Третє падіння

Тепер я знаю, що вже ніхто і ніщо мені не допоможе. Моя смерть близько. Визначено дату: сьогоднішній день – третя година. Усе готове. Батько розрахувався з лікарем, який має мене вбити, купив мамі квіти. А вона ніби повеселішала, тепер лише турбується про себе, щоб для неї все закінчилося добре. Про моє страшне майбутнє, про мою смерть за кілька годин, біль і німий крик – ніхто не хоче навіть думати. Вони, мої батьки, не планували години мого зачаття, але підготували годину моєї смерті. Я так боюся терпіння.

Ісусе! Божественний Спасителю, пробуди совість у всіх тих лікарів хто призвичаївся до зла і зло називає добром, обов’язком яких є охороняти життя дитини, а не вбивати.

Зривання одежі

Придивляюся уважно до нових Твоїх мук, Господи. Зривання з Тебе одежі причиняє Тобі подвійний біль: фізичний – відкрилися рани, до яких присохла закривавлена одежа, та моральний – насміхання з людської гідності. Усе це не мало жодного значення для вояків, які в такій ситуації на беззахисній людині могли вилити всю свою злобу, ненависть. Господи і мене катують так само. Мама вважає, що моє народження погіршило б фінансовий стан та добробут сім'ї. Батько вважає мене як перешкоду на шляху його службової кар’єри. Лікар, який буде мене вбивати думає, що добре заробить. Всі бачать для себе вигоду. Їх совість мовчить. Вони зняли з себе маску людяності – відкрили своє справжнє обличчя. Я вже не вірю, що ці люди здатні на любов.

Ісусе, дай благодать прозріння тим, які за всяку ціну прагнуть особистої вигоди – навіть за ціну смерті власної дитини.

Прибиття до хреста

Терпіння. Моя смерть відбувається згідно закону, який встановили люди. В Твої часи, Ісусе, люди які мали владу, встановили право купляти та продавати людей, право володіти людським життям, нав’язувати свою волю слабшим, встановили смерть на хресті. А тепер сильні цього світу створили такі права: З усіх них постає хрест. Чи життя, яке знищується не нагадує хресної дороги? І мені все одно, яку назву дадуть моїй смерті для заспокоєння власної совісті: «аборт», «переривання вагітності». Знаю лише одне, я мушу померти, мене чекає неминуча смерть, в нелюдських тортурах з усвідомленням, що всі чекають, коли я нарешті зникну з цього світу.

Ісусе, котрий на хресті визволяєш і з’єднуєш родини, вчини, щоб вбивства зникли з лиця землі.

Смерть

Ісусе Христе розіп’ятий на хресті, Ти побачив матір і учня, який стояв біля неї і висловив свою волю: «Жінко, ось син Твій», «ось Матір твоя». Ці слова дозволили Марії прийняти нас усіх за своїх дітей, як прийняла Твого улюбленого учня Йоана. Чи і я, Господи, буду її дитиною, бо моя мама не дозволила мені народитися? Христе, вмираючи на хресті, котрі з Твоїх слів мають бути моєю дійсністю: «Боже мій, Боже мій, чому мене покинув?» чи слова надії «Отче, у Твої руки віддаю Духа мого». Мамо, я помираю, покидаю цей світ, так і не побачивши його, але волаю до Бога: «Боже милосердний, зглянься над моєю мамою, пробач їй, бо вона не знає, що робить». О Страждальна Мати, будь Матір’ю чуйності і любові для дітей небажаних, покинутих, всіх тих, які не знали батьківської любові.