Можливості по терміну виконання завдань.

Цей показник характеризується часом з моменту одержання завдання екіпажами вертольотів до часу нанесення удару або виконанню іншого завдання. Загальний час, що характеризує цей показник, складається з часу проходження сигналу на виклик авіації, часу, що пройшов з моменту одержання виклику на аеродромі до вильоту і часу польоту від аеродрому до цілі.

Твз = tвикл + tзрв +tпол, де

Твз - час виконання бойового завдання;

tвикл - час проходження сигналу на виклик авіації;

tзрв- час, що необхідний на запуск двигунів, руління і взліт;

tпол = s/v, час польоту від аеродрому до цілі.

Цей показник залежить від ступеня бойової готовності, стану і забезпеченості підрозділу до моменту одержання завдання, від професійної виучки і досвіду командира в прийнятті рішень, від характеру бойового завдання, складу сил, що застосовуються і засобів поразки. Для скорочення часу виконання бойового завдання в військах розробляються типові варіанти дій по різноманітним об’єктам, відпрацьовуються способи вильоту і збору підрозділів в мінімальні строки і інше. Ступені готовності до вильоту:

- №1- час вильоту складає 3-4хв. Безперервне перебування в цій ступені - 1 год.

- №2- час вильоту складає 8-15хв.

- №3- час вильоту складає 25-40хв.

Можливості авіації по строкам виконання бойових завдань на протязі якогось періоду (день, ніч) також визначається і як час підготовки вертольотів до повторного вильоту.

Для винищувальних, винищувально-бомбардувальних і штурмових підрозділів цей час складає біля 1, 5-2год. Для бомбардувальних 3-4год, для армійської авіації - 1, 5-3 год.

Можливості по напрузі визначаються кількістю вильотів на вертольотах на добу. Бойова напруга встановлюється командиром авіаційної частини в залежності від поставлених бойових завдань і умов їх виконання, виділеного льотного ресурсу, бойового складу, часу року, доби, метеорологічних умов, рівня підготовки і фізичних можливостей льотного складу, а також від можливостей спеціального, технічного і тилового забезпечення, радіаційної обстановки і ін. Строки підготовки до повторного вильоту для АА:

- екіпажу-0, 45-0, 50;

- ескадрильї-1, 30-1, 40;

Строки підготовки до повторного вильоту залежать від часу підготовки екіпажу літака (вертольоту). При цьому треба враховувати очікуємий вихід особового складу із строю, пошкодження літаків від засобів ГОЮ, відправку літаків (вертольотів) в ремонт.

Можливостіпо подоланню ППО противника характеризується відношенням кількості літаків (вертольотів) подолавших ППО, до загальної кількості літаків (вертольотів), що приймали участь в бойовому вильоті.

Оппо = Nпр/Nзаг, де

Оппо- вірогідність подолання ППО противника;

Nпр - кількість літаків (вертольотів), що проникли до цілі;

Nзаг- загальна кількість літаків (вертольотів), що брали участь в бойовому вильоті.

Досвід Великої Вітчизняної війни, локальних конфліктів, навчань в ВПС показує, що встановлена вірогідність подолання ППО противника всіма родами авіації 0, 95 - 0, 97 забезпечує допустимий рівень втрат авіаційних підрозділів в ході бойових дій. Така висока вірогідність подолання ППО може бути досягнення не тільки вмілим застосуванням льотним складом в бойовому польоті тактичних прийомів, а і проведенням авіаційними і загальновійськовими командирами комплексу заходів по зниженню її протидії. Авіаційні командири з цією метою виділяють спеціальні групи літаків для вогневої поразки засобів ППО на маршрутах польоту і в районі цілі, для відбиття атак винищувачів і постановки перешкод радіоелектронним засобам.

Загальновійськові командири організують розвідку і знищення засобів ППО, що розміщені з зоні досяжності вогню артилерії, застосовують засоби радіоелектронної боротьби.

Можливості по глибині дії (Гд) - це найбільша відстань від лінії фронту до цілі, що дає можливість екіпажу в даних умовах виконати бойове завдання і повернутися на аеродром. Значення Гд визначається тактичним радіусом дії (Рт) і віддалення аеродромів (майданчиків) базування від лінії фронту (Вб)

Гд =Рг-Вб

Тактичним радіусом дії називається найбільша відстань від аеродрому до цілі, що дозволяє екіпажу літака (вертольоту) виконати бойове завдання і повернутися на аеродром з гарантованим залишком палива.

Гарантований залишок палива потрібен для дій в особливих випадках в польоті. Він повинен забезпечувати повторний захід на посадку, виході, при необхідності, на запасний аеродром. Величина тактичного радіуса залежить від запасу палива на літаку (вертольоті), від висоті і швидкості польоту, бойового навантаження, складу групи, терміну дій в районі виконання бойового завдання і метеорологічних умов.

Глибину дії можливо збільшити за рахунок зменшення відстані базування авіаційних підрозділів від лінії фронту. Так тактичний радіус вертольотів складає:

- Мі-8мт - 130/285км;

- Мі-6 – 125/280км;

- Мі-26 – 385/545км;

- Мі-6 – 215/400км.

В чисельнику - при нормальній заправці; в знаменнику - при максимальній заправці.

Гарантований залишок палива прийнятий для вертольотів: Мі-8мт - 200кг, МІ-6 - 650кг, Мі-26 - 700кг. Застосування підвісних паливних баків збільшує тактичний радіус, але веде до зменшення боєкомплекту і до пониження бойових можливостей літаків.