У ході свого становлення як особистості індивід поступо­во стає суб'єктом цілеспрямованого пізнання та перетворення об'єктивної дійсності й самого себе.

Питання до фахового випробування з основ теоретичної та практичної психології

Поняття про особистість у психології. Особистість як суб’єкт діяльності.

Особистість - це індивід із соціально зумовленою систе­мою вищих психічних якостей, що визначаються залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відно­син. Особистість опосередковує та визначає рівень взаємозв'язків індивіда з суспільним та природним середовищем" [36, с. 101]. У цьому понятті мова йде про певну людську, здебільшого не тілес­ну, а ідеальну, психологічну якість, властивість особи, навіть систему психологічних якостей, які є відбитком в людині соці­ально та індивідуально визначених психологічних якостей.

Особистість - це людина, яка розглядається лише як сусп­ільна, соціальна істота. У цьому випадку дослідники відволіка­ються від біологічної, природної її сторони і розглядають люди­ну як продукт суспільних відносин, як активного діяча суспіль­ного розвитку..

Слід адекватно співвідносити поняття людини й особис­тості. Людина як соціальна та біологічна істота є носієм особис­тості. Поняття людини значно ширше ніж поняття особистості. Особистість характеризується якісними та кількісними проявами психічних особливостей, які утворюють її індивідуальність.

У ході свого становлення як особистості індивід поступо­во стає суб'єктом цілеспрямованого пізнання та перетворення об'єктивної дійсності й самого себе.

Суб'єкт - носій предметно-практичної діяльності і пізнан­ня, джерело активності, спрямованої на об'єкт.

У процесі розвитку особистості людина оволодіває засо­бами людської діяльності та спілкування, мовою, у неї форму­ються вищі психічні функції,, свідомість, воля, самосвідомість, вона стає суб'єктом активного цілеспрямованого пізнання й пе­ретворення навколишнього соціального та природного середо­вища. У неї з'являється здатність до самовдосконалення, самостворения власної особистості в процесі самопізнання, самови­ховання та самонавчання. Вона вступає у " суб'єкт - суб'єктні" стосунки з іншими людьми.

Категорія суб'єкта є фундаментальною категорією філо­софії і психології, в якій людина виступає як така, що цілеспря­мовано, свідомо і несвідомо, довільно пізнає і перетворює об'єк­тивну діяльність. Суб'єкт - це носій, ініціатор, генератор актив­ності [42, с. 57-58].

Проблема особистості є однією з дискусійних у пси­хології.

Епоху активного наукового вивчення проблем особистості можна умовно розділити на два етапи. Перший охоплює період з кінця XIX до середини XX ст. і приблизно збігається з періодом становлення класичної психології. У цей час були сформовані фундаментальні положення про особистість, закладені головні на­прями психологічних досліджень особистості. Другий етап дослід­жень проблем особистості розпочався у другій половині XX ст. До цього часу утворилось багато підходів і теорій особистості.