Обґрунтування методу дослідження

Виходячи з об’єкту та мети дослідження задля перевірки основної гіпотези був обраний метод контент-аналізу.

Контент – аналіз – це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об`єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Особливість контент-аналізу полягає у вивченні документів, використовуючи їх соціальний контекст.

У розробці та практичному застосуванні контент-аналізу виокремлюють декілька стадій. На першій стадії мають бути сформульовані тема, завдання та гіпотези дослідження, на другій визначаються категорії аналізу – найбільш загальні, ключові поняття, відповідні дослідницьким завданням. Система категорій відіграє роль питань в анкеті і вказує, які відповіді повинні бути знайдені в тексті.

Категорії контент-аналізу повинні бути вичерпними (охоплювати всі частини змісту, що визначаються завданнями даного дослідження), взаємовиключними (одні і ті ж частини не повинні належати різним категоріям), надійними (між кодувальниками не повинно бути розбіжностей з приводу того, які частини змісту слід відносити до тієї чи іншої категорії) і доречними (відповідати поставленому завданню і досліджуваному змісту). При виборі категорій для контент-аналізу слід уникати крайнощів: вибору надто численних або дробових категорій, що повторюють текст, а також вибору занадто великих категорій, що може призвести до спрощеного, поверхневого аналізу. Іноді необхідно брати до уваги й відсутні елементи тексту, які можуть бути значущими для дослідження.

Після того, як категорії сформульовані, необхідно вибрати відповідну одиницю аналізу – лінгвістичну одиницю мови або елементи змісту, які слугують в тексті індикаторами явищ, що цікавлять дослідника. Складні види контент-аналізу зазвичай оперують не однією, а декількома одиницями аналізу.

Одиниці аналізу, взяті ізольовано, можуть бути не завжди правильно витлумачені, тому вони розглядаються на тлі більш широких лінгвістичних або змістовних структур, що вказують на характер членування тексту, в межах якого ідентифікується присутність або відсутність одиниць аналізу – контекстуальних одиниць. Нарешті, необхідно встановити одиницю рахунку - кількісну міру взаємозв'язку текстових і позатекстових явищ.

Необхідною умовою є розробка таблиці контент-аналізу – основного робочого документу, за допомогою якого проводиться дослідження. Тип таблиці визначається етапом дослідження.

Важливою умовою контент-аналізу є розробка інструкції кодувальника – системи правил і пояснень для того, хто буде збирати емпіричну інформацію, кодуючи (реєструючи) задані одиниці аналізу. В інструкції точно і однозначно викладається алгоритм дій кодувальника, дається операційне визначення категорій і одиниць аналізу, правила їх кодування, наводяться конкретні приклади з текстів, які є об'єктом дослідження, а також визначається, як слід чинити в суперечливих випадках, і т.д.

В контент-аналізі кількісний та якісний аспекти доповнюють один одного. Кількісний підрахунок дозволяє зробити об`єктивні висновки щодо спрямованості матеріалів за кількістю уживань одиниць аналізу в досліджуваних текстах, в той час коли якісний аналіз робить те ж саме, але фокусуючись на тому, в якому контексті зустрічається необхідна категорія.