Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення глибини закладання фундаменту






РДАК. КП 0000. 000 ПЗ

Ти квартирний двоповерховий

Житловий будинок

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ

РДАК. КП 0000. 000 ПЗ

Ти квартирний двоповерховий

Житловий будинок

Пояснювальна записка

 

Розробив студент 21-Б гр.: ____________________

(ПІБ)

„___”_______________

Керівник курсового проекту викладач: ____________________

(ПІБ)

„___”_______________

 

З М І С Т

Пояснювальної записки до курсового проекту

Вступ.

1. Загальна характеристика запроектованої будівлі

Генеральний план

2.1.Загальні відомості

2.2.Вертикальна і горизонтальна прив’язка будівлі

т.1.1. Експлікація будівель і споруд

т.1.2. Техніко-економічні показники генплану

т.1.3. Відомість малих архітектурних форм та переносних виробів

т.1.4. Відомість елементів озеленення

т.1.5. Відомість тротуарів, доріжок та майданчиків

2.3. Техніко-економічні показники генплану

 

3. Об’ємно-планувальне вирішення будівлі

3.1. Загальні відомості

3.2. Техніко-економічні показники проекту

т.3.1. Експлікація приміщень

т.3.2. Техніко-економічні показники будівлі

т.3.3. Техніко-економічне обґрунтування конструктивних елементів

4. Архітектурно-конструктивне вирішення будівлі

т.4.1. Відомість прорізів воріт і дверей

т.4.2. Специфікація елементів заповнення прорізів

т.4.3. Відомість перемичок

т.4.4. Специфікація перемичок

т.4.5. Специфікація збірних залізобетонних елементів

т.4.6. Специфікація елементів крокв (для похилих дахів)

т.4.7. Експлікація підлог

 

5. Зовнішнє і внутрішнє опорядження приміщень

т.5.1. Відомість опорядження приміщень

Література

Додаток 3

Горизонтальна та вертикальна прив’язка

Горизонтальна прив’язка здійснюється від існуючої будівлі, що розташована на відстані ____ в метрах.

Вертикальна прив’язка – визначення чорних та червоних відміток кутів будинку. Чорні відмітки – це відмітки природного рельєфу, які підраховуються за формулою:

 

Нчорн = Нмол.гор. + m / d × h, де

 

Нмол.гор. – сумісна молодша горизонталь

m – відстань від молодшої горизонталі

d – відстань між горизонталями

h – перевищення горизонталей

 

 

НАчорн = 199, 5+45/60*0, 25 = 199, 69

НВчорн = 199, 75+28/31*0, 25=199, 97

НСчорн= 199, 50

НДчорн = 199, 25+16/39*0, 25=199, 35

 

Середнє арифметичне чорних відміток визначає планувальну відмітку землі

Нплан =199, 69+199, 97+199, 5+199, 35/4= 199, 63

 

 

Відмітка чистої підлоги першого поверху вища відмітки планувальної на висоту цоколя

НІпов = 199, 63+0, 120= 199, 75

 

 

Для відведення атмосферних вод від будівлі необхідно забезпечити ухил спланованої землі і=0, 01. Товчку В з найвищою чорною відміткою приймаємо за вихідну, а її червону відмітку приймаємо рівною НВчерв= Нплан=199, 63

 

 

Всі решту відміток визначаємо за формулою:

Нчервчервплан – іl, де

 

і=0, 01

l – відстань між точками

 

НСчерв = 199, 63-0, 01*14, 1= 199, 49

НАчерв = 199, 63-0, 01*17, 1=199, 46

НДчерв= 199, 63-0, 01*14, 1=119, 49

 

Додаток 4

Визначення глибини закладання фундаменту

Відстань від планової поверхні ґрунту до рівня підошви називається глибиною закладання фундаменту.

Глибина закладання фундаментів залежить від:

- призначення будівлі,

- навантаження на основу,

- наявності підвалу,

- підземних комунікацій,

- геологічних умов,

- характеру і якості ґрунтової основи,

- рівня ґрунтових вод,

- глибини промерзання ґрунту,

- рельєфу місцевості

- та інш.

 

В нездимлених ґрунтах (велико уламкові, піски гравелисті, крупні і середньої крупнисті) - глибина закладання фундаментів не залежить від глибини промерзання, проте вона повинна бути на менше 0, 5м.

 

Якщо основа вологий дрібнозернистий грунт (пісок дрібний, пилуватий, супісок, суглинок, глина) – підошва фундаменту розташовується нижче рівня промерзання ґрунту на 0, 2м.

 

Для пилуватих глин і суглинків, дрібних і пилуватих пісків і суглинків приймають по глибині промерзання але з коефіцієнтом 1, 2.

 

Глибина закладання фундаментів під внутрішні стіни опалювальних будівель не залежить від глибина промерзання ґрунту і приймається не менше 0, 5м від рівня землі або підлоги підвалу.

 

Вибір типу фундаменту залежить від:

- конструктивної схеми будівлі,

- величини навантаження, що передається на основу,

- несучої здатності і деформації ґрунту.

 

1. Для безкаркасних будівель – стрічкові або пальові фундаменти під несучі стіни.

 

2. Для каркасних будівель – стовпчасті або пальові.

 

3. Для багатоповерхових – суцільні або пальові.

