Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Книга Левіт 13 страница






16. За ту святиню Господню, супроти котрої він згрішив, нехай принесе і додасть до того п'яту частку, і віддасть її священикові, і священик спокутує його бараном приношення за провину, і буде прощено йому.

17. Коли якась душа згрішить супроти заповідей Господніх, чого не належало чинити, і він цього не знав, завинив і понесе на собі гріха:

18. Нехай принесе до священика в приношення за провину барана без вади, за оцінкою твоєю, і викупиться недобрий вчинок його, в чому він згрішив з необачности, то прощено йому буде.

19. Це приношення провини за гріх, [котрий] він учинив перед Господом.

Левіт 6 Iще про пожертву каяття.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

2. Якщо хтось згрішить і вчинить злочин проти Господа, і утаємничить перед ближніми своїми те, що йому доручено, або те, що мав зберігати, чи те, що він украв, або ж навіть когось обдурив,

3. Або знайде загублене і приховає його, і присягнеться неправдиво за щось, що у всьому цьому люди чинять і тим грішать,

4. То, згрішивши і завинивши, отже, він мусить повернути вкрадене, що викрав, або пограбоване, що пограбував, або доручене, що йому доручалося (на збереження), або загублене, що він знайшов.

5. Або, якщо він присягнувся неправдиво, то мусить повернути повністю, і докласти до того п'яту частку і віддати тому, кому оте належить, у день його приношення за провину.

6. І приношення за провину свою нехай принесе Господові до священика в приношення за провину з отари овець барана без вади, за оцінкою твоєю.

7. І спокутує його священик перед Господом, і прощено йому буде, що б він не вчинив, все, в чому він завинив.

8. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

9. Заповідай Ааронові і синам його: Ось закон приношення усеспалення: всеспалення нехай залишиться на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому.

10. І нехай священик одягнеться у лляну одежу свою, і одягне на тіло своє лляний нижній одяг, і зніме попіл від усеспалення, котре спалив огонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника.

11. І нехай скине з себе одежу свою, і одягне другу одежу, і винесе попіл поза табір, на чисте місце.

12. А вогонь на жертовнику нехай горить, не згасає; і нехай священик підпалює на ньому дрова щоранку, і розкладає на ньому приношення усеспалення, і спалює на ньому лій мирного приношення.

13. Вогонь безперестану хай горить на жертовнику, [і] не згасає.

14. Ось закон про приношення хлібне: сини Ааронові мусять приносити його перед Господа до жертовника.

15. І нехай візьме [священик] жменею своєю із приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею, і увесь ладан, котрий на приношенні, і спалить на жертовнику: [це] приємні пахощі на пам'ять перед Господом.

16. А решту з нього нехай споживають Аарон і сини його. З прісним хлібом треба їсти його на святому місці; у дворі скинії зібрання нехай споживають його.

17. Не можна пекти його з квашеним, це даю Я їм частку із Моїх приношень вогнем, це найбільша святиня, як приношення за гріх і приношення за провину.

18. Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це – вічний набуток поколінням вашим із Господніх приношень, учинених на вогні. Усе, що торкнеться до них, буде святим.

19. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

20. Ось приношення від Аарона і синів його, котре принесуть вони Господові в день помазання його: десяту частину ефи пшеничного борошна на пожертву постійну, половину цього для ранку, і половину для вечора.

21. На сковороді в єлеї вона має бути приготовлена; насичену [єлеєм], принось її в кусках, як розламується на куски приношення хлібне; принось її, для приємних пахощів Господові.

22. І священик, помазаний на місце його із синів його, мусить звершувати це: бо воно – вічна настанова Господа. Вона вся має бути спалена.

23. І всіляке хлібне приношення від священика нехай буде спалене, а не спожите.

24. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

25. Скажи Ааронові і синам його: Ось закон про приношення за гріх; приношення за гріх має бути заколене перед Господом на тому місці, де заколюється приношення усеспалення. Це – найбільша святиня.

