Гідроізоляція фундаменту

Захист від грунтової вологості здійснюється влаштуванням горизонтальної та вертикальної гідроізоляції.

Горизонтальна гідроізоляція виконується з двух шарів руберойду, склеєних бітумною мастикою товщиною 20 -30 мм.

Вертикальна гідроізоляція виконується ретельним фарбуванням зовнішніх поверхонь стін фундаментів, які торкаються з грунтом, гарячим бітумом за два рази.

Гідроізоляційний килим, розташований з зовнішньої сторони стін, захищає від можливих ушкоджень облицювання. Для гідроізоляції стін підвалу рекомендується додатково влаштовувати глиняний замок з шару м’ятої зволоженої глини.

Гідроізоляцію наземної частини стін влаштовують на рівні 150мм вище поверхні землі по всій товщині зовнішніх і внутрішніх стін.

Навколо будівлі вздовж зовнішніх стін влаштовують відмостку з асфальту. Ширина відмостки 0.5 м з нахилом від будівлі 2-3 %.

Рисунок 2.2 – Гідроізоляція фундаменту.

Стіни

Стіни – це найважливіший конструктивний елемент будівлі, який слугує не тільки як вертикальна огороджуюча конструкція, а й як несучий елемент, на який спираються перекриття та покриття.

У запроектованій будівлі стіни виконані з керамічної цегли. Зовнішні стіни мають товщину 510 мм, а внутрішні – 380 мм. Для кладки стін використовують розчин марки М 50. Для зведення стін

Стіни будівель повинні задовольняти слідуючі вимоги:

· статичні – бути міцними та стійкими;

· протипожежні – в залежності від ступеню вогнестійкості будівлі, які мають групу займистості і границю вогнестійкості не нижче нормативних;

· теплотехнічні – забезпечувати у середині приміщення необхідний температурно-вологісний режим;

· акустичні – володіти достатнім для огороджуючих приміщень зі звуко-ізолюючими властивостями.

Класифікація стін:

- за родом використаних матеріалів можуть бути:

· кам'яними,

· дерев'яними,

· ґрунтовими,

· з синтетичних матеріалів.

- по характеру роботи стіни бувають:

· несучими – це стіни, які виступають не тільки в якості огорож, на них спираються також конструкції покриття та перекриття;

· самонесучими – це стіни, що спираються на фундамент і несуть тільки власну вагу;

· навісними – це стіни які виконують тільки огороджуючу функцію.

- по конструкції стіни бувають:

· з цегли,

· з дрібноштучних елементів,

· з великого каміння.

Кладкою називається конструкція, виконану з окремого каміння, шви між якими заповнюються будівельною сумішшю.

Основні терміни що визначають кам'яну кладку:

Постіль - це два великі по площині грані цегли.

Ложок – це довгі бокові сторони цегли.

Тичок – це короткі бокові сторони цегли.

1 – ложковий ряд;

2 – тичковий ряд.

Рисунок 2.3 – Цепна система перев'язки кладки.

Сходи

Сходи – це конструктивний елемент, що слугує для сполучення між поверхами, а також для евакуації людей з будинку.

Сходи повинні бути міцними, довгостроковими, безпечними при русі.

Класифікація сходів:

- за призначенням бувають:

· основні,

· допоміжні,

· евакуаційні.

- за числами маршів:

· одно маршеві,

· двох -,

· трьох -,

· чотирьох -,

· гвинтові.

- за родом матеріалів:

· залізобетонні,

· дерев'яні,

· металеві,

· змішані.

Сходи складаються з маршу та площадок.

Марш – це конструкція, яка складається зі сходів.

Для забезпечення безпеки руху по сходах улаштовують огорожі з поручнями, висотою 0, 9м. Площадка встановлюється на рівні підлоги кожного поверху. Ширина повинна бути не менше ширини маршу та бути не менше 1200мм. Між поверхами встановлюють проміжні площадки. Вертикальну площину сходів називають підступеньком.

У запроектованій будівлі передбачені двох маршеві залізобетонні сходи з великорозмірних елементів. Збірні елементи встановлюються на місце кранами та закріплюють зварюванням закладних деталей. Ширина площадок сходів повинна бути не менше ширини маршу, у даній будівлі вона дорівнює 1, 3 м. Розміри сходинок прийнято такі: ширина проступі -300мм, висота підступеньку – 150мм з відповідним нахилом 1: 2, кількість сходинок - 11. Збірні залізобетонні сходи вказано на аркуші 2.