Друга Книга Літопису 4 страница

4. І наказав прийти священикам і левитам, і зібрав їх на майдані східному,

5. І сказав їм: Послухайте мене, левити! Нині освятіться [самі], і освятіть дім Господа, Бога батьків ваших, і викиньте нечисть із святині!

6. Бо наші батьки учиняли супроти закону і чинили зле в очах Господа, Бога нашого, і залишили його, і відвернули вони лиця свої від Господньої скинії, й обернулися спиною,

7. І замкнули двері притвору і загасили світильники, і не спалювали кадіння, і не підносили усеспалень у святині Бога Ізраїлевого.

8. І був гнів Господа на Юдею і на Єрусалим; і Він віддав їх на ганьбу, на спустошення і на посміховисько, як ви бачите очима вашими.

9. І ось, упали батьки наші від меча; а сини наші, і доньки наші, і дружини наші за це в полоні донині.

10. Тепер у мене на серці – укласти заповіта з Господом, Богом Ізраїльським, хай же відверне од нас полум'я гніву Свого!

11. Діти мої! Не будьте недбалими; бо вас вибрав Бог стояти перед Ним, служити Йому і бути в Нього служителями і звершувачами кадінь.

12. І підвелися левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;

13. А від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарія та Маттанія.

14. А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових Шемая і Уззіїл.

15. Вони зібрали братів своїх і освятилися; і пішли, за наказом царя, очищати дім Господній, за словом Господа.

16. І ввійшли священики до середини дому Господнього для очищення, і винесли все нечисте, що знайшли у храмі Господньому, на подвір'я дому Господнього; а левити взяли це, щоб винести геть до потоку Кедрон.

17. І почали освячувати першого [дня] першого місяця, і восьмого дня [того ж] місяця увійшли до притвору Господнього; і освячували дім Господній вісім днів, і шістнадцятого дня першого місяця скінчили.

18. І прийшли в дім до царя Єзекії, і сказали: Ми очистили дім Господній, і жертовника для всеспалення, і всі посудини його, і стіл [для хлібів] показних, і всі посудини його;

19. І всі посудини, котрі закинув цар Ахаз під час царювання свого, у беззаконні своїм, ми приготували і освятили, і ось, вони перед жертовником Господнім.

20. І підвівся цар Єзекія вранці, і зібрав старшин міста, і пішов до Господнього дому.

21. І привели сім бичків і сім баранів, і сім овечок, і сім козлів для пожертви за гріх за царство, і за святиню, і за Юдею, і наказав він синам Аароновим, священикам, покласти всеспалення на жертовник Господній.

22. І закололи бичків, і взяли священики кров, і окропили жертовника; і закололи баранів, і окропили кров'ю жертовника, і закололи ягнят, і окропили кров'ю жертовника.

23. І привели козлів за гріх перед лице царя і зібрання, і вони поклали руки свої на них.

24. І закололи їх священики, і очистили кров'ю їх жертовника для очищення від гріхів усього Ізраїля; тому що за всього Ізраїля наказав цар [принести] всеспалення і пожертву за гріх.

25. І поставив він левитів у домі Господньому з кімвалами, з арфами та цитрами, за настановами Давида і Гада, ясновидця царевого, і Натана пророка, оскільки від Господа [були] настанови оці через пророків Його.

26. І стали левити із [музичними] знаряддями Давидовими і священики із сурмами.

27. І наказав Єзекія принести всеспалення на жертовник. І в цей час, як почалося всеспалення, розпочався спів Господові, при [звуках] сурм і знарядь Давида, царя Ізраїлевого.

28. І все зібрання молилося, і співаки співали, і сурмили труби, аж доки не скінчилося всеспалення.

29. А по закінченні всеспалення, цар і всі, що були біля нього, стали на коліна і вклонилися.

30. І сказав цар Єзекія і князі левитам, щоб вони славили Господа словами Давида і Асафа ясновидця; і вони славили з радістю, і ставали на коліна і вклонялися.