26. Священик, який звершує пожертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути спожита на святому місці, на подвір'ї скинії зібрання.

27. Усе, що торкнеться до м'яса її, освятиться; і якщо кров'ю її буде забризкана одежа, то забризкане помий на святому місці.

28. Глиняну посудину, в котрій воно варилося, необхідно розбити; якщо воно варилося в мідній посудині, то необхідно її вичистити і вимити водою.

29. Уся чоловіча стать священикового роду може їсти її: це – найбільша святиня.

30. А всіляке приношення за гріх, від котрого кров заноситься до скинії зібрання для очищення у святині, не можна споживати: його треба спалювати на вогні.

Левіт 7 Закон про пожертву каяття.

1. Ось закон про приношення за провину: це – велика святиня.

2. Пожертву каяття треба заколоти на тому місці, де колять усеспалення, і кров'ю її покропити жертовника з усіх боків.

3. [Той], [що приносить], мусить принести з неї увесь лій, курдюк і лій, котрий на нутрощах.

4. І обидві нирки, і лій, котрий на них, котрий на стегнах, і сальника, котрий на печінці; з нирками нехай він відділить це.

5. І спалить назване священик на жертовнику для пожертви Господові. Це – пожертва каяття.

6. Вся чоловіча стать священикового роду буде їсти її; на святому місці можна їсти її; це – велика святиня.

7. Як про приношення за гріх, так і про приношення за провину, закон – один: вона належить священикові, котрий нею звершує покуту.

8. І коли священик приносить чиєсь приношення усеспалення, шкура від [приношення] всеспалення, котре він приносить, належить священикові.

9. І всіляке приношення хлібне, котре печене в печі, і всіляке приготовлене в горщику, або ж на сковороді, належить священикові, який приносить його.

10. І всіляке приношення хлібне, змішане з єлеєм, і сухе, належить всім синам Аароновим, як одному, так і другому.

11. Ось закон про пожертву мирного приношення, котру він приносить Господові;

12. Якщо хтось на подяку приносить її, то при пожертві вдячности він мусить принести прісні хліби, змішані з єлеєм і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, насичене [єлеєм], хліби, змішані з єлеєм.

13. Окрім коржів, нехай він принесе в приношення своє квасний хліб, при мирній пожертві вдячности.

14. Одне щось із всього приношення свого нехай принесе він у приношення Господові; це належить священикові, який кропить кров'ю мирної пожертви.

15. М'ясо пожертви мирного приношення для вдячности необхідно з'їсти в день приношення її, не треба лишати від нього до ранку.

16. А якщо пожертва його приношення за обітницею, або щире приношення, то пожертву його необхідно їсти в день приношення, і другого дня те, що залишилося від неї, їсти можна.

17. А залишки від м'яса пожертви на третій день треба спалити на вогні.

18. А якщо будуть їсти м'ясо пожертви мирного приношення на третій день, то вона не буде прийнята. Хто її принесе, тому нічого не зарахується; бо це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі свій гріх.

19. М'яса цього, якщо воно торкнеться до чогось нечистого, не треба їсти, але необхідно спалити його на вогні; а м'ясо чисте може їсти кожний чистий.

20. А якщо якась душа, маючи в собі нечистоту, буде їсти м'ясо мирного приношення пожертви Господньої, то винищиться душа та з народу свого.

21. І якщо якась душа, торкнувшися до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої скотини, або ж до якогось нечистого гада, і буде їсти м'ясо мирного приношення пожертви Господньої, то винищиться душа та з народу свого.

22. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

23. Скажи синам Ізраїля: Жодного лою ні з вола, ні з вівці, ані з козла не їжте.

24. Лій з мертвого і лій з розтерзаного звіром можна використовувати на всяку справу; а їсти, не їжте його.

