Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Судова етика в діяльності прокурора й адвоката






Етика — наука, об’єктом вивчення якої є мораль, моральність як форма суспільної свідомості, як одна з найважливіших сторін життє-діяльності людини. Етика забезпечує моральний характер тих взає-мовідносин між людьми, які випливають насамперед із їхньої профе-сійної діяльності.

Юрист із професійними знаннями, навичками й уміннями повинен мати морально-вольові якості, додержуватися у своїй діяльності пев-них принципів і правил поведінки. Етика змушує юриста аналізува-

ти свої вчинки, брати на себе відповідальність за них, оцінювати вла-сні дії.

Якісна характеристика етичного розвитку особистості юриста ви-являється в її моральній культурі, а саме:

• культурі моральної свідомості, що виражається в знанні мора-льних вимог суспільства, у спроможності людини свідомо об-ґрунтовувати цілі і засоби діяльності;

• культурі моральних почуттів, яка припускає багатство емоцій-ної сфери особистості, здатність до співчуття, співпереживання;

• культурі поведінки, котра характеризує здатність особистості до вибору форм і засобів поведінки в різних ситуаціях.

Від юридичних працівників етика потребує непідкупності, вірнос-ті духу і букві Закону, дотримання рівності всіх перед Законом. Од-ним із гуманних принципів права є презумпція невинності — вимога вважати обвинуваченого невинним доти, доки провина його не до-ведена судом.

Судова етика як наука про моральні принципи судочинства по-кликана сприяти моральному вихованню суспільства і посадових осіб, які здійснюють правосуддя. Не викликає сумніву твердження про те, що моральні принципи, які визначають стосунки учасників судочинства, є суттєвою гарантією суб’єктивних прав особистості. Це пояснюється тим, що судочинство стосується честі і гідності людини.

Не випадково в працях прогресивних юристів минулого зверта-ється велика увага на моральні позиції прокурора й адвоката.

Судовий процес, який проходить в умовах гласності, вимагає від прокурора — державного обвинувача стриманості, коректного і ввіч-ливого ставлення до кожного, хто постає перед судом і дає показан-ня. Він не повинен перетворювати судові суперечки в цькування під-судного, збуджувати в нього неприязні почуття, перебільшувати важ-ливість доказів. Виконуючи свій обов’язок перед суспільством, прокурор повинен дотримуватися суворої моральної дисципліни, ви-являти однакову турботу про інтереси суспільства і людську гідність. От як писав про моральну відповідальність прокурора П. Сергеїч: “Якщо злочин скоєний негідником, обвинувачення може бути суво-ре, захисту залишається піклуватися про пом’якшення відповідально-сті. Якщо злочинець, навіть убивця, — добра, чесна людина, усі труд-нощі на стороні прокурора. Але в обох випадках оратор, який зна-ходиться в невигідних умовах, повинен дотримуватися реалій. Це надзвичайно важко, особливо для обвинувача. Сказати: так, я знаю,

що це хороша людина, упевнений, що, будучи виправданою, вона стане піклуватися про дітей убитого, як про власних; я знаю, що ка-торга не буде для нього більшим покаранням, ніж усвідомлення сво-го злочину і вічні докори сумління; знаю, що вдова убитого проба-чила його, і все-таки потребую каторги — сказати це нелегко. Звину-вачувати… у такій справі неймовірно важко, і охоче послухав би всякого, хто міг би навчити мене цьому, але підтверджую, що обви-нувач повинен визнавати моральні достоїнства підсудного1 (виділе-но мною. — В. Б.).

Уміння прокурора вести себе на судовому процесі, його загаль-на і професійна культура визначають виховний вплив суду. Обов’я-зок честі і гідності прокурора усією своєю поведінкою виявляти по-вагу до суду як до органу правосуддя і до всіх учасників судового розгляду.

Така ж вимога, безумовно, пред’являється і до адвоката — захис-ника. Адвокат насамперед є служителем правосуддя, і етика адвока-та — одна з важливих складових його професійної майстерності. Один із славнозвісних представників цієї шляхетної професії П. Але-ксандров (1836–1893) писав: “Я бажав би виконати обов’язок мій не тільки як захисник, але й як громадянин, тому що немає сумніву, що на нас, як суспільних діячах, лежить обов’язок служити не тільки ін-тересам, що захищаються нами, але і вносити свою лепту, якщо для того є можливість, із питань суспільного інтересу”2.