31. І продовжував Єзекія, і сказав: Тепер ви посвятили себе Господові; починайте і приносьте пожертви і приношення вдячні для дому Господнього. І понесло [все] зібрання пожертви і приношення вдячні; і кожний, хто схильний був серцем, – усеспалення.

32. І було число всеспалень, котрі звершило зібрання: сімдесят биків, сто баранів, двісті ягнят; все це для всеспалення Господові.

33. [Інших] пожертв для святости [було]: шістсот із великої худоби і три тисячі з дрібної скотини.

34. Але священиків [було] замало, і вони не могли обдирати шкуру з усіх усеспалень; і помагали їм брати їхні, левити, аж до закінчення праці і доки освятилися [інші] священики; бо левити були більш старанні при освяченні себе, аніж священики.

35. Причому всеспалень було багато з лоєм мирних пожертв і з поливними приношеннями при всеспаленні. Отак було відновлене служіння в домі Господньому.

36. І тішився Єзекія і весь народ з того, що Бог [так] благословив народ; бо це вчинилося несподівано!

2 Літопису 30

1. І послав Єзекія по всій [країні] Ізраїльський та Юдеї, і листи писав до Єфрема і Манасії, щоб прийшли до Господнього дому, до Єрусалиму, для звершення Пасхи Господові, Богові Ізраїлевому.

2. І ухвалили на раді цар і князі його, і все зібрання в Єрусалимі – звершити Пасху другого місяця;

3. Бо не могли звершити її свого часу, тому що священики [ще] не освятилися в належному числі, і народ не зібрався в Єрусалимі.

4. І сподобалося це цареві і всьому зібранню.

5. І ухвалили оголосити по всьому Ізраїлеві, від Беер-Шеви аж до Дана, аби приходили до Єрусалиму звершити Пасху для Господа, Бога Ізраїлевого, бо давно не звершували [її], як написано.

6. І пішли посланці з листом від царя і від князів його по всій [країні] Ізраїльській та Юдиній, і за наказом царя говорили: Діти Ізраїля! Наверніться до Господа, Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, і Він зважить на останок, що заціліє у вас від руки царів асирійських,

7. І не будьте такими, як батьки ваші і брати ваші, котрі чинили поза законом перед Господом, Богом батьків своїх; і Він віддав їх на спустошення, як ви бачите.

8. А нині не будьте твердошиїми, як батьки ваші, покоріться Господові і приходьте до святині Його, котру Він освятив навіки, і служіть Господові, Богові вашому, і Він відверне од вас полум'я гніву Свого!

9. Коли ви навернетеся до Господа, тоді брати ваші і діти ваші [будуть] помилувані тими, хто полонив їх, і повернуться на землю цю: тому що милостивий і милосердний Господь, Бог ваш, і не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього.

10. І ходили посланці з міста до міста по володіннях Єфремових і Манасіїних, і по Завулонових; але над ними сміялися і збиткувалися.

11. Проте деякі з [коліна] Асирового, Манасіїного і Завулонового упокорилися і прийшли до Єрусалиму.

12. І над Юдеєю була рука Божа, яка подарувала їм єдине серце, щоб виконати наказ царя і князів, за словом Господнім.

13. І зібралися в Єрусалимі багато людей для звершення свята опрісноків, другого місяця, – зібрання вельми велелюдне.

14. І звелися вони і зруйнували жертовники, котрі були в Єрусалимі, і все, на чому звершувалося [кадіння] ідолам, зруйнували і викинули до потоку Кедрон.

15. І закололи пасхальне ягня чотирнадцятого [дня] другого місяця. Священики і левити, засоромившися, освятилися і принесли всеспалення до Господнього дому.

16. І поставали на своєму місці за настановами своїми, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров'ю, [приймаючи її] з рук левитів.

17. Та оскільки в зібранні [було] багато таких, котрі не освятилися, то замість нечистих левити закололи пасхальне ягня, для присвяти Господові.

