Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Книга Повторення Закону 3 страница






Повт. Закону 15

1. Наприкінці сьомого року зробиш відпущення.

2. А відпущення є в тому, щоби кожен позикодавець, котрий позичив ближньому своєму, подарує йому свою [позику], не вимагатиме її від свого ближнього чи з брата свого; тому що проголошене відпущення Господнє.

3. Від чужинця вимагай, а що буде твоє у брата твого, даруй йому.

4. Хіба що не буде в тебе бідного; тому що вельми благословить тебе Господь на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, щоб ти взяв її у спадщину.

5. Якщо будеш слухняним голосові Господа, Бога твого, і прагнутимеш виконувати всі заповіді оці, котрі я сьогодні заповідаю тобі,

6. Бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати позику багатьом народам, а сам не будеш позичати; і панувати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати.

7. А якщо буде в тебе вбогий хто-небудь із братів твоїх при будь-яких брамах твоїх, на землі твоїй, котру Господь, Бог твій, дає тобі, то не ожорсточиш серця свого, і не стиснеш пальців твоїх перед убогим братом твоїм.

8. Але відкрий йому руку твою і дай позику, зваживши на нужду його, у чому він має потребу.

9. Гляди, щоб не зародилася в недоброму серці твоєму думка: " Наближається сьомий рік, рік відпущення; і щоб [від того] око твоє не стало злим до убогого брата твого, і ти не дав нічого йому; бо він заволає на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.

10. Дай йому [позику], і коли будеш давати йому, не мусить осмута озватися в твоєму серці, бо за це благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх справах твоїх, і в усьому, що вчинятимеш своїми руками.

11. Тому що вбогі ніколи не щезнуть на землі: конче відкривай руку твою братові твоєму; убогому твоєму і жебракові твоєму на землі твоїй.

12. Коли буде проданий тобі брат твій, єврей чи єврейка, то шість років служитимуть тобі, а сьомого року відпусти його від себе на волю.

13. А коли будеш відпускати його від себе на волю, не відпусти його з порожніми [руками].

14. Але дай йому щедро від отари твоєї і від току твого і від чавила твого, дай йому від усього, чим благословив тебе Господь, Бог твій.

15. Пам'ятай, що ти [також] був рабом на землі єгипетській, і визволив тебе Господь, Бог твій; тому я сьогодні й заповідаю тобі це.

16. А якщо він скаже тобі: " Не піду я від тебе, тому що я люблю тебе і дім твій", через те, що добре йому в тебе,

17. То візьми шило і проколи вухо його до дверей; і буде він рабом твоїм навіки. Так учиняй і з рабинею твоєю.

18. Не вважай це для себе важким, що ти маєш відпустити його від себе на волю; бо він за шість років заробив тобі удвічі супроти оплати наймитові; і благословить тебе Господь, Бог твій, у всьому, що ти будеш чинити.

19. Кожного первістка чоловічої статі, що вродиться від великої худоби твоєї і від отари твоєї, присвячуй Господові, Богові твоєму і не працюй на бикові, первісткові твоєму, не стрижи первістка з отари твоєї.

20. Перед Господом, Богом твоїм, щорічно споживай це ти і родина твоя, на місці, котре вибере Господь.

21. А якщо буде на ньому вада, чи кульгаве, чи сліпе, [чи] хвороба якась, то не принось його для пожертви Господові, Богові твоєму,

22. Але при брамах твоїх їж його, нечистий, як і чистий, люди [можуть споживати], як сарну і як оленя.

23. Лише крови його не споживай; на землю її виливай, як воду.

Повт. Закону 16

1. Пильнуй місяць Авів, і звершуй Пасху Господові, Богові твоєму, бо в місяці Авіві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі.

2. І заколюй Пасху Господові, Богові твоєму, з дрібної і великої худоби на місці, котре вибере Господь, аби перебувало там ймення Його.