25. Тому що, хто буде їсти лій із скотини, котра приноситься як приношення вогнем, Господові, винищиться душа та з народу свого.

26. І жодної крови не їжте у всіх житлах ваших; ні з птахів, ні із звірів, ані з домашніх тварин.

27. А хто буде їсти яку-небудь кров, винищиться душа та з народу свого.

28. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

29. Скажи синам Ізраїля: Хто приносить свою пожертву мирного приношення Господові, той [сам] мусить принести частину із мирної пожертви Господові.

30. Своїми руками повинен він принести приношення вогнем Господові; лій із грудинкою мусить він принести, коливаючи грудинкою для приношення коливанням перед лицем Господнім.

31. Лій спалить священик на жертовнику, а грудинка належить Ааронові і синам його.

32. І праве плече, як підношення, з пожертв мирного приношення вашого віддавайте священикові.

33. Хто із синів Ааронових приносить кров з мирного приношення і лій, повинен узяти праве плече собі як частку.

34. Тому що Я беру від синів Ізраїля з мирних пожертв їхню грудинку коливну і плече підношення, і віддаю їх Ааронові священикові і синам його у вічну настанову серед синів Ізраїля.

35. Ось частка з помазання Ааронові та частка помазання синам його з приношень Господніх вогнем, у день, коли він покладе перед Господом, для служіння Господові,

36. Котрого звелів Господь давати їм од синів Ізраїля від дня, коли він помазав їх, вічною настановою їхнім поколінням.

37. Ось закон про приношення всеспалення, про приношення хлібне, про пожертву за гріх, про пожертву каяття, про приношення за гріх, про приношення за провину, про пожертву посвячення приношення мирного,

38. Котрого дав Господь Мойсеєві на горі Сінай, коли наказав синам Ізраїля в пустелі Сінайській приносити Господові приношення їхні.

Левіт 8 Про посвячення свя ще ників.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

2. Візьми Аарона і синів його з ним, і одежу і єлей помазання, і бичка для приношення за гріх і двох баранів, і корзину опрісноків,

3. І збери всю громаду до входу в скинію зібрання.

4. Мойсей учинив так, як звелів йому Господь, і зібралася громада (народ) до входу в скинію зібрання.

5. І сказав Мойсей до громади: Ось, що звелів Господь зробити.

6. І привів Мойсей Аарона та синів його, і обмив їх водою.

7. І поклав на нього хітона і підперезав його поясом, і одягнув на нього верхню ризу, і поклав на нього ефод, і підперезав його поясом ефода, і прикріпив ним ефод на ньому.

8. І поклав на нього нагрудника, і в нагрудник поклав Урім і Туммім.

9. І поклав на голову його кидар, а на кидар з переднього боку поклав золоту дощечку, святий вінець, як звелів Господь Мойсеєві.

10. І взяв Мойсей єлей помазання, і помазав скинію і все, що в ній, і освятив це.

11. І покропив ним жертовника сім разів, і помазав жертовника і всі знаряддя його, і умивальницю, і підніжжя її, щоб освятити їх.

12. І вилив єлей помазання на голову Аарона, і помазав його, щоб освятити його.

13. І привів Мойсей синів Ааронових, і одягнув їх у хітони, і підперезав їх поясом, і поклав на них кидари, як звелів Господь Мойсеєві.

14. І привів бичка для приношення за гріх, і Аарон, і сини його поклали руки свої на голову бичка за гріх.

15. І заколов [його], і взяв Мойсей крови, і пальцем своїм помастив роги жертовника з усіх боків, і очистив жертовника, а [решту] крови вихлюпнув до підніжжя жертовника, і освятив його, щоб учинити приношення на ньому.

16. І взяв увесь лій, котрий на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки і лій їхній, і спалив Мойсей на жертовнику.

17. А барана і шкуру його, і м'ясо його, і нечистоти його спалив на вогні поза табором, як звелів Господь Мойсеєві.

