Теми рефератів

Особливості ведення переговорів при наявності безпосереднього контакту та опосередкованого зв’язку (телефоном, по радіо, письмово). Консультування учасників переговорів й психологічне супроводження переговорів. Стокгольмський синдром, психічний стан заручників та його врахування в практичній діяльності.

Практичне заняття

Проведення рольової гри, що імітує ситуацію викрадення злочинцями людини з метою отримання викупу методом акваріуму. та експертного оцінювання дій переговорщиків від ОВС.

Завдання для самостійної роботи:

Необхідно опрацювати наступні літературні джерела:

1. Каррас Ч.Л. Искусство ведення переговоров. - М., 1997.

2. Курс ведення переговоров с установкой на сотрудничество (Под ред. К.Н. Ивановой. Рига - СПб, 1995.

3. Мастенбрук В. Переговоры. - Калуга, 1993.

4. Олейник А.Н. Основы конфликтологии. Психологические средств деятельности сотрудников органов внутренних дел в ситуации конфликтов. М.., 1992.

5. Скотт Грехем. Способы разрешения конфликтов. - К., 1991.

6. Фишер Р., Зртель Д. Подготовка к переговорам. - М., 1996.

Засоби для проведення початкового, поточного, періодичного та підсумкового контролю знань студентів

У процесі вивчення психології спілкування застосовуються такі види контролю:

Початковий контроль знань здійснюється переважно в усній формі на початку вивчення курсу або перед вивченням нової теми з метою з'ясування загального рівня знань.

Поточний контроль проводиться з метою з’ясувати рівень знань та умінь з теми. Передбачає усне опитування, виконання тестових завдань і вирішення ситуаційних задач на семінарі або практичних завдань.

Періодичний (модульний) контроль проводиться після кожного розділу курсу у письмовій формі. Даний вид контролю здійснюється на основі спеціально підготовлених дидактичних тестів та виконання.

Підсумковий - здійснюється у формі заліку після закінчення вивчення всього курсу

Перелік

Практичних навичок, які повинен опанувати курсант

І які підлягають контролю до або під час проведення

Заліку

1. Об'єктивно, на наукових засадах, визначати основні закономірності спілкування;

2. Вміння представитися, познайомитися, встановити, підтримувати та припинити контакт;

3. Вміти висловити і при потребі відстоювати власну позицію;

4. Вміти адекватно сприймати співрозмовника, запам’ятати почуте і передати здобуту інформацію далі;

5. Вміти говорити компліменти, хвалити, умовляти, взагалі впливати на іншу людину;

6. Вміти проводити продуктивні дискусії, ділові бесіди і наради;

7. Вміти творчо розв'язувати міжособистісні конфлікти, просити прощення, вибачати;

8. Вміти точно оцінювати правдивість отриманої інформації;

9. Вміти здійснювати вербальні та невербальні впливи на співрозмовника;

10. Оволодіти основними правилами і прийомами діалогічного спілкування;

11. Вміти виступати публічно.

12. Вміти створювати сприятливий клімат у колективі;

13. Володіти методикою дослідження міжособистісної взаємодії та комунікативних здібностей.

Питання до заліку

1. Спілкування як об’єкт міждисциплінарних досліджень.

2. Взаємодія, діалог, спілкування як універсальні категорії наукової картини світу.

3. Спілкування та комунікація.

4. Соціально-психологічний і психологічний підходи до спілкування.

5. Сутність і природа спілкування.

6. Функції спілкування.

7. Основні види спілкування.

8. Особистість і спілкування.

9. Спілкування і розвиток особистості.

10. Комунікативні якості особистості.

11. Методи дослідження спілкування.

12. Особливості комунікативного компоненту спілкування як обмін інформацією.

13. Перцептивний компонент як сприймання партнерами один одного.

14. Інтерактивний як організація взаємодії.

15. Діалог, основні позиції і ролі партнерів: соціальна, професійна, особиста, засоби спілкування.

16. Рівні спілкування та їхня характеристика.

17. Часова структура спілкування.

18. Сприймання і оцінка партнера і ситуації.

19. Соціальна перцепція.

20. Феномен каузальної атрибуції.

21. " Ефекти" сприйняття, ефекти ореолу, новизни і первинності, стереотипізації, проекції, хибної розшифровки.