3. Не їжте з нею квасного хліба; сім днів їж з нею опрісноки, хліби бідування, бо ти квапливо вийшов з єгипетської землі, щоб ти пам'ятав день виходу твого з єгипетської землі упродовж цілого життя твого.

4. Не буде в тебе квасного у всьому володінні твоєму упродовж семи днів, і з м'яса, котре ти приніс на пожертву ввечері першого дня, ніщо не має лишатися до ранку.

5. Не можеш ти заколоти Пасху при якихось брамах твоїх, котрі Господь, Бог твій, дасть тобі.

6. Але тільки в тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, нехай буде там ймення Його, заколюй Пасху увечері, при заході сонця, о тій самій порі, котрої ти вийшов з Єгипту.

7. І спечи і з'їж на тому місці, котре вибере Господь, Бог твій, а другого дня можеш повернутися й зайти в шатра твої.

8. Шість днів їж опрісноки, а сьомого дня загальне зібрання для Господа, Бога твого; нічого не роби.

9. Сім тижнів відлічи собі; починай рахувати сім тижнів з того часу, як з'явиться серп на жнивах.

10. Тоді звершуй свято седмиць Господові, Богові твоєму, з дарунками щирих приношень щедрістю руки твоєї, зваживши на те, чим благословив тебе Господь, Бог твій.

11. І радій перед Господом, Богом твоїм, ти, і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, котрий при брамах твоїх, і захожий, і сирота, і вдова, котрі серед тебе, на місці, котре вибере Господь, Бог твій, аби перебувало там ймення Його.

12. Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипті, і пильнуй, і виконуй настанови ці.

13. Свято куренів звершуй в себе сім днів, коли збереш із току твого та з чавила твого.

14. І радій на свято твоє ти і син твій, і донька твоя, і служник твій, і служниця твоя, і левит, і захожий, і сирота, і вдова, котрі при брамах твоїх.

15. Сім днів святкуй Господові, Богові твоєму, на місці, котре вибере Господь, Бог твій; бо благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх прибутках твоїх і в усякім чині рук твоїх, і ти будеш справді радіти.

16. Тричі на рік уся чоловіча стать має з'явитися перед Господом, Богом твоїм, на місці, котре вибере Він на свято опрісноків і на свято куренів і седмиць; і [ніхто] не повинен з'явитися перед Господом з порожніми [руками].

17. Але кожний з даром, зважаючи на благословення Господа, Бога твого, яке Він дав тобі.

18. У всіх брамах твоїх, котрі Господь, Бог твій, дасть тобі, настанови собі суддів і урядовців за колінами твоїми, щоб вони судили народ судом праведним.

19. Не викривляй суду, не зважай на особу і не бери хабарів, бо хабарі засліплюють очі мудрих і викривляють слова правдивих.

20. Правди, правди шукай, щоб ти був живий і заволодів землею, котру Господь, Бог твій, дає тобі.

21. Не сади собі гаю з яких-небудь дерев при жертовникові Господа, Бога твого, котрого ти спорудиш собі;

22. І не став собі жодного образу, бо ненавидить це Господь, Бог твій.

Повт. Закону 17

1. Не принось для пожертви Господові, Богові твоєму, бика, або вівцю, на яких буде вада, [або] що-небудь недобре; бо це мерзота для Господа, Бога твого.

2. Якщо знайдеться з-поміж тебе при якихось брамах твоїх, котрі Господь, Бог твій дасть тобі, чоловік, або жінка, що зроблять зле перед очима Господа, Бога твого, знехтувавши заповітом Його,

3. І піде, і почне служити іншим богам, і поклонятися їм, чи сонцю, або місяцеві, чи всьому військові небесному, чого я не заповідав,

4. І тобі сповіщено буде, і ти почуєш; то ти гаразд досліди, і, якщо це справді так, якщо вчинена мерзота оця в Ізраїлі,

5. То виведи чоловіка того, або жінку ту, котрі вчинили зле, за брами твої і забий їх камінням до смерти.