18. І привів барана для приношення всеспалення, і поклав Аарон і сини його руки свої на голову барана;

19. І заколов [його] Мойсей і покропив кров'ю жертовника з усіх боків.

20. І розтяв барана на частини, і спалив Мойсей голову і частини і лій;

21. А нутрощі і ноги помив водою, і спалив Мойсей всього барана на жертовнику: це пожертва всеспалення для приємних пахощів; це приношення вогнем Господові, як звелів Господь Мойсеєві.

22. І привів другого барана, барана посвячення, і поклали Аарон і сини його руки свої на голову барана.

23. І заколов [його] Мойсей, і взяв крови його, і помастив нею крайчик правого вуха Ааронового і великого пальця правої руки його і великого пальця правої ноги його.

24. І привів Мойсей синів Ааронових, і помастив кров'ю крайчик правого вуха їхнього і великого пальця правої руки їхньої і великого пальця правої ноги їхньої, і покропив Мойсей кров'ю жертовника з усіх боків.

25. І взяв лій і курдюка, і увесь лій, котрий на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки, і лій їхній, і праве плече.

26. І з корзини з опрісноками, котра перед Господом, узяв одного опріснока і один хліб з єлеєм і одного коржа, і поклав на лій і на праве плече.

27. І поклав усе це на руки Ааронові і на руки синам його, і приніс це, коливаючи перед Господом.

28. І взяв це Мойсей з рук їхніх і спалив на жертовнику з усеспаленням; це пожертва посвячення для приємних пахощів; це – приношення вогнем Господові.

29. І взяв Мойсей грудинку і приніс її, поколивав нею для коливного приношення перед лицем Господнім; це була частка Мойсеєва від барана посвячення, як звелів Господь Мойсеєві.

30. І взяв Мойсей єлею помазання і крови, котра на жертовникові, і покропив Аарона і шати його, і синів його, і одежу синів його з ним; і так освятив Аарона і шати його, і синів його, і одежу синів його з ним.

31. І сказав Мойсей Ааронові і синам його: Зваріть м'ясо біля входу скинії зібрання, і там їжте його з хлібом, котрий у корзині посвячення, як мені наказано і сказано: Аарон і сини його повинні його їсти.

32. А залишки м'яса і хліба спаліть на вогні.

33. Сім днів не відходьте од дверей скинії зібрання, доки не сповняться дні посвячення вашого; бо сім днів Він буде звершувати посвячення ваше.

34. Як сьогодні було вчинено, так заповідав Господь чинити для очищення вашого.

35. Біля входу до скинії зібрання будьте день і ніч упродовж семи днів, і будьте на сторожі у Господа, щоб не вмерти; бо так мені наказано [від Господа Бога].

36. І виконав Аарон і сини його все, що заповідав Господь через Мойсея.

Левіт 9 Свя ще ники започатковують служіння.

1. Восьмого дня прикликав Мойсей Аарона і синів його, і старшин Ізраїля,

2. І сказав Ааронові: Візьми собі теля для приношення за гріх і бичка для приношення всеспалення, обидвох без вади і постав перед Господом.

3. І синам Ізраїля скажи: Візьміть козеня для приношення за гріх, і теля, і ягня, одноліток, без вади, для приношення усеспалення.

4. І бичка, і барана на приношення мирне, щоб звершувати жертвоприношення перед Господом, і приношення хлібне, змішане з єлеєм; бо сьогодні Господь з'явиться вам.

5. І принесли те, що наказав Мойсей, перед скинією зібрання, і прийшла вся громада і стала перед Господом.

6. І сказав Мойсей: Ось, що звелів Господь учинити, і з'явиться вам Слава Господня.

7. І сказав Мойсей Ааронові: Підійди до жертовника і зверши приношення твоє за гріх і приношення усеспалення твого, і очисть себе і народ, і вчини приношення від народу, і очисть їх, як заповідав Господь.