18. Багато хто з народу, у більшості своїй з коліна Єфремового і Манасіїного, Іссахарового та Завулонового не очистилися, але їли Пасху не за настановами.

19. Але Єзекія молився за них, кажучи: Господь милосердний нехай простить кожному, хто прихилив серце своє до того, щоб знайти Господа Бога, Бога батьків своїх, хоча й без очищення святого.

20. І почув Господь Єзекію, і простив народові.

21. І звершили сини Ізраїлеві, котрі були в Єрусалимі, свято опрісноків сім днів з великою радістю; кожного дня левити і священики славили Господа на знаряддях, [налаштованих] для уславлення Господа.

22. І говорив Єзекія до серця всім левитам, що мали добре розуміння [при служінні] Господові. І їли святошне сім днів, приносячи пожертви мирні і прославляючи Господа, Бога батьків своїх.

23. І ухвалило все зібрання святкувати ще сім днів, і святкували сім днів у радості.

24. Бо Єзекія, цар Юдин, дав для зібрання тисячу биків і десять тисяч дрібної худоби, і князі пригнали для зібрання тисячу баранів і десять тисяч дрібної худоби; і священиків освятилося уже багато.

25. І раділо все зібрання з Юдеї, і священики, і левити, і все зібрання, що прийшло з Ізраїля, і чужинці, які прийшли з ізраїльського краю і мешкали в Юдеї.

26. І були веселощі великі в Єрусалимі, бо від днів Соломона, сина Давидового, царя ізраїльського, [не траплялося] подібного до цього в Єрусалимі.

27. І поставали священики і левити, і благословили народ; і почутий був голос їхній, і зійшла молитва їхня до святого житла Його на небеса.

2 Літопису 31

1. І по закінченні всього цього пішли всі ізраїльтяни, які [там] були, до міст Юдиних, і розбили статуї, вирубали [святі] дерева, зруйнували підвищення і жертовники по всій Юдеї, і в [краю] Веніяминовому, Єфремовому і Манасіїному, до кінця. І [потім] повернулися всі сини Ізраїлеві, кожний до володіння свого, до міст своїх

2. І відновив Єзекія черги священиків і левитів, за їхнім розподілом, кожного за його служінням, священиків і левитів, при приношеннях усеспалення і при мирних приношеннях, для служіння, для похвали і для уславлення, біля брам дому Господнього.

3. І [визначив] цар частину з майна свого на всеспалення; на всеспалення вранішнє і вечірнє, і на всеспалення в суботи і в новомісяччя, і на свята, як написано в законі Господньому.

4. І наказав він народові, що мешкав у Єрусалимі, давати певне утримання священикам і левитам, щоб вони були ревні в законі Господньому.

5. Коли оприлюднили це повеління, тоді поназносили сини Ізраїлеві багато першоплодів хлібного зерна, вина, і олії, і меду, і всякого врожаю польового; і десятин із усього поназносили багато.

6. А Ізраїльтяни та Юдеї, які мешкали по містах юдейських, також принесли десятину з великої і дрібної худоби, і десятину з кожної пожертви, присвяченої Господові, Богові їхньому; і понакидали їх цілі купи.

7. Третього місяця розпочали накидати ті купи, і сьомого місяця скінчили.

8. І прийшли Єзекія і вельможі, і побачили ті купи, і дякували Господові і народові Його, Ізраїлеві.

9. І запитав Єзекія священиків і левитів про ці купи.

10. І відповідав йому Азарія першосвященик, з дому Сад`окового, і сказав: Відколи почали приносити приношення в Господній дім, ми їли досхочу, і багато залишилося; бо Господь благословив народ Свій. Із того, що залишилося, [склалася] отака кількість.

11. І наказав Єзекія підготувати помешкання при домі Господньому. І підготували.

12. Перенесли [туди] приношення, і десятини, і пожертви з усією [пильністю]. І [був] старшиною біля них Конанія левит, і брат його Шім'ї – другим.

