Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Радіоактивне зараження.




Основними її джерелами є продукти поділу ядерного заряду і радіоактивні ізотопи, що утворюються в результаті впливу нейтронів на матеріали, з яких виготовлені ядерні боєприпаси, і на деякі елементи, що входять до складу ґрунту в районі вибуху.При наземному ядерному вибуху світна область торкається землі. Всередину її затягуються маси ґрунту, що випаровуються та піднімаються вгору. Охолоджуючись, пара продуктів поділу ґрунту конденсується на твердих частках. Утворюється радіоактивна хмара. Вона піднімається на багатокілометрову висоту, а потім зі швидкістю 25-100 км/год рухається в напрямку вітру. Радіоактивні частки, випадаючи з хмари на землю, утворюють зону радіоактивного зараження (слід), довжина якої може досягати кількох сотень кілометрів.

Найбільшу небезпеку радіоактивні речовини представляють у перші години після випадання, тому що їхня активність у цей період найвища.

 

9.1. Засоби індивідуального захисту органів дихання, склад і призначення.

 

Для захисту сил цивільної оборони і населення від дії факторів ураження радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами використовуються засоби індивідуального захисту.

Основними засобами захисту органів дихання є фільтруючі протигази, респіратори і ізолюючі протигази, які забезпечують захист органів дихання, очі і шкіру обличчя від СДОР.

Протигаз ГП5 призначається для дорослого населення. Складається з фільтруючої коробки поглинання ГП5; шлемумаски типу ШМ62 або ШМ62У. В комплект протигазу входить також сумка і коробка з не запітнілими плівками. Ріст шлемумаски підбирається за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).

Протигаз ГП5М призначається для командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Складається з фільтруючої коробки поглинання ГП5; шлемумаски типа ШМ66МУ (з переговорним устроєм). В комплект протигазу входять також сумка, коробка з не запітнілими плівками і коробка з мембранами. Ріст шлемумаски підбирається за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).

Протигаз ГП7 (ГП7В) призначається для командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Протигаз ГП7В дозволяє здійснювати приймання води в зараженій атмосфері. Протигаз складається з фільтруючої коробки поглинання з чохлом, шлемумаски, сумки, коробки з не запітнілими плівками, утеплених манжет, спеціальної кришки для фляги і вкладишу. Ріст шлемумаски підбирається за обміром параметрів голови: вертикального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя) і горизонтального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через лоб, скроні і потилицю). Результати вимірювань закругляються до 0,5 см. По сумі двох вимірювань визначають типовий розмір (ріст маски і номеру лямок наголовника з сторони кінців) лицевої частини.



Загальновійськові фільтруючі протигази МО4у, РШ4, ПМГ і ПМГ2 складаються з фільтруючої коробки поглинання (МО4у, РШ4, ПМГ і ПМГ2) і лицевої частини (ШМ41М, ШМ41М, ШМС або ММ1, ПМГ і ШМ66МУ), сумки, коробок з не запітнілими плівками, мембранами та утеплених манжет.

Ріст лицевої частини визначається за обміром голови як для протигазу ГП5 (для чотирьох ростового варіанту), так і за сумою між мочками ушей по надбрівним дугам (для трьох ростового варіанту).

Комплект додаткового патрону (КДП) з лицевою частиною протигазу ГП5 призначається для захисту органів дихання від окислу вуглецю (СО). КДП використовується при підвищеному вмісту окислу вуглецю в повітрі, при цьому об’ємний вміст кисню повинен бути не менше 18% в інтервалах температур від мінус 40?С до плюс 40 ?С. Час захисної дії патрону ДП2 залежить від умов використання, особливо від температури навколишнього повітря (від 70 хвилин при 20?С до 360 хвилин +15 ?С). Для захисту від окислу вуглецю може використовуватися і гопкалітовий патрон ДП1.

Для працюючих на підприємствах хімічної, гірничодобуваючої і металургійної промисловості та в інших галузях, які виробляють, використовують, зберігають і транспортують СДОР, для захисту органів дихання використовуються засоби індивідуального захисту фільтруючого типу промислового призначення.



Промислові фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя і очей людини від дії шкідливих домішок, які знаходяться в повітрі в виді газів, пару і аерозолів (пилі, диму, туману). Промислові протигази комплектуються фільтруючими коробками великих і малих габаритних розмірів, що спеціалізовані за призначенням.

Крім лицевої частини ШМП промислові протигази можуть комплектуватися і лицевими частинами ШМ41, ШМ41М, ШМС і ШМГ.

Протигазові респіратори РПГ67, РУ60М і РУ60МУ використовуються в промисловості для захисту органів дихання від СДОР у вигляді пару і газів при їх концентрації не більш 1015 ГДК. Вони складаються із резинової маски, фільтруючих поглинальних патронів, пластмасових манжет з клапаном вдиху і клапаном видиху, трикотажного обтюратора, а також наголовника для закріплення респіратору на голові.

Фільтруючі патрони респіраторів випускаються марок А, В, КД і Г, які спеціалізовані за призначенням в залежності від фізикохімічних і токсичних властивостей СДОР. Патрони розпізнаються за складом вбирача, а за зовнішнім видом – за допомогою маркування, яке нанесено в центрі перфорованої сітки патрону.

