Виникнення права власності. Первинні способи

Право власності виникає у суб'єктів на підставі юридичних фактів, з якими норми права пов'язують встановлення правовідносин власності (смерть, купівля-продаж, виявлення скарбу тощо). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За принципом врахування обґрунтованості прав підстави виникнення права власності поділяються на первинні та похідні. При первинних способах виникнення права власності права власника не ґрунтуються на правах інших осіб, не залежать від їх волі, оспорювання цього права можливе тільки щодо самого власника.

Первинні способи виникнення права власності:

· Виробництво – виготовлення або створення нової речі (ст. 331 ЦК). Право власності на таку річ виникає у особи, яка її створила, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у цьому процесі.

Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, за винятком:

- якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації – то з моменту прийняття до експлуатації;

- якщо відповідно закону право власності підлягає реєстрації – то з моменту державній реєстрації.

· Специфікація або переробка – це коли одна особа (специфікатор) створює із речі, матеріалів, що належать іншій особі, нову річ (ст. 332 ЦК). За загальним правилом, власник матеріалу набуває право власності на нову річ, за умов, що вартість переробленої речі перевищує вартість переробки, якщо інше не встановлено договором або законом. Власник матеріалу відшкодовує специфікатору вартість переробки, якщо інше не встановлено договором. Якщо специфікатор самочинно переробив чужу річ, то специфікатор відшкодовує власнику вартість матеріалів.

Специфікатор набуває право власності на нову річ при таких умовах:

- його добросовісності (не знав і не міг знати, що використовує чужий матеріал для виготовлення нової речі);

- вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість витраченого матеріалу. У цьому разі специфікатор зобов'язаний відшкодувати власникові матеріалу моральну шкоду.

· Привласнення плодів і доходів. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 189). Привласнення загальнодоступних дарів природи повинно здійснюватися відповідно до закону, місцевого звичаю або загального дозволу власника відповідної земельної ділянки (ст. 333)

· Виникнення права власності на безхазяйну річ (власник невідомий або його немає). Право власності виникає у територіальної громади (комунальна власність) або у фізичної особи (за набувальною давністю) у певному порядку (ст. 335). Особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, набуває права власності на цю річ з моменту заволодіння нею.

· Знахідка. Особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила і повернути річ, або передати представнику володільця приміщення, транспортного засобу, де знайдено річ, або заявити про знахідку міліції, органу місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали, або продана, якщо річ швидко псується, з поверненням грошей (ст. 337 ЦК).

Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу 6 місяців з моменту заяви про знахідку, якщо не буде встановлено власника або власник не заявить про своє право. При відмови особи, що знайшла, ця річ переходить у власність територіальної громади. Транспортні засоби передаються на зберігання міліції. Якщо власник не виявлений на протязі 6 місяців, то транспорт продається, а виторг через 3 роки переходить територіальній громаді (ст. 338 ЦК). Особа, яка знайшла та заявила про загублену річ, має право вимагати відшкодування необхідних витрат та винагороду до 20% вартості (ст. 339 ЦК).

· Бездоглядна домашня тварина. Особа, що її затримала, зобов'язана негайно повернути її власнику. Якщо це неможливо, то необхідно протягом 3 днів заявити міліції або органу місцевого самоврядування, передати їм тварину або залишити у себе, передати іншій особі. (ст. 340 ЦК). Якщо власник не виявиться, то до особи, що утримувала тварину, переходить право власності на робочу або велику рогату худобу через 6 місяців, а на інших – через 2 місяці, а при відмові цієї особи – до територіальної громади (ст. 341 ЦК). При поверненні тварини відшкодовуються витрати на утримання з вирахуванням вигод та сплачується винагорода (ст. 342 ЦК).

· Скарб – це навмисно закопані чи приховані гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.Право власності на скарб набуває особа, яка його виявила, однак якщо скарб був прихований у майні іншої особи, то і ця інша особа у рівних частках. Якщо особа здійснювала пошук скарбу без згоди власника майна – то право власності набуває власник майна. Якщо скарб є пам'яткою історії та культури, то право власності набуває держава, а особа, яка виявила скарб та негайно повідомила про це, винагороджується 20%, однак якщо пам'ятка виявлена у майні іншої особи – то до 10 % кожна (ст. 343 ЦК).

· Набувальна давність – це безтитульне фактичне добросовісне володіння, внаслідок якого через 10 років виникає право власності на нерухоме майно, через 5 років – на рухоме. Якщо володіння продовжується після закінчення строку договору – то через 15 років на нерухоме, через 10 років на рухоме з часу спливу позовної давності. Не перериває набувальної давності втрата не з своєї волі майна його володільцем у разі повернення майна або пред'явлення позову про його витребування протягом 1 року.

· Приватизація – перехід майна державної або комунальної власності у приватну власність. Регулюється законами: “Про приватизацію державного майна” 1992 р., “Про приватизацію невеликих державних підприємств” 1992 р, “Про приватизаційні папери” 1992 р., щорічною Державною програмою приватизації, а також іншими нормативними актами.

· Самочинне будівництво – право власності набувається у разі наступного узаконення у судовому порядку.

· Конфіскація – безоплатне вилучення майна у власника на користь держави за вироком суду за правопорушення (ст. 354 ЦК).

· Реквізиція – вилучення державою майна у власника в інтересах суспільства з виплатою йому реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи неотримані доходи.