 

Кліматичні дані деяких населених пунктів європейсько-азіатської території

Пункти Середня температура зовнішнього повітря, 0С Зона вологості Райони Глибина промерза-ння ґрунту, см
найб.холодної доби (0, 98) найб.холодної доби (0, 92) найб.холодних трьох діб найб.холодної п’ятиденки (0, 92) сніговий вітровий
Вінниця -29 -26 -24 -21 н ІІ ІІ  
Дніпропет-ровськ -28 -26 -25 -23 с І ІІІ  
Донецьк -29 -27 -25 -23 с І ІІІ  
Житомир -29 -25 -24 -22 н ІІ ІІ  
Запоріжжя -28 -25 -24 -22 с І ІІІ  
Івано-Франківськ -26 -24 -22 -20 н І ІІІ < 80
Кіровоград -29 -26 -24 -22 с І ІІ  
Київ -29 -26 -24 -22 н ІІ ІІ  
Луганськ -32 -29 -27 -25 с І ІІІ  
Луцьк -27 -24 -22 -20 н І ІІІ  
Львів -24 -23 -21 -19 н І ІІІ < 80
Миколаїв -26 -23 -22 -20 с І ІІІ < 80
Могилів -33 -29 -27 -25 н ІІІ І  
Одеса -24 -21 -20 -18 с І ІІІ < 80
Полтава -30 -27 -25 -23 с ІІ ІІ  
Рівне -27 -25 -23 -21 н І ІІІ  
Сімферополь -22 -20 -19 -18 с ІІ ІІІ < 80
Чернігів -30 -27 -25 -23 н ІІ ІІ  
Чернівці -26 -24 -22 -20 н І ІІ < 80
                       

Примітки: І. В колонці 6 прийняті позначення В – волога зона, Н – нормальна зона. С – суха зона.

2. В назвах колонок 2, 3, 5 у дужках вказана забезпеченість

 

Карта нормативних глибин промерзання суглинистих ґрунтів

Додаток 5

Теплотехнічний розрахунок стіни

Обґрунтування товщини стіни

 

Коефіцієнт тепловіддачі ав

Внутрішня поверхня огороджуючих конструкцій ав, Вт/(м20С)
1. Стін, підлоги, гладких стель, стелі з виступаючими ребрами за відношення висоти ребер h до відстані а між гранями сусідніх ребер h/ а ≤ 0, 3 8, 7

 

Коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов аз

Зовнішня поверхня огороджуючих конструкцій аз, Вт/(м20С)
1. Зовнішніх стін, покриттів, перекриттів над проїздами та холодними підвалами без огороджуючи сін в Північній будівельно-кліматичній зоні  

 

Теплотехнічні характеристики прийнятих матеріалів

№ п/п Назва матеріалу Густина γ, кг/м3 Коефіцієнт теплопровідності λ, Вт/(м20С)
  Вапняно-піщана штукатурка   0, 7
  Цегла глиняна   0, 7
  Цементно-піщана штукатурка   0, 76
  Деревостружкова плита   0, 105
  Гіпсокартонні листи   0, 151
  Склопакет - 0, 5
Утеплювач Пінопласт   0, 037
Мінеральна вата   0, 042
Скловата   0, 046

 

 

Фактичний опір знаходимо за формулою:

R фо = 1/ ав + R1 + R2 +...+ R n +1/ аз;

ав =8, 7 Вт/(м20С) - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні стіни

аз = 23 Вт/(м20С) - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні стіни

R1, R2,... R n – термічні опори окремих матеріалів огороджуючої конструкції

R n= Sn/ln ,

Sn – товщина матеріалу

Визначення термічних опорів прийнятих в проекті матеріалів:

Для цегляної стіни:

Вапняно-піщана штукатурка: R 1= S1/l1 = 0, 02/0, 70 = 0, 029 (м20С)/Вт

Цегла глиняна t=370мм: R 2= S2/l2 = 0, 37/0, 70 = 0, 53 (м20С)/Вт

Цегла глиняна t=120мм: R 2= S2/l2 = 0, 12/0, 70 = 0, 171 (м20С)/Вт

Цементно-піщана штукатурка: R 3= S3/l3 = 0, 02/0, 76 = 0, 026 (м20С)/Вт

Утеплювач

Пінопласт: R = 0, 01/0, 037 = 0, 270 (м20С)/Вт

Мінеральна вата: R = 0, 01/0, 042 = 0, 238 (м20С)/Вт

Скловата: R = 0, 01/0, 046 = 0, 217(м20С)/Вт

 

Визначення необхідних товщин утеплювача конструкції стін при різних матеріалах утеплення:

 

Цегляна стіна t=370мм з пінопластом:

R фо = 1/8, 7+0, 029+0, 53+0, 026+6× 0, 270+1/23 = 2, 36 (м20С)/Вт

Необхідна товщина пінопласту – t = 60мм.

 

Цегляна стіна t=120мм з пінопластом:

R фо = 1/8, 7+0, 029+0, 171+0, 026+7× 0, 270+1/23 = 2, 27 (м20С)/Вт

Необхідна товщина пінопласту – t = 70мм.

 

Цегляна стіна з мінеральною ватою:

R фо = 1/8, 7+0, 029+0, 53+0, 026+7× 0, 238+1/23 = 2, 41 (м20С)/Вт

Необхідна товщина мінеральної вати – t = 70мм.

 

Цегляна стіна з скловатою:

R фо = 1/8, 7+0, 029+0, 53+0, 026+8× 0, 217+1/23 = 2, 87 (м20С)/Вт

Необхідна товщина скловати – t = 70мм.

 

Висновок: в якості утеплювача для стіни приймаємо пінопласт.

 

 

R0-R1= γ / λ

R0 =2, 8 (І) (м20С)/Вт R0 =2, 2 (ІІІ) (м20С)/Вт

R0 =2, 5 (ІІ) (м20С)/Вт R0 =2, 0 (ІV) (м20С)/Вт

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.