Респіратори протигазові РПГ67, РУ60М і РУ60МУ забороняється використовувати для захисту органів дихання від високотоксичних речовин типу синильної кислоти, миш’якового і фосфористого водню, тетраетил свинцю та інших, а також від речовин, які в паро і газообразному стані можуть проникати в організм людини через шкіряні покрови. Для захисту від пару ртуті респіратори повинні використовуватися без трикотажного обтюратора.

 

10.1. Засоби індивідуального захисту шкіри, їх склад і призначення.

Засоби захисту шкіри призначені для захисту тіла людини в умовах зараження місцевості отруйними та радіоактивними речовинами та біологічними засобами.

До засобів захисту шкіри відносяться:

— загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК);

— легкий захисний костюм (Л-1);

— інші засоби.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) призначений для багаторазового захисту шкіри, одягу, взуття людини від отруйних речовин, біологічних аерозолів, радіоактивного пилу та короткочасного захисту від легкозаймистих речовин. Він складається із захисного плаща, захисних панчіх, захисних рукавиць, чохла для перенесення.

Захисний плащ із прогумованої тканини є п'яти розмірів залежно від зросту людини:

1 —до 165 см;

2 —від 166 до 170см;

3 — від 171 до 175 см;

4 —від 176 до 180см;

5 — від 181 см і більше.

Загальновійськовий захисний комплект може використовуватись у вигляді накидки, плаща-в-рукави, комбінезона.

У вигляді накидки ЗЗК використовують при раптовому виникненні надзвичайної ситуації, пов'язаної із викидом у атмосферу сильно діючих отруйних речовин, зараженні місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, а також при застосуванні ворогом зброї масового ураження. Після сигналу «Хімічна тривога» або безпосередньої команди «Гази, плащ» необхідно заплющити очі й затримати дихання; одягнути протигаз, зробити видих, відкрити очі й відновити дихання; накинути плащ на плечі, надіти на голову капюшон; присісти або лягти, підвернувши поли плаща таким чином, аби не було відкритих ділянок одягу (взуття) і не піддувало заражене повітря.

У вигляді плащ-в-рукави ЗЗК одягають на незараженій території після команди «Плащ-в-рукави, панчохи, рукавиці надіти. Гази». Для цього необхідно' надіти панчохи, застебнути хлястики й обидві шворки на поясному ремені (зав'язавши обидві між собою, закинути їх на плечі); одягнути протигаз; одягнути плащ-в-рукави; одягнути на голову капюшон, защіпнути шпеньки, одягнути рукавиці, одягнути петлі рукавів плаща на великі пальці.

У вигляді комбінезона ЗЗК одягають на незараженій місцевості по команді «Захисний комплект надіти. Гази». Для цього необхідно: зняти сумку із протигазом із плеча; одягнути панчохи і закріпити їх; одягнути плащ-в-рукави; просунути кінці тримачів у рамки внизу плаща і закріпити їх тримачами.

Легкий захисний костюм Л-1 використовують при роботі в умовах сильного зараження радіоактивними й отруйними речовинами та бактеріальними засобами. Він виготовлений із прогумованої тканини і складається із:

— штанів із чоботами;

— сорочки з капюшоном;

— двопальцевих рукавиць;

— сумки для зберігання костюма.

Звичайні засоби захисту шкіри — це предмети одягу та взуття, що можуть бути у кожної людини. Найпростішим засобом захисту шкіри є робочий одяг (спецівка) — куртка і штани, комбінезони, халати з капюшонами, зшиті з брезенту, вогнезахисної чи прогумованої тканини або грубого сукна. Вони не тільки захищають шкіру від радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів, а й не пропускають протягом деякого часу краплиннорідкі отруйні речовини. Одяг з брезенту захищає від отруйних речовин (взимку — до 1 год, влітку — до 30 хв).

Із предметів побутового одягу найпридатнішими для захисту шкіри є плащі і накидки з тканини прогумованої або вкритої хлорвініловою плівкою, зимові речі — пальта з грубого сукна або драпу, ватянки тощо. Від краплиннорідких ОР пальто із сукна або драпу разом з іншим одягом захищає: взимку — до 1 год, влітку — до 20 хв; ватянка — до 2 год. Для захисту ніг потрібні гумові чоботи, боти, калоші: вони не пропускають краплиннорідкі ОР до 3—6 год. На руки треба надягти гумові або шкіряні рукавиці.

Одяг слід застібнути на всі ґудзики, гачки або кнопки, комір підняти, поверх нього шию обв'язати шарфом чи хусткою; рукава обв'язати навколо зап'ястків тасьмами; штани випустити поверх чобіт (бот) і знизу зав'язати. Щоб посилити герметичність одягу, застосовують спеціальні клапани, що закривають розрізи піджаків або курток на грудях, пришивають клини у місцях розрізів на рукавах, штанах. Можна пошити капюшон з цупкої тканини або синтетичної плівки для захисту шиї і голови.

Знімаючи засоби захисту шкіри після перебування на зараженій місцевості, слід звернути особливу увагу на те, щоб незараженими частинами тіла не торкатися зовнішньої частини захисного одягу.

