Метод бухгалтерського обліку та його елементи

Метод бухгалтерського обліку - сукупність прийомів та способів, за допомогою яких вивчається стан та використання майна підприємства і джерел його утворення, та на цій підставі відображення і узагальнення в обліку зазначених об’єктів у грошовій одиниці за економічно однорідними ознаками.

Метод бухгалтерського обліку повинен забезпечити повне, суцільне та об’єктивне відображення усіх господарських процесів, які відбуваються на підприємстві.

Метод складається з ряду елементів, за допомогою яких здійснюється ведення обліку:

• 
  документування і інвентаризація – способи бухгалтерського спостереження;
• 
  оцінка і калькулювання – способи бухгалтерського вимірювання;
• 
  рахунки і подвійний запис – способи бухгалтерського групування;
• 
  баланс і звітність – способи бухгалтерського узагальнення.

Документація – сукупність первинних документів встановленої форми, в яких відтворено господарські операції в момент їх здійснення.

Бухгалтерські документи є засобом безперервного спостереження та первинної реєстрації господарських явищ і процесів. У документах зазначаються всі відомості, необхідні для економічної характеристики зафіксованих господарських фактів і на цій підставі операції відображуються в бухгалтерських регістрах. В документах відображують всі об’єкти бухгалтерського обліку.

Інвентаризація – це спосіб перевірки фактичної наявності і стану засобів, коштів підприємства та зобов'язань на певну дату. Інвентаризація проводиться на всіх ділянках виробничої і фінансово-господарської діяльності, та забезпечує достовірність поточного обліку. Проведення інвентаризації передбачено законодавчо. Результатами інвентаризації можуть бути: недостачі, лишки, пересортування або відповідність облікових даних фактичної наявності майна чи зобов’язань.

Оцінка – спосіб грошового вимірювання (виразу) зафіксованих у документах об’єктів бухгалтерського обліку та господарських операцій. Оцінка об’єктів обліку проводиться при постановці об’єктів на облік, при їх списанні (вибутті), на дату складання звітності.

Калькулювання – це система розрахунків по визначенню собівартості одиниці продукції або одиниці виконаних робіт на всіх стадіях господарського процесу. В ході калькулювання розраховується собівартість, яка є базою для визначення ціни.

Рахунки – спосіб групування за певною системою фінансово-економічної інформації для її поточного відображення у бухгалтерському обліку і для здійснення контролю за господарськими процесами. Бухгалтерські рахунки призначені для відображення наявності і руху активів, власного капіталу і зобов'язань. Рахунок – це спеціальна таблиця де реєструються операції, відображені в документах. Рахунки відкриваються на кожен вид активу, капіталу, зобов’язань, а також доходів і витрат.

Подвійний запис – це подвійне відображення у бухгалтерському обліку кожної господарської операції: один раз – на одному рахунку та одночасно другий раз – на іншому на одну і ту ж саму суму. Подвійність це не повторний запис змісту операції, а однаковий запис за різними рахунками, пов’язаними однією операцією.

Бухгалтерський баланс – спосіб групування і відображення наявності і стану активів, зобов'язань, власного капіталу на певну дату в вартісному вимірнику.

Бухгалтерська звітність – сукупність способів і прийомів узагальнення даних поточного обліку і система взаємопов’язаних економічних показників діяльності підприємства за звітний період. Бухгалтерську звітність заповнюють на підставі даних рахунків бухгалтерського обліку з певною системою їх групування