13. А Єхіїл, і Азазія, і Нахат, і Асагел, і Єрімот, і Йозавад, і Еліїл, і Їсмахія, і Махат, і Беная [були] доглядачами під рукою Конанії і Шім'ї, брата його, за розпорядженням царя Єзекії і Азарії старшини при домі Божому.

14. А Коре, син Їмни, левит, брамник зі східного боку, [був] над добровільними пожертвами Богові, щоб видавати Господні приношення і найважливіші з речей освячених.

15. І під його [веденням були] Еден, і Мін'ямін, і Єшуа, і Шемая, і Амарія, і Шеханія по священицьких містах, аби правильно роздавати їхнім братам своїм частки, як великому, так і малому,

16. Понад список їхній, [всім] чоловічої статі від трьох літ і вище, всім, що ходили до Господнього дому для справ щоденних, для служіння їхнього, за посадами їхніми і за відділами їхніми.

17. І зазначеним у списку священикам, за поколіннями їхніми, і левитам від двадцяти літ і вище, за посадами їхніми, за відділами їхніми.

18. І зазначеними у списку, з усіма дітьми їхніми, і з дружинами їхніми, і з синами їхніми, і з доньками їхніми, – всій громаді, бо вони з [усією] відданістю присвятили себе на святе служіння.

19. І для синів Ааронових, священиків у поселеннях довкола міст їхніх, при кожному місті [поставлені були] мужі, зазначені поіменно, щоб роздавати частки всім чоловічої статі у священиків і всім, що зазначені в списку з-поміж левитів.

20. Ось що вчинив Єзекія по всій Юдеї, – і чинив він добре і справедливе, та правдиве перед Господом, Богом своїм.

21. І в усякому ділі, яке він зачинав на служіння домові Божому і для дотримання закону і заповідей, пам'ятаючи про Бога свого, він чинив від усього серця свого і мав успіх.

2 Літопису 32

1. По цих справах та відданості прийшов Санхерів, цар асирійський, і увійшов до Юдеї, і оточив укріпленні міста, і мав намір здобути їх собі.

2. Коли Єзекія побачив, що прийшов Санхерів з наміром воювати супроти Єрусалиму,

3. Тоді поклав собі з князями своїми засипати джерела води, котрі поза містом; і ті допомогли йому.

4. І зібралося багато народу, і засипали всі джерела і потік, що пробігав країною, говорячи: Нехай же не знайдуть царі асирійські, які прийшли [сюди], багато води.

5. І підбадьорився він, і відбудував зруйнований мур, і звів його до башти, і зовні [поставив] другого мура, і зміцнив Мілло в Давидовому місті, і вчинив багато зброї та щитів.

6. І настановив військових старшин понад народом, і зібрав їх до себе на майдан біля міської брами, і говорив до серця їхнього, і сказав:

7. Будьте стійкими і мужніми, не бійтеся і не майте остраху перед царем асирійським і усією чисельністю, котра з ним; тому що з нами більше, аніж із ним.

8. З ним сила тілесна, а з нами – Господь, Бог наш, щоб допомагати нам і воювати в битвах наших. І зміцнів народ від слів Єзекії, царя Юдиного.

9. По цьому послав Санхерів, цар асирійський, служників своїх до Єрусалиму, – сам він [стояв] навпроти Лахішу, і вся сила його з ним, – до Єзекії, царя юдейського, і до всіх юдеїв, котрі в Єрусалимі, сказати:

10. Так говорить Санхерів, цар асирійський: На що ви сподіваєтеся і сидите в облозі у Єрусалимі?

11. Чи не спокушає вас Єзекія, щоб віддати вас на смерть від голоду й спраги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки царя асирійського?

12. Чи не той це Єзекія, що зруйнував підвищення його і жертовники його, і сказав Юдеї та Єрусалимові: Перед жертовником єдиним поклоняйтеся, і на ньому звершуйте кадіння?