6. За словами двох свідків, або трьох свідків мусить померти той, що заслуговує на смерть: не засуджуй на смерть за словами одного свідка.

7. Рука свідків має бути на ньому першою, щоб стратити його, відтак рука всього народу; і [отак] винищи усе зло з-поміж себе.

8. Якщо у суді буде заскладна справа розсудити між кров'ю і кров'ю, між судом і судом, між уразами і уразами, [і будуть] суперечливі думки у брамах твоїх; то підведися і піди на місце, котре вибере Господь, Бог твій,

9. І звернися до священиків левитів і до судді, котрий буде в ті дні, і запитай їх, і вони скажуть тобі слово присуду.

10. І вчини за словами, які вони повідають тобі, на тому місці, котре вибере Господь, і виконай все, чого вони навчать тебе.

11. За словами, котрих навчать вони тебе, і за присудом, якого вони повідають тобі, учини, і не ухиляйся ні праворуч, ні ліворуч від слів, що вони скажуть тобі.

12. А хто вчинить так зухвало, що не послухає священика, який там є на служінні перед Господом, Богом твоїм, або судді, той мусить померти, – [отак] винищи зло з-поміж Ізраїля.

13. І увесь народ почує, і злякається, і вже не будуть чинити зухвало.

14. Коли ти прийдеш на землю, котру Господь, Бог твій, дає тобі, і оволодієш нею, і посядеш її, і скажеш: " Поставлю я над собою царя, як в інших народів, котрі довкола мене,

15. То постав над собою царя, котрого вибере Господь, Бог твій; з-посеред братів твоїх постав над собою царя; не можеш поставити над собою [царем] чужинця, котрий не брат тобі.

16. Але, щоб він не примножував собі коней, і не завертав народу в Єгипет для примноження собі коней; бо Господь сказав вам: " Не повертайтеся більше шляхом оцим".

17. І щоб не примножував собі дружин, щоб не відхилялося серце його, і щоб золота і срібла не примножував собі багато.

18. Але коли він сяде на престол царства свого, має списати собі списка закону цього з книжки, [що є] у священиків-левитів.

19. І нехай він буде в нього, і нехай він читає його у всі дні життя свого, щоб навчитися боятися Господа, Бога свого, і старався виконувати всі слова закону цього і настанови оці.

20. Щоб не підносилося серце його над братами його, і щоб не ухилявся він од закону ані праворуч, ані ліворуч, щоб до кінця він міг продовжити дні на царстві своєму, він і сини його осередь Ізраїля.

Повт. Закону 18

1. Священикам-левитам, всьому колінові Левієвому, не буде частки і спадку з Ізраїлем: вони мають харчуватися приношеннями Господа і Його спадком.

2. Тому спадщини не буде їм поміж братами їхніми; Сам Господь – спадок його, як Він говорив йому.

3. А ось, що має належати священикам від народу, від тих, що приносять для пожертви биків чи овець: маєте давати священикові лопатку, щелепи і шлунка.

4. Також початок від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початок від вовни овечок твоїх віддай йому.

5. Тому що його вибрав Господь, Бог твій, із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом], [Богом твоїм], служив в ім'я Господа, сам і сини його у всі дні,

6. І якщо левит прийде від будь-яких брам твоїх, із [краю синів Ізраїлевих], де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, котре вибере Господь,

7. І буде служити в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його левити, що стоять там перед Господом:

8. То нехай вони користуються однаковою часткою, понад одержане від продажу батьківського [майна].

9. Коли ти увійдеш на землю, котру дає тобі Господь, Бог твій, тоді не навчися чинити мерзоту, яку вчиняли народи оці.

10. Не має знаходитися в тебе чоловік, який проводить сина свого чи доньку свою через вогонь, а також віщун, ворожбит і чародій,

11. Облесник, який викликає духів, чарівник, і той, що викликає мертвих.

