Територіальна громада як учасник цивільно-правових відносин

Територіальна громада як учасник цивільно-правових відносин – це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Закон України «Про місцеве самоврядування» прямо не визнає територіальні громади юридичною особою, це суб’єкт цивільного права з особливим статусом. Територіальні громади наділені спеціальною правоздатністю, діють у межах їхньої компетенції, яка визначається зазначеним законом. Як суб’єкт цивільного права територіальні громади можуть виявляти свою волю на референдумах та/або передати свої повноваження шляхом виборів органам місцевого самоврядування.

Подібні ознаки держави і територіальної громади:

Ø Рівність. У цивільно-правових відносинах ці суб’єкти діють на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Ø Представництво інтересів населення. Ці суб’єкти повинні діяти в інтересах осіб, які складають народ чи відповідну територіальну громаду.

Ø Повна відповідальність. Ці суб'єкти несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, окрім майна, на яке згідно із законом не може бути звернене стягнення.

Ø Безпосередня та опосередкована участь у відносинах. Ці суб’єкти можуть брати участь у цивільно-правових відносинах безпосередньо, тобто через свої органи чи їх посадових (службових) осіб, а можуть і опосередковано – через створені ними юридичні особи. Від імені держави та територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Однак їх участь у даних відносинах зводиться здебільшого до відповідальності за завдання шкоди їх діями, незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю судових органів.

Автономна Республіка Крим (АРК), є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. АРК слід визнавати як автономне утворення, що є специфічним суб'єктом цивільних правовідносин. За своєю правовою природою АРК тяжіє до ознак територіальної громади, однак із значно розширеним спектром правоздатності, у тому числі і цивільно-правової.

Суб'єктом цивільного права комунальної власності є територіальні громади сіл, селищ і міст, що є асоційованою формою частини Українського народу (статті 141, 142, 143 Конституції України). Право комунальної власності – це право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що належить їй, яке здійснюється безпосередньо через вибори та інші форми безпосередньої демократії або через органи місцевого самоврядування. Об’єктами права комунальної власності є різноманітне рухоме та нерухоме майно, прибутки місцевих бюджетів, земля, природні ресурси, підприємства, установи, організації тощо. Формою прийняття рішення територіальною громадою є референдум. Від імені і в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні Ради, які є юридичними особами, вони можуть мати майно на праві оперативного управління та це майно повинно бути відокремлено від іншого майна, яке належить на праві комунальної власності територіальній громаді або знаходиться в управлінні районних та обласних рад.

Право комунальної власності відрізняється від права державної власності за суб’єктним складом і за колом об'єктів. Об'єктами права державної власності може бути будь-яке майно. Об'єктами ж права комунальної власності є майно, в тому числі грошові кошти, належні територіальній громаді та не може бути майно, що знаходиться у виключній власності народу та держави, наприклад, атмосферне повітря, природні ресурси континентального шельфу, єдина енергосистема, атомні електростанції й ін. Підставою виникнення права комунальної власності згідно із ЗУ від 3.03.1998 р. «Про передачу об’єктів права державної і комунальної власності» може бути передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності тощо.