Вправи для виконання під час заняття

Вправа 1. Визначте до яких функціональних стилів української мови належать подані фрагменти. Охарактеризуйте стилістичні особливості кожного з текстів.

1) Генпідрядник зобов’язується виконати передбачені договором будівельно-монтажні роботи відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації і здати Замовникові в обумовлені договором терміни ці роботи, підготовлене до комплексного випробування устаткування і до введення в дію закінчені будівництвом об’єкти.

2) - Мамо, подайте води напиться.

- То встань сама й напийся.

- Мамо, ну принесіть води напиться.

- Ось перестань, а то битиму!

- Ну, то як встанете мене бити, заразом і води принесіть.

3) От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходить до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки.

4) Проведене дослідження дає підстави зробити висновок, що англіцизми, які потрапили в українську мову в 70-80-ті роки, не є однорідною масою, їх можна диференціювати за змістом на декілька семантичних груп. У процесі семантичного освоєння англіцизмів українською мовою спостерігаються різні зміни їх семантики та синтагматичних зв’язків із словами мови-рецептора. Простежується тенденція до звуження значення в сприймаючій мові в порівнянні із значенням англійського етимона. Потрапляючи в українську мову, нові для неї англіцизми вступають у певні відношення з питомими словами, внаслідок чого виявляються диференційні якості англіцизмів, що виправдовують їх присутність в українській мові. Англіцизми доповнюють існуючі синонімічні ряди, що сприяє розвиткові синонімії української мови.

5) Життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а чуже. А врешті – хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається? Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку. Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути самотнім. Признаюсь – заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі. Тоді як на своїй я скрізь і завжди стрічаю людину.

6) Надаю допомогу в написанні вузівських контрольних робіт з вищої математики, розв’язанні складних задач, а також в опануванні теоретичним матеріалом. Телефон: 24-19-83. Сергій Іванович.

7) Серед частин мови виділяється клас, що позначає предмет, першоелемент усього наявного в світі, форму матерії. Таким класом слів є іменник. Називаючи предмет, іменник разом з тим підводить його під спільний тип з характерним для всіх подібних фактів ознаками. Слово при цьому позначає не окремий конкретний предмет, а виражає узагальнене значення цього конкретного предмета.

8) Культура мови як складова частина культури і як одна із її форм – перша ознака загальної культури людини. Як привернути увагу до мовної поведінки особистості? Як виховати чуття слова?

Довідник орієнтує читача на вибір правильного слововживання, засвоєння граматичних норм, містить складні випадки російсько-українського перекладу.

Для мовознавців, викладачів, учителів, студентів, працівників засобів масової інформації, а також усіх тих, хто цікавиться питаннями культури мови.

9) Збираючись у гості, жінка каже чоловікові:

- Дивись мені, Панасе, якщо почнеш брехати, то я заберу ключі й піду додому!

У гостях чоловік довгенько не встрявав у розмову, але нарешті не витримав і розпочав:

- Недавно був я у лісі. І знаєте, кого зустрів? Лисицю. Лисиця як лисиця, але хвіст у неї – метрів з 15 завдовжки!

- Панасе, – промовила дружина, – дай ключі.

- Ну, 15 не 15, а метрів з 10 було, – вкоротив хвоста чоловік.

- Панасе, дай мені ключі! – повторила дружина.

- Може не 10, а метрів з 7 таки було, – зменшив ще чоловік.

- Панасе, дай ключі!

- Нехай не 7, але ж метрів з 5, напевне, було.

- Панасе, я що тобі сказала?!

- Ти що ж, бісова бабо, хочеш, щоб лисиця зовсім без хвоста лишилася?!

10) Не розвинувши власного міського сленгу, українська мова на Україні виробила інше своєрідне явище, що дістало там і своєрідну власну назву – суржик, суміш українського з російським при більш-менш довільному вживанні складників того чи іншого шару, де складники другої мови підносять експресію вислову. Суржик вживається широко, почасти по містах, далеко типовіше – по селах. Це живе явище, і воно заслуговує на вивчення, чого воно поки що не дочекалося на Україні (Ю.Шевельов).