Спеціалісти справедливо зазначають, що проблема судової етики в діяльності адвоката має особливу значущість і важливість. Дійсно, як узгодити внутрішнє переконання і професійний обов’язок надати допомогу підзахисному, який обрати шлях захисту в разі повної до-веденості злочину або тоді, коли підсудний у довірливій бесіді при-знається захисникові про скоєний злочин, а на суді усе заперечує? Моральні сумніви адвоката в цих питаннях дуже глибокі і їхнє вирі-шення спирається на високі моральні принципи.

Головний суддя адвоката — його власна совість. Саме вона має підказати йому допустимість тих прийомів, які він використовує, ви-конуючи свої обов’язки захисту підсудного. “Кримінальний захисник повинен бути людиною доброю, досвідченою у слові, озброєною знанням і глибокою чесністю, безкорисливою і незалежною в суджен-

1 Сергеич П. Искусство речи на суде. — М.: Юрид. лит., 1988. — С. 110.

2 Речи известных русских юристов. — М.: Юрид. лит., 1985. — С. 3.

нях; він правозаступник, але не слуга свого клієнта і не знаряддя йо-го піти від заслуженої кари правосуддя”1.

Особливу складність етичного характеру представляє випадок, коли підсудний визнає свою провину перед захисником, але рішуче відмовляється від скоєного в суді. Уміння поєднати в захисті інтере-си суспільства і підзахисного, не протиставляючи їх, — важка задача адвоката, яка потребує високої професійної майстерності і мораль-ної культури.

Одним із елементів культури прокурора й адвоката є їх зовнішній вигляд. “Варто вдягатися просто і пристойно. У костюмі не повинно бути нічого вигадливого і крикливого (різкі кольори, незвичайний фа-сон). Брудний, неохайний костюм справляє неприємне враження. Це важливо пам’ятати, бо психологічний вплив на тих, що зібралися в за-лі, починається ще до промови, із моменту появи перед публікою”2.

Це стосується одягу і суддів, і народних засідателів, і секретаря су-дового засідання, інших учасників судового процесу.

1 Кони А. Ф. Избр. произведения. — Т. 1. — С. 72.

2 Кони А. Ф. Нравственные начала в уголовном процессе // Собр. соч. — Т. 4. — С.56.

Розділ 11

ПСИХОЛОГІЯ СУДОВОЇ ПРОМОВИ

Мова є втіленням думки, процесу мислення і засобом передачі, ідей, поглядів, оцінок іншим людям. Значна частина професійних дій юридичного працівника в суді здійснюється через виголошення про-мови. Такі психологічні феномени, як намір, ставлення, пропозиція, рішення тощо, передаються суддею, прокурором і захисником за до-помогою мови, через зміст і форму вираження.

До основних психологічних засобів мови належать: власне мовні (вербальні) засоби, що включають слово; немовні (невербальні) засо-би — міміка, жести, поза, соціальна дистанція спілкування між юрис-том і слухачами та ін.

Кожен із засобів певним чином впливає на ефективність мови, а їхнє вміле використання підвищує дієвість мови в тому або іншому конкретному випадку. Успіх приходить тоді, коли вони використо-вуються юридичним працівником взаємопов’язано, коли врахову-ються основні психологічні закономірності впливу слова і неверба-льних засобів.

Мова судового оратора має чітке цільове призначення — пе-реконливо і вірогідно довести винність або невинність людини. Це покладає на оратора велику відповідальність за зміст мови, за ті аргументи, якими він оперує. Річ у тім, що його слова мо-жуть вплинути на долю людини, про яку він говорить. Крім то-го, судова промова покликана представити суду в найбільш пере-конливій формі докази або контрдоводи і тим самим допомогти йому прийняти правильне рішення. Тому висока мовна культура юридичного працівника — одна зі складових його професійної майстерності.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.