Его- психологія про захисні механізми особистості (А.Фрейд, концепція дитячого психоаналізу). Способи психологічного захисту.

Фрейд — молодша дочка З.Фрейда — зробила вагомий внесок у психоаналітичну теорію, пов'язуючи її зі своїми працями на теми навчання, діагностики, терапевтичної та запобіжної практики.

У своїй книзі " Его та механізми захисту" А.Фрейд з'ясувала положення ego (" Я") в сучасній психоаналітичній теорії і виробила план того напряму, який репрезентуватиме відповідні психічні явища.

Захисні механізми психіки

Постійне протистояння трьох сфер особистості в значній мірі пом'якшується спеціальними " захисними механізмами", які створилися в результаті еволюції людини. Найважливішими з неусвідомлених механізмів захисту, що покликані забезпечити цілісність і стабільність особистості в умовах конфлікту суперечливих імпульсів та прагнень, Фрейд вважав наступні:

сублімація - процес перетворення і переадресування сексуальної енергії в різноманітні форми діяльності, прийнятні для індивіда та суспільства; різновидом сублімації є творчість

витиснення - несвідоме усунення індивідом мотивів своїх дій зі сфери свідомого

регресія - перехід на більш примітивний рівень мислення і поведінки

проекція - неусвідомлене перенесення, приписування своїх власних відчуттів, уявлень, бажань, думок, потягів, а також часто " ганебних" несвідомих прагнень іншим людям

раціоналізація - несвідоме прагнення індивіда до раціонального обґрунтування своїх ідей і поведінки навіть в тих випадках, коли вони ірраціональні

реактивна формація - зміна неприємної для свідомості тенденції на більш прийнятну або ж протилежну

фіксація поведінки - тенденція Я до збереження апробованих, ефективних стереотипів поведінки, зміна яких може призвести до патологічного нав'язливого прагнення до повторень.

Анна Фрейд велику увагу приділяла морально-етичним проблемам застосування психоаналізу до лікування дитячих неврозів, адже форму лікування вибирають батьки, саме вони дозволяють «проникнути» в потаємні сфери дитячої психіки. Коли ж лікар проводить психоаналітичні сеанси з дитиною, то він досить часто спостерігає роль сновидінь у житті дитини й переконується в існуванні того, що Анна Фрейд називає «снами наяву» - саме вони роблять дітей «пристрасними мрійниками». Багатий матеріал, який дає змогу поглибити розуміння психології дитини й виробити науково обґрунтовані методи її виховання, дають лікареві-психоаналітику малюнки дітей. Тяжіння до малювання є свідченням складності й глибини їхнього внутрішнього життя.

Робота Анни Фрейд з дітьми виявила суперечності їхнього морально-етичного світу. Дослідниця констатувала, що «дитина має подвійну мораль: одну для світу дорослих, а другу - для своїх однолітків». Ці та інші спостереження психоаналітиків дали змогу виробити принципи нової педагогіки. Серед цих принципів Анна Фрейд виділяє створення атмосфери цілковитої свободи від страху в дитячі роки, яка запобігає неврозам. Психоаналітики виявили залежність між затримкою в інтелектуальному розвитку й незадоволенням первинних сексуальних інстинктів у дитячі роки.

Ідеї дитячої сексуальності мали як своїх прихильників, так і досить суворих опонентів. Концепція дитячої сексуальності, по суті, завершувала процес біологізації людини за Фрейдом. Отже, «біологізованому» людству штучно нав'язувалася сексуальність як єдина рушійна сила набуття справжньої людської сутності.