11) Не судіть ближнього, щоб вас не судили. Бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Бог відміряє вам стільки ж, скільки ви відміряли іншим. Не давайте святого собакам, не кидайте свиням перлів своїх. Свині потопчуть їх ногами, а собаки повернуться й накинуться на них (З Біблії).

12) Шановні панове!

Дозвольте висловити щиру вдячність за дружній прийом, який ви організували нашим учням. Сподіваємось, що співпраця, якої було досягнуто під час зустрічі, матиме позитивні результати.

Підтверджуємо також попередню усну домовленість про те, що ви можете завітати до нас наприкінці місяця.

13) Дорогі мої – Вальочку, Дмитре!

Дмитрику… Цікаво, як ти сприйняв свою поразку на іспитах. Поразка – це не тільки біда. Це ще й благо, добро. Вся суть у тому, як ти сам поставишся до неї. З мого погляду: технікум та ще й такий – то не велике щастя. Але: освіченому треба бути. Освіта – це вид гігієни. Письмо з помилками – то як невмиті руки чи зуби. Поразка мусить стимулювати на чергову перемогу – це логіка сильних (а Ти – мужчина!).

Вправа 2. Поясніть, як досягається зв’язність тексту. Які види зв’язності наявні в тексті? Які мовні засоби зв’язку використовуються? Поясніть, яку роль відіграють фонові знання у сприйнятті цього тексту.

Несила було охопити красу й велич Шевченкового бунтарського слова, вичерпати розсипища його сяйливих дум. «Неначе той Дніпро широкий, слова його лились, текли». Його поезію можна читати і з трибун міжнародних форумів, і наодинці з найдорожчою людиною. «По якому правдивому, святому закону і землею, всім даною, і сердешним людом торгуєте?»

Шевченко, як майже всі генії, не мав легкого життя. Страждав разом зі своїм поневоленим народом. Та велич не в стражданнях, а в перемозі над ними. Шевченко належить до тих, хто переміг. «Караюсь, мучусь, але не каюсь!» Правда вела його, світила йому, сяяла. Доступний і приступний кожному, хто прочитає бодай рядок його поезії, Шевченко водночас – поет неймовірної мистецької досконалості. Провінціальної обмеженості, отих глухих задушливих бур’янів немає й сліду в його поезіях. Лірична сила його генія – неперевершена. Сила уяви – небачена. Чуття слова – приголомшливе. Природність і невимушеність стилю – дивовижна. Простота – гранично прекрасна. Ось відкрилася Тарасові найвища таємниця простоти, поєднаної з найбільшими глибинами, і вмерла разом з ним, але водночас далі живе в його поезіях, які далі чарують тебе своєю відкривалістю навіть тоді й там, де героїзм намагаються замінити комфортом, силу духу – монотонністю загальної освіченості, революційні прагнення – буденним дбанням про підвищення продуктивності праці, шукання істини – безсилим борюканням з примарами нез’ясованих міжнародних конфліктів (П.Загребельний).

Вправа 3. Знайдіть у реченнях мовні штампи, поясніть доцільність їх вживання, де необхідно – перебудуйте речення.

1. Ми повинні не шкодувати сил у справі збереження миру на землі. 2. Питання охорони природи сьогодні набуло виняткової актуальності. 3. Із сказаного випливає висновок, що в цьому напрямку ще й не починали працювати. 4. Фермерським господарствам треба надати своєчасну кваліфіковану допомогу з тим, щоб розраховувати на забезпечення ними потреб міста в продуктах харчування, які, безсумнівно, на порядок кращі, аніж заморські. 5. Через усю виставу проходить лінія подолання психологічної несумісності головних героїв. 6. У наш час, коли зросли вимоги до справи виховання і навчання, вже недостатньо лише педагогічного хисту вчителя. 7. В окремих місцях високогір’я Карпат все частіше мають місце руйнівні повені. 8. У нас ще не досить добре налагоджена робота по збереженню й охороні пам’ятників історії. 9. Треба було підготувати для сантехніків фронт робіт, інакше вирішити питання підготовки установи до зими не вдасться до морозів.

