Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Психологія обшуку і вилучення






Одним із основних елементів обшуку як слідчої дії, з точки зору

психології, є примус стосовно особи, яку обшукують. На відміну від

огляду місця події, обшук — це, як правило, відшукування свідомо

схованих предметів і документів, що мають доказове значення для

розкриття злочину. Інакше кажучи, при обшуку відома мета (у зв’яз-

ку з чим і де він має проводитися, які предмети, цінності і документи

підлягають пошуку і вилученню), але наявна невизначеність шляхів

установлення місця знаходження предметів і документів, які цікав-

лять слідство. На якому психологічному фоні проходить обшук? Від-

значимо найважливіші сторони:

• примусовий характер обшуку, а також виникнення в деяких ви-

падках конфліктних ситуацій викликають підвищене психоло-

гічне напруження учасників обшуку;

• пошук схованих матеріальних предметів здійснюється в умовах

безпосередньої взаємодії суперечних сторін;

• кожна сторона прагне якомога краще пізнати стратегію і так-

тику поведінки іншої сторони, сама ж — уникнути будь-якої де-

маскуючої поведінки;

• кожна сторона своєю поведінкою намагається вплинути на по-

ведінку і дії іншої сторони;

• у психологічній діяльності особи, яку обшукують, інтенсивно

функціонують захисні механізми.

Проведення обшуку передбачає наявність і виявлення слідчим про-

фесійних знань, навичок і вмінь, а також різноманітних психологічних

якостей. Насамперед слідчому необхідно мислено виконати завдання

знаходження предметів чи документів, які мають доказове значення

для розкриття злочину. Для цього він повинен побудувати мислену мо-

дель дій особи, яку обшукують, з приводу схову цінностей чи знарядь

злочину, “побачити” можливі мислені процеси і послідовність його

дій. Дуже важливо попередньо вивчити особу, яку обшукують (вік,

освіта, риси характеру і звички, професія, схильність та інтереси і т. п.),

поставити себе на її місце, подумки відтворити поведінку і дії злочин-

ця, коли він вирішував питання про спосіб і місце переховування пред-

метів чи документів. Цілком зрозуміло, що в процесі обшуку, як і при

огляді місця події, необхідна професійна спостережливість юриста. За-

лежно від об’єкта, способу організації та послідовності розрізняють

певні види обшуку (див. рис. 15).

Своєчасному початку обшуку, плануванню його проведення, ко-

ординованості дій учасників обшуку (в разі коли обшук проводить-

ся оперативною групою) сприяє серйозна підготовка до обшуку. (У

додатку вказані основні дії, яких повинен вжити слідчий в процесі

підготовки до обшуку.)

Страх перед вилученням створює в свідомості обшукуваної осо-

би душевне хвилювання, стан афекту. В основі афекту лежить пере-

живання людиною стану внутрішнього конфлікту, який викликаний

суперечністю між вимогами, які до неї ставляться, і можливостями

виконання цих вимог. Для стану афекту характерним є звуження

свідомості, при якому увага людини повністю поглинається обста-

винами, що викликали стан афекту. Афект дезорганізує нормальну

психічну діяльність індивідуума, при цьому в нього мимовільно фор-

муються захисні механізми1, які мають специфічні форми в залеж-

ності від складу особистості обшукуваного, його індивідуально-

психологічних особливостей (в одних це може проявлятися у формі

мовчання, замкнутості, в інших — у формі мовної активності, на-

віть агресивності і т. д.). Завдання слідчого полягає в тому, щоб,

впливаючи на особу, яку обшукують, з одного боку, посилювати її

афективний стан, а з другого — знайти “слабке місце” в його захис-

них механізмах.

Найбільше корисної інформації дають спостереження за поведінкою

особи, яку обшукують. У зв’язку з цим слідчому необхідно знати основ-

ні психологічні закономірності в конфліктній ситуації обшуку:

1 Захист психологічний — це система регуляторних механізмів, які слугують усуненню

або зведенню до мінімуму негативних, травмуючих особистість, переживань,

викликаних станом тривоги, душевної тяжкості.

Рис. 15. Класифікація обшуку

Види обшуку

За об’єктами пошуку За послідовністю За способом організації

Особистий обшук

Обшук у приміщенні

Обшук ділянок

місцевості

Первинний

Повторний

Одноособовий

Груповий Обшук транспортних

засобів

а) у складній конфліктній ситуації обшуку людина прогнозує своє

майбутнє життя залежно від результатів обшуку, що \u1087 призводить її в

стан сильного психологічного збудження (це збудження зовні може

виявитися в почервонінні обличчя чи зблідненні, в різко виражених

рухах, тремтінні і хрипоті голосу, зміні пози і т. п.);

б) наближення слідчого або іншого члена оперативної групи до

місця знаходження схованих предметів, цінностей чи документів при-

зводить до того, що в мозку обшукуваного активуються осередки, які

пов’язані з подією злочину і його наслідками. Ця обставина, як пра-

вило, обов’язково змінює поведінку людини, що проявляється в її екс-

пресії, змінюванні голосу.

