Загальна характеристика підліткового віку

---------.-г-------------------------------------------.----.--------- '.

Дівчатка з раннім фізичним розвитком упввнвніші в собі і поводяться спокійніше (хоча відмінності між дівчатками не так яскраво виражені і зго­дом ситуація може змінитися).

Для хлопців строки їх дозрівання значно важливіші. Фізично розвинуті хлопці сильніші, успішніші у спорті та інших видах діяльності, упевненіші у взаєминах з дівчатами, на рівних спілкуються із дорослими. І навпаки: до хлопців із запізнілим дозріванням частіше ставляться як до дітей, прово­куючи тим самим протести та дратівливість з їх боку. Дослідження аме­риканських психологів доводять, що такі хлопці менш популярні серед од­нолітків, вони часто неврівноважені, метушливі, надміру балакучі, праг­нуть привернути до себе увагу будь-якими способами, неприродно поводя­ться, у них частіше формується низька самооцінка і розвивається почут­тя меншовартості.

Як уже зазначалося, специфічне для кожного віку співвідно-
Сощальна... '

. шення внутрішніх процесів розвитку та зовнішніх умов ство-

рює ту соціальну ситуацію, яка істотно детермінує психіч-
^^ ний розвиток дитини. Якою вона є для підлітків?

Ще Л.С. Виготський наголошував, що основна особливість підліткового віку полягає у неузгодженості процесів статевого дозрівання, загального органічно­го розвитку та соціального формування. У наш час це протиріччя, зумовлене тим, що статеве дозрівання значно випереджає два інші процеси, має особливо гострий характер.

Основний зміст та специфіку всіх сторін розвитку (фізичного, розумового, морального, соціального та ін.) у підлітковому віці визначає перехід від дитинства до дорослості. По всіх напрямках, виражаючи цей процес, відбувається станов­лення якісних новоутворень внаслідок перебудови організму, трансформації взає­мин із дорослими та однолітками, освоєння нових способів соціальної взаємодії, змісту морально-етичних норм, розвитку самосвідомості, інтересів, пізнаваль­ної та навчальної діяльності.

Сер%д умов сучасного життя слід виділити такі, які сприяють становленню Дорослості підлітків (акселерація фізичного та статевого дозрівання, інтенсивне спілкування з однолітками, рання самостійність через зайнятість батьків, величез­ний потік різноманітної за змістом інформації тощо), та такі, які гальмують цей процес (зайнятість підлітків лише навчанням за відсутності інших серйозних обо­в'язків, прагнення багатьох батьків надмірно опікуватися своїми дітьми тощо).

Соціальна активність підлітків спрямована насамперед на прийняття та засво­єння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для світу дорослих та стосунків між ними.

І

Тема 5. Психологічні особл ивості пі,

Ламання старих психологічних структур, характерне для ц

" го віку, призводить до справжнього вибуху непокори,

тринадцяти -" і- г ^ ^ г >

_г " ^ хвальства та важковиховуваносп (так звана криза три

*^ ти років"). ц

Основну причину таких бурхливих проявів одні психологи вбачають у тому;! дорослі не змінюють своєї поведінки у відповідь на появу у підлітків прагненн нових форм взаємин із батьками та вчителями (Т.В. Драгунова, Д.Б. Ельконін). ] розглядають " кризу тринадцяти років" як пряме відображення процесу статеї дозрівання, мало пов'язане з особливостями виховання, а треті вважають, що ті криза не є загальною і в багатьох підлітків її просто не буває (Т. П. Гаврилова).

Нагадаємо, що суть кризи, за Виготським, полягає в глибокій, якісній: всього процесу психічного розвитку людини, а не в якихось яскраво вир зовнішніх ознаках цієї зміни.

Відповідно до теоретичних уявлень Л. С. Виготського і Л. І. Божович, оді цею соціальної ситуації розвитку особистості, де нерозривно пов'язані псю особливості дитини і соціальне середовище, є переживання, які відобрах актуальні потреби дитини і рівень їх задоволення. Внаслідок того, що в крит періоди розвитку змінюються провідні переживання дитини, перебудову сися ми переживань можна вважати критерієм кризи психічного розвитку. Саме зі кою перебудовою ми зустрічаємось у підлітковому віці. Вираженими симптомами названої кризи є:

1. Зниження продуктивності навчальної діяльності (а також спроможно
нею займатися) навіть утих сферах, де підліток обдарований. Регрес виявляє
при виконанні творчих завдань, а здатність виконувати механічні завдання;
гається. Зумовлено це переходом від конкретного до логічного мислення.