22. Візуальна психодіагностика.

23. Статеві і вікові індивідуально-психологічні відмінності спілкування.

24. Виявлення цінностей і цілей, мотивів, прагнень і інтересів партнера.

25. Невербальне спілкування, міжособистісний простір, візуальний контакт, інтонація і тембр голосу, хода, постава, пози, міміка, мова жестів.

26. Слухання як активний процес та його види.

27. Причини викривлення інформації.

28. НЛП про комунікацію та техніки впливу на поведінку..

29. Рефлексійне слухання: з’ясування, перефразування, резюмування, емпатія у спілкуванні.

30. Ідентифікація і рефлексія як механізми взаєморозуміння. Конгруентність і самоактуалізація особистості.

31. Самоствердження і самоактуалізація в спілкуванні.

32. Емоційна експресія і самовираження. Причини порушень емоційної експресії.

33. Способи вираження емоційних станів в спілкуванні.

34. Структура і зміст " Я - висловлювання".

35. Правила конструктивної критики. Цілі критики. Предмет критики.

36. Способи емоційних реакцій.

37. Прийоми ораторського мистецтва. Підготовка промови: структура, мета, ідея. Аналіз ситуації і аудиторії.

38. Засоби та прийоми привертання уваги.

39. Засоби впливу і прийоми переконання.

40. Зовнішність, жести, голос, артистизм оратора.

41. Адекватні форми передачі інформації.

42. Стиль, культура і художній зміст та форма мовлення. Мовленнєвий етикет.

43. Сутність і структура діалогічного спілкування. Види діалогу.

44. Питання. Основні види питань: закриті, відкриті, риторичні, переломні, рефлексивні.

45. Методи аргументації.

46. Організація і проведення дискусій.

47. Мистецтво компліменту.

48. Психологічна допомога і розвиток особистості партнера.

49. Механізми творчого спілкування.

50. Прийоми і правила ефективного спілкування.

51. Емоційний контакт.

52. Соціальні і невербальні фактори атракції.

53. Демонстрація симпатії і довір’я.

54. Формування атракції та комунікативних умінь.

55. Мистецтво полеміки.

56. Принципи і правила переконання у суперечці. Застосування формально-логічних законів у суперечці.

57. Види логічних помилок.

58. Сутність та природа міжособистісного конфлікту.

59. Структура конфлікту. Основні види конфлікту. Міжособистісні конфлікти.

60. Конфлікти в колективах. Конфлікт очікувань.

61. Емоційні конфлікти. Примітивні міжособистісні реакції.

62. Конфліктна особистість та акцентуації характеру.

63. Проблема психофізіологічної сумісності.

64. Методи запобігання конфлікту.

65. Стратегія і стиль поведінки в конфліктній ситуації.

66. Методи та прийоми творчого розв’язання конфлікту.

67. Культура спілкування як засіб запобігання конфліктів та розвитку міжособистісних стосунків.

68. Основні правила ввічливості.

69. Спілкування по телефону. Помилки телефонного спілкування. Раціональне використання спілкування по телефону. Прийоми ефективного телефонного спілкування. Культура спілкування по телефону.

70. Сутність і особливості професійно-юридичного спілкування.

71. Культура педагогічного спілкування. Комунікативні якості педагога.

72. Формування комунікативних якостей школярів (студентів).

73. Стилі і моделі педагогічного спілкування. Особливості стилів.

74. Види словесних впливів на учнів.

75. Спілкування у навчальному процесі.

76. Професійне спілкування юриста

77. Спілкування з батьками учнів.

78. Спілкування в колективі.

79. Сутність і основні характеристики професійного спілкування.

80. Спілкування юриста. Мета, суб’єкт, об’єкт і структура юридичного спілкування.

81. Гуманістична і особистісна спрямованість юриста.

82. Основні функції спілкування юрисконсульта, нотаріуса, слідчого, прокурора, судді..

83. Комунікативні якості та судова риторика..

84. Стилі і моделі юридичного спілкування.

85. Емпатія та рефлексія в юридичному спілкуванні. Толерантність

86. Діагностика невербальних проявів пацієнтів.