13. Хіба ви не знаєте, що вчинив я і батьки мої з усіма народами країн? Чи могли боги народів земних спасти край свій од руки моєї?

14. Хто із усіх богів народів, винищених батьками моїми, міг урятувати народ свій від руки моєї? [То яким чином] зможе ваш Бог урятувати вас від руки моєї?

15. І нині нехай не ошукує вас Єзекія і не зводить вас у такий спосіб; не вірте йому. Якщо не міг жоден з богів жодного народу і царства порятувати народ свій від руки моєї, і від руки батьків моїх, то де вже й вашому Богові врятувати вас від руки моєї.

16. І ще [багато] говорили служники його супроти Господа Бога, і супроти Єзекії, служника Його.

17. І писав він листи, [в котрих] ганьбив Господа, Бога Ізраїлевого, і говорив супроти Нього такі слова: Як боги народів земних не врятували народів своїх від руки моєї, так Бог Єзекії не врятує народу Свого від руки моєї.

18. І кричали гучним голосом єврейською мовою до народу єрусалимського, котрий [був] на мурах, щоб настрашити його, і налякати його, і захопити місто.

19. І говорили про Бога Єрусалиму, як про богів народів землі, – витвір рук людських.

20. І помолився цар Єзекія та Ісая, син Амосів, пророк, і заволали до неба.

21. І послав Господь Ангела, і він винищив усіх хоробрих, і головнокомандувача, і старшин над військами царя асирійського. І повернувся він, осоромлений, до краю свого; і коли прийшов до дому бога свого, – то ті, що вийшли зі стегон його, вбили його там мечем.

22. Отак урятував Господь Єзекію і мешканців Єрусалиму від руки Санхеріва, царя асирійського, і від руки всіх; і захищав їх зусібіч.

23. Тоді багато людей приносили дари Господові в Єрусалимі і дорогі речі Єзекії, цареві юдейському. І він звеличився після цього в очах усіх народів.

24. Тими днями занедужав Єзекія смертельно. І помолився Господові, і Він зачув його і дав йому ознаку.

25. Але не віддячив Єзекія за виявлену до нього зичливість, бо запишалося серце його. І прийшов на нього гнів [Божий], і на Юдею, і на Єрусалим.

26. Та коли упокорився Єзекія в пишнотах серця свого, – сам і мешканці Єрусалиму, то не прийшов на них гнів Господній за днів Єзекії.

27. І було у Єзекії багатство і слави вельми багато; і сховище він учинив у себе для срібла, і золота, і каміння коштовного, і для духмян та щитів, і для всіляких коштовних посудин,

28. І комори для плодів [земних], для хліба, вина і олії, і стійла для всілякої худоби, і подвір'я для черед.

29. І міста збудував собі. І [мав] великий набуток худоби, тому що дав йому Бог вельми значне майно.

30. І він, Єзекія, загатив горішній потік води Гіхону, і вивів її вниз до західного боку міста Давидового. І мав Єзекія успіх в усіх своїх діяннях.

31. Тільки при послах царів Вавилонських, котрі присилали до нього запитати про ознаку, яка була на землі, залишив його Бог, щоб випробувати його, і відкрити все, що в нього на серці.

32. Інші діяння Єзекії і доброчинства його описані у видінні Ісаї, сина Амосового, пророка, і в Книзі царів Юдиних та Ізраїльських.

33. І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його над гробницями синів Давидових, і вшанували його честю, по смерти його, всі юдеї і мешканці Єрусалиму. І зацарював Манасія, син його, замість нього.

2 Літопису 33

1. Дванадцять літ [було] Манасії, коли зацарював, і п'ятдесят п'ять літ царював у Єрусалимі.

2. І вчиняв він неугодне в очах Господніх, наслідуючи мерзоту народів, котрих прогнав Господь від синів Ізраїлевих.

3. І знову спорудив підвищення, котрі зруйнував Єзекія, батько його, і поставив жертовники Ваалам, і облаштував діброви, і поклонявся всім небесним силам, і служив їм.