 

11.1. Бойовий порядок роти в обороні.

 

Бойовий порядок механізованої (танкової) роти будується в один чи в два ешелони.

Перший ешелон механізованої (танкової) роти складають механізовані (танкові) взводи з засобами підсилення. Він призначений для нанесення противнику максимальних втрат вогнем усіх засобів перед переднім краєм оборони і для стійкого утримання важливих ділянок місцевості (об'єктів) на передньому краї. Склад першого ешелону в залежності від побудови бойового порядку роти може бути різним. При одноешелонній побудові в його склад будуть входити всі механізовані (танкові) взводи з їх засобами підсилення.

БМП і танки розташовуються в опорному пункті роти (взводу) по фронту й у глибину на віддаленні до 200 м один від одного. Бронетранспортери розташовуються на вогневих позиціях у глибині опорного пункту роти (взводу) у місцях, що забезпечують ведення вогню з кулеметів переважно в сторони флангів і в проміжки.

Кулеметний (противотанково-пулеметный) взвод роти надається, як правило, по відділеннях мотострілковим взводам. Іноді він у повному складі використовується на напрямку зосередження основних зусиль роти.

Опорні пункти мотострілкових і танкових рот, об'єднані в батальйонні райони оборони, зв'язуються між собою по фронту й у глибині єдиною системою вогню, траншей і загороджень.

Ротні опорні пункти на позиціях повинні створюватися так, щоб вони своїм вогнем перехоплювали найбільш ймовірні напрямки наступу супротивника.

Вони обладнуються окопами, траншеями, ходами повідомлення, укриттями й іншими фортифікаційними спорудами. Опорні пункти повинні бути добре замасковані, підготовлені до кругової оборони, що забезпечує, насамперед боротьбу з танками й іншими броньованими об'єктами супротивника.

На флангах, у проміжках між взводами, у тилу опорного пункту влаштовуються загородження.

Проміжки між ротними опорними пунктами можуть бути до 1500 м, а між опорними пунктами взводів – до 300 м. Вони повинні знаходитися під безупинним спостереженням, прострілюватися фланговим і перехресним вогнем усіх засобів, особливо протитанкових, а також прикриватися загородженнями і вогнем артилерії.

У проміжках між опорними пунктами рот (взводів) обладнуються запасні позиції, обманні траншеї і ходи сполучення .При двохешелонній побудові бойового порядку у складі першого ешелону роти будуть два взводи, а в другому ешелоні — один взвод.

Другий ешелон механізованої (танкової) роти призначається головним чином для стійкого утримання ділянок місцевості (об'єктів) у глибині оборони і для знищення противника, що прорвався в глибину ротного опорного пункту. Свою задачу він звичайно виконує вогнем із зайнятого опорного пункту, а при сприятливих умовах і шляхом проведення контратак спільноз другим ешелоном старшого командира (начальника). Рота другого ешелону займає опорний пункт у глибині оборони батальйону і підготовлює контратаки. Танкова рота (мотострілкова рота на БМП) додатково підготовлює один-два вогневих рубежі.

Рота (взвод), виділена в резерв полку (батальйону), займає район зосередження, готує для оборони опорний пункт і перебуває в готовності до виконання раптово виникаючих завдань чи до зміни підрозділів першого ешелону у випадку втрати ними боєздатності.

Елементами бойового порядку роти є підрозділи підсилення. Вони можуть займати вогневі позиції у взводних опорних пунктах, у проміжках між ними або на їхніх флангах. Приданий механізованої роті танковий взвод займає вогневі позиції, як правило, на напрямку зосередження основних зусиль роти. А іноді в залежності від обстановки, особливо при переході до оборони в особливих умовах (у горах, пустелі), наданий роті танковий взвод може займати опорний пункт. Наданий танковій роті механізований взвод займає позиції звичайно попереду танків, а також у проміжках між танковими взводами і на флангах.

У залежності від характеру місцевості взводи в опорному пункті механізованої (танкової) роти можуть розташовуватися кутом назад, мати уступне й інше розташування, що забезпечує найкращу організацію системи вогню перед фронтом і на флангах опорного пункту.

Найчастіше механізована (танкова) рота будує бойовий порядок в один ешелон. Це дозволяє залучити до одночасної участі в бою більшу кількість сил і засобів роти, що забезпечує максимальне використання їх вогневих можливостей і створення високоефективної системи вогню. Бойовий порядок роти при обороні особливо важливих напрямків може бути побудований у два ешелони з виділенням у другий ешелон до взводу. Така побудова бойового порядку найбільше характерна для роти на бойових машинах піхоти і танкової роти.

Бойові машини піхоти і танки розташовуються в опорномупункті роти по фронту й у глибину на відстані до 200 м один від одного. Бронетранспортери розташовуються на вогневих позиціях у глибині опорного пункту роти у місцях, що забезпечують ведення вогню з кулеметів переважно убік флангів і в проміжки.