По справі Г., притягнутого до кримінальної відповідальності за

крадіжку, в квартирі обвинуваченого був проведений обшук. У ході

обшуку виявили ряд предметів, які представляли інтерес для справи.

У тайнику, вмонтованому в письмовий стіл (шухляда з подвійним

дном), були знайдені золоті речі та великі суми грошей. Працівники

слідчої групи вирішили на цьому закінчити обшук. Уже виходячи із бу-

динку, один із них почав оглядати сіни. У цей час дружині обвинува-

ченого, яка до цього була спокійна, раптово стало погано, вона вибіг-

ла у двір, знепритомніла і почала битися в конвульсіях. Лікар швидкої

допомоги, оглянувши її, висловив припущення, що приступ вона симу-

лює. Це насторожило працівників оперативної групи. Вони поверну-

лися в будинок і на цей раз ретельно провели огляд сіней. Розглядаючи

стіни, вони звернули увагу на те, що всі стіни поштукатурені, а на

одній із них хазяями було прикріплено кілька вертикальних дощок, в

які було вбито цвяхи. Вони, очевидно, використовувались як вішаки

для старої одежі і різних предметів. Коли один із працівників потяг-

нув за один із цвяхів, дошки відійшли, як двері. За ними в схованці,

вмонтованій між двома стінами, знаходився родич Г., який сховався

і якого шукали як вбивцю1.

Подумки відгадати дії обшукуваної особи в разі приховання нею

предметів чи документів слідчому допомагає знання психологічних

факторів, які враховують злочинці при виготовленні тайників і схо-

вищ. А. Дулов називає такі фактори:

1 Еникеев М. И., Черных Э. А. Психология обыска и выемки: Учеб. пособие. — М.:

ИМПЭ, 1994. — С. 39–40.

196

1) розрахунок на появу фактора втоми й автоматизму (напри-

клад, документ часто кладуть у книжку, яка знаходиться в се-

редині книжної полиці, розраховуючи на те, що слідчий, поча-

вши огляд книг із якого-небудь краю полиці, швидко втомить-

ся і в його роботі проявиться автоматизм);

2) розрахунок (сподівання) на бридливість (закопують предмети

в перегній, опускають в місце для відходів і т. д.);

3) розрахунок на виявлення такту та інших благородних проявів

слідчого (приховання предметів чи документів у ліжку тяжко-

хворої людини або в ліжку малолітньої дитини та ін.);

4) навмисна недбалість приховання предмета (покладено його на

видному місці);

5) відволікання уваги слідчого виготовленням тайників-двійників

(розрахунок на те, що при виявленні першого порожнього тай-

ника, такі ж тайники не оглядатимуться);

6) розрахунок на організацію конфлікту під час обшуку з метою

відволікання уваги для переховування предмета чи документів.

Велике значення має поведінка самого слідчого або іншої особи,

яка бере участь в обшуку. Його витримка, самовладання, емоційна

стійкість, впливають не тільки на власну увагу, зосередженість, а й

на поведінку обшукуваної особи. Навіть у тому випадку, коли дов-

гий час не вдається добитися позитивного результату, слідчий не по-

винен допускати будь-яких емоцій, які можуть негативно вплинути

на процес обшуку. Для забезпечення високої пошукової активності

доцільно не приступати до огляду нового об’єкта до повного огляду

попереднього, припинити метушню і сторонні розмови, за необхід-

ності контактувати з обшукуваною особою коректно і стримано, ро-

бити перерву для відпочинку при появі ознак утоми. Корисно також

міняти види діяльності: переходити від огляду однієї групи предметів

до огляду іншої, від вивчення дрібних предметів (книжок, листів і т.

п.) до огляду великих предметів (меблів, апаратури і т. п.). Це дасть

змогу слідчому зменшити вплив одноманітних подразників і моно-

тонності дій на стійкість його уваги.

Складним питанням проведення обшуку є встановлення мовного

контакту з особою, яку обшукують. Роль такого контакту суттєва, бо

допомагає переконувати, спостерігати за реакцією обшукуваної осо-

би, встановлювати взаємозв’язок виявлених об’єктів з іншими, їхнє

значення для цієї особи і т. ін. Практика слідчих дій показує, що в про-

цесі обшуку необхідно якомога ширше залучати обшукувану особу до

197

бесіди, запитувати її про призначення тих чи інших предметів, час і мі-

сце їх придбання та ін. Слухаючи відповіді обшукуваної особи, слід-

чий одночасно спостерігає за її станом. Словниковий подразник поси-

лює процеси емоційного збудження обшукуваної особи, міняє тембр її

голосу, манеру розмови, а також ускладнює можливість контролю за

власною поведінкою та психофізіологічними реакціями.

