Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні вказівки до вивчення питань теми. Обвинувачення - одне з найдавніших і найбільш значних процесуальних явищ.






Обвинувачення - одне з найдавніших і найбільш значних процесуальних явищ.

Питання обвинувачення взагалі і дер­жавного обвинувачення, зокрема, завжди пе­ребувають у центрі уваги юристів-теоретиків і практиків.

Поняття і суть обвинувачення в юри­дичній літературі висвітлено недостатньо, підходи науковців до його розуміння різні.

Не зупиняючись на аналізі наявних у спеціальній літературі підходів щодо цього питання, узагальнивши їх, можна стверджувати, що більшість науковців і практиків під обвинуваченням розуміють:

1. Опис у процесуальних документах злочинної дії чи бездіяльності, інкримінованої конкретній особі.

2. Процесуальну діяльність уповноважених законом органів та осіб, спрямовану на викриття винного у вчиненні злочину і його за­судження.

Саме ця діяльність, становлячи основу кримінального процесу, і реалізується прокурором на судових стадіях провадження у кри­мінальних справах.

Нормативні матеріали та література:

 

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України.

3. Рекомендація R/2000/19 Комітету Міністрів держав - членів Ради Європи " Про роль прокуратури в системі кримінального судочинства // Вісник прокуратури. – 2001. - № 2.- С. 71-77.

4. Наказ № 3 гн від 19 вересня 2005 року " Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення”.

5. Бардук В.Участь державного обвинувача у кримінальному судочинстві: як організувати роботу в районній прокуратурі // Вісник прокуратури. - 2000.- № 3.

6. Бурдейний С.М., Руслова Л. Підготовка та участь прокурора у розгляді кримінальних справу суді: першої інстанції. Навч-метод. Посібник.. К., національна академія прокуратури України, 2005.

7. Герасимчук О. Захист прав потерпілого при зміні та відмові прокурора від обвинувачення // Вісник національної академії прокуратури України -2007. -№4. –С.80-85.

8. Давиденко Л., Куц В.П. Процесуальні функції прокурора у кримінальному судочинстві // Вісник національної академії