Для забезпечення підрозділів від раптового нападу противника і заборони ведення їм наземної розвідки від батальйону першого ешелону висилається бойова охорона в складі підсиленого взводу. Видалення бойової охорони від переднього краю оборони батальйону повинне бути таким, щоб забезпечувалася підтримка його вогнем артилерії (мінометів), ПТРК, танків. Виходячи з дальності ефективного вогню цих засобів, віддалення бойової охорони від переднього краю оборони батальйону складає до 2 км. Якщо перед фронтом оборони батальйону створена передова позиція, то бойова охорона не висилається.

Батальйон другого ешелону полку займає район оборони на позиції в глибині, як правило, на напрямку зосередження його основних зусиль і підготовлює контратаки в зазначених напрямках, знаходячись у готовності до знищення противника, що вклинився в оборону, чи до міцного утримання займаного району, а також до підсилення (заміні) підрозділів першого ешелону у випадку втрати ними боєздатності.

Механізована рота на БМП, що знаходяться в другому ешелоні, крім того, підготовляють один-два вогневих рубежі для відбиття атак танків і піхоти противника. Вогневі рубежі можуть збігатися з рубежами розгортання для контратак.

 

12.1. Місце і роль взводу в наступі. Механізований взвод при наступі з ходу.

Місце і роль взводу в наступі. Механізований (танковий) взвод в наступі діє, як правило, в складі роти, а при знаходженні в резерві батальйону, в штурмовій групі і бойовому розвідувальному дозорі може діяти і самостійно. Крім того, механізований взвод може виконувати завдання в передовій групі від тактичного повітряного десанту.

Механізованому взводу в наступі вказуються об’єкт атаки і напрямок подальшого наступу.

Об’єктом атаки механізованого (танкового) взводу звичайно є противник в окопах або в інших фортифікаційних спорудах опорного пункту, а також окремо розташовані на напрямку наступу танки, бойові машини піхоти (бронетранспортери), кулемети і інші вогневі засоби противника.

Бойова задача. Бойова задача взводу визначається задумом бою старшого командира, характером оборони противника, ступінню його ураження і наявністю засобів підсилення.

Засоби підсилення. Взводу можуть придаватися танк, кулеметне відділення, відділення автоматичних гранатометів і вогнемети.

При виконанні бойових задач механізований взвод в залежності від обстановки діє в передбойовому, бойовому і похідному порядках.

Бойовий порядок. Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), танкового взводу складається з бойової лінії бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків з інтервалом між ними до 100 м і засобів підсилення, які діють у бойовій лінії або поза нею.

Бойовий порядок механізованого взводу, що наступає в пішому порядку, складається з цепу, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і засобів підсилення.

При атаці в пішому порядку особовий склад діє в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на відстані, що забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримує просування танків вогнем стрілецької зброї.

При розвитку наступу в глибині побудова відділень в бойовому порядку може бути різною.

Досвід бойових дій і практика бойової підготовки в сучасних умовах показують, що найбільш доцільними формами побудови бойових порядків підрозділів при розвитку успіху в глибині оборони противника будуть ті, які менш вразливі від флангового і перехресного вогню, забезпечують швидкий маневр, використання вигідних умов місцевості просування у вказаному напрямі і одночасне ефективне застосування максимальної кількості озброєння.

Механізований взвод при наступі з ходу

Тактика дій при наступі з ходу. При наступі з ходу з метою досягнення скритності підготовки до наступу від наземних засобів розвідки і недосяжності вогню далекобійної артилерії підрозділам призначається вихідний район , в якому для особового складу і техніки обладнуються укриття, організується спостереження, охорона, маскування, проводяться всі заходи щодо підготовки до наступу.

Для організованого висування підрозділів і одночасної атаки призначаються:

вихідний рубіж (пункт);

рубежі (пункти) регулювання, розгортання в батальйонні, ротні і взводні колони і рубіж переходу в атаку.

При атаці в пішому порядку механізованим взводам призначається рубіж спішування.

Рубіж розгортання у взводні колони призначається на відстані 2-3 км від переднього краю оборони противника. На цій відстані підрозділи знаходяться поза досяжністю вогню протитанкових засобів.

Рубіж переходу в атаку призначається на відстані до 600 м, а іноді і більше від переднього краю оборони противника. Ця відстань забезпечує ведення дійсного вогню і дозволяє в короткий час з максимальною швидкістю досягнути переднього краю оборони противника у вказаний час «Ч».

Рубіж спішування механізованих підрозділів вибирається як можна ближче до переднього краю оборони противника, звичайно в місцях, вкритих від вогню кулеметів, ПТРК.

Велика увага потрібна під час руху вночі. У цих умовах користуватися світлом фар не можна, а щоб уникнути випадкового включення фар, їх необхідно маскувати спеціальними матеріалами (ковпаками) або вимкнути мережу живлення лампочок в фарах.

Для підсвічування дороги обмеженим світлом можуть бути використані світломаскувальні пристрої, але не на всіх машинах, а доцільно на одній.