4. І спорудив жертовники в домі Господньому, про котрого сказав Господь: У Єрусалимі буде ім'я Моє вічно.

5. І спорудив жертовники для всіх небесних сил на обидвох подвір'ях Господнього дому.

6. Він також переводив синів своїх через вогонь в долині сина Гінномового, і займався гаданням, і ворожив, і чаклував, і настановив викликувачів померлих і духів; багато чинив він лихого в очах Господа, щоб гнівити Його.

7. І поставив різьбленого ідола, котрого зробив, у домі Божому, про котрого говорив Бог Давидові і Соломонові, синові його: У домі цьому і в Єрусалимі, котрого Я вибрав із усіх колін Ізраїлевих, Я покладу ймення Моє навіки.

8. І не дозволю в прийдешньому виступити нозі Ізраїля із землі цієї, котру Я заповідав батькам їхнім, якщо вони будуть старатися виконати все, що Я заповідав їм, за всіма законами і настановами і наказами, які передані через Мойсея.

9. Але Манасія довів Юдею і мешканців Єрусалиму до того, що вони вчиняли гірше тих народів, котрих винищив Господь з-перед синів Ізраїлевих.

10. І говорив Господь до Манасії і до народу його; але вони не підкорилися.

11. І навів Господь на них старшин війська асирійського царя, і вони закайданили Манасію, закували його в ланцюги і відпровадили його до Вавилону.

12. І в тіснотах своїх він почав благати Господа, Бога свого, і глибоко упокорився перед Богом батьків своїх.

13. І помолився до Нього, і [Бог] прихилився до нього, і почув благання його, і повернув його до Єрусалиму на царство його. І спізнав Манасія, що Господь є Бог.

14. І потому спорудив зовнішній мур міста Давидового, на західному боці від Ґіхону, в долині, і до входу в Рибну браму, і вивів його довкола Офела, і високо вивершив його. І настановив військових старшин по всіх укріплених містах Юдеї.

15. І повикидав чужинських богів та ідолів з дому Господнього, і всі капища, котрі спорудив на горі дому Господнього і в Єрусалимі, і викинув їх за місто.

16. І відбудував жертовника Господнього, і приніс на ньому пожертви мирні і вдячні, і сказав Юдеям, щоб вони служили Господові, Богові Ізраїльському.

17. Але народ ще приносив пожертви на підвищеннях, хоч і Господові, Богові своєму.

18. Інші діяння Манасії, і молитви його до Бога свого, і слова ясновидця, які говорили йому йменням Господнім, Бога Ізраїлевого, є в записах царів Ізраїлевих.

19. І молитва його, і те, що [Бог] прихилився до нього, і всі гріхи його і беззаконня його, і місця, на котрих він спорудив підвищення і поставив зображення Астарти та ідолів передніше, аніж упокорився, описані в записах Хозая.

20. І спочив Манасія з батьками своїми, і поховали його в домі його. І зацарював Амон, син його, замість нього.

21. Двадцять два роки було Амонові, коли зацарював, і два роки царював у Єрусалимі.

22. І вчиняв небажане в очах Господніх так, як учиняв Манасія, батько його; і всім ідолам, котрих зробив Манасія, батько його, приносив Амон пожертви, і служив їм.

23. І не упокорився перед Господом, як упокорився Манасія, батько його. Навпаки, Амон помножив [свої] гріхи.

24. І вчинили супроти нього змову служники його, і умертвили його в домі його.

25. Але народ краю повбивав усіх, що були у змові супроти царя Амона; і зацарював народ країни Йосію, сина його, замість нього.

2 Літопису 34

1. Вісім літ було Йосії, коли він зацарював, і тридцять один рік царював у Єрусалимі.

2. І вчиняв він бажане в очах Господніх, і ходив шляхами Давида, батька свого, і не відхилявся ні праворуч, ані ліворуч.

