Блискавки

Незважаючи на те, що блискавки рідко призводять до масових уражень людей, доцільно звернути увагу і на це стихій не явище. Щомиті на планеті відбувається від 1500 до 2000 гроз, і блискавка спалахує до 6000 разів за хвилину. Сила струму під час грозового електричного розряду може зміню­ватися від 10 000 до 40 000 А. Повітря, через яке проходить блискавка, нагрівається. Безпосередньо в каналі її проходжен­ня температура повітря сягає ЗО 000 °С (тиск від 10 до 30 атм.) Люди, які перебувають на відстані одного метра від місця удару блискавки, можуть бути відкинуті у повітря. Якщо блискавка потрапляє в предмет, насичений вологою, то ця волога моментально скипає і випаровується, що спричинює буквально вибух насичених нею дерев, цегляних стін тощо. Потужність подібного «вибуху» інколи сягає потужності 250 кг тротилу.

Внаслідок удару блискавки у людини можуть статися зупинка серця, опіки тіла, ушкодження голови й інших життєво важливих органів, проте тільки 25 % людей, які відчули на собі удар блискавки, гине. Під час грози особливо небезпечними є металеві конструкції і вироби, оскільки вони можуть бути про­відником електричного струму блискавки на значні відстані. Навіть такі невеличкі шматки металу, як ювелірні прикраси, можуть бути джерелом небезпеки. Блискавка вбиває людей безпосередньо або вражаючи поблизу від них дерева й інші предмети чи будівлі.

Блискавка може убити людину й усередині приміщення, якщо вона знаходиться поблизу металевої (наприклад водопровідної) труби або електричної мережі. Блискавка часто потрапляє в телевізійну антену, тому для зниження ризику ураження і, при грозі телевізор слід вимкнути. Певну небезпеку може становити і телефонна мережа. Під час грози не слід триматися за металеві предмети, навіть якщо це парасолька, рушниця, віконна рама тощо. Рибалки, які продовжують вудити під час і грози, теж піддаються небезпеці, оскільки їхнє вудлище є віро­гідним місцем грозового розряду.

Часто ураження блискавкою не призводить до загибелі, а її просто спричинює обгорання одягу. Під час грози найнебезпечнішою зоною щодо ураження блискавкою є простір навколо дерев. Кожна четверта людина, убита блискавкою, ховалася під деревом. Блискавка уражає дуб частіше за інші дерева, ос­кільки він дуже масивний. Якщо блискавка вдаряє в землю і струм досягає людини або тварини, тобто вони стали об'єктом ураження, то між ногами виникає різниця потенціалів, що може і призвести до смерті. Мокрий одяг краще проводить електрику, ніж людське тіло, тоді як сухий одяг більш небезпечний для людини. Мокрий одяг відводить електричний заряд від тіла людини, при цьому вона може отримати опіки, але внутрішні і органи залишаться не ушкодженими.

Найчастіше уражаються блискавкою туристи, які перебувають у наметах під великими деревами під час грози; при цьому може статися ураження великої кількості людей.

Щоб уникнути ураження блискавкою, слід керуватися такими простими правилами поводження під час грози:

· уникати відкритих місць і високих дерев; ноги тримати разом, а руки на колінах;

· якщо ваш одяг вологий, ви можете уникнути серйозних травм;

· якщо під час грози ви плаваєте, то швидше прямуйте до берега;

· краще перебувати усередині автомобіля і не торкатися його металевих частин;

· якщо ваше волосся сильно електризується, якщо чути гудіння в скелях і металевих спорудах, розташованих поблизу, йдіть від цього місця.

Потерпілому від блискавки необхідно надати першу медичну допомогу.

Оживлення потерпілого у стані «уявної смерті» слід розпочинати, не очікуючи прибуття медичного персоналу. Основним заходом першої допомоги є проведення штучного дихання, яке здійснюють максимально тривалий час до появи самостійного дихання або до настання явних ознак смерті. При зупинці серця роблять непрямий масаж серця.

Посухи

Специфічним стихійним лихом є посуха, коли над великої територією тривалий час не випадають опади. Це призводить до зникнення вологи в ґрунті і, як наслідок, до масової загибелі рослинності. Значна втрата врожаю спричинює голод, " і зв'язку з цим посухи поділяють за розмірами втрати врожаю незначні (20 % втрат), помірні (20-50 %) і сильні (понад 50 %).

Спостереження вчених доводять, що на земній поверхні що року площа пустинь збільшується в середньому на 20 млн. га Кількість людей, які мешкають у посушливих районах, зрослі з 680 млн. (1947) до 850 млн. (1988). Найчастіше посухи відбуваються в Африці (Ефіопія), Індії, Китаї, Австралії.

Причинами виникнення посухи є висока температура повітря, тривала відсутність опадів, перегріви ґрунту. Все ці може призводити до підвищеної пожежної небезпеки і виникнення природних пожеж, а також пожеж у населених пунктах, особливо в сільській місцевості.