Змістовна теорія мотивації заснована на ідентифікації внутрішніх спонукань (мотиву, потреби), які примушують людей діяти відповідним чином.

LekMENmotiv

Тема 10 – Мотивація праці та методи управління

Питання:

1. Сутність мотивації

2. Змістовна теорія мотивації

3. Процесуальна теорія мотивації

4. Методи управління

1. СУТНІСТЬ МОТИВАЦІЇ

Мотивація трудової діяльності працівників розглядається у двох аспектах:

- як мотив (інтерес) працівника, який спонукає його до трудової діяльності;

- як процес спонукання працівників до трудової діяльності для досягнення особистих цілей та цілей організації.

Прагматичний підхід до мотивації – це метод батога та пряника (примушення та заохочення).

Провідний світовий досвід показує, що сучасна теорія мотивації також враховує психологічні та моральні аспекти (школа “людських відносин”).

Теорії мотивації, як мотив (інтерес) працівника, який спонукає його до трудової діяльності, розділяють на дві категорії (види): змістовну та процесуальну теорії мотивації.

Змістовна теорія мотивації заснована на ідентифікації внутрішніх спонукань (мотиву, потреби), які примушують людей діяти відповідним чином.

Процесуальна теорія мотивації базується на тому, як ведуть себе люди з урахуванням їх сприймання і пізнання навколишнього середовища та у часі (теорія очікування, теорія справедливості тощо).

2. ЗМІСТОВНА ТЕОРІЯ МОТИВАЦІЇ

Існують 3 основних теорії змістовної мотивації: Абрахама Маслоу, Девіда МакКлелланда, Фредеріка Герцберга.

Ієрархія потреб по Маслоу

Це найбільш розповсюджена мотивація, яка присутня більшості людей.

Вона може бути представлена графічно у вигляді трикутника.

Усі потреби розподіляються на первинні та вторинні (див малюнок).

Первинні потребизакладені у людини природно (генетично).

Вторинні потреби усвідомлюються людиною з досвідом, в результаті впливу навколишнього середовища.

Первинні потреби відрізняються у людей менше, ніж вторинні.

Фізіологічні потреби матеріальні – це потреби у харчуванні, одягу, житлі, відпочинку тощо.

Потреби безпеки та захищеності – це потреби у захисті від фізичної та психологічної небезпеки, жах втратити роботу, потреби бути впевненим у майбутньому. Часто людина віддає перевагу безпеки робочого місця незважаючи на меншу оплату праці.

Соціальні потреби (інколи їх називають потребами у причетності) – це бажання належати до відповідної соціальної групи, займати престижне місце, можливості спілкування, можливості проявлення соціальної активності.

Потреби у повазі – це потреби відчувати повагу з боку навколишнього оточення та керівника, визнання успіхів, самоповага, результативність у праці, зростання кваліфікації, просування по службовій драбині.

Самовиявлення – це можливість реалізації власних потенційних можливостей, зростання як особи.

Теорія потреб МакКлелланда

Вона також може бути представлена трикутником.

Мотивація МакКлелланда присутня людям, які стають лідерами, прагнуть до влади.

У даній мотивації явно не проглядається генетичні фізіологічні потреби. Це не означає, що у людей, які прагнуть до влади, відсутні фізіологічні потреби. Вони значно більші, ніж у людей з мотивацією по Маслоу, та до того ж приховані.

Для таких людей головне – це влада.

Влада надає можливості не тільки керувати людьми, але й розподіляти матеріальні ресурси. Останнє є спосіб задоволення власних фізіологічних потреб, часто не обмежених.

Успіх – це десь середнє між потребами у повазі та самовиявленні по Маслоу.

Причетність – це необхідність належати до будь-якої групи, клану, партії. Без цього нереально реалізувати власні потреби у владі та утриматися у владі.

Двофакторна модель мотивації Герцберга

Мотивація Герцберга включає:

- гігієнічні потреби (базові);

- мотивацію (стимулювання).

Вона представлена у вигляді таблиці

У мотивації Герцберга проглядається схожість з мотивацією Маслоу у частині розподілу потреб на первинні та вторинні. З первинними потребами схожі гігієнічні фактори, а з вторинними – мотивація.