3. Восьмого року царювання свого, ще підлітком, він почав звертатися до Бога Давидового, батька свого; а дванадцятого року почав очищати Юдею і Єрусалим од підвищень і [посвячених] дерев і від різьблених та литих ідолів.

4. І зруйнували перед ним жертовники Ваалів і статуї, що підвищувалися над ними; і [посвячені] дерева він зрубав, і різьблених та литих ідолів поламав, і порозбивав, і розтер на порох, і розпорошив на гробах тих, котрі приносили їм пожертви.

5. І кості жерців спалив на жертовниках їхніх, і очистив Юдею та Єрусалим.

6. І в містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, [навіть] до коліна Нефталимового, і в спустошених околицях їхніх

7. Він зруйнував жертовники і [посвячені] дерева, а ідолів розбив на порох, і всі статуї порозбивав по всій землі Ізраїльській і повернувся до Єрусалиму.

8. Вісімнадцятого року царювання свого, по очищенні країни і дому [Божого], він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею, старшину міста, і Йоаха, сина Йохазового, писаря, полагодити дім Господа, Бога свого.

9. І прийшли вони до першосвященика Хілкійї, і віддали срібло, принесене в дім Божий, котре левити, що стояли на сторожі біля порога, зібрали з рук Манасії й Єфрема та всіх інших ізраїльтян, і від Юди та Веніямина, і від мешканців Єрусалиму.

10. І віддали в руки виконавцям робіт, приставлених до Господнього дому, щоб вони роздавали його робітникам, котрі працювали в домі Господньому під час ремонту і лагодження дому.

11. І вони роздавали теслям і будівельникам на купівлю тесаного каміння і дерев для зв'язування та покриття споруд, котрих розорили царі Юдині.

12. Ці люди діяли чесно біля роботи; і для нагляду за ними були поставлені: Яхат і Овадія, левити з синів Мерарієвих, і Захарія та Мешуллам із синів Кегатових, і всі левити, які вміли грати на музичних знаряддях,

13. Були [наглядачами] за носіями і наглядали за всіма робітниками при кожній роботі; а з левитів [були] і писарі, і наглядачі, і брамники.

14. Коли виймали вони срібло, принесене до Господнього дому, тоді Хілкійя священик знайшов Книгу Закону Господнього, яку [даровано] через Мойсея.

15. І розпочав Хілкійя, і сказав Шафанові: Я знайшов у Господньому домі книгу Закону. І віддав Хілкійя ту книгу Шафанові.

16. І поніс Шафан ту книгу до царя, і приніс при цьому цареві звіщення: все, що доручено служникам твоїм, вони виконують.

17. І висипали срібло, знайдене в домі Господньому, і передали його в руки наглядачам і в руки виконавцям робіт.

18. А [також] повідав Шафан писар цареві, кажучи: Книгу дав мені Хілкійя священик, і читав її Шафан перед царем.

19. Коли почув цар слова Закону, то роздер одежу свою.

20. І наказав цар Хілкійї і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому служникові, кажучи:

21. Ідіть, помоліться Господові за мене, і за тих, що залишилися в Ізраїля, і за Юдею про слова цієї знайденої книги; тому що великий гнів Господній, котрий спалахне на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господнього, щоб вчиняти все так, як написано у цій книзі.

22. І пішов Хілкійя і ті, що від царя, до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, зберігача одежі, – а мешкала вона в Єрусалимі на Новому Місті, – і розмовляли з нею про це.

23. І вона сказала їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть тому чоловікові, котрий послав вас до мене:

24. Так говорить Господь: Ось, Я наведу лихо на місце оце і на мешканців його всі прокляття, що написані в книзі, котру читали перед царем Юдиним,

25. За те, що вони залишили Мене і кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всіма витворами рук своїх. І гнів Мій спалахне над оцим місцем, і не загасне.

