Державний вищий навчальний заклад. «Донбаський державний педагогічний університет»

«Донбаський державний педагогічний університет»

Кафедра практичної психології

криТерії оцінювання знань і вмінь студентів

із навчальної дисципліни

«ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ»

напрям підготовки 6.010106 Соціальна педагогіка

факультет дошкільної освіти та практичної психології

Розроблені:

канд. психол. наук, доц. Сивопляс Н.В.

критерії оцінювання знань І вмінь студентів

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни «Вікова психологія» здійснюється у вигляді поточного контролю знань студентів та оцінювання самостійної роботи студентів відповідно до робочої навчальної програми.

Поточний контроль знань студентів з навчальної дисципліни «Вікова психологія» проводиться за такими формами:

а) під час лекційних занять;

б) під час практичних (семінарських) занять:

– опитування або тестування знань студентів з теоретичного матеріалу;

– оцінка виконання ситуаційних вправ та завдань під час заняття;

в) за результатами виконання завдань самостійного опрацювання (індивідуальних завдань):

– оцінка виконання домашніх завдань під час заняття;

– оцінка підготовки глосарію, презентацій;

– обговорення матеріалів рефератів під час практичних занять;

– обговорення матеріалів доповідей із поставленого проблемного питання, проведення дискусій, підведення резюме з цього питання під час практичного заняття.

Розподіл балів, що присвоюється студентам, із розподілом за темами

Максимальна кількість балів під час оцінювання знань студентів у процесі лекційного заняття виставляється за такими критеріями:

- присутність студента на лекції, складання її конспекту та активна участь у процесі лекції.

Максимальна кількість балів при оцінювання знань студентів у процесі практичного заняття виставляється за такими критеріями:

- під час опитувань – за повну і ґрунтовну відповідь на задане запитання з теми заняття;

- під час тестування – за правильні відповіді на всі запитання тесту з теми заняття;

- у процесі виконання ситуаційних вправ і завдань – за запропонований правильний алгоритм (послідовність) виконання завдання; за знання теоретичних основ проблеми, порушеної в завданні; за володіння формулами та математичними методами, необхідними для виконання завдання; за отриманий правильний результат.

Максимальна кількість балів під час оцінювання знань студентів у процесі написання поточних проміжних контрольних робіт виставляється за правильні відповіді на всі питання роботи.

Максимальна кількість балів під час оцінюванні знань студентів у процесі написання контрольних робіт виставляється за правильні відповіді на всі питання роботи.

Максимальна кількість балів під час оцінювання знань студентів у процесі контрольного заходу виставляється за правильні відповіді на всі питання.

Максимальна кількість балів під час оцінюванні рефератів та презентацій за визначеними темами виставляється відповідно до критеріїв:

- за повноту та використання сучасних концепцій і джерел інформації (крім лекційного конспекту має бути ще не менше трьох джерел інформації);

- за оформлення роботи згідно з вимогами і наявність посилань на літературні джерела;

- за наявність змістовних висновків;

- за глибокі знання навчального матеріалу, що містяться в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах.

У наслідок невиконання окремих критеріїв із тієї чи іншої форми контролю знань кількість балів, яка виставляється студентові, може бути знижена:

- за неповну відповідь – 0, 5 бала;

- за кожну неправильну відповідь – 0, 5 бала;

- за невчасне виконання індивідуальної роботи – 0, 5 бала;

- за недостовірність поданої інформації – 0, 5 бала;

- за недостатнє розкриття теми – 0, 5 бала;

- за відсутність посилань на літературні джерела – 0, 5 бала.

Результати поточного контролю знань студентів (кількість отриманих балів) обов’язково доводяться викладачем у кінці кожного заняття до відома всіх студентів і проставляються в «Журналі обліку поточної успішності та відвідування занять студентів». Кількість балів за результатами оцінювання під час заняття записуються в стовпчик, у якому відмічається присутність студентів на занятті; кількість балів за результатами самостійної роботи (за виконання домашніх чи індивідуальних завдань) – у стовпчику поряд.

КРИТЕРІЇ ПЕРЕВЕДЕННЯ БАЛІВ У ДЕРЖАВНУ ОЦІНКУ

Фактична кількість балів, отримана студентом за результатами поточного контролю та підсумками контрольного заходу, переводиться в державну оцінку за такими критеріями:

А – оцінка «відмінно» (90-100 балів) виставляється за глибокі знання навчального матеріалу, наявного в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, уміння аналізувати явища, що вивчаються, у їх взаємозв’язку й розвитку, чітко, лаконічно, логічно послідовно відповідати на поставлені питання, уміння застосовувати теоретичні положення під час виконання практичних завдань;

ВС – оцінка «добре» (89-75 балів) виставляється за міцні знання навчального матеріалу, аргументовані відповіді на поставлені питання, вміння застосовувати теоретичні положення під час виконання практичних завдань, які, однак, містять певні (несуттєві) неточності;

DE – оцінка «задовільно» (60-74 балів) виставляється за посередні знання навчального матеріалу, недостатньо аргументовані відповіді, слабке застосування теоретичних положень під час виконання практичних завдань;

FX – оцінка «незадовільно» з можливістю повторного складання екзамену (26-59 балів) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу, суттєві помилки у відповідях на питання, невміння застосувати теоретичні положення під час виконання практичних завдань;

F – оцінка «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням модуля (навчальної дисципліни) (0-25 балів) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу, суттєві помилки у відповідях на питання, невміння орієнтуватися під час виконання практичних завдань, незнання основних фундаментальних положень.