Для огляду дороги можуть застосовуватися вночі також і прилади нічного бачення. Однак треба враховувати, що машини з включеними приладами нічного бачення легко виявляються відповідною апаратурою. Тому перед подоланням відкритих дільниць місцевості командир взводу подає сигнал про вимкнення приладів нічного бачення. З підходом до рубежу розгортання в ротні колони прилади нічного бачення і світломаскувальні пристрої вимикаються, а на різко пересіченій, закритій місцевості і в непогоду їх вимкнення можна здійснювати і ближче від переднього краю в залежності від того, як буде здійснюватись атака з освітленням місцевості і противника чи ні.

 

13.1. Інженерне обладнання опорного пункту механізованого взводу, його елементи (схема).

 

Опорний пункт взводу – ділянка місцевості, яка підготовлена в інженерному відношенні і зайнята взводом для виконання поставленого завдання.

Він складається з позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР), позиції групи управління і вогневої підтримки і вогневих позицій доданих вогневих засобів (основних, запасних, тимчасових, хибних), які не увійшли до складу цієї групи, ксП взводу і ходів сполучення до нього і в тил, місця розміщення групи бойових машин, а в глибині опорного пункту механізованого взводу – місце розміщення запасу боєприпасів і місце збору поранених, аопорний пункт танкового взводу – з вогневих позицій танків і доданих засобів, іноді перед ними обладнуються позиції для кочуючих вогневих засобів.

Позиція групи управління і вогневої підтримки включає командно-спостережний пункт командира взводу, вогневі позиції штатних і доданих вогневих засобів. Командно-спостережний пункт командира механізованого взводу розташовується в ході сполучення (на позиції відділення у другій лінії, що обладнана в глибині опорного пункту) або БМП (БТР).

Взвод обороняє опорний пунктфронтомдо 400 м і до 300 м углибину. Проміжки між опорними пунктами взводів можуть бутидо 300 м, а між позиціями відділень –до 50 м.Вони повинні бути під безперервним спостереженням, прикриватися вогнем і загородженнями. Залежно від умов ведення оборонного бою (степ, ліс, гори, вночі) і завдань розміри опорного пункту взводу, проміжки між ними і позиціями відділень можуть зменшуватися або збільшуватися.

На всьому фронті опорного пункту механізованого взводу може відриватися суцільна траншея, яка з’єднує окопи (позиції) відділень. Від опорного пункту (позицій відділення) відривається хід сполучення до окопів для БМП (БТР, танків і інших вогневих засобів, ксП взводу) і в глибину оборони до наступної траншеї. В опорному пункті обладнуються укриття для особового складу.

Траншея, окопи і хід сполучення повинні з’єднувати основні і запасні вогневі позиції і забезпечувати ведення флангового та перехресного вогню, прихований маневр і розосередженнявогневихзасобів, а хід сполучення, крім того, – ведення бою з противником, який вклинився в оборону, створення кругової оборони, евакуацію поранених, подачу боєприпасів і продовольства (доставку їжі). Прямолінійне прокладання траншеї і ходу сполучення не допускається.

Перша траншея є переднім краєм оборони та обороняється механізованими відділеннями взводів першого ешелону. Вона повинна забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення зони суцільного багатошарового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, у проміжках між взводами і ведення вогню з глибини оборони роти.

108. В опорному пункті (на вогневих позиціях) механізованого (гранатометного і протитанкового) взводув першу чергу:

розчищаються смуги огляду та обстрілу, встановлюються проводові та інші загородження перед переднім краєм опорного пункту (вогневої позиції) взводу;

обладнуються окопи на основних вогневих позиціях БМП (БТР), протитанкових керованих ракет і інших вогневих засобів, які не увійшли до складу групи управління і вогневої підтримки; на позиціях механізованих відділень послідовно відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників (бойових груп), які обладнуються протиосколковими козирками; на позиції групи управлінняі вогневої підтримки обладнується відкрите споруда для спостереження командира взводу, окопи на основних вогневих позиціях вогневих засобів, відриваються і обладнуються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу. Далі одиночні (парні) окопи на позиції механізованого відділення з’єднуються суцільною траншеєю, обладнується загородження на флангах і в глибині опорного пункту взводу.

У другу чергу:

в опорному пункті механізованого взводу обладнуються бійниці, кулеметні площадки назапасних вогневих позиціях; відриваються ходи сполучення до танків (БМП, БТР), від вогневих позицій до командно-спостережного пункту взводу і в тил; відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для БМП (БТР і інших вогневих засобів); обладнуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж, обслугу; відривається суцільна траншея в межах ротного (взводного) опорного пункту; нарощуються інженерні загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між сусідніми опорними пунктами;

в опорному пункті танкового взводу відриваються окопи на запасних і тимчасовій вогневих позиціях; обладнуються бліндажі для розміщення і захисту екіпажів; обладнуються ніші (погребки) для боєприпасів;

на основній позиції гранатометного (протитанкового) взводу на позиціях відділень обладнуються бліндажі,вони з’єднуються ходом сполучення; на запасній вогневій позиції (рубежах розгортання) обладнуються окопи без козирків, окопи для БМП (БТР) і відкрита споруда для спостереження командира взводу.

У подальшому опорний пункт взводу, позиції відділень і вогневих засобів удосконалюються в бойовому і господарському відношенні, хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню; обладнується бліндаж на позиції групи управління і вогневої підтримки; обладнуються підбрустверні протиосколкові ніші; обладнуються хибні вогневі позиції, ділянки траншей і інші об’єкти.