8. І наблизився Аарон до жертовника, і заколов теля, котре за нього, для приношення за гріх.

9. Сини Ааронові піднесли йому кров, і він умочив пальця свого у кров і помастив нею роги жертовника, а [решту] крови вилив до підніжжя жертовника.

10. А лій і нирки і сальника на печінці від пожертви за гріх спалив на жертовнику, як звелів Господь Мойсеєві.

11. А м'ясо і шкуру спалив на вогні поза станом.

12. І заколов приношення усеспалення, і сини Ааронові принесли йому кров; він покропив нею жертовника з усіх боків.

13. І принесли йому приношення усеспалення в кусках і голову, і він спалив на жертовнику.

14. А нутрощі і ноги помив і спалив для приношення усеспаленням, на жертовнику.

15. І приніс приношення від народу, і взяв од народу козла для приношення за гріх, і заколов його, і приніс його на пожертву за гріх, як і попереднього.

16. І приніс приношення усеспалення і звершив його за настановою.

17. І приніс приношення хлібне і виповнив ним руки свої, і спалив на жертовнику понад вранішню пожертву усеспалення.

18. І заколов бика і барана, котрі від народу, на пожертву мирного приношення, і сини Ааронові піднесли йому кров, і він покропив нею жертовника з усіх боків.

19. [Піднесли] також лій з бика і з барана, курдюка, і [лій], що на [нутрощах], нирки і сальника на печінці.

20. І поклали лій на грудинку, і він спалив лій на жертовнику.

21. А грудинку і праве плече приніс Аарон, коливаючи ним для приношення перед лицем Господнім, як звелів Мойсей.

22. І підніс Аарон руки свої, [звернувшись] до народу, і благословив його, і зійшов від приношення за гріх, приношення усеспалення і приношення мирного.

23. І увійшли Мойсей та Аарон до скинії зібрання, і вийшли, і благословили народ. І з'явилася Слава Господня усьому народові.

24. І вийшов огонь від Господа і пожер на жертовнику приношення усеспалення і лій, і бачив увесь народ, і вигукував радісно, і впав на лице своє.

Левіт 10 Надав і Авігуд приносять чужий вогонь.

1. Надав і Авігуд, сини Ааронові, взяли кожний свою кадильницю і поклали до них вогню, і вклали в нього кадіння, і принесли перед Господом вогонь чужий, котрого Він не наказував їм.

2. І зійшов огонь від Господа і спалив їх, і померли вони перед Господом.

3. І сказав Мойсей Ааронові: Ось про що говорив Господь, коли сказав: Тими, що наближаються до Мене, освячусь, і перед усім народом прославлюся. Аарон мовчав.

4. І покликав Мойсей Мисаїла і Елцафана, синів Уззиїла, дядька Ааронового, і сказав їм: Підіть, винесіть братів ваших із святині за стан.

5. І пішли, і винесли їх у хітонах їхніх за стан, як сказав Мойсей.

6. А Ааронові і Елеазарові, і Ітамарові, синам його, Мойсей сказав: Голів ваших не оголюйте і одежі вашої не роздирайте, щоб вам не померти і не навести гніву на всю громаду; нехай дім Ізраїля плаче за спаленими, котрих спалив Господь.

7. І з дверей скинії зібрання не виходьте, щоб не померти вам: бо на вас єлей помазання Господнього. І вчинили за словом Мойсея.

8. І сказав Господь Ааронові, кажучи:

9. Вина і міцних напоїв не пий ти і сини твої з тобою, коли входите до скинії зібрання, щоб не вмерти. [Це] – вічна настанова у покоління ваші.

10. Щоб ви могли вирізняти священне від несвященного і нечисте від чистого,

11. І навчати синів Ізраїля усіх настанов, котрі лишив їм Господь через Мойсея.

