Зміна об’єктивних умов та загальна характеристика психічного розвитку з початком шкільного навчання.

Основні види труднощів, випробовуваних першокласниками. Найбільш часто спостерігається три типи труднощів.

1.Перший з них пов'язаний з особливостями нового шкільного режиму (треба вчасно прокинутися, не можна пропускати заняття, на всіх уроках потрібно сидіти спокійно, домашні завдання необхідно виконувати своєчасно і т.д.). Без належних звичок у дитини з'являється надмірна втома, зриви у навчальній роботі, пропуск режимних моментів. 2.Другий тип труднощів, які відчувають першокласники, виникає з характеру взаємин з учителем, з товаришами по класу. Важлива мета виховної роботи в перші місяці перебування дитини у школі - прищепити йому почуття того, що клас, а потім і школа - це не чужа йому група людей, а доброзичливий і чуйний колектив однолітків, молодших і старших товаришів. Зі вступом до школи змінюється становище дитини в сім'ї. У нього з'являються нові обов'язки і нові права (наприклад, школяру потрібно відвести особливе місце і час для домашніх занять, потрібно рахуватися з режимом його дня). 3.Третій тип труднощів багато першокласників починають відчувати в середині навчального року. На початку вони з радістю бігали в школу задовго до занять, із задоволенням приймалися за будь-які вправи, пишалися оцінками вчителя, а потім у міру звикання до зовнішніх атрибутів школи у дитини гасне первісна тяга до навчання, то в результаті нерідко наступають апатія і байдужість. Таким чином, при первісному входження в шкільне життя у дитини відбувається суттєва психологічна перебудова. Він набуває деякі важливі звички нового режиму, встановлює довірчі відносини з учителем і товаришами. На основі з'явилися інтересів до змісту навчального матеріалу у нього закріплюється позитивне ставлення до навчання. Подальший розвиток цих інтересів і динаміка ставлення молодших школярів до навчання залежать від процесу формування у них навчальної діяльності. Тому особливого значення для педагогічної психології представляє питання про будову цієї діяльності та особливості її окремих компонентів.

Готовність дошкільника до навчання в школі. Успішний розвиток особистості, ефективність навчання дитини багато в чому залежать від того, наскільки правильно враховано рівень підготовки її до школи. Загалом, готовність дитини до навчання у школі передбачає інтелектуальну, особистісну та соціально-психологічну, вольову складові.

Інтелектуальна готовність дошкільника до навчання у школі. Тривалий час рівень інтелектуального розвитку дитини визначали за кількістю виявлених у неї знань, обсягом її «розумового інструментарію», про який свідчить передусім словниковий запас. Особистісна та соціально-психологічна готовність дошкільника до навчання у школі. Підготовка дитини до школи передбачає формування у неї готовності до прийняття нової соціальної ролі — школяра, що виражається у серйозному ставленні до школи, до навчальної діяльності та вчителя.

Як правило, старші дошкільнята відчувають великий потяг до школи. Часто їх приваблює зовнішній аспект шкільного життя. Але це не найголовніший мотив. Більшість із них прагне учитися. До учіння вони ставляться як до дуже серйозного завдання («навчуся писати», «навчуся читати»). Якщо дошкільник не готовий прийняти соціальну позицію школяра, то навіть за наявності необхідних умінь і навичок, високого рівня інтелектуального розвитку йому буде важко адаптуватися до шкільного життя. Є діти, які взагалі не хочуть іти до школи. Причиною такого ставлення, як правило, є помилкове виховання дошкільників.

Виникнення позитивного ставлення дитини до школи часто пов'язане зі способом подання дорослими інформації про неї. Важливо, щоб відомості, які діти отримують зі слів дорослих про школу, були не тільки зрозумілими, а й доступними для усвідомлення ними. Особистісна та соціально-психологічна готовність до школи передбачає сформованість у дітей навиків спілкування і взаємодії з ровесниками й дорослими.

Вольова готовність дошкільника до навчання у школі. Під кінець дошкільного віку в дошкільника вже сформовані основні елементи вольової дії — внутрішнього зусилля, необхідного для виконання певної діяльності. Він здатен поставити мету, прийняти рішення, окреслити план дій, виконати його, виявити зусилля для подолання перешкод, оцінити результат своєї дії. Про вольову готовність дошкільників свідчить високий рівень довільності їхніх рухів і поведінки. Довільність рухів виявляється у письмі, правильному використанні навчального приладдя, підтриманні порядку на письмовому столі, парті, у портфелі. Вольова готовність передбачає і здатність стримувати свої імпульсивні дії, зосереджуватися на виконуваному завданні, слуханні мови старшого тощо.

Основним досягненням у житті дитини є її готовність до навчання у школі. У цей період закладаються основи її психічного здоров'я, характеру, здібностей, особливості самосвідомості тощо. Досягнення у психічному та особистісному розвитку є передумовою для гармонійного розвитку дитини на наступних етапах.