Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Факторна структура особистості
|
|
Одними з перших до кореляційно-факторних досліджень вдавалися Дж.-П. Гілфорд і В. Ціммерман. Вони виокремили такі фактори структури особистості:
1) загальна активність (енергійність, швидкість дій, любов до дії);
2) домінування (ініціативність, обстоювання своїх прав, прагнення до лідерства);
3) мужність (професійні та позапрофесійні " чоловічі " інтереси (які можуть бути притаманні і жінкам), безстрашність, нестача співчуття, невисока емоційність);
4) самовпевненість (компетентність, почуття визнання з боку інших, урівноваженість);
5) спокій (холоднокровність і розслаблення, мала стомлюваність і дратівливість, висока зосередженість на поточній діяльності);
6) товариськість (соціальна активність, соціальна стабільність, інтерес до лідерства);
7) рефлексія (мрійливість, цікавість, споглядальність);
8) депресія (емоційна і фізична пригніченість, тривога, неспокій);
9) емоційність (легкість виникнення і збереження емоцій, поверховість переживань, фантазування);
10) самообмеження (стриманість, самоконтроль, серйозність);
11) об'єктивність (реалістичність, тверезість оцінок);
12) поступливість (легкість у зміні позиції, дружелюбність і податливість);
13) співпраця (терпимість до зауважень, відсутність егоїзму, довірливість).
Ці риси мають змішану соціобіологічну природу, але діагностичного інструменту для їх фіксації не створено.
Теорія рис Г.-Ю. Айзенка
Деякі психологи вважали Г.-Ю. Айзенка послідовником К.-Г. Юнга, апелюючи до того, що центральним у структурі особистості він також вважав екстраверсію - інтроверсію, а свої базові фактори називав типами. За способом отримання і психологічним змістом це радше риси, ніж типи, просто їх представлено не дискретно, а континуально. Екстраверсія - інтроверсія в контексті теорії Айзенка включають переважно комунікативну складову цього поняття, позначаючи або потяг до людей і здатність легко вступати в контакт, або ускладнення у спілкуванні. Переконаний у тому, що для опису варіативності людської поведінки не слід використовувати більше трьох суперрис, Айзенк виділив спочатку два основні фактори особистості: Е (екстраверсію - інтроверсію) і # (невротизм - емоційну стабільність), що незалежні один від одного, а поєднуючись, приводять до утворення чотирьох типів особистості. Пізніше Г.-Ю. Айзенк додав ще один чинник Р (психотизм - сила Супер-Его). Він припускав широку варіативність проявів особистості всередині кожного з факторів (тому і йшлося про типи). Базові вимірювання Айзенк називав біологічними диспозиціями особистості. Наприклад, фактор " психотизм" як компоненти другого рівня охоплює агресивність, емоційну холодність, егоцентризм, імпульсивність, а як компоненти третього - асоціальність, неемпатійність, креа-тивність, " безумство". Базовий фактор, який домінує в людини, визначає її типологічні особливості.
Наявність цих факторів підтверджено численними дослідженнями, тому Айзенк намагався визначити їх нейрофізіологічні основи. Так, фактор Е виявився тісно пов'язаним з рівнем кіркової активації. Інтроверти, будучи високозбудливими, уникають сильної стимуляції, а екстраверти, навпаки, - прагнуть її. Відмінності за фактором N відображають силу реакції автономної нервової системи на стимули. Особливо вагомий внесок лімбічної системи, що визначає мотивацію і вираження емоцій. Айзенк висунув гіпотезу про зв'язок фактора Р із системою, що продукує андрогени.
Люди, які є одночасно інтровертивними і стабільними (табл. 2.12), схильні дотримуватися норм і правил, бути дбайливими й уважними. Комбінація інтроверсії і невротизму спричинює тенденцію до прояву стурбованості, песимізму, замкнутості. Поєднання екстраверсії і стабільності привносить у поведінку дбайливість, поступливість і товариськість. Люди з екстраверсією і високим нейротизмом, найімовірніше, будуть агресивними, імпульсивними і збудливими. Ці поєднання не можна визначити як " хороші" або " погані", вони просто різні.