Вправа 4. У поданому тексті виберіть доречне слово. Визначте, до якого функціонального стилю належить текст.

Найскладнішою орфографічною проблемою, з якою (зустрічаються, стикаються, знайомляться, спізнаються) користувачі української мови, є написання слів разом, окремо та через дефіс. Незнання всіх правил українського правопису (штовхає, заохочує, спонукає) їх звертатися до (орфографічних, орфоепічних, термінологічних) словників, основне (встановлення, домінування, призначення) яких – подати правильне написання слів відповідно до (діючих, чинних, активних) норм. У цих словниках вони (відшукують, відкривають, віднаходять, знаходять) здебільшого найуживаніші слова, які пишемо разом або через дефіс, і поодинокі, що вживаються окремо з іншим словом. Але цих слів замало, особливо для фахівців галузевих терміносистем, інших сфер (вузькоспеціального, спеціального, неширокого) вжитку. Крім того, сучасна (мовна, мовленнєва, розмовна) практика вводить в (оборот, вжиток, обіг) нові лексичні одиниці, написання яких не (рекомендує, представляє, подає, регламентує) жоден словник. Саме тому вкрай потрібен словник, що фіксував би три способи написання слів. Цю мету (задумала, поставила, репрезентувала) автор словника «Написання слів разом, окремо, через дефіс», практичне та соціальне значення якого не (спричинює, зумовлює, викликає) жодних сумнівів. Автор зуміла (скласти, сформувати, укласти) оптимальний реєстр словника, який (містить, налічує, складає) 32 тис. одиниць, причому до нього внесено (не мало, досить багато, чимало) термінологічної лексики та терміносполук.

(Рахуємо, вважаємо, на наше переконання), він є першою і вдалою (спробою, справою, будовою) найповнішого зібрання важких для (вживання, відтворення, написання) складних слів, вільних словосполучень та сполучень слів.

Вправа 5. Виправте помилки у реченнях. Прокоментуйте характер помилки і спосіб її анулювання.

1. У травні місяці було тепло. 2. Ти, сестра, втомилася – спочинь. 3. Зараз 20 годин і 10 минут. 4. Вибачаюсь, що спізнилась, – тролейбуси не ходили. 5. Він являється для нас зразком. 6. По плану у нас переоблік. 7. Сьогодні мінус сім градусів морозу. 8. Цього року у людей прекрасний урожай картоплі. 9. Ти не маєш жодної уяви про цей роман. 10. Ти вже написав свою автобіографію. 11. Завдяки запаленню легенів він не складав зимову сесію. 12. Скільки можна знущатися над старим конем. 13. Проїжджаючи повз станцію, увагу батька привернула постать чимось наче знайома. 14. Документи Ірини Василенко і Івана Василенко на протязі року зберігалися в архіві інститута. 15. Повернувшись з відрядження, радо зустріла мене моя дворічна донечка. 16. Змагаясь, їм вдасться ближче познайомитись.

Вправа 6. Поєднайте наведені слова з іменниками відповідно до особливостей дієслівного керування.

Апелювати (до кого, що)

Вітатися (до кого, з ким)

Глузувати (з кого)

Дивуватися (з кого, чого)

Дякувати (кому, за що)

Завдячувати (кому, що)

Запобігати (чого)

Знущатися (з кого)

Згідно (з чим)

Зраджувати (кого, що)

Ігнорувати (що)

Навчатися (чого)

Оволодівати (чим)

Опановувати (що)

Повідомляти (кого, що)

Постачати (кому, що)

Сподіватися (кого, чого)

Спонукати (до чого)

Стосуватися (кого, до кого)

Вправа 7. Виправте недоречні тавтології, з’ясуйте причини виникнення таких помилок.

Піднесений пафос, перспектива на майбутнє, головний лейтмотив, урочистий церемоніал, вільна вакансія, мій автопортрет, ручна мануальна терапія, виразна експресія, вперше дебютувати, швидкий експрес, місцеві аборигени, найважливіші характерні риси, народні фольклорні твори, експонати виставки, передовий авангард, потенційні можливості, динаміка розвитку, дитячий лікар-педіатр.