 

14.1. Умови і способи переходу роти в наступ.

 

У залежності від обстановки і поставлених задач наступ може вестися на противника, що обороняється, наступаючого противника, або на противника який відходить.

Наступ на противника, що обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

Наступ на наступаючого противника ведеться шляхом зустрічного бою.

Наступ на противника, що відходить, здійснюється шляхом його переслідування.

Наступ на противника, що обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним здійснюється в заздалегідь створеному бойовому порядку після необхідного перегрупування. Сутність цього способу наступу полягає в тому, що підрозділи завчасно і потай займають вихідне положення і після потужної вогневої підготовки й ударів авіації переходять в атаку. При такому способі переходу в наступ дається можливість краще вивчити оборону противника і місцевість, детально підготувати наступ у всіх ланках, надійно придушити оборону вогнем усіх засобів, а також досягти одночасного переходу танків і піхоти в атаку.

Для заняття вихідного положення використовуються наявні траншеї, окопи й укриття або обладнаються нові. Вихідне положення займається по схованих шляхах і ходам сполучення, як правило, у нічний час або в інших умовах обмеженої видимості, щоб противник не виявив підготовки до наступу.

Вихідне положення звичайно займається в ніч перед атакою або за добу до її початку.

Механізована рота, як правило, наступає на фронті до 1000м, на ділянці прориву до 500м.

Наступ на противника, що обороняється, рота (батальйон) веде в різних умовах. Під умовами наступу розуміються фактори, що окремо чи в сукупності впливають на порядок і зміст роботи командира по підготовці бою, особливо по його організації, а також на способи переходу в наступ і його ведення. Такими факторами є: ведення наступу на початку чи в ході війни з застосуванням ядерної і звичайної зброї чи із застосуванням тільки звичайної зброї; положення підрозділів до початку наступу, їхній стан і можливості; склад і стан противника і характер його оборони; характер місцевості, стан погоди, час року і доби; радіаційна, хімічна і бактеріологічна (біологічна) обстановка.

При наступі з застосуванням ядерної зброї зусилля механізованих і танкових підрозділів повинні бути спрямовані на максимальне використання результатів ядерних ударів і завершення розгрому противника. У цих умовах підрозділи атакують противника на більш широкому фронті і діють звичайно по напрямках. Наступ підрозділів характеризується нерівномірністю просування по фронту й у глибину, підвищеною морально-психологічною і фізичною напругою особового складу, а також необхідністю подолання зон радіоактивного зараження, ділянок сильних руйнувань і ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження.

Якщо наступ ведеться з застосуванням тільки звичайної зброї, то знищення противника досягається ударами авіації, вогнем артилерії і рішучих дій підрозділів. У цих умовах підрозділу часто будуть наступати на відносно меншому фронті (на ділянці прориву полку) і знаходитися в постійній готовності до дій із застосуванням ядерної зброї.

При наступі на противника, що обороняється, особливо коли він завчасно перейшов до оборони, роті (батальйону) нерідко прийдеться долати смугу забезпечення, де противник планує створення ядерно-мінних загороджень. Причому перед переходом у наступ на початку війни рота (батальйон) знаходиться звичайно в прикордонній зоні в пункті постійної дислокації.

Перед наступом на противника, що обороняється, у ході війни рота (батальйон) може знаходитися в тилу своїх військ у визначеному районі, переслідувати противника, займати оборону або вихідне положення (вихідний район) для наступу після зміни військ, що обороняються.

У ході розвитку наступу наших військ противник буде прагнути перейти до оборони частинами, що відходять чи підходять із глибини на рубежах (у тому числі і на водяних перешкодах), підготовлених чи непідготовлених в інженерному відношенні.

Важливими факторами, що характеризують умови наступу, є також обмеженість часу на організацію, ведення бою на різній місцевості, час доби і року.

У залежності від викладених умов перехід у наступ на противника, що обороняється, здійснюється з ходу, або з положення безпосереднього зіткнення з ним.

При застосуванні ядерної зброї наступ з ходу є основним способом переходу в наступ. Цей спосіб більш вигідний і при застосуванні звичайної зброї, так як він у більшому ступені забезпечує досягнення раптовості і збереження сил і засобів від зброї усіх видів, особливо високоточної. Сутність способу полягає в тім, що організація бою здійснюється в той період, коли підрозділи знаходяться поза зіткненням із противником, а їхнє висування, розгортання в передбойові, бойові порядки і перехід в атаку проводиться безупинно, з ходу.

Перехід у наступ на противника, що обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним рота (батальйон) здійснює в заздалегідь створеному бойовому порядку. Причому він створюється після необхідного перегрупування, або при сприятливих умовах одночасно із зміною військ, що обороняються, висуваючи з глибини. При такому способі переходу в наступ підрозділи можуть знаходитися відносно тривалий час у щільній побудові сил і засобів у зоні впливу артилерії і тактичних засобів ядерного нападу противника, що ускладнює збереження боєздатності підрозділів.

 

15.1. Способи і прийоми пересування особового складу мех. підрозділів в бою у пішому порядку.