Багато слідчих у процесі обшуку схиляють обшукувану особу до

дій, наприклад, просять відкрити сховище або хлів, вийняти і пока-

зати речі і т. п. Використовуючи цей прийом, необхідно враховува-

ти, що обшукувана особа може застосувати різні хитрощі, щоб відве-

сти слідчого від об’єкта пошуку (рис. 16).

Рис. 16. Можливі хитрощі обшукуваної особи

Брехливе

співробітництво

Термінові прохання,

скарги на стан

здоров’я і т. п.

Провокації

Хитрощі

обшукуваної

особи

Переключення уваги

на інші предмети

Навіювання слідчому

хибних уявлень про

об’єкт

Використання

недоступних місць

Успіхові обшуку сприяє знання способів скоєння злочину, засо-

бів злочину, предметів, які мають відношення до злочину, і рівень

володіння слідчим пошуковими прийомами. Не випадково у працях

з юридичної психології відмічається, що обмеженість засобів обшу-

ку, які застосовуються слідчим, може бути використана особою, яка

ховає в своїх інтересах. Тому професійний розрахунок, а не метод

проб і помилок — основа в діяльності юриста при обшуку. Не мож-

на при цьому забувати і про обачність. Складна психологічна ат-

мосфера обшуку, серйозні. несприятливі наслідки для особи, яку об-

шукують (виявлення в неї засобів злочину чи інших предметів, які

мають доказове значення у справі), можуть підштовхнути її або ін-

ших зацікавлених осіб до застосування не тільки хитрощів і прово-

кацій, а й сили. Ось чому особистий обшук з метою вилучення зброї

198

є одним із необхідних засобів гарантії безпеки учасників обшуку

і всіх присутніх осіб, який проводиться перед початком слідчих дій.

Оскільки обшук пов’язаний із проникненням у приміщення, з об-

стеженням предметів і документів особистого характеру, слідчий

повинен дотримуватись певних морально-етичних норм: не вда-

ватись до дій, які принижують честь і гідність особи, яку обшуку-

ють, не розголошувати обставини інтимного життя, проводити осо-

бистий обшук тільки особою тієї ж статі і в присутності осіб тієї ж

статі і т. ін.

Цілеспрямованість і правильна організація спільних дій оператив-

ної групи, стриманість і настійливість у діях кожного учасника цієї

групи — складові успіху при проведенні обшуку.

Виїмка — вилучення в окремих громадян, а також підприємств,

установ і організацій предметів і документів, необхідних для кри-

мінальної справи. Як слідча дія вона багато в чому подібна до об-

шуку, але в той же час має свої психологічні особливості. Відзна-

чимо деякі з них:

• при вилученні немає необхідності в пошукових діях, бо воно

здійснюється щодо конкретних, заздалегідь відомих об’єктів,

коли точно відомо, де і у кого вони знаходяться;

• як правило, вилучення проводиться за добровільною згодою

осіб, у разі опору вилучення може бути проведено примусово;

• основні психологічні прийоми впливу при вилученні — навію-

вання і переконання;

• конфліктна ситуація, яка виникає при вилученні, має інше,

більш м’яке психологічне забарвлення;

• найчастіше вилучення предметів і документів проводиться в за-

кладах і організаціях.

Після перевірки фактів, що підтвердили достовірність повідомлен-

ня про незаконну видачу за відповідну винагороду головним лікарем цен-

трального 7 п\u1087 пологового будинку Р. новонароджених дітей жінкам, які

бажали їх усиновити (удочерити), була порушена кримінальна справа

за ознаками отримання хабара.

Обшуком, проведеним відразу ж після порушення кримінальної спра-

ви, в столі і сейфі службового кабінету Р. були виявлені гроші, похо-

дження яких вона пояснити не змогла. Крім того, була виявлена запис-

на книжка і чернетки, які містили довгий список прізвищ та адреси жі-

нок, які бажали (як потім з’ясувалося) усиновити дітей.

199

У відділах РАГСу було проведено вилучення довідок про народжен-

ня дітей, виданих на них у центральному пологовому будинку міста.

Виявилось, що всі вони підписані (і видані) Р1.

Основним психологічним фактором є психологічний вплив на пі-

дозрюваного чи обвинуваченого, бо їм стає відомо, якими докумен-

тами, що їх викривають, володіє слідство. Отримані при вилученні

результати багато в чому визначають всю подальшу тактику попе-

реднього слідства, а також конкретні дії слідчого.__






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.