Методи навчання

В процесі проведення аудиторних занять (лекцій, практичних занять, семінарів) максимально використовується інтерактивний підхід. Інтерактивна форма навчання передбачає дієве сприйняття студентом навчального матеріалу, зворотній зв’язок між студентом і викладачем, жваве обговорення дискусійних питань. Інтерактивні заняття сприяють кращому засвоєнню нового матеріалу, стимулюванню аналітичного та інноваційного мислення, креативності, творчості.

Серед форм і методів навчання значне місце посідає самостійна робота студентів.

Самостійна робота має на меті формування пізнавальної активності студентів, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже набутих знань, підвищення рівня організованості тощо.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та навичками:

- організації самостійної навчальної діяльності;

- самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

- праці з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-популярною літературою;

- конспектування літературних джерел;

- роботи з довідковою літературою;

- опрацьовування статистичної інформації;

- написання рефератів з проблем курсу.

Кожен студент повинен уміти раціонально організовувати свою навчальну самостійну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного навчання був реальним і його виконання приводило до плідних наслідків у навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент виділяє для роботи з пошуку та обробки джерел наукової літератури як в мережі Інтернет, так і в бібліотеці. Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну студентові необхідно користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними словниками, галузевими довідниками тощо. Треба розуміти сутність складання алфавітного й тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості бібліографічного шифрування. Майбутній фахівець повинен достатньо вправно користуватися персональним комп’ютером, вміти віднаходити потрібну інформацію в мережі Інтернет і опрацьовувати її. Для роботи у бібліотеках студенту треба вміти користуватися різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки вимоги на літературу тощо.

У процесі роботи з літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань, окремих висловів із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез. Стислим викладом основної сутності опрацьованого літературного матеріалу є конспект. Класичні визначення, оригінальні думки, вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланням на автора, джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо витримувати логічний зв’язок між окремими складовими тексту. У тексті конспекту корисно підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння формулювати свої думки в короткій змістовній формі, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Самостійна робота студентів 3 курсу передбачає написання рефератів та підготовку виступів (презентацій). Для цього необхідно скласти план реферату чи виступу (презентації), опрацювати потрібні джерела наукової літератури і додаткові матеріали, зробити відповідні виписки. За своїм змістом реферат і виступ (презентація) мають відповідати обраній темі, виклад матеріалу має бути логічним, послідовним. Презентація передбачає також переважно наочне подання матеріалу за допомогою відповідних ілюстрацій (рисунків, схем, таблиць, фотографій). Обсяг реферату, як правило, у межах 10-12 сторінок формату А4, надрукований 14 шрифтом Times New Roman через 1, 5 інтервали. В тексті мають бути надані в квадратних дужках посилання на використані першоджерела, перелік яких, складений відповідно до існуючих вимог, наводиться в кінці реферату.

За структурою реферат складається із короткого вступу, двох або трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. На початку реферату повинен міститися план (зміст). План написання реферату повинен мати внутрішню єдність і логіку, враховувати актуальність проблеми, її наукову розробленість та практичну значимість. У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її практична значимість; формулюються мета й завдання дослідження, вказуються обсяг і структура реферату. Обсяг вступу не повинен перевищувати однієї сторінки комп’ютерного тексту. Основна частинаобсягом до 10 сторінок комп’ютерного тексту, викладеного у двох-трьох розділах, повинна містити виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність і зміст предмету досліджуваної теми, з огляду на цілі й завдання реферату; розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел; визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розв’язанню; аналізуються практичні матеріали, сучасні тенденції розвитку дизайну як творчої професійної діяльності. На основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей згідно з темою реферату. При цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу.

Висновки є завершальним етапом, останнім і обов’язковим розділом реферату. В них студент узагальнює викладений матеріал, стисло формулює власні думки з приводу опрацьованої проблеми і надає відповідні пропозиції, висловлює інноваційні ідеї.

Реферат виконується державною (українською) мовою. Викладення повинно мати науковий характер, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, логічно послідовний. Пряме переписування матеріалів з літератури неприпустиме. Оформлення реферату має відповідати встановленим вимогам МОН України.