2. Негативізм. Підліток ніби відштовхується від оточуючого середовища, с
льний до сварок, порушень дисципліни, переживаючи водночас внутрішнє:
покоєння, невдоволення, прагнення до самотності та самоізоляції.

Поведінка підлітка під час кризи не обов 'язково має негативний харак­
тер. Л. С. Виготськип пише про три можливі її варіанти. л

1. Негативізм яскраво виражений у всіх сферах життя. Триває таке і
від кількох тижнів до випадків, коли підліток надовго самоізолюється від і
родини, є надмірно збудливим, або ж, навпаки, байдужим. Подібні болісні*
й гострі прояви негативізму спостерігаються у 20% підлітків.

2. Приблизно 60% підлітків проявляють негативізм лише в окремих \
життєвих ситуаціях, насамперед як реакцію на негативний вплив середо­
вища (сімейні конфлікти, гнітюча атмосфера в школі тощо).

З.У20% підлітків негативізм у поведінці взагалі не проявляється. Усе це дозволяє висловити припущення, що негативізм зумовлений недоліками педагогічного підходу.

< /. Загальна характеристика підліткового віку____________________________ 75

Цікаво, що батьки та вчителі суб'єктивно пов'язують труднощі виховання не з кризою як такою і не з докризовим періодом, коли власне й розпочинається про­цес руйнування старих психологічних структур, а з післякризовим (14-15 років) (С.К. Масгутова). Тобто для дорослих суб'єктивно найскладнішим є період тво­рення, формування нових прогресивних психологічних структур. Пов'язано це передусім із неефективністю у нових умовах старих виховних підходів та невмін­ням знаходити інші, які більшою мірою відповідали б цьому післякризовому періоду.

Найважливішим новоутворенням підліткового віку є станов-Психолопчні _лення самосвідомості. Самосвідомість підлітка характеризу-новоутворення _сться передусім відчуттям дорослості. Однак варто зазна­чити, що зводити останнє лише до бажання наслідувати дорослих, хоча це справді має місце у поведінці підлітків, — явно обмежуватися тільки зовнішнім боком явища, не розкриваючи його психологічної сутності. Підліток суб'єктивно пов'я­зує дорослість не стільки з наслідуванням, скільки із приналежністю до світу дорослих (Д.І. Фельдштейн). Підліток намагається зайняти місце дорослого в сис­темі реальних стосунків між людьми, тому для нього і мужність, і сміливість, і одяг важливі передусім у зв'язку з цією соціальною позицією.

Об'єктивної дорослості у підлітка ще немає. Суб'єктивно ж вона виявляється: 1. В емансипації від батьків. Підлітки вимагають суверенності, незалеж­ності, поваги до своїх таємниць. Виділяються " сфери впливу" батьків і однолітків. У питаннях стилю одягу, зачіски, часу повернення додому, дозвілля, вирішення шкільних і матеріальних проблем підлітки більше орієнтуються не на батьків, а на однолітків. Однак у їх ставленні до фундаментальних аспектів соціального життя головним усе ж таки залишається вплив батьків.

2. У новому ставленні до навчання. У підлітків розвивається прагнення до
самоосвіти, причому часто не пов'язане з навчанням у школі. Багато хто стає
байдужим до оцінок. Іноді спостерігається розходження між інтелектуальними
можливостями й успіхами в школі: можливості високі, а успіхи низькі.

3. У романтичних стосунках з однолітками іншої статі. Тут має значення
не стільки факт симпатії, скільки форма стосунків, запозичена у дорослих (поба­
чення, розваги тощо).

4. У зовнішньому вигляді й манері одягатися. Підліток прагне визнання
своєї самостійності, рівності з дорослими, хоча для цього відсутні реальні пере­
думови —і фізичні, й інтелектуальні, й соціальні. Лише у спеціально організова­
ній діяльності можна створювати ситуації, в яких взаємини з дорослими (й одно­
літками також) відповідали б претензіям і потребам підлітків. Провідною діяль­
ністю в цей період стає інтимно-особистісне спілкування.

Тем» 5. Психологічні особливості пі,