Мастити у корів.

Мастит може виникати під час лактації, запуску та сухостійного періоду. Він реєструється у всіх видів тварин, але найчастіше у корів. Згідно Г В. Звєрєвої і співавторів під час лактації хворіє на мастит 96, 3 %, під час запуску - 22, 6 %, протягом сухостійного періоду - 15, 8 % і в перші дні після отелення - 25, 3 % від загальної кількості тварин, що захворіли протягом року Впродовж пасовищного періоду реєструвалося " 1, 9 %, стійлового - 28, 1 % хворих на мастит корів. За даними Міжнародної молочної федерації щорічно хворіють на мастит біля 25 % корів, завдаючи значно більших збитків молочному скотарству, ніж всі хвороби разом взяті. Ці збитки складаються з недоотримання молока, погіршення його біологічних, технологічних та харчових якостей, затрат на діагностику та лікуванням хворих тварин, передчасного їх вибракування. Широкому розповсюдженню маститу сприяє незадовільний санітарний стан дерм, неповноцінна годівля тварин, недоліки в організації утримання корів, догляді за їх вим'ям, доборі тварин для машинного доїння, технології їх доїння, обслуговуванні доїльної апаратури. Телята від корів, хворих на мастит, хворіють диспепсією у два рази, гинуть у 4-5 разів частіше, ніж телята від здорових корів.

Етіологія. Мастит звичайно буває наслідком дії на молочну залозу механічних, термічних, хімічних та біологічних факторів. На долю останнього (мікробного) припадає 85 % усіх випадків маститу. Причому збудниками маститу може бути різноманітна мікрофлора: бактерії, мікроскопічні гриби, окремі водорості (прототеки), віруси, рикетсії.

Бактерійний мастит викликається як коками (стрептококи, стафілококи, диплококи), так і паличкоподібними формами (кишкова паличка, коринебактерії, клсбсісли, снтсро-бактерії та інші). Переважають серед бактерій золотистий стафілокок, агалактійний І дисгалактійний стрептококи, вим'яний стрептокок, кишкова паличка, коринебактерії. При вивченні мікробного фактора в етіології маститів Г. В. Зверева встановила, що у 28, 2 % випадків це була кишкова паличка; у 26, 9 % - стафілококи; 25 % - стрептококи. Мікроорганізми виділялися з уражених часток вим'я у 85, 5 % хворих корів, при цьому в 61 % випадків вони виділялися із здорових часток вим'я. Серед мікроскопічних грибів тут: переважає. Мастити вірусної та рикетсійної етіології реєструються при епізоотіях ящура, віспи, деяких інших інфекціях. Немає взаємозв'язку між типом збудника і характером запалення. Я, Ярст (1974) спостерігав у одному господарстві через 3-5 днів після отелення спалах гострого маститу у корів, внаслідок якого загинуло 50 % корів. Причини захворювання були різні, але основною була дія кишкової палички, вірулентність якої різко зросла.

Більшість маститів є інфекційними. Інфекція чи то викликає, чи ускладнює мастит. Мастити корів є значною загрозою для людей. Описані випадки епідемії скарлатини, септичного запалення зіву у США, Англії, Данії на ґрунті вживання молока від хворих корів. У Данії зареєстровано спалах стрептококової інфекції, при якій захворіло 2 300 чоловік. Причина хвороби - банальна: у доярки па руках був панарицій. Віл неї заразилася корова, у якої мастит уразив одну частку вим'я. Через молоко хвороба перекинулась на людей у вигляді стрептококової ангіни та скарлатини.

Шляхи проникнення інфекції, основними є три - галактогенний (через лійковий канал), лімфогснний (через пошкоджену шкіру), гематогенний (з током крові) при наявності вогнищ інфекції у матці, нирках, печінці, кишечнику чи інших органах. Проте, слід мати на увазі, що інфікування молочної залози не завжди супроводжується запаленням. Молочна залоза відрізняється певною стійкістю до галактогенного зараження. Туї є щільний сфінктер; багатошаровий епітелій дійкового каналу, що сильно зроговіває. утворюючи товстий шар кератину з високим вмістом нснасичених жирних кислот (бактеріостатичні речовини); немалу роль відіграють бактерицидні властивості молока.