12. І сказав Мойсей Ааронові і Елеазарові та Ітамарові, синам його, що залишилися: Візьміть приношення хлібне, яке лишилося від приношень Господніх, і їжте його прісним біля жертовника, бо це є найсвятіше.

13. І їжте його на святому місці, бо це частка твоя і частка синів твоїх від пожертв Господніх, учинених на вогні: Так мені велено [від Господа].

14. І грудинку коливну, і плече піднесення їжте на чистому місці, ти і сини твої, і дочки твої з тобою; бо це дано як виділ (пай) тобі і для виділу синам твоїм із пожертв мирних приношень синів Ізраїля.

15. Плече піднесення і грудинку коливну повинні вони приносити з пожертвами лою приношення вогнем, коливаючи перед лицем Господнім; і нехай буде це вічним виділом тобі і синам твоїм з тобою, як звелів Господь.

16. І козла пожертви за гріх шукав Мойсей, і ось, він спалений. І розгнівався на Елеазара та Ітамара, синів Ааронових, що залишилися, і сказав:

17. Чому ви не їли приношення за гріх на святому місці? Бо вона – святиня велика, і вона дана вам, щоб очищати гріхи громади і спокутувати їх перед Господом.

18. Ось, кров її не внесена до середини святині, а ви мусили були їсти її на святому місці, як заповідано мені.

19. Аарон сказав Мойсеєві: Ось, нині принесли вони приношення своє за гріх і своє приношення всеспалення перед Господом, і все це сталося зі мною; якщо я сьогодні з'їм приношення за гріх, чи буде це добре в очах Господніх?

20. І почув Мойсей, і схвалив.

Левіт 11 Про тварин чистих і нечистих.

1. І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові, кажучи їм:

2. Скажіть синам Ізраїля: Ось звірі, котрих будете їсти з усіх звірів на землі.

3. Із усього, що має роздвоєні копита і на копитах глибокий розтин, і жує жуйку, їжте.

4. Лише з-поміж цих не їжте, які жують жуйку, і які мають роздвоєні копита: верблюда, тому що він жує жуйку, але копита у нього не роздвоєні, нечистий він для вас.

5. І кроля, бо він жує жуйку, але ратички у нього не роздвоєні; нечистий він для вас;

6. І зайця, бо він жує жуйку, але ратички у нього не роздвоєні; нечистий він для вас.

7. І свині, хоч ратиці у неї роздвоєні і на ратицях розтин глибокий, проте вона не жує жуйки; нечиста вона для вас.

8. М'яса з них не їжте і до трупів їхніх не торкайтеся; нечисті вони для вас.

9. З усіх [тварин], котрі у водах, їжте цих: у котрих є плавники і луска у воді, у морях чи річках, тих їжте.

10. А всі ті, у котрих немає плавників або луски, чи в морях, а чи в річках, із усіх, що плавають у воді, і з усього, що рухається у воді, і з усякого живого творіння, що у водах, гидкі для вас.

11. Вони мають бути гидкими для вас. Ви не мусите їсти їхньої плоті і трупи їхні мають бути для вас мерзотою.

12. Усі тварини, що не мають плавників і луски у водах, мають бути гидкі для вас.

13. Із птахів гидуйтеся цих: орла, орла морського і скопи; їх не їжте, вони мерзота для вас.

14. Грифа і коршака з породою його,

15. Усілякого ворона з породою його.

16. Страуса, сови, нічного яструба з породою його.

17. Пугача, рибалки та ібіса,

18. Лебедя, пелікана і сипа;

19. Лелеки, чаплі з породою її, удода і кажана.

20. Комахи, що літають роєм, що пересуваються на чотирьох [ногах], вони мерзота для вас.

21. Із усіх плазунів, крилатих, тих, що пересуваються на чотирьох [ногах], тих лише їжте, у котрих є гомілки вище ніг, щоб стрибати ними по землі.