При веденні бою в пішому порядку командир механізованого взводу керує підлеглими шляхом подачі команд голосом, сигналами і через зв'язкових. Радіостанцію він застосовує для керування діями бойових машин піхоти (бронетранспортерів). Подачу команд і постановку бойових задач на відкриття вогню з озброєння БМП (БТР) він здійснює через свого заступника і навідників-операторів, що залишаються в бойових машинах піхоти (бронетранспортерах).При управлінні одиночними військовослужбовцями, що діють у пішому порядку, в команді звичайно вказуються: звання і прізвище, яку дію зробити, виконавча частина команди. Наприклад: «Рядовий Петров — до бою». «Рядовому Іванову, перебігти до окремого дерева - вперед». «Єфрейтору Сидорову, переповзти до окремого куща - вперед».Взвод, що діє в пішому порядку без бойових машин піхоти (бронетранспортерів), з похідного порядку в передбойовий розгортається по команді (сигналу): «Взвод, у напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), у лінію відділень - руш». Перше відділення висувається в зазначеному напрямку. Інші відділення незалежно від порядку проходження в колоні взводу по командах своїх командирів висуваються: друге — вправо, третє — уліво; витримуючи рівняння по першому відділенню, з інтервалом у 100 м між відділеннями вони продовжують рух. Взвод, що діє в пішому порядку, з передбойового порядку або з колони, минаючи передбойовий порядок, розгортається в цеп по команді, наприклад: «Взвод, у напрямку сухого дерева, на рубіж бугор, руїни, напрямне - друге відділення - до бою, вперед» чи «Взвод, за мною - до бою, вперед». При розгортанні в бойовий порядок з передбойового кожне відділення по команді свого командира розгортається в цеп і, витримуючи рівняння по напрямному відділенню, продовжує рух у зазначеному напрямку з максимальною швидкістю (прискореним кроком чи бігом), яка забезпечує ефективне ведення вогню зі своєї зброї. Відділення, що діє в пішому порядку, розгортається в цеп по команді (сигналу), наприклад: «Відділення, у напрямку широкого куща, на рубіж курган, яма, напрямний — рядовий Семенов — до бою, вперед» чи «Відділення, за мною — до бою, вперед». Відділення розгортається в ланцюг вправо і вліво від командира або напрямного і відповідно до поставленої задачі продовжує рух у зазначеному напрямку.

 

16.1. Призначення, організаційно-штатна структура, техніка і озброєння механізованого відділення, взводу (танкового взводу).

Механізоване відділення - найменший тактичний підрозділ, який організаційно входить в склад механізованого взводу. Призначене для ведіння загальновійськового бою, нанесення втрат противнику в живій силі й техніці. Як правило механізоване відділення діє в складі взводу.

Механізований (танковий) взвод є найменшим тактичним підрозділом, який як правило веде бій у складі роти, або придається іншим підрозділам.

 

Організаційно-штатна структура механізованого взводу.

Управління.

1.Командир взводу – АК-74 , ПМ

2.Заступник командира взводу – АК-74

3.Снайпер – СВД

4.Кулеметник – ПКМ

Найменування озброєння Відділення Взвод
БМП-2
АК-74
АКС-74
АКСУ-74
ПКМ  
РПК-74
РПГ-7В

5.Пом. кулеметника – АК-74

6.Стрілок-санітар – АК-74

 

Механізоване відділення .

1.Ком. відділення – АК-74

2. Навідник-оператор – АК-74

3.Механік-водій – ПМ , АКС-74

4.Старший стрілець – АК-74

5.Гранатометник – РПГ-7В , АКСу-74

6.Стрілець, пом. гранатомет. – АК-74

7.Кулиметник – РПК-74

8.Стрілець – АК-74

 

 

17.1. Мета оборони, вимоги до неї, місце механізованого взводу у бойовому порядку роти. Бойові задачі.

 

Оборона має на меті відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Залежно від бойового завдання, наявності сил і засобів, а також від характеру місцевості оборона може бути позиційною та маневреною.

Позиційна оборона— основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає головній меті оборони і ведеться шляхом завдання максимальних втрат противнику в ході наполегливого утримання підготовлених до оборони районів місцевості Позиційна оборона застосовується на більшості напрямків, і передусім там, де втрата території недопустима.

Маневрена обороназастосовується з метою завдання противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно намічених і ешелонованих в глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками. Вона допускає залишення деякої частини території. У ході маневреної оборони батальйон у взаємодії з іншими підрозділами бригади (полку) змушує противника наступати в тому напрямку, де підготовлена" стійка позиційна оборона, або противник затягується в район, який забезпечує вигідні умови для його розгрому контратаками.

Оборона може застосовуватися навмисно,коли більш активні й рішучі дії недоцільні, або вимушено —внаслідок несприятливої обстановки, що склалася. Вона може підготовлятися завчаснодо початку бойових дій або організовуватися під час бою.Перехід до оборони батальйону (роти) може здійснюватися в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

Оборона повинна бути стійкою й активною,здатною протистояти ударам усіх видів зброї, атаці значних мас танків і піхоти противника, вести активну боротьбу з його повітряними десантами, аеромобільними та диверсійно-розвідувальними групами. Вона повинна бути протитанковою, протиповітряною і протидесантною, глибоко ешелонованою і готовою до тривалого ведення боюв умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та засобів радіоелектронної боротьби.