Люди з високим ступенем вираженості суперриси (сила Супер-Его) егоцентричні, імпульсивні, байдужі до інших, схильні опиратися суспільним засадам. Айзенк вважав, що психотизм - це генетична схильність до того, щоб стати психотичною або психопатичною особистістю, більше виражена у чоловіків, ніж у жінок.
Таблиця 2.12
Типи поєднання екстраверсії і невротизму за Г.-Ю. Айзенком
| Стабільний | Невротичний | |
| Інтроверт | Спокійний, урівноважений, надійний, контрольований, миролюбний, уважний, дбайливий, пасивний | Легко піддається змінам настрою, тривожний, ригідний, розсудливий, песимістичний, замкнутий, нетовариський, тихий |
| Екстраверт | Лідер, безтурботний, поступливий, веселий, чуйний, балакучий, доб розичливий, товариський | Вразливий, неспокійний, агресивний, збудливий, непостійний, імпульсивний, оптимістичний, активний |
Для діагностування структури особистості за Айзенком застосовують стандартизований опитувальник, використання якого у близнюкових дослідженнях свідчить про великий внесок генотипічних факторів у мінливість екстраверсії - інтроверсії і внутріпарні стосунки та всі особистісні прояви. Генетичну зумовленість невротизму за допомогою опитувальника ще не доведено.
Риси особистості в теорії Р.-Б. Кеттела
Описуючи особистість, Р.-Б. Кеттел виокремив поверхневі риси (вторинні) і породжу вальні (первинні, початкові), які, у свою чергу, поділяють на конституційні, зумовлені генетично (експериментальні) і ті, що розвиваються під впливом досвіду і навчання (характерологічні). Збільшивши групи дібраних Г.-В. Олпортом означень, що стосуються особистості, він виділив 171 групу синонімів, які потім звів до 36 біполярних найменувань, а відтак доповнив їх термінами з інших досліджень до 46 пар.
Система породжувальних рис особистості (початкових), за Кеттел ом, неоднорідна і охоплює:
- конституційні (темпераментальні) риси, що визначають реагування: реактивність, швидкість і енергію реакцій особистості на стимули середовища;
- риси-здібності, що впливають на ефективність реагування;
- динамічні риси, що належать до рушійних сил реакцій. їх поділяють на два класи: ергі - вроджені риси, які мотивують поведінку людини (спрямованість на боротьбу і суперництво, стадне почуття, автономія), і сентименти, що формуються під впливом соціокультурних норм і включають також прояви інтересів, ати-тюди.
Для опису особистості дорослої людини Р.-Б. Кеттел вважав достатніми 19 виокремлених ним факторів, а для опису дитини - всього 12, причому вони частково не збігаються. Всі фактори мають позитивний і негативний полюси, проте в психологічному плані вони рівноцінні, а позитивними або негативними можуть ставати лише в контексті певної ситуації (табл. 2.13).
Таблиця 2.13
Риси, виокремлені Р.-Б. Кеттел ом (16 PF*)
| А+ Афектотимія (циклотимія)* Щирість, доброта Легкість спілкування, гнучкість, пристосованість, добросердість, відвертість, довірливість, безпечність, товариськість | А- Сизотимія Відособленість, відчуженість Конфліктність, ригідність, холодність, скритність, неговіркість, стриманість, підозрілість, обережність, відгородженість, егоїстичність |
| В+ Високий інтелект Розумний Високі розумові здібності, швидкість міркування, розуміння абстракцій, широкі інтелектуальні інтереси, завзятість, наполегливість, освіченість | В- Низький інтелект Дурний Низькі розумові здібності, повільне міркування, нерозуміння абстракцій, відсутність інтелектуальних інтересів і завзятості, неосвіченість |
| С+ Сила Я Емоційна стійкість Свобода від невротичних симптомів, відсутність турботи про здоров'я, постійність інтересів, спокій, реалістичність у ставленні до життя, наполегливість, завзятість, уміння тримати себе в руках, безтурботність | С- Слабкість Я Емоційна нестійкість Багато невротичних симптомів, стурбованість станом власного здоров'я, мінливість в інтересах, ухилення од відповідальності, нездатність довести справу до кінця, нестриманість, тривожність |