22. Оцих їжте з них: сарану з її породою, солам з його породою, харгол з його породою, і хагав з його породою.

23. Всілякий [інший] плазун, крилате, у котрого чотири ноги, бридке для вас.

24. Від них ви будете нечисті: всілякий, хто торкнеться до трупа їхнього, нечистий буде до вечора.

25. І всілякий, хто візьме трупа їхнього, мусить обмити одежу свою, і нечистий буде до вечора.

26. Трупи всіх тварин, у котрих копита роздвоєні, але немає глибокого розтину, і котрі не жують жуйки, нечисті для вас: всякий, хто торкнеться до них, буде нечистий.

27. Із усіх звірів чотириногих ті, котрі пересуваються на лапах, нечисті для вас: усякий, хто торкнеться до трупа їхнього, нечистий буде до вечора.

28. Хто візьме трупа їхнього, той мусить обмити одежу свою, і нечистий буде до вечора; нечисті вони для вас.

29. Ось, що нечисте для вас із тварин, що пересуваються по землі: кріт, і миша, і ящірка за родом її.

30. І ховрах, і щур, і слимак, і їжак, і тхір.

31. Оці нечисті для вас із усяких плазунів: усякий, хто торкнеться до них мертвих, нечистий буде до вечора.

32. І все, на що впаде щось мертве з них, всяка дерев'яна посудина чи одежа, або шкура, чи мішок, і всілякі речі, котрі при ділі, будуть нечисті: у воду необхідно занурити їх, і нечисті будуть до вечора, відтак будуть чисті.

33. А коли що-небудь із них упаде в який-небудь глиняний [посуд], то вміст його буде нечистим, і саму посудину розбийте.

34. Усякий харч, котрий їдять, на якому була вода [з такої посудини], нечиста буде, і всяке пиття, котре п'ють, у всякій [такій] посудині нечисте буде.

35. Усе, на що впаде якась частина їхнього трупа, нечисте буде: піч, або полиці для посуду треба розламати, вони нечисті; і вони мають бути нечисті для вас.

36. Тільки джерело або криниця, де багато води, лишаються чистими; А хто торкнеться до трупа їхнього, той нечистий.

37. І коли що-небудь від трупа їхнього впаде на яке-небудь сім'я, котре висівають, то воно чисте.

38. Якщо ж тоді, коли вода скропить сім'я, впаде на нього що-небудь від трупа їхнього, то воно нечисте для вас.

39. І коли помре яка-небудь тварина, котра використовується вами в їжу, то той, хто торкнеться до трупа її, буде нечистий до вечора.

40. І той, хто буде їсти мертвечину її, мусить обмити одежу свою, і нечистий буде до вечора; і той, хто понесе труп її, мусить обмити одежу свою, і нечистий буде до вечора.

41. Усіляка тварина, яка плазує по землі, бридка для вас, не можна їсти [її].

42. Усього, що повзає на череві, і всього, що пересувається на чотирьох ногах, і багатоніжок із тварин, які плазують по землі, не їжте: бо вони мерзота.

43. Не опоганюйте себе якоюсь твариною, яка плазує, і не робіть себе через них нечистими, щоб бути через них нечистими.

44. Бо Я Господь, Бог ваш: Тому ви маєте освячувати себе і бути святими, тому що Я святий, і не опоганюйте себе якоюсь твариною, яка повзає по землі.

45. Бо Я Господь, який вивів вас із Єгипетської землі, щоб вашим Богом бути. Отож, ви маєте бути святі, тому що Я святий.

46. Ось закон про тварин, птахів і про всіх істот, які живуть у воді, і про всіх тварин, які повзають по землі.

47. Щоб відрізнити нечисте від чистого, і тварин, яких можна їсти, від тварин, котрих їсти не можна.

Левіт 12 Закон про материнство.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:

2. Скажи синам Ізраїля: Якщо жінка зачне і народить [немовля] чоловічої статі, то вона нечиста буде сім днів; як у дні страждання її очищенням, вона буде нечиста.

