Предмети зобов'язання та види зобов’язань залежно від предмета

У цивілістиці існує думка, що об’єкти зобов'язання – це те, з приводу чого ці зобов'язання виникають та об’єкти зобов'язання поділяються на: 1)юридичний об'єкт – це певна поведінка зобов'язаної особи, 2) матеріальний об'єкт (предмет) – це майно (речі, майнові права та обов'язки).

Вважаємо, що термін «об'єкт» треба використовувати, якщо мова йде, по-перше, про об'єкт правового регулювання – це цивільно-правові відносини, по-друге, про об'єкт цивільних прав – це певні блага, щодо яких у конкретних суб’єктів існують суб’єктивні цивільні права. Якщо такі права у суб’єктів ще не виникли, але існує можливість їх виникнення внаслідок виконання обов’язків іншою особою у зобов’язанні, то ті блага, з приводу яких ці зобов'язання виникають, доцільно називати предметом зобов’язань.

Види зобов’язань залежно від визначеності предмета:

· Зобов’язання з конкретним предметом виконання (передаються, створюються конкретні блага).

· Альтернативне зобов’язання – боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не передбачено договором, законодавством, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв (наприклад, боржник зобов’язаний передати або річ, або гроші).

· Факультативне зобов'язання – боржник зобов'язаний здійснити на користь кредитора конкретні дії щодо визначеного предмету, але при неможливості може замінити їх іншим, завчасно передбаченим предметом (наприклад, передати певну річ, але якщо ця річ знищена – то гроші).

Система розміщення окремих видів договірних зобов’язань залежить від того основного правового результату, якого добиваються сторони, укладаючи договір. Однак договір може складатися з декількох зобов’язань.

5. Класифікація зобов'язань:

· У залежності від підстав виникнення:

- договірні зобов'язання – виникають на підставі договору: 1) зобов'язання про передачу майна у власність, 2) зобов'язання про передачу майна у користування, 3) зобов'язання про виконання робіт, 4) надання послуг, 5) зобов'язання щодо розпорядження правами інтелектуальної власності, 5) зобов'язання з багатосторонніх правочинів.

- недоговірні зобов'язання – виникають в силу інших юридичних фактів: одностороннього правочину, спричинення шкоди (делікту), спасіння майна тощо.

· У залежності від мети (спрямованості):

- Регулятивні зобов'язання – регулюють правомірну поведінку учасників

- Охоронні зобов'язання – захищають порушений інтерес учасників

· У залежності від характеру правового зв'язку:

- Ординарне зобов'язання – сторони мають по одному праву та по одному зобов'язанню;

- Складне зобов'язання– сторони мають декілька прав та обов’язків.

· У залежності від юридичної значимості:

- основне зобов'язання – самостійне;

- додаткове (акцесорне) зобов'язання не самостійне (застава), забезпечує належне виконання основного. Припинення або недійсність основного спричинює такі наслідки й для додаткового, однак не навпаки.

· У залежності від пов'язаності зобов'язання з особистістю учасника:

- Персоніфіковані – зобов'язання виконується особисто (відомий художник);

- не персоніфіковані – виконавець може бути замінений.

Грошові зобов'язання – предметом є дії щодо сплати грошових коштів у будь-якої формі (безготівкою тощо). Відповідальність за їх порушення настає навіть при неможливості виконання зобов'язання (без вини).