Сумарна підсумкова оцінка, яку студент може отримати за результатами семестрового контролю, складається з кількості балів, отриманих за результатами поточного контролю знань під час 4 семестру, та кількості балів, отриманих під час контрольного заходу.

Результати підсумкових заходів оцінюються за 100-бальною шкалою з подальшою трансформацією в державну оцінку відповідно до шкали оцінювання (національної та ECTS).

Перелік питань до іспиту

1. Характеристика вікової психології.

2. Проблема детермінації психічного розвитку.

3. Основні поняття вікової психології.

4. Спостереження та експеримент, як основні методи дослідження в психології розвитку.

5. Метод спостереження.

6. Експеримент.

7. Стратегії дослідження: констатація та формування.

8. Допоміжні методи дослідження. Схема організації емпіричного дослідження.

9. Становлення вікової (дитячої) психології, як самостійної галузі психологічної науки.

10. Початок систематичного вивчення дитячого розвитку.

11. Виникнення й розвиток вікової психології в Україні.

12. Психічний розвиток дитини та вплив біологічного фактору.

13. Психічний розвиток дитини: біологічний та соціальний аспекти.

14. Вплив навколишньої дійсності на психічний розвиток дитини.

15. Психічний розвиток з позицій класичного психоаналізу З.Фрейда.

16. Психоаналіз дитинства.

17. Его-психологія Е.Еріксона.

18. Методи дослідження в роботах Е.Еріксона.

19. Основні поняття теорії Е.Еріксона.

20. Психосоціальні стадії розвитку особистості.

21. Класичний біхевіоризм, як наука про поведінку.

22. Біхевіористська теорія Дж. Уотсона. Оперантне научіння.

23. Радикальний біхевіоризм Б.Скіннера.

24. Основні напрямки дослідження інтелектуального розвитку дитини Ж.Піаже.

25. Ранній етап наукової творчості.

26. Операціональна концепція інтелекту Ж.Піаже.

27. Соціалізація – головна проблема концепцій соціального научіння.

28. Феномен научіння через наслідування.

29. Діадичний принцип вивчення дитячого розвитку. Зміни уявлень про психологічну природу дитини.

30. Соціокультурний підхід.

31. Витоки та розвиток вищих психічних функцій.

32. Проблема специфіки психічного розвитку людини.

33. Проблема методу дослідження психічного розвитку людини.

34. Питання «навчання та розвиток».

35. Дві парадигми в дослідження психічного розвитку.

36. Проблема історичного виникнення вікових періодів.

37. Дитинство, як культурно-історичний феномен.

38. Категорія «психічний вік» і проблема періодизації дитячого розвитку в роботах Л.С. Виготського.

39. Вікова динаміка та періодизація розвитку Д.Б. Ельконіна.

40. Сучасні тенденції у вирішенні проблеми періодизації психічного розвитку.

41. Новонародженість, як період кризи.

42. Розвиток мови, сприйняття та інтелекту.

43. Розвиток дій з предметами, навчання та психічний розвиток першого року життя.

44. Психічні новоутворення та криза першого року.

45. Соціальна ситуація розвитку дитини в ранньому віці.

46. Розвиток предметної діяльності, нові види діяльності.

47. Розвиток пізнавальної сфери в ранньому дитинстві.

48. Розвиток особистості в ранньому дитинстві. Криза трьох років.

49. Соціальна ситуація розвитку в дошкільному дитинстві.

50. Гра, як ведуча діяльність дитини-дошкільника, та інші види (трудова, навчальна).

51. Пізнавальний розвиток.

52. Спілкування з дорослими та однолітками.

53. Психічні новоутворення та криза дошкільного віку.

54. Соціальна ситуація розвитку та психологічна готовність до шкільного навчання.

55. Процес адаптації та ведуча діяльність молодшого школяра.

56. Психічні новоутворення дитини молодшого шкільного віку.

57. Психологічна криза підліткового віку.

58. Соціальна ситуація розвитку та ведуча діяльність в підлітковому віці.

59. Специфічність поведінки підлітка та особливості спілкування з дорослими.

60. Психічні новоутворення, кризисний перехід до юності.

61. Юність, як психологічний вік.

62. Соціальна ситуація розвитку.

63. Ведуча діяльність в юнацькому віці.

64. Інтелектуальний розвиток в період юності.

65. Розвиток особистості, характер спілкування в юнацькому віці.

66. Дорослість, як психологічний період.

67. Проблема періодизації дорослості.

68. Соціальна ситуація розвитку та ведуча діяльність в період зрілості.

69. Розвиток особистості в період дорослості (нормативні кризи дорослості).

70. Психофізіологічний та пізнавальний розвиток в період дорослості.

71. Старість, як біо-, соціо-психологічне явище.

72. Актуальність дослідження геронтопсихологічних проблем.

73. Теорії старіння та старості.

74. Проблема вікових меж старості.

75. Вікові психологічні завдання й особистісні кризи в старості.

76. Соціальна ситуація розвитку й ведуча діяльність в старості.

77. Специфіка особистості в старості.

78. Пізнавальна сфера в період старіння.