12. Тому що бридкий перед Господом кожний, хто вчиняє це, і ось за ці мерзоти Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе.

13. Будь бездоганним перед Господом, Богом твоїм;

14. Бо народи ці, котрих ти проганяєш, слухають ворожбитів і віщунів; а тобі не те дав Господь, Бог твій.

15. Пророка з-поміж тебе, із братів твоїх, як мене, настановить тобі Господь, Бог твій, – його слухайте;

16. Оскільки ти просив у Господа, Бога твого, біля Хориву в день зібрання, говорячи: " Нехай не почую більше голосу Господа, Бога мого, і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти",

17. То сказав мені Господь: Добре те, що вони говорили.

18. Я поставлю їм Пророка з-посеред братів їхніх, Такого, як ти, і вкладу слова Мої в уста Його, і Він буде говорити їм, все, що Я накажу Йому.

19. А коли промине час і хтось не підкориться словам Моїм, котрі [Пророк той] буде говорити в ім'я Моє, з того зажадаю відплати.

20. Але пророка, котрий зухвало говоритиме Моїм йменням те, чого Я не наказав йому говорити, і котрий буде говорити у ймення богів інших, такого пророка зрокуйте на смерть.

21. І якщо скажеш у серці своєму: " Як ми впізнаємо слово, котре не Господь говорив? " [то],

22. Якщо пророк скаже йменням Господа, але слово не справдиться і не станеться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, – не бійся його.

Повт. Закону 19

1. Коли Господь, Бог твій, винищить народи, чию землю дає тобі Господь, Бог твій, і ти посядеш спадок після них, і оселишся в містах їхніх і в домах їхніх,

2. Тоді відділи собі три міста осередь землі твоєї, котру Господь, Бог, дає тобі у володіння.

3. Улаштуй собі дорогу, і поділи на три частини землю твою, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок; щоб кожний убивник міг туди втікати.

4. І ось, який убивник може утікати туди і залишитися живим: хто заб'є сусіда свого без наміру, не будучи ворогом йому в минулому;

5. Хто піде із ближнім своїм до лісу рубати дрова, і замахнеться рука його із сокирою, щоб зрубати дерево, і зіскочить залізо із сокирища і попаде у сусіда, і він помре, такий нехай втіче до одного з тих міст, і живе.

6. Щоб месник за кров, у запалі серця свого, не погнався за убивником і не наздогнав його, якщо буде довгою та дорога, і не забив його, хоч він і не [підлягає] судові смерти, бо він не був ворогом йому в минулому.

7. Саме тому Я наказав тобі, говорячи: " Відділи собі три міста".

8. А коли Господь, Бог твій, розширить володіння твої, як Він присягався батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, котру Він обіцяв дати батькам твоїм,

9. Якщо ти виконуватимеш усі заповіді, котрі я заповідаю тобі сьогодні, любити Господа, Бога твого, і ходити шляхами Його у всі дні; тоді до цих трьох міст додаси ще три міста,

10. Щоб не була пролита кров безвинного осередь землі тієї, що Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, і щоб не було на тобі [вини] за кров.

11. Та коли хтось буде ворогом ближньому своєму і буде підстерігати його, і повстане супроти нього, і заб'є його на смерть, і втіче в одне із міст отих,

12. То старшини міста його мають послати, щоб схопити його і віддати його в руки месника за кров, щоб він помер.

13. Нехай же не пощадить його око твоє, змий з Ізраїля кров безвинного, і буде тобі добре.

14. Не порушуй межі сусіда твого, котру встановили у давні часи у спадку твоєму, який дістався тобі на землі, котру Господь Бог твій, дає тобі на володіння.

15. Не досить одного свідка супроти кого-небудь за будь-яку провину і за будь-який злочин, і за будь-який гріх, котрим він згрішить: за словами двох свідків, або ж за словами трьох свідків, стане чинною справа.

