страждав у праведній душі, тому що бачив і чув про справи безбожні;

9. То напевне відає Господь, як визволяти побожних від спокуси, а лиходіїв зберігати на день суду, для покарання,

10. А найбільше тих, котрі йдуть слідом недобрих похотей плоті і зневажають владу, зухвалі, свавільні, і не страхаються лихословити вищих.

11. Тоді як Ангели, хоч переважали їх міцністю і силою, не виповідають супроти них зневажливого осуду.

12. Вони, як безмовна звірина, що ведеться природою, народжені для зловлення та винищення, лихословлячи те, чого не розуміють, у розпусті своїй винищаться;

13. Вони діждуться помсти за злочини: бо вони щоденну розпусту мають за розкіш; безсоромники і опоганювачі, вони втішаються своєю облудністю, бенкетуючи з вами.

14. Очі в них виповнені перелюбом і неспинного гріха; вони зваблюють нетверді душі; серце їхнє привчене до зажерливости: це – сини прокляття.

15. Вони залишили свій шлях і заблукали, йдучи слідами Валаама, сина Беорового, котрий полюбив винагороду неправдиву,

16. Але був викритий у своєму беззаконні: безмовна віслючка, озвавшись людським голосом, зупинила безум пророка.

17. Це джерела безводні, хмариська, бурею гнані; на них чекає морок вічної пітьми.

18. Бо, промовляючи набундючене марнослів‘я, вони зваблюють у тілесні похоті і розпусту тих, котрі заледве ухилилися від облуди;

19. Обіцяють їм волю, хоч самі залишаються рабами тліну; бо хто ким переможений, той тому й раб.

20. Бо якщо, ухилившися від мерзоти світу через пізнання Господа і Рятівника нашого Ісуса Христа, знову потрапляють у їхні пута та перемагаються ними, то останнє буває для них гірше першого.

21. Було б краще їм не спізнати шляху правди, аніж спізнавши, повернутися назад від переданої їм святої заповіді.

22. Але з ними сталося, мов за певного прислів‘я: пес повертається до своїх вивертів; і помита свиня поспішає у твані повалятися.

2 Петра 3

1. Це вже друге Послання пишу до вас улюблені, в них нагадуванням пробуджую ваш чистий глузд,

2. Щоб ви пам‘ятали слова, передніше повідані святими пророками, і заповідь Господа й Рятівника, сповіщену Апостолами вашими.

3. Найперше знайте, що в останні дні з‘являться нахабні глузливці, що чинитимуть за своїми похотями,

4. Що скажуть: Де обітниця пришестя Його? Бо від часу, як почали умирати батьки, від початку творення все залишається незмінним.

5. Ті, що так міркують, не відають, що на початку словом Божим небеса і земля вчинені з води і водою;

6. А тому тодішній світ згинув, затоплений водою.

7. А нинішні небеса і земля утримуються тим самим словом, зберігаються для вогню на день суду і загибелі нечестивих людей.

8. Нехай же одне це не буде утаємничене від вас, улюблені, що в Господа один день, як тисяча літ, і тисяча літ, як один день.

9. Не бариться Господь з виконанням обітниці, як дехто має те за неквапливість; але довготерпить нас, не бажаючи, щоб хтось загинув, а щоб усі прийшли до каяття.

10. А день Господній прийде, мов злодій уночі, і тоді небеса з леготом знебудуться, а стихії, спалахнувши, зруйнуються, і земля та всі зачини на ній згорять.

11. І, якщо отак усе зруйнується, то якими мусите бути у святому житті і побожности ви,

12. Що наджидаєте і бажаєте пришестя дня Божого, в якому палаючі небеса зруйнуються і в розбурханому вогні стихії розтануть?

13. А втім, ми, за обітницею Його, наджидаємо нового неба і нової землі, на котрих живе правда.

14. Отож, улюблені, очікуючи цього, подбайте з‘явитися перед Ним неоскверненими і без вади у світі.

15. А довготерпіння Господа нашого вважайте спасінням, як брат наш улюблений, Павло, за даною йому премудрістю, написав вам,

16. Як він говорить про те у всіх Посланнях, у котрих є дещо заважке для глузду, що його неуки і неутверджені, на власну свою погибель, спотворюють, як, зрештою, й інші Писання.

17. Отож, улюблені, оскільки ви знали про це раніше, бережіться, щоб вам не захопитися облудністю лиходіїв і не відпасти від свого утвердження,

18. Але зростайте у благодаті і пізнанні Господа нашого і Рятівника Ісуса Христа. Йому слава і нині, і дня вічного! Амінь.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.