26. А цареві Юдиному, який послав вас запитати у Господа, так скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про слова, котрі ти чув:

27. Оскільки зм'ягшилося серце твоє, і ти упокорився перед Богом, зачувши слова Його про це місце і про мешканців його, – і ти упокорився переді Мною, і роздер одежу свою, і плакав переді Мною, то Я також почув [тебе], говорить Господь.

28. Ось, Я прилучу тебе до батьків твоїх, і покладуть тебе в гробницю твою з миром, і не побачать очі твої всього того лиха, котре Я наведу на це місце і на мешканців його. І принесли цареві відповідь.

29. І послав цар, і зібрав усю старшину Юдеї та Єрусалиму.

30. І пішов цар до Господнього дому, і [з ним] усі Юдеї, і мешканці Єрусалиму, і священики, і левити, і увесь народ, від великого до малого; і він прочитав уголос перед ними всі слова книги заповіту, знайденій в домі Господньому.

31. І став цар на місці своєму, і склав заповіта перед Господом, щоб ходити за Господом і дотримуватися заповідей Його, і одкровень Його, і настанов Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконати слова заповіту, написані в цій книзі.

32. І наказав цар підтвердити [почуте] всім, хто був у Єрусалимі і в краї Веніяминовому; і почали чинити мешканці Єрусалиму за Божим заповітом, Бога батьків своїх.

33. І повикидав Йосія усі поганські мерзоти з усіх країв, котрі у синів Ізраїлевих; і наказав усім, що були в [країні] Ізраїлевій, служити Господові, Богові своєму. І впродовж усіх днів [життя] його вони не відступали од Господа, Бога батьків своїх.

2 Літопису 35

1. І звершив Йосія в Єрусалимі Пасху Господові, і закололи пасхальне ягня чотирнадцятого [дня] першого місяця.

2. І поставив він священиків на місцях їхніх, і підбадьорив їх на служіння в домі Господньому.

3. І сказав левитам, наставникам усіх ізраїльтян, посвяченим для Господа: Поставте Ковчега святого у храмі, котрого збудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів; немає вам нужди носити [його] на раменах, служіть тепер Господові, Богові нашому, і народові Його Ізраїлеві.

4. Станьте за поколіннями вашими, за чергами вашими, за приписами Давида, царя Ізраїлевого, і за приписами Соломона, сина його;

5. І стійте у святині, за розподілом поколінь у братів ваших, синів народу, і за розподілом поколінь у левитів.

6. І заколіть пасхальне ягня, і освятіться, і приготуйте його для братів ваших, вчиняючи згідно зі словом Господнім через Мойсея.

7. І дав Йосія як дара синам народу, всім, що були там, з дрібної худоби ягнят і козлів молодих, – все для пожертви пасхальної, числом тридцять тисяч, і три тисячі биків. Це – з майна царевого.

8. І князі його за ревністю давали в дарунок народові, священикам і левитам: Хілкійя, і Захарія, і Єхіїл, старшини в Божому домі, дали священикам для пожертви пасхальної дві тисячі шістсот [овечок], [ягнят і козлів], та триста биків.

9. І Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, старшини левитів, подарували левитам для пожертви пасхальної [овечок] п'ять тисяч і п'ятсот телят.

10. Так налагоджене було служіння. І стали священики на місце своє і левити за чергами своїми, за повелінням царським.

11. І закололи пасхальне ягня. І кропили священики [кров'ю], приймаючи її з рук левитів, а левити здирали шкуру.

12. І розподілили призначене для всеспалення, щоб роздати за відділеннями поколінь у синів народу, для принесення Господові, як написано в Книзі Мойсеєвій. Те саме [вчинили] й з биками.

13. І засмажили пасхальне ягня на вогні, за установленням; і святі пожертви варили в казанах, горщиках і горнятах, і квапливо роздавали всьому народові

14. А потім приготували для себе і для священиків: бо священики, сини Ааронові, [були зайняті] приношенням усеспалення і лою до ночі; тому-то й наготовили левити їжі для себе і для священиків, синів Ааронових.