16. Якщо виступить супроти когось свідок несправедливий, звинувачуючи його за злочин,

17. То нехай стануть обидва оці чоловіки, у котрих позов між собою, перед Господом, перед священиками і перед суддями, які будуть за тих днів,

18. Судді мають гаразд дослідити, і, якщо свідок той є свідок неправдивий, неправдиво показав на брата свого,

19. То вчиніть йому те, що він намислив учинити братові своєму; і [отак] винищи зло з-поміж себе.

20. І решта почує, і буде боятися, і не будуть уже більше вчиняти подібне зло осередь тебе.

21. Нехай же не знає милосердя око твоє [серед нього]: душу за душу, око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу.

Повт. Закону 20

1. Коли ти вирушиш на війну супроти ворога твого і побачиш коней і колісниці, [і] народу більше, аніж у тебе, то не бійся їх; бо з тобою Господь, Бог твій, котрий вивів тебе із Єгипетської землі.

2. А коли зачнете битву, тоді нехай підійде священик, і говорить народові,

3. І скаже йому: " Послухай, Ізраїлю, ви сьогодні стаєте на битву з ворогами вашими, нехай же не умліває серце ваше, не бійтеся, не бентежтеся і не жахайтеся перед ними;

4. Бо Господь, Бог ваш, іде з вами, щоб воювати за вас із ворогами вашими [і] врятувати вас".

5. А старшини хай оголосять народові, говорячи: " Хто спорудив новий дім і не посвятив його? Той нехай повернеться в дім свій, щоб не вмерти в бою, та інший не посвятив його.

6. І хто посадив виноградника і не користався з нього, той нехай повернеться у дім свій, щоб не загинути в бою, а інший не їв з нього.

7. І хто був заручений з дружиною і не взяв її, той нехай повернеться у дім свій, щоб не загинув у бою, а інший не взяв би її".

8. І ще оголосять старшини народові, і скажуть: " Хто боязкий і легкодухий, той нехай повернеться у дім свій, щоб серця братів його не знесиліли, як його серце.

9. Коли старшини скажуть все це народові, тоді нехай настановлять старших армії, щоб вести народ.

10. Коли підеш до міста, щоб воювати супроти нього, запропонуй йому мир.

11. Якщо воно пристане на мир з тобою і відчинить тобі [браму], то увесь народ, котрий знайдеться в ньому, буде сплачувати тобі данину і служити тобі.

12. А якщо воно не пристане до миру з тобою і буде вести з тобою війну, то оточи його облогою.

13. І [коли] Господь, Бог твій, віддасть його в руки твої, винищи в ньому всіх чоловічої статі вістрям меча.

14. Тільки дружин і дітей, і скотину, і все, що в місті, всю здобич його візьми собі, і користуйся здобиччю ворогів твоїх, котрих віддав тобі Господь, Бог твій.

15. Так чини з усіма містами, котрі від тебе вельми далеко, котрі не є з [числа] міст народів оцих.

16. А в містах цих народів, котрих Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не залишай живим жодного, що дихає.

17. Але прокляни їх: хеттеїв, і амореїв, і ханаанеїв, і періззеїв, і хіввеїв, і євусеїв, як наказав тобі Господь, Бог твій.

18. Щоб вони не навчали вас чинити такі ж мерзоти, які вони чинили для богів своїх, і щоб ви не грішили супроти Господа, Бога вашого.

19. Якщо тривалий час будеш тримати в облозі [яке-небудь] місто, щоб завоювати його, і взяти його, то не піднось сокири на дерева його, від котрих ти можеш харчуватися, і не зрубуй їх, бо дерево в полі не людина, щоб його приступом брати.

20. Тільки ті дерева, про котрих ти відаєш, що вони нічого не приносять для харчу, можеш псувати і вирубувати, і споруджувати укріплення супроти міста, котре провадить з тобою війну, аж доки не підкориш його.

