Розрахунок природного освітлення

Мета заняття: вивчити методику розрахунку

природного освітлення.

П л а н:

1. Методики розрахунку природного освітлення.

2. Розв’язок задач.

Освітлення виробничих приміщень впливає на здоров’я та продуктивність праці. При порушенні норм освітленості працівник швидко втомлюється, знижується його уважність, що може стати причиною нещасних випадків. Слабке освітлення робочих місць призводить до ураження органів зору. Існують основні вимоги до освітленості виробничих приміщень. Освітлення повинно бути:

а) достатнім для того, щоб працівник міг легко і швидко оперувати з об’єктами роботи;

б) без різких тіней;

в) без зайвої яскравості і блиску в полі роботи працівника;

г) з правильним напрямком світлового потоку.

Природне освітлення виробничих приміщень за правильного його устрою більш благоприємне для здоров’я. Норми освітленості приміщень визначаються коефіцієнтом природної освітленості (К.П.О.). Цей коефіцієнт відображає в відсотковому відношенні освітленість точки в приміщенні (Е_ВН) до одночасної освітленості зовнішньої точки (Е_ЗОВ), причому точки розташовані в одній горизонтальній площині, освітлені розсіяним світлом небосхилу.

К.П.О.= . (1)

За діючими нормами для приміщень, освітлених через вікна (бічне освітлення) встановлюється мінімальний коефіцієнт освітленості К.П.О._min в точках, найбільш віддалених від вікон.

При освітленості через світлові дюнари (верхнє освітлення) або комбінованому освітленні встановлюється середнє значення коефіцієнта природної освітленості:

, (2)

де – значення К.П.О. в окремих точках

приміщення, розташованих на однакових відстанях

одна від одної;

n – кількість точок (не менше 5).

У табл.1.1 наведено норми природної освітленості виробничих приміщень. Залежно від характеру виконуваних робіт всі виробничі приміщення поділені по освітленості на VIII розрядів.

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення тваринницьких приміщень дано в табл. 1.2.

Найбільш простим методом розрахунку природної освітленості, який застосовується головним чином як перевірочний, є вибір типу вікон і розрахунку їх кількості за світловим коефіцієнтом.

За світловий коефіцієнт l приймається відношення сумарної площі вікон у приміщенні до площі підлоги в ньому:

(3)

де – сумарна площа вікон у приміщенні, м²;

F_П – площа підлоги в цьому ж приміщенні, м².

Таблиця 1.1