| D+** Збудливість Неспокійність (стурбованість) Нетерплячість, демонстративність, активність, ревнивість, висока зарозумілість, непостійність, безцеремонність | D- Флегматичність Урівноваженість Спокій, задоволеність, флегматичність, не ревнивість, самокритичність, постійність, тактовність |
| Е+ Домінантність Наполегливість, напористість Незалежність, самовпевненість, хвалькуватість, екстрапунітивність, грубість, безцеремонність, сміливість, конфліктність, норовливість | Е- Конформність Покірність, залежність Підкорення, невпевненість у собі, скромність, інтрапунітив-ність або імпунітивність, тактовність, боязкість, обережність, доброзичливість, слухняність |
Продовження таблиці 2.13
| F+ Surgency Безпечність Життєрадісність, товариськість, енергійність, балакучість, спокій, жвавість, спритність, довірливість, гнучкість | F- Desyrgency Стурбованість (заклопотаність) Печаль, уникнення товариства, апатія, мовчазність, повільність, обе режність, підозрілість, ригідність |
| G- Сила Над-Я Висока сумлінність Стійкість, завзятість, обов'язковість, дисциплінованість, зібраність, висока моральність, відповідальність, уважність до людей, вимогливість до порядку | G- Слабкість Над -Я Несумлінність Непостійність, мінливість, легковажність, потурання своїм бажанням, недбалість, аморальність, безвідповідальність, недбалість у буденному житті, безладність |
| Н Раrmіа Сміливість Товариськість, пожвавлення в присутності осіб протилежної статі, чуйність, емоційність і артистизм, дружелюбність, імпульсивність, безтурботність, любов до публічності | H- Тhrectia Боязливість Соромливість, збентеження у присутності осіб протилежної статі, стриманість, обмеженість інтересів, ворожість, обережність, страх перед життям |
| I+ Раrmіа М'якосердість, ніжність Нетерплячість, вимогливість, залежність, сентиментальність, емоційність, чутливість, схильність до фантазування, інтуїція, м'якість до " себе і оточення, іпохондрія, турбота про здоров'я | I- Наrrіа Суворість, жорсткість Емоційна зрілість, незалежність, реалістичність, раціональність, шідпоряд-кованість почуттів розуму, практичність, присутність логіки, цинізм, відсутність турботи з приводу; здоров'я |
Продовження таблиці 2.13
| J- Сoasthenia Обережний індивідуалізм Схильність діяти індивіду-ально, замкнутість, протидія загальним інтересам, утомленість, холодне ставлення до загальногрупових норм | J+ Zeppia Інтерес до участі в загальних справах Схильність до спільних дій, любов до уваги, підлеглість особистих інтересів груповим, сила, енергійність, здатність приймати загальногрупові норми |
| К+ Сomention Культурна залежність Тактовність, культурна зрілість, відповідальність, здатність підкорятися, усвідомлення точки зору дорослих | К- Аbcultion Неприйняття культури Нетактовність, культурна незрілість, безвідповідальність, самоствердження, нерозуміння соціальних труднощів |
| L+ Рrotension Підозрілість Недовірливість, ревнивість, заздрісність, фіксованість на невдачах, дратівливість, тиранія, схильність до суперництва, зарозумілість і завищена самооцінка | L- Аlахіа Довірливість Надмірна довірливість, неревнивість, безкорисливість, легке відволікання від труднощів, поступливість, терпимість, прощення, розуміння, почуття власної незначущості |
| М+ Аutia Мрійливість Всеохопленість власними ідеями, інтерес до абстрактних проблем, фантазування, непрактичність, неврівноваженість, захопленість | м- Рraxernia Практичність Схильність до розв'язання практичних питань, влаштування особистих справ, уникнення всього незвичайного, підпорядкування об'єктивній реальності, надійність у практичних питаннях, спокій, твердість |
Закінчення таблиці 2.13