Підрозділи повинні стійко обороняти позиції, які займають, навіть в умовах цілковитого оточення та відсутності тактичного зв'язку з сусідами. Вони не мають права залишати позиції, які займають, і відходити без наказу старшого командира.

Оборона може підготовлятися завчасно або організовуватися в ході бою при відсутності безпосереднього зіткнення з противником і в умовах зіткнення з ним.

В умовах безпосереднього зіткнення з противником взвод може переходити до оборони:

- з метою відбиття контратак переважаючих сил противника в ході наступу;

- для закріплення і утримування захвачених рубежів;

- для прикриття фланга на загрозливому напрямку;

- в результаті невдалого зустрічного бою з переважаючими силами противника.

При відсутності зіткнення з противником взвод може переходити до оборони:

- при обороні опорного пункту в другому ешелоні батальйону;

- при переході до оборони під прикриттям підрозділів, які обороняються в полосі забезпечення;

- при обороні морського берегу, де очікується висадка морського десанту;

- для прикриття державного кордону.

При переході до оборони завчасно, складаються кращі умови для вивчення місцевості, вибору вигідних оборонних позицій. Командири підрозділів будуть мати більше часу і кращі умови для організації оборони. В такій обстановці з метою прискорення інженерних робіт по обладнанню опорних пунктів може застосовуватись інженерна техніка.

Взвод, як правило, обороняється у складі роти, в першому або другому ешелоні, а також може знаходитись в резерві батальйону, призначатися в бойову охорону, протидесантний резерв, бойовий розвідувальний дозор і вогневу засаду, частиною сил або у повному складі входить у бронегрупу батальйону (роти). В кожному конкретному випадку місце взвода і його роль будуть визначатися бойовою задачею, яка визначена старшим командиром.

Бойова задача взводу, який обороняюється в першому ешелоні, заключається в нанесенні всіма видами вогню при взаємодії з сусідами, рішучої поразки противнику перед переднім краєм, відбитті його атаки і утриманні опорного пункту. В випадку вклинювання противника в опорний пункт або в проміжок з сусіднім взводом необхідно вогнем всіх засобів нанести йому максимальні втрати, не допустити його подальшого просування в глибину оборони.

Взвод, який обороняється в складі роти в другому ешелоні батальйону, знаходиться в готовності до знищення противника який вклинився в оборону і для стійкого утримання опорного пункту, а також в готовності для заміни підрозділів першого ешелона в випадку втрати ними боєздатності.

Взводу, який складае резерв, призначається район або опорний пункт, де він знаходиться в готовності до виконання раптово виникаючих завдань або для підсилення (заміні) підрозділів першого ешелону в випадку втрати ними боєздатності.

Взводу, призначеному в протидесантний резерв, вказується район, в якому він веде розвідку повітряного противника, влаштовує інженерні загороди і готує засади в районах можливої висадки тактичних повітряних десантів і на можливих напрямках їх дій.

Взвод, призначений в бойову охорону, висувається на вказану позицію, обладнує її в інженерному відношенні і знаходиться в готовності для знищення розвідки противника, а також забороні раптового нападу противника на головні сили батальйону.

Взвод призначений у вогневу засаду. Взвод займає вкзану позицію і проводить маскування. При підході противника до наміченого рубежу взвод несподіваним вогнем з близької відстані знищує його.

18.1. Механізоване відділення в обороні. Картка вогню механізованого відділення.

 

Під вимогами до оборони розуміють ті основні якості, якими вона повинна володіти, щоб забезпечити виконання поставленого завдання.

Сучасна оборона ведеться в умовах широкого застосування наступаючим противником високоточної зброї, авіації, вертольотів вогневої підтримки і масованого застосування танків. Тому оборона повинна бути стійкою і активною, здатною відбити удари противника із застосування всіх видів зброї.

Під стійкістю оборони слід розуміти здатність відділення (танка) протистояти потужним ударам противника і всім засобам ураження, утримувати позиції в найскладніших умовах обстановки.

Активність є одною з найважливіших умов досягнення стійкості оборони. Вона полягає в постійному ураженні противника всіма вогневими засобами на дальніх підступах, перед переднім краєм і при вклиненні в оборону, в прагненні нав’язати противнику свої умови, примусити його вести бойові дії в невигідних для нього умовах, в проведенні широкого маневру вогнем з швидким знищенням противника, що вклинився в оборону.

Стійкість і активність оборони взаємопов’язані. Стійкість і активність оборони досягаються:

витримкою і стійкістю військ, що обороняються при відбитті атак противника, їх високим моральним духом;

майстерно організованою обороною і системою вогню;

швидким знищенням противника, що вклинився в оборону;

умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерним обладнанням і ретельним маскуванням;

виконанням заходів по захисту від запалювальної зброї;

підготовкою особового складу до ведення бойових дій на зараженій місцевості протягом тривалого часу;


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.032 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал