Інтерпретація результатів. Просумуйте кількість балів.

Просумуйте кількість балів.

0 балів. Ви настільки самовпевнені, що ваші відповіді здаються не цілком щирі.

1-4 бали. Ви вільні від необачних вчинків, властивих неврасте­нікам. Певна частка невпевненості не є недоліком, а скоріше дока­зом гнучкості вашої психіки.

5-8 балів. У вас яскраво виявлена потреба почувати себе впевне­но. Інші люди майже завжди можуть на вас покластися. Проте через цю вашу рису інколи страждає безпосередність висловлення почуттів.

9-12 балів. Ваша потреба бути впевненим у собі настільки силь­на, що над вами висить небезпека частенько бачити речі не такими, якими вони є насправді, а такими, що відповідають вашим уявлен­ням. Якщо ви не готові хоча б зрідка відважитися на «стрибок в не­відоме», то у вашому житті буде вкрай мало щасливих миттєвостей.

13-15 балів. Ваш страх перед непередбаченими ситуаціями на­стільки великий, що навіть, приміром, виграючи в лото, ви перш за все відчуваєте якісь сумніви, побоювання. Потреба сталості і ста­більності цілком зрозуміла, але коли вона виростає до надмірних розмірів, то щонайменші зміни обставин уже руйнують у вас почут­тя впевненості в собі. Якщо довести цю думку до логічного кінця, то мова піде про відмову від розвитку власної особистості. Якщо ви хочете себе переломити, то вам доведеться змиритися з тим, що пев­на доля невпевненості у вашому характері все-таки залишається.

ТЕСТ «САМООЦІНКА СТІЙКОСТІ ДО СТРЕСУ»

Конфлікти, а також інші негативні чинники нашого життя, створю­ють нервозні стани і часто призводять до стресу. Нижче пропонується

тест, який дозволить вам дати самооцінку стійкості до стресу. Результат буде об'єктивнішим, якщо ваші відповіді будуть якомога щирішими.

Далі підрахуйте сумарну кількість балів, які ви набрали, і визнач­те, який рівень вашої стійкості до стресу.

І

Чим менше число (сумарне) балів ви набрали, тим вища стійкість до стресу і навпаки.

Якщо у вас 1 -й і навіть 2-й рівень стійкості до стресу, то вам необ­хідно кардинально змінювати свій спосіб життя.

Метод дослідження рівня суб'єктивності контролю психічної стабільності (РСК)*

Дана методика дозволяє порівняно швидко та ефективно оціню­вати сформований у досліджуваного рівень суб'єктивного контро­лю над різноманітними життєвими ситуаціями і придатна для за­стосування в клінічній психодіагностиці, при профдоборі, сімейній консультації тощо. Розроблена в НДІ ім. Бехтерева (Москва).

Вперше подібні методи були апробовані в 60-х роках в США.

Найвідомішим із них є шкала локус контролю Дж. Роттера. Ця шкала грунтується на двох принципових положеннях.

1. Люди розрізняються між собою тим, як і де вони локалізують контроль над значущими для себе подіями. Можливі два полярних типи такої локалізації: екстернальний та інтернальний.

* Тести «Рішучість» і «Упевненість у собі», «Самооцінка стійкості до стре­су», «РСК» стилічно та семантично доопрацьовані нами у зв'язку з наявні­стю огріхів у першоджерелі. Взято із: Психология личности: тестьі, опросни-ки, методики (Авторьі составители: Н.В. Киршева и Н.В. Рябчикова. - М.: Геликон, 1995.-220 с.

У першому випадку людина вважає, що події, які з нею відбува­ються, є результатом дії зовнішніх сил - випадку, інших людей тощо.

В другому випадку людина інтерпретує значущі події як резуль­тат своєї власної діяльності.

Іншими словами, цей опитувальник має на меті розкрити таку якість людини, як трактування поняття «хто винуватий?» (В.Л.).

Будь-якій людині властива певна позиція на континуумі, який простягається від екстернального до інтернального типу.

2. Локус контролю, характерний для індивіда, універсальний по відношенню до будь-яких подій і ситуацій, з якими йому доводиться стикатися. Один і той же тип контролю характеризує поведінку осо­бистості як у випадку невдач, так і при досягненні успіхів, причому це рівною мірою стосується різних сфер соціального життя.

Отже, ця оцінна характеристика особистості «хто винуватий?» є практично сталою величиною і майже не піддається корекції, як, скажімо, темперамент (В.Л.).

Встановлено зв'язок поведінки і параметрів особистості з екстер-нальністю-інтернальністю.

Комформна і поступлива поведінка більш властива людям з ек-стернальним локусом.

Інтернали, на відміну від екстерналів, менш схильні підпоряд­ковуватися тиску інших, чинять опір, коли відчувають, що ними маніпулюють; вони сильніше реагують, ніж екстернали, на втрату особистої свободи.

Люди з інтернальними локусами контролю краще працюють на самоті, ніж під спостереженням або під час відеозапису. Для екстер­налів характерна зворотна тенденція.

Інтернали та екстернали розрізняються за засобами інтерпре­тації різних соціальних ситуацій, зокрема за способами отримання та механізмами аналізу інформації. Інтернали активніше шукають інформацію і зазвичай більш інформовані, ніж екстернали.

У інтерналів виявлена активніша, ніж у екстерналів, позиція сто­совно свого здоров'я: вони більше знають про свій стан, більше тур­буються за своє здоров'я, приймають профілактичні міри.

Екстернальність корелюється з тривожністю, депресивним ста­ном, психічними захворюваннями. Інтернали надають перевагу не-примусовим методам психокорекції.

Опитувальник РСК складається із 44 пунктів. На відміну від шка­ли Дж. Роттера, в нього включені пункти, які вимірюють екстер-

нальність-інтернальність в міжособистісних стосунках, а також пун­кти, які вимірюють рівень суб'єктивності контролю стосовно хворо­би і здоров'я.

У наведеному варіанті опитувальника «Б» відповіді подаються за бінарною шкалою «так» - «ні».