Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

До узагальнюючих показників використання матеріальних ресурсів відносяться наступні показники.

Матеріаломісткість продукції визначається відношенням матеріальних затрат до вартості випущеної продукції. Вона показує, скільки матеріальних затрат прийшлось на виробництво продукції. Це вартісний показник, що відображає рівень матеріальних витрат на одну гривню випущеної продукції і розраховується за формулою:

,
де
ММ - матеріаломісткість продукції, грн.;
МЗ – матеріальні затрати, грн.;
ВП – обсяг випущеної продукції, грн.

Враховуючи обсяг випуску продукції в натуральних вимірниках (К), норму витрачання n-матеріалу на одиницю продукції у натуральних вимірниках (), ціну одиниці n-виду матеріалу за період, що (______?) в гривнях () та відпускну ціну одиниці продукції (Ц) у гривнях, можна вищенаведену формулу матеріаломісткості трансформувати у наступну:
.

Матеріаловіддача продукції визначається відношенням вартості виробленої продукції до суми матеріальних затрат і є показником, зворотним до показника матеріаломісткості. Характеризує вихід продукції з однієї гривні витрачених матеріальних ресурсів і обчислюється за формулою:
,

.
де
МВ – матеріаловіддача продукції.

Завданням аналізу є пошук джерел економії матеріальних ресурсів і зниження матеріаломісткості продукції. Позитивним явищем є зростання матеріаловіддачі та зниження матеріаломісткості.

Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є зниження питомої матеріаломісткості продукції.

Питома матеріаломісткість (ПММ) розраховується відношенням кількості або вартості витрачених матеріальних ресурсів на окремий і-й вид продукції до кількості або вартості виробленої продукції цього виду. Характеризує рівень використання матеріальних ресурсів на окремий і-вид продукції.

Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції розраховується як відношення суми матеріальних витрат до собівартості виробленої продукції. Характеризує питому вагу використання матеріальних ресурсів у собівартості продукції.

Коефіцієнт споживання матеріалів або коефіцієнт матеріальних затрат розраховується відношенням фактичної суми матеріальних затрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції. Характеризує економію або перевитрати матеріалів порівняно з встановленими нормами. Якщо значення коефіцієнта менше одиниці, то це свідчить про те, що ресурси витрачались економно. Якщо значення коефіцієнта більше одиниці, значить спостерігаються перевитрати матеріальних ресурсів. Оптимальне значення повинно дорівнювати одиниці або бути меншим.

Часткові показники матеріаломісткості застосовуються для характеристики:
- ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (металомісткість, паливомісткість, енергоємність, сировиномісткість та інші);
- рівня матеріаломісткості окремих виробів як відношення вартості всіх споживаних матеріалів на одиницю продукції до її оптової ціни.

Показник оборотності матеріальних запасів (ОМЗ) як відношення обсягу випущеної продукції до середньої вартості залишків матеріальних запасів (СМЗ):
.
Середня вартість залишків матеріальних запасів розраховується по формулі середньозваженої або простої середньої арифметичної.

Тривалість одного обороту матеріальних запасів у днях (ТМЗ) як відношення числа календарних днів у звітному періоді до величини показника оборотності матеріальних запасів:
.

Якщо розраховуємо за рік, то в чисельнику – 360 днів, за квартал – 90 днів, за місяць – 30 днів.

Коефіцієнт відходів як відношення вартості зворотних відходів по ціні початкової сировини до загальних витрат сировини і матеріалів.

Можна виділити наступні етапи аналізу:
1. Розраховують абсолютні відхилення, темпи і напрями зміни цих показників у порівнянні з планом та в динаміці, з даними споріднених підприємств.

2. Визначають вплив поверхпланових зворотних відходів на обсяг виробництва, для чого необхідно їх величину по ціні початкової (вихідної) сировини і матеріалів поділити на планову матеріаломісткість. Наприклад, відхилення зворотних відходів становить +53 тис.грн., тобто вони збільшились. Планова матеріаломісткість складає 0, 529 грн. За рахунок зростання зворотних відходів по ціні вихідної сировини на 53 тис.грн. не додано продукції на суму 100, 2 тис.грн. (53: 0, 529). Таким чином, доведення зворотних відходів до планового рівня забезпечило б додатковий випуск продукції на суму 100, 2 тис.грн.

3. Розраховують збільшення або зменшення матеріальних затрат і вплив факторів на ці відхилення за рахунок факторів:
а) зміни обсягу випуску продукції;
б) ефективності використання матеріальних ресурсів:

,
де
- відхилення по величині матеріальних затрат;
- зміни матеріальних затрат у зв’язку із змінами обсягу виробництва продукції;
- зміни матеріальних затрат у зв’язку із змінами ефективності використання матеріальних ресурсів.

4. Визначається вплив факторів на рівень матеріаломісткості:

а) зміни обсягу та структури виробничої продукції (К);
б) зміни норми витрачання кожного виду матеріалів на одиницю продукції (Н);
в) зміни ціни одиниці матеріалу (ЦМ);
г) зміни рівня відпускних цін одиниці кожного виду продукції (ЦП) за наступною формулою:

,
де
j=1, …, n – число видів продукції;
i=1, …, m – число найменувань матеріалів.

На зміну матеріаломісткості може вплинути кожний з цих факторів або їх сукупність.

Для розрахунку впливу цих факторів на результативний показник застосовують спосіб ланцюгових підстановок у такій послідовності зміни планових (базисних) величин на звітні фактичні (аналізовані):
1) кількості виробленої продукції (показник );
2) норми витрачання матеріалів (показник );
3) ціни придбання або собівартості матеріалів (показник );
4) відпускної ціни одиниці продукції (показник ).

Аналіз ефективності використання основних фондів

Ефективність використання основних фондів можна виявити за допомогою показників фондовіддачі і фондомісткості, рентабельність.

Для аналізу обчислюємо фондовіддачу за звітний рік (фактичну і планову) і порівнюємо з минулим роком. Збільшення фондовіддачі у звітному році в порівнянні з плановим періодом та минулим роком говорить про більш ефективне використання основних фондів.

Фондомісткість – це показник, обернений до фондовіддачі, який характеризує вартість ОФ, що припадає на 1 грн. товарної продукції.

При розрахунку показників фондовіддачі вихідні дані необхідні привести в порівняльний вигляд, тобто об’єм продукції необхідно скорегувати на зміну оптових цін і структурних змін, а вартість основних засобів – на їх переоцінку.

Аналіз фондовіддачі проводиться в 2 напрямках: вивчення і вимірювання впливу окремих факторів на фондовіддачу; виявлення впливу фондовіддачі на об’єм виробництва.

На рівень фондовіддачі впливають різні фактори, пов’язані як з зміною об’єму продукції, так і з ефективністю використання ОВФ, особливо активної її частини.

Рівень фондовіддачі залежить перш за все від зміни структури фондів (питомої ваги), від об’єму продукції з гривні. вартості активної частини (рис.4.2.1)

Підвищення долі активної частини фондів у загальній її вартості є стимулюючим фактором росту фондовіддачі.

Головна причина зниження фондовіддачі – неефективне використання ОФ (простої обладнання, недовикористання виробничих потужностей, низький коефіцієнт змінності, наявність невстановленого обладнання і тощо)