| N+ Shrewdness Проникливість Вишуканість, уміння поводитися, точність розуму, емоційна стриманість, штучність у поведінці, естетична витонченість, проникливість стосовно оточення, честолюбство, обережність (полюс Макіавеллі) | N- Natural fothrighness Наївність Прямота, нетактовність, неконкретність розуму, емоційна недисциплінованість, природність, безпосередність, простота смаків, недосвідченість в аналізі мотивувань, задоволеність досягнутим, нешанобливість у поводженні 3 людьми (полюс Руссо) |
| O+ Гіпотимія Схильність до почуття провини Печаль, смуток, стурбованість, неспокійність, вразливість, обов'язковість, чутливість до зауважень і осуду, боязливість, зануреність у похмурі роздуми, втомленість, іпохондричність, напруженість | O- Гіпертимія Самовпевненість Веселість, життєрадісність, спокій, самовпевненість, безтурботність, нечутливість до зауважень і докорів, безстрашність, енергійність, активність, розслаблення |
| Q1+ Радикалізм Гнучкість | Q1- Консерватизм Ригідність |
| Q2+ Самодостатність Самостійність | Q2- Соціабельність Залежність від групи |
| Q3+ Контроль бажань Високий самоконтроль поведінки | Q3- Імпульсивність Низький самоконтроль поведінки |
| Q4+ Фрустрованість Напруженість | Q4- Нефрустрованість Розслабленість |
Крім факторів, наведених у таблиці, в багаторівневій структурі особистості наявні:
- фактори другого порядку (екстраверсія - інтроверсія, тривожність - пристосованість, соrtertia - раthemia (жвавість кори головного мозку), незалежність - покірність). їх було встановлено шляхом факторного аналізу даних первинних факторів і обчислено арифметично;
- фактори третього порядку (сила нервової системи за збудженням, самокритичність, рівень відповідальності, турбота про самого себе, ступінь соціальної адаптації).
Розроблений для діагностування структури особистості опитувальник (16РF) дуже популярний, що пов'язано з його очевидною неклінічною спрямованістю, і використовується в Україні у трьох формах - паралельних формах А і В, що містять 187 тверджень, і формі С, розробленій у Санкт-Петербурзі і адаптованій у Києві, яка містить 123 пункти. Існує також дитяча форма, призначена для обстеження молодших школярів.
Р.-Б. Кеттел здійснив репрезентативне дослідження впливу середовища і спадковості на розвиток рис особистості. Розробивши спеціальну статистичну процедуру оброблення даних, отриманих з використанням близнюкового методу, він оцінив наявність - відсутність генетичного впливу на риси, внаслідок чого було виявлено, що риси мають різну природу. Наприклад, приблизно дві третини варіацій інтелекту і впевненості у собі зумовлені спадковістю, тоді як генетичний вплив на невротизм і самосвідомість наполовину менший. За оцінкою Кеттела, приблизно дві третини рис особистості визначаються впливом навколишнього середовища і одна третина - спадковістю.
Додаткові дослідження факторів середовища і спадковості дали суперечливі результати. Багато дослідників виявило значний вплив близнюкової ситуації на подібність - відмінність спостережуваних рис. При вивченні типу внутріпарних стосунків було доведено, що вирішальною є стать монозиготних близнят. Так, у жіночих пар виявлено значущу подібність за 12 факторами, а в чоловічих - лише за 7. Однак отримані результати переводять проблему впливу середовища і спадковості у сферу рольових стосунків, оскільки можливо, що дівчатка чутливіші до дії соціальних уявлень про близнят. Спадковість і соціокультурні стереотипи в цьому випадку " працюють" на один і той самий результат. Із достатньою впевненістю можна вважати генетично зумовленими риси, пов'язані з соціальною екстраверсією (товариськість, активність, невротизм), проте з віком ступінь генетичної зумовленості поступово зменшується.
Кеттел також продуктивно вивчав дії соціальних груп, до яких належать люди (діапазон мінливості риси всередині групи - синтальність), розвиваючи думку Олпорта про існування загальних та індивідуальних рис.