3. Восьмого дня обріжеться крайня плоть його.

4. І тридцять три дні мусить сидіти вона, очищаючись від крови своєї, ні до чого священного не повинна торкатися, і до святині нехай не приходить, доки не виповняться дні очищення її.

5. Якщо ж вона народить [немовля] жіночої статі, то на час очищення свого вона буде нечиста два тижні, і шістдесят шість днів мусить сидіти, очищаючись від крови своєї.

6. По закінченні днів очищення свого за сина чи за дочку, вона повинна принести однолітнє ягня для приношення всеспалення і молодого голуба чи горлицю для пожертви за гріх, до входу у скинію зібрання до священика.

7. Він принесе оце перед Господом і спокутує її, і вона буде чиста від кровотечі її. Ось закон для тієї, яка народила [немовля] чоловічої чи жіночої статі.

8. А якщо вона не має змоги принести ягня, то нехай візьме двох горлиць, або двох молодих голубів, одного для приношення всеспалення, а другого для пожертви за гріх, і очистить її священик, і вона буде чиста.

Левіт 13 Про прокажених.

1. І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові:

2. Коли у когось з'явиться на шкірі тіла його пухлина, або лишаї, або пляма, і на шкірі тіла його утвориться наче виразка прокази, то необхідно привести його до Аарона священика, або ж до одного з синів його, священика.

3. Священик огляне виразку на шкірі тіла, і якщо волосся на виразці стало білим, і виразка виявиться заглибленою в шкіру тіла його, то це виразка прокази; священик, оглянувши його, оголосить його нечистим.

4. А якщо на шкірі тіла його пляма біла, але вона не виявиться заглибленою у шкіру, і волосся на ньому не побіліло, то священик мусить замкнути [його] на сім днів.

5. Сьомого дня священик огляне його, і якщо виразка залишиться у такому ж стані, і не пошириться по шкірі, то священик повинен замкнути його ще на сім днів.

6. Сьомого дня священик знову огляне його, і якщо виразка зменшилася і не поширилася по шкірі, то священик мусить оголосити його чистим; це лишай, і нехай він обмиє одежу свою, і буде чистий.

7. А якщо лишай стане поширюватися по шкірі, після того, як з'явився до священика для очищення, то він удруге повинен з'явитися до священика.

8. Священик, забачивши, що лишай поширюється по шкірі, оголосить його нечистим: це проказа.

9. Якщо буде на комусь виразка прокази, то необхідно привести його до священика.

10. Священик огляне, і якщо пухлина на шкірі біла, і волосся побіліло, і на пухлині живе м'ясо,

11. То це застаріла проказа на шкірі тіла його; і священик оголосить нечистим його і не замкне його; бо він нечистий.

12. А якщо проказа розцвіте на шкірі, і покриє проказа всю шкіру хворого з голови його до ніг, скільки можуть бачити очі священика,

13. І побачить священик, що проказа покрила все тіло його, то він оголосить хворого чистим, тому що все стало білим, він чистий.

14. Коли ж виявиться на ньому живе м'ясо, то він нечистий.

15. Священик, забачивши живе м'ясо, оголосить його нечистим; живе м'ясо нечисте: це – проказа.

16. Якщо ж живе м'ясо зміниться і стане білим, нехай він прийде до священика.

17. Священик огляне його, і якщо виразка стала білою, священик оголосить хворого чистим: він чистий.

18. Якщо у когось на шкірі тіла була болячка і загоїлася,

19. І на місці болячки з'явилася біла пухлина, або пляма біла чи червоняста, то він мусить з'явитися до священика.

20. Священик огляне його, і якщо вона виявиться нижче шкіри, і волосся його змінилося – стало білим, то священик оголосить його нечистим. Це виразка прокази; вона розцвіла на болячці.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.