87. Врахування вікових, гендерних та індивідуально-психологічних особливостей партнера у спілкуванні.

88. Види словесних впливів на пацієнта.

89. Невербальні засоби впливу.

90. Особливості спілкування в колективі. Культура юридичного спілкування.

Література:

Підручники та навчальні посібники:

1. Андреева Г.М. Психология общения. // Социальная психология. Ученик. - М.: Изд-во МГУ, 1980. С. 79-99.

2. Апресян Г.З. Ораторское искусство. - М.: Изд-во МГУ, 1969. - 160с.

3. Атватер Й. Я Вас слушаю... - М.: Экономика, 1988. - ПО с.

4. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. - М.: Педагогика, 1983. - 272 с.

5. Добрович А.Б. Общение: наука и искусство. - М.: Знание, 1980.

6. Духов Ю.М. Эффективность делового общения. - М.: Знание, 1988.

7. Злобина Е.Г. Общение как фактор развития личности. - К.: Наукова думка, 1982. - 115 с.

8. Цимбалюк І.М. Психологія спілкування. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 304 с.

Навчально-методичні посібники:

1. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. – Харьков: Фортуна-прес, 1998

2. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание, конфликт. - Новосибирск: Наука, 1989. – 190 с.

3. Игры: обучение, тренинг, досуг... - М.: Новая школа, 1994. - 368 с.

4. Каган М.С. Мир общения. - М.: Политиздат, 1988. - 319 с.

5. Кан-Калик В.А. Грамматика общения. - Грозный: Чеч.-Ингуш, кн. изд-во, 1988. - 72 с.

6. Леонтьев А.А. Психология общения. - Тарту, 1974. - 220 с.

7. Лупьян Я.А. Барьеры общения, конфликты, стресс. - Минск: Высш. школа, 1988. - 223 с.

8. Мелибруда Е. Я - ТЫ - МЫ. - М.: Прогресс, 1986. - 256 с.

9. Психология влияния. Хрестоматия. - СПб: 2001.

10. Томан І. Мистецтво говорити. - К,: Політвидав, І989. - 293 с.

11. Щекин Г.В. Как читать людей по их внешнему облику. - К.: Украина, 1993. - 239 с.

12. Эрнст О. Слово предоставлено Вам. - М.: Экономика, I988. – 140 с.

Науково-популярна:

1. Активные методы обучения педагогическому общению и его оптимизации /Под ред. А. А. Бодалева. - М., 1983. - 98 с.

2. Безруких М. Я и другие или правила поведения для всех. - М.: Политиздат, 1991. - 317 с.

3. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. - Санкт-Петербург: Лениздат, 1992. - 400 с.

4. Галигузова Л.Н. Ступени общения: от года до семи лет. - М,: Просвещение, 1992. - 143с.

5. Емельянов 10.Н. Обучение паритетному диалогу. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. - 106 с.

6. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично / Как завоевывать друзей. - Минск: Полымя, 1990. - 670 с. - С.262-438.

7. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. - К.: Наук, думка, 1989. - 224 с.

8. Общение и оптимизация совместной деятельности / Под ред. Г.М.Андреевой. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 302 с.

9. Паркинсон Д. Р. Люди сделают так, как захотите вы. - М.: Новости, 1993. - 160 с.

10. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологический тренинг. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 216 с.

Література, рекомендована учасникам комунікативного тренінгу:

1. Аронсон Э., Праткинис Э. Механизмы убеждения. - М., 2002.

2. Грачев Г.С., Мельник И.К. Манипулирование личностью. - М., 2002.

3. Гришина Н.В. Психология конфликта. - СПб., 2000.

4. Дерябо С. Гроссмейстер общения. - М., 2000.

5. Доценко Е.Л. Психология манипуляции. - М., 2000.

6. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. - СПб., 2002.

7. Кабаченко Т.С. Методы психологического воздействия. - М., 2000.

8. Кара-Мурза С. Манипулирование сознанием. - М., 1999.

9. Крижановская Ю.С. Грамматика общения. - М., 2000.

10. Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. - СПб., 2001.

11. Лабунская В.А. Невербальное общение (социально-перцептивный подход). - Ростов-на-Дону, 1986.