П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)
Спроба створити факторну теорію особистості була здійснена наприкінці 80-х років XX ст. в межах лексичної моделі, побудованої на основі досліджень Олпорта, Кеттела, Терстоуна. Основна ідея полягала в тому, що всі істотні психологічні і поведінкові відмінності обов'язково фіксуються в мові, а отже, достатньо вивчити побутові і літературні вирази, що стосуються опису людини, її поведінки, рис тощо, щоб бути впевненим у відображенні системотвірного ядра особистості. Однак визначити співвідношення різних характеристик без запровадження вертикального і горизонтального вимірів, які задають основу ієрархії усередині системи особистості, майже неможливо. Модель ґрунтувалася на змінних, що найпопулярніше представлені в мові. " Мовну особистість" уявляли такою, що складається з п'яти найстійкіших факторів. До них належать:
1) екстраверсія (включеність) - товариськість, напористість або спокій, пасивність;
2) доброзичливість (приємність) - доброта, довірливість, теплота або ворожість, егоїзм, недовірливість;
3) сумлінність (надійність) - організованість, ґрунтовність, надійність або безтурботність, недбалість, ненадійність;
4) емоційна стабільність - розслаблення, врівноваженість, стійкість або невротизм - нервозність, пригніченість, дратівливість;
5) культурність, відкритість до досвіду - спонтанність, креативність або обмеженість, посередність, вузькість інтересів.
П'ятифакторну модель підтвердили і психометричні дослідження. її активно розробляють, тому що виділені фактори мають високу конвергентну валідність. Ця теорія ґрунтується на таких постулатах:
1) усіх дорослих людей можна охарактеризувати комбінацією особистісних рис, що впливають на думки, почуття і поведінку (про індивідуальність);
2) риси особистості є ендогенними базовими тенденціями (про походження);
3) риси розвиваються в дитинстві, остаточно формуються в дорослому віці і зберігають свою незмінність в адаптованих суб'єктів (про розвиток);
4) риси організовані ієрархічно, від вузьких і специфічних до широких, більш загальних диспозицій (про структуру).
За змістом і методологічно модель подібна до спеціальної теорії індивідуальності, яку розвивають у вітчизняній психологічній науці. Важливо усвідомлювати, що теорії рис - проміжний між типологічним та ідіографічним (клінічним) підхід до вивчення індивідуальності. Проте будь-яка теорія має свої обмеження евристичних можливостей. Тому, визначивши рису як ситуаційно стійкий прояв, слід і це твердження поставити під сумнів. Кеттел, усвідомлюючи складність прогнозування людської поведінки, пропонував використовувати для цього просте рівняння специфікації:
де R- специфічна реакція людини у відповідь, S - стимулююча ситуація, а Р - структура особистості.
Внесення поправок відображає принципову можливість виділення, вивчення, вимірювання і прогнозування рис особистості.
Для створення цілісної моделі особистості необхідне об'єднання обох тенденцій - " вертикальної" і " горизонтальної". Використання ієрархічної шкали для вимірювання рис у цьому контексті дуже ефективне, але необхідно враховувати й горизонтальні тенденції, що позначають базові джерела класифікації. Вертикальні відносини Між властивостями легко помітити лише у деяких випадках аналізу особистісних властивостей, закодованих у природній людській мові, а горизонтальні - очевидні для багатьох. Тому справою майбутнього є визначення в описі особистості граней, що належать до детальніших, індивідуалізованіших, ніж п'ять базових факторів, ієрархічних рівнів.
На відміну від наголошування на проекції поведінкових особливостей у лексичних закономірностях, у п'ятифакторній моделі враховують, що особистісні шкали розробляли для вимірювання найважливіших індивідуальних відмінностей, виявлених в особистісних теоріях. Автори психометричного підходу - сучасні американські психологи Р. МакКрей і П. Коста - наводять багато даних, що характеризують взаємозв'язки вимірювань Б^М з найважливішими параметрами, загальними для багатьох особистісних шкал, що описують темпераментальні, еволюційні, психопатологічні, мотиваційні, міжособистісні характеристики на основі факторно-аналітичних, типологічних і крос-культурних моделей.
Отже, за результатами психометричного вивчення п'яти базових особистісних факторів можна дійти висновків, що усі досліджувані фактори мають високу конвергентну валідність, підтверджену великою кількістю експериментальних даних; кожний з п'яти факторів має глибоке концептуальне коріння в різних психологічних концепціях; позначені цими факторами риси перспективні для аналізу особистості.
|
|