Виникненню маститу сприяють анатомічні та функціональні особливості молочної залози, спадкова генетична схильність до маститу, недоліки в годівлі особливо перед отеленням та після нього, згодовування недоброякісних кормів, різкий перехід ~ з одного корму на інший, інтоксикації па ґрунті гастроентеритів, атонії передшлунків, отруєння карбамідом, нітратами, нітритами, отруйними рослинами, недоліки утримання (скупчення, незадовільний мікроклімат приміщень, відсутність моціону), порушення технології та санітарно-гігієнічних правил машинного доїння, перетримування доїльних стаканів на вим'ї, зняття доїльних стаканів без відключення вакууму перенесення доїльного апарата від однієї корови до іншої без споліскування та дезінфекції доїльних стаканів, неповне видоювання, нерегулярне доїння, неправильний запуск, здоювання на підлогу молока від хворих корів при їх сумісному утриманні із здоровими, хвороби шкіри вим`я (дерматити, тріщини, рани, фурункули та ін.), акушерські та гінекологічні захворювання (затримання посліду, атонія матки, ендометрити, порушення обміну речовин, ацетонсмія, гіпо- та авітамінози, ослаблення організму, переохолодження вим'я, висока вірулентність мікрофлори довкілля, велика її кількість та прямий контакт із залозою.

Значну роль відіграють анатомічні та функціональні аномалії молочної залози. Так, корови з козячою формою вим'я уражаються маститом у 5 разів частіше, ніж з чашоподібною формою.

Сприятливими факторами щодо виникнення запалення є також ослаблення сфінктера дійки, багате постачання кров'ю вим'я під час лактації, неохайне утримання тварин, несвоєчасна ізоляція хворих тварин та інше. Проте у 15 % випадків мастит перебігає асептичне, без участі мікроорганізмів, як наслідок ендогенної чи екзогенної інтоксикації організму, механічного, термічного чи хімічного травмування. Ендогенна інтоксикація може виникати при субінволюції матки, ендометриті, нефриті, ураженнях інших органів, екзогенна- при згодовуванні зіпсованих кормів, поїданні отруйних рослин. Неповноцінна годівля викликає ослаблення природної резистентності організму, місцевих захисних його реакцій. Особливо зростає ризик виникнення маститу при наявності в кормах залишкових кількостей пестицидів, підвищеному змісті нітратів та нітритів, ураженні їх цвіллю та грибами.

Сприятливим чинником виникнення маститів є недолік в організації машинного доїння. Звичайно корів доять 2-тактними та 3-тактними доїльними апаратами. Двотактні апарати - продуктивніші, але вони вимагають високопродуктивного стада, а тритактні апарата — більш придатні для невідселекціонованого за формою вим'я стада.

Процес механічного доїння включає: підготовку апаратури, підготовку вим'я, видоювання молока, завершення доїння.

Головне у підготовці вим'я - тактильна стимуляція (30—40-секундний масаж молочної залози), що прискорює припуск молока. Не можна одягати стакани доїльних апаратів на непідготовлене вим'я. Затримання із одяганням доїльного апарата на підготовлене вим'я діє теж негативно.

Важливу роль також відіграє спосіб обмивання вим'я. Це слід робити теплою водою з розпилювача за 1-2 хв. до доїння, з витиранням одноразовими серветками або сушником, зволоженим 0, 5 %-нм дезмолом чи 1 %-им хлораміном. Пропуски висушування вим'я призводять до " стікання" бактерій до кінчиків дійок. Зимою доїльні апарати перед одяганням потрібно занурити в теплу воду

Часто доїльна апаратура перетворюється на резервуар мікроорганізмів, які переносяться від однієї корови до іншої. Вище підкреслювалося, що мастити виникають як в період лактації, так і під час запуску, сухостою і зразу після отелення. Цьому: прияє зниження резистентності залози на ґрунті перебудови тканин. Наявність інфекційного начала чи прихованого маститу сприяють переходу його в клінічну форму. Після отелення мастит може виникати внаслідок інтоксикації на ґрунті набряку вим'я чи інших післяродових захворювань.