Повт. Закону 21

1. Якщо на землі, котру Господь, Бог твій, дасть тобі на володіння, знайдений буде забитий, що лежатиме в полі, і невідомо хто забив його;

2. То нехай вийдуть старшини твої і судді твої, і виміряють [віддаль] до міст, котрі навколо вбитого;

3. І старшини міста того, котре буде найближчим до вбитого, нехай візьмуть телицю, котрою не працювали [і] котра не носила ярма,

4. І нехай старшини того міста відведуть телицю оцю на первісну долину, котра незаймана плугом і не засіяна, і заколять там телицю в долині;

5. І прийдуть священики, сини Левієві, котрих Господь Бог вибрав служити Йому і благословляти в ім'я Господнє, і за словом їхнім кожну суперечку і кожну рану досліджувати,

6. І всі старшини міста отого, що найближче до вбитого, нехай помиють руки над [головою] телиці, зарізаної в долині;

7. І оголосять, і скажуть: " Руки наші не пролили крови цієї, і очі наші не бачили;

8. Будь милостивим, Господе, до народу Твого, котрого Ти, Господе, визволив, і не постав народові Твоєму, Ізраїлеві, за провину невинної крови". І за кров проститься їм.

9. [Отак] маєш ти змивати у себе кров безвинного, якщо хочеш робити [добре і] справедливе в очах Господа.

10. Коли вийдеш на війну супроти ворогів твоїх, і Господь, Бог твій, віддасть їх в руки твої, і візьмеш їх у полон,

11. І побачиш поміж полоненими жінку, гарну на вроду, і полюбиш її, і захочеш узяти її собі за дружину,

12. То приведи її в дім свій, і нехай вона поголить голову свою і обріже нігті свої;

13. І скине з себе одежу полону свого, і замешкає у домі твоєму, і оплакуватиме батька свого і матір свою упродовж місяця; то після цього ти можеш увійти до неї і стати її чоловіком, і вона буде твоєю дружиною.

14. А якщо вона [потім] не сподобається тобі, то відпусти її, [куди] вона захоче, але не продавай її за срібло, і не вчини зиску за неї, тому що ти упокорив її.

15. Якщо у когось буде дві дружини, одна кохана, а друга нелюба, і як кохана, [так] і нелюба породять йому синів, і первістком буде син нелюбої,

16. То під час розподілу синам своїм майна свого, він не може синові дружини коханої дати першість перед першовродженим сином нелюбої;

17. Але первістком має признати сина нелюбої [і] дати йому подвійну частку з усього, що в нього знайдеться; бо він є започаток сили його, йому [належить] право першовродженого.

18. Якщо у когось буде син бешкетник і непокірний, який не підкоряється голосові батька свого і голосові матері своєї, і вони напучують його, але він не слухає їх,

19. То батько його і мати його нехай візьмуть його і приведуть його до старшини міста свого і до воріт свого місцеперебування,

20. І скажуть старшинам міста свого: " Оцей син наш бешкетує і непокірний, не слухає слів наших, марнотрат і п`яниця",

21. Тоді всі мешканці міста його нехай заб'ють його камінням до смерти; і [отак] винищи зло з-поміж себе, і увесь Ізраїль почує і злякається.

22. Якщо виявиться чийсь злочин, що вартий смерти, і він (злочинець) буде вбитий, і ти повісиш його на дереві,

23. То тіло його не мусить залишатися на ніч на дереві; але поховай його того ж дня; бо проклятий перед Богом [кожен], кого повісили [на дереві], і щоб не опоганювалася земля твоя, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок.

Повт. Закону 22

1. Коли побачиш вола брата твого, чи вівцю його, які заблукали, не залишай їх, але за будь-якого випадку поверни їх братові твоєму.

2. А якщо не близько буде до тебе брат твій, або ти не знаєш його, то приведи їх до свого дому, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх.

3. Так учиняй і з віслюком його, так учиняй з одягом його, так чини з усілякою загубленою [річчю] брата свого, котра буде ним загублена, і котру ти знайдеш; не можна тобі ухилятися [від цього].