12. Мороз Л.І., Яковенко С.І. Встановлення психологічного контакту працівниками внутрішніх справ при спілкуванні з різними категоріями громадян. // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – № 11. – С. 21-37, – № 12. – С. 16-29. 2006. – № 1. – С. 33-42. – № 2. – С. 28-29.

13. Пиз А. Язык жестов. Перевод с англ. - Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1992.

14. Практична психологія у правоохоронній діяльності: навчально-методичні матеріали. // Мороз Л., Сопек П., Яковенко С. – К., 2005. – 158 с.

15. Прикладная юридическая психология. // Под ред. А.М.Столяренко. - М., 2001.

16. Столяренко А.М. Психологические приемы в профессиональной деятельности юриста. - М., 2000.

17. Соснова М.Л. Тренинг коммуникативного мастерства. – М.: Академический проект, 2010. - 265 с.

18. Шостром Э. Анти-Карнеги, или человек-манипулятор. - Минск, 1992.

19. Щербатых Ю. Искусство обмана. - СПб: Азбука - Терра, 1997.

20. Экман Пол. Психология лжи. - СПБ., 1997.

Література, рекомендована ведучому комунікативного тренінгу:

4. Аллинг Э.Г. Подготовка к общению при помощи видеотренинга // Проблемы подготовки к общению. / Под. ред. Х.Лийметс. – Таллинн: ТПедИ, 1979. – С. 31-40.

5. Грэм Р.Г., Грей К.Ф. Руководство по операционным играм. – М.: Советское радио, 1977. – 367 с.

6. Гольдштейн А., Хомик В. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам. / Пер. з англ. В.Хомика. – К.: Либідь, 2003. – 520 с.

7. Джонсон Д. Встановлення та збереження довір’я. // Практична психологія та соціальна робота, 2003, № 6. С. 22- 29.

8. Доценко Е.Л. Психология манипуляции. - М., 1996.

9. Дубровский Д.И. Обман: Философско-психологический анализ. - М.: РЭЙ, 1994.

10. Ермаков Ю.А. Манипуляция личностью: Смысл, приемы, последствия. - Екатеринбург. 1995. 139 с.

11. Закатов А. Ложь и борьба с нею. - Волгоград: Нижне-Волжское книжное издательство, 1982.

12. Зеер Э.Ф. Психология профессионального образования. – М., Воронеж, 2003. – 480 с.

13. Знаков В.В. Психология понимания правды. - СПб, 1999.

14. Лабунская В.А., Меджерицкая Ю.А., Е.Д.Бреус. Психология затрудненного общения. Теория. Методы. Диагностика. Коррекция. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 288 с.

15. Мастенбрук В. Переговоры. - Калуга, 1993.

16. Мельник И.К. Уловки споров. - М., 1992.

17. Ментс М. ван. Эффективный тренинг с помощью ролевых игр. – Спб.: Питер, 2001. – 208 с.

18. Мейгас М., Пихо Г., Сёэт М. Проблемы измерения эффекта социально-психологического тренинга. – Таллинн. 1983. С. 43-63.

19. Мицич П. Как проводить деловые беседы. - М., 1987.

20. Мороз Л.І. Розвиток комунікативних умінь у працівників міліції. // Практична психологія та соціальна робота. - 2004, № 12, 2005, № 1-3.

21. Поварнин С. Спор. О теории и практике спора. – Петроград. Изд.О.Богдановой, 1918.

22. Рюкле Хорст. Ваше тайное оружие в общении. – М., 2001. 304 с.

23. Сидоренко Е.В. Тренинг влияния и противостояния влиянию. – СПб.: Речь, 2001. – 204 с.

24. Сидоренко Е.В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии. – СПб.: Речь, 2003. – 208 с.

25. Техника дезинформации и обмана. /Под ред. Я.Н.Засурского. - М., Мысль,

26. Турнер Д. Ролевые игры, практическое руководство. – СПб: Питер, 2002. – 352 с.

27. Филонов Л.Б. Методика контактного взаимодействия. – М., 1980. – 98 с.

28. Филонов Л.Б. Тренинга делового общения сотрудников органов внутренних дел с различными категориями граждан / Научно-методический центр юридической и психолого-педагогической подготовки " Инновация". – М.: АПО, 1992. – 77 с.