Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму

1) Постійне зростання туристичних поїздок у світі (станом на початок 2000 р. кількість міжнародних туристичних поїздок перевищило 650 млн.). Середньорічні темпи зростання туристичних прибувань за період з 1950 по 1999 р. становлять 7%. За числом прибулих туристів у світі лідирують Європа (386 млн. прибуттів у 1999 р.) та Америка (127 млн.), на які припадає 4/5 всіх прибулих туристів у світі.

За прогнозами ВТО на 2020 р, Європа втримає лідируючі, хоча й послаблені позиції на ринку туризму (717 млн. прибуттів). Азіатсько-Тихоокеанський регіон вийде на друге місце (438 млн.). Америка перейде на третє місце (284 млн.).

Поступлення від міжнародного туризму у 1998 р. перевищили пів трильйона доларів (в т. ч. 439 млрд. – від туристичної діяльності і близько 90 млрд. – від авіаперевезень). Провідними країнами за обсягами доходів від міжнародного туризму є:

США – 74, 2 млрд. дол.

Італія – 30, 4

Франція – 29, 7

Іспанія – 29, 6

Великобританія – 21, 3

Німеччина – 16, 8

Китай – 12, 5

Австрія – 12, 2

Канада – 9, 1

Австралія – 8, 6

Витрати туристів є найвищими в США (56, 1 млрд. в 1998 р.), Німеччині (46, 9), Великобританії (32, 3), Японії (28, 8). Серед країн Східної і Центральної Європи – Росія (8, 3 млрд.).

2) Поширення міжнародної інтеграції, глобалізації та міжнародної концентрації у сфері міжнародного туризму.

Практично всі крупні авіакомпанії займаються готельним бізнесом (Амерікан Ейрвейз, Люфтганза, КЛМ, Брітіш Айрвейз). В Німеччині (де характерною є перехресна власність) провідні банки “Дрезднер банк”, “Комерцбанк”, “Дойче Бундесбанк” і ряд страхових компаній постійно розширяють свою присутність на туристичному ринку. У Франції аналогічна ситуація з банком Ротшильда, “Паріба” тощо. Формуються глобальні союзи та глобальні альянси. Франчайзинг у сфері готельного бізнесу.

Більшість ТНК в туризмі базуються в країнах тріади: США – Західна Європа –Японія, а також в Гонконгу.

3) географічна: В структурі рекреаційного туризму внутрішньо-регіональні поїздки у сусідні країни переважають над міжрегіональним (меридіальна спрямованість туристичних потоків).

4) демографічна: розширення кола потенційних споживачів туристичних послуг і старіння осіб, що здійснюють подорожі;

За прогнозом ВТО на 2020 р. 7% населення Землі здійснять зарубіжні поїздки. Ця доля постійно зростає, але все таки залишається досить скромною в Африці, Південній Азії і на Близькому Сході:

Туристична активність населення Землі в 2002 р.

5) рекреаційна: В умовах збільшення вільного часу населення Землі зростає частка нетривалих туристичних поїздок і “подорожей з інтервалами” (туристичні поїздки стали менш тривалими, але більш частими);

6) перехід від масового стандартизованого (конвеєрного) туризму до масового диференційованого.

7) Поява нових каналів збуту туристичних продуктів (через Інтернет)

В 2002 р. очікується, що через Інтернет буде продано авіабілетів на 8, 9 млрд. дол. Ця тенденція загрожує благополуччю турагентств.

За оцінками фахівців, навіть при цінах вчетверо нижчих від світових, Україна в перспективі отримуватиме доходів від рекреаційної індустрії щорічно на суму до 2, 5 млрд. доларів. Питома вага цієї галузі у створеному тут сукупному ВНП при освоєнні рекреаційних ресурсів може становити 10-15%;

Через міжнародний туризм Україна може експортувати такі товари і послуги, які б в іншому випадку не змогли б знайти збуту на іноземних ринках. Туризм, наприклад, є єдиним каналом для продажу за валюту таких послуг, як розміщення в готелі, харчування в ресторані, транспортні послуги, екскурсії та ін. Нарешті, послуги і товари продаються іноземним туристам за роздрібними цінами, які є значно вищими від зовнішньоторговельних оптових цін.

Перебування одного іноземного туриста в Україні можна порівняти з прибутком від експорту 9 т кам’яного вугілля, 5 т марганцевої руди чи 2 т високосортної пшениці.

За оцінками, кожен з туристів, який прибуває до України, витрачає протягом однієї 3-денної мандрівки від 520 до 600 дол.