4. Коли побачиш віслюка брата твого, чи вола його, що впали на шляху, не залишай їх, але допоможи йому разом підняти їх.

5. Жінка не може носити на собі те, що належить чоловікові, і чоловік також не може одягатися в жіночу одежу; бо всі, хто так чинить, – мерзота для Господа.

6. Якщо трапиться тобі на шляху пташине гніздо на якомусь дереві, або на землі, з пташенятами чи з яйцями, і мати сидить на пташенятах чи на яйцях, то не бери матері разом із дітками;

7. Матір випусти, а дітей візьми собі; щоб тобі добре велося, і щоб продовжилися твої дні.

8. Якщо збудуєш новий дім, то зробиш поруччя край покрівлі твоєї, щоб не навести крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього.

9. Не засівай виноградника свого різним насінням, щоби плід твого насіння, котре ти посіяв, і плід виноградника [твого] не став опоганеним.

10. Не ори волом і віслюком разом.

11. Не зодягай одежі з різної матерії: з вовни і з льону разом.

12. Зроби собі кутасики на чотирьох кутах покривала твого, котрим ти накриваєшся.

13. Якщо хтось візьме дружину, і ввійде до неї, і зненавидить її,

14. І буде зводити наклепи на неї, і пустить про неї неславу, і скаже: " Я взяв оцю дружину, і ввійшов до неї, і не знайшов її незайманою,

15. То батько юнки і мати її нехай візьмуть і винесуть [ознаки] дівоцтва юнки до старшин міста, до воріт;

16. І батько юнки скаже старшинам: Доньку мою я віддав за дружину цьому чоловікові, і [нині] він зненавидів її,

17. І ось, він зводить наклеп [на неї], говорячи: " Я не знайшов у доньки твоєї незайманости, але ось ознаки дівоцтва доньки моєї. І розгорнуть одежу перед старшинами міста.

18. Тоді старшини того міста нехай візьмуть чоловіка, і покарають його,

19. І накладуть на нього сто [шеклів] срібла пені, і віддадуть батькові юнки за те, що він пустив неславу на діву Ізраїля: а вона нехай буде його дружиною, і він не зможе розірвати з нею шлюбу до кінця днів своїх.

20. А якщо сказане [про жінку] буде справедливе, і не знайдеться незайманости у юнки,

21. То юнку нехай приведуть до дверей дому батька її, і чоловіки міста її заб'ють її камінням до смерти; бо вона вчинила мерзенну справу серед Ізраїля; блудячи в домі батька свого; і [отак] винищи зло з-поміж себе.

22. Якщо знайдуть когось, що буде лежати з жінкою заміжньою, то необхідно зрокувати на смерть обидвох, і чоловіка, який ліг із жінкою, і жінку; [ось так] винищи зло з-поміж Ізраїля.

23. Якщо молода дівчина буде заручена з чоловіком, і хто-небудь стрінеться з нею в місті і зляжеться з нею,

24. То обидвох їх приведіть до брами того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він опоганив дружину ближнього свого; [отак] винищи зло з-поміж себе.

25. А якщо хтось у полі стрінеться із зарученою дівчиною і силою зляжеться з нею, то необхідно скарати на смерть лише чоловіка, який злігся з нею;

26. А дівчині нічого не заподій; на дівчині немає злочину смертного; бо це те саме, якби хтось постав супроти ближнього свого і забив його.

27. Бо він зустрівся з нею в полі, і, [хоч] дівчина заручена кричала, та нікому було рятувати її.

28. Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою і, схопивши її, зляжеться з нею, і застануть їх,

29. То чоловік, який злігся з нею, мусить дати батькові дівчини п'ятдесят [шеклів] срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він опоганив її; ціле життя своє він не зможе розірвати шлюбу з нею.

30. Чоловік не повинен брати дружини батька свого, і не відкриє подолу [одежі] батька свого.

Повт. Закону 23

1. У кого поранені ядра, або ж відтятий дітородний член, той не може увійти до громади Господньої.

2. Син блудниці не може увійти до громади Господньої, і десяте покоління його не може увійти до громади Господньої.

3. Аммонієць та моавитянин не може увійти до громади Господньої, і десяте покоління їх не може увійти до громади Господньої навіки.

4. Тому що вони не зустріли вас хлібом і водою на шляху, коли ви йшли з Єгипту, і тому, що вони найняли супроти тебе Валаама, сина Беорового, з Петору Месопотамського, аби проклясти тебе.

5. Але Господь, Бог твій, не захотів слухати Валаама, і обернув Господь, Бог твій, прокляття його на благословення тобі; бо Господь, Бог твій, любить тебе.

6. Не бажай їм миру і добробуту у всі дні твої, навіки.

7. Не цурайся ідумеянина, бо він брат твій; не цурайся єгиптянина, бо ти був захожим на землі його.

8. Діти, котрі у них вродяться, у третьому поколінні можуть увійти до громади Господньої.

9. Коли рушить табір супроти ворогів твоїх, остерігайся всього недоброго.

10. Якщо у тебе буде чоловік нечистий від того, що станеться [з ним] уночі, то він має вийти геть зі стану і не заходити до стану.

11. А як настане вечір, мусить обмити [тіло своє] водою і при заході сонця може зайти до стану.

12. Місце має бути у тебе поза станом, куди мусиш виходити.

13. Окрім зброї твоєї, має бути в тебе лопатка; і коли будеш сідати поза [станом], викопай нею [ямку] і знову закопай [нею] те, що вийшло з тебе.

14. Тому що Господь, Бог твій, ходить осередь стану твого, щоб визволяти тебе і віддавати ворогів твоїх [до рук твоїх]; а [тому] стан твій має бути святим, щоб Він не побачив у тебе якої-небудь нечистої речі і не відступив од тебе.

15. Не видавай раба панові його, коли він прибіжить до тебе від пана свого.

16. Нехай він у тебе живе, осередь вас на місці, котре він вибере в якихось із твоїх брам, де йому сподобається; не чини утиску йому.

17. Не має бути блудниці з дочок Ізраїля, не може бути содом'янином із синів Ізраїля.

18. Не занось платні блудниці і ціни пса у дім Господа, Бога твого, за жодну обітницю; бо те і те є мерзотою перед Господом, Богом твоїм.

19. Не віддавай на проценти братові твоєму ні срібла, ні хліба, ні чогось іншого, що [можна] віддавати на проценти.

20. Чужинцеві можеш давати на проценти, а братові твоєму не віддавай на проценти, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе у всьому, що робиться руками твоїми, на землі, на котру ти йдеш, аби посісти її.

21. Якщо даси обітницю Господові, Богові твоєму, негайно виконай її; бо Господь, Бог твій, стягне з тебе, і на тобі буде гріх.

22. А якщо ти не дав обітниці, то не буде на тобі гріха.

23. Що вийшло із уст твоїх, пильнуй і виконуй так, як обіцяв ти Господові, Богові твоєму, добровільне приношення, про яке ти обіцяв устами своїми.

24. Коли зайдеш до виноградника ближнього свого, можеш їсти ягоди досхочу, скільки бажає душа твоя, а в посудину твою не клади.

25. Коли прийдеш на жнива ближнього твого, можеш зривати колоски руками твоїми, але серпа не принось на жниво ближнього твого.

Повт. Закону 24

1. Якщо хтось візьме дружину і стане чоловіком її, і вона не знайде приязні в очах його, тому що він знаходить у ній щось нечисте, і напише їй свідчення про розірвання шлюбу, і дасть їй до рук, і відпустить її з дому свого,

2. І коли вона вийде з дому його, піде, то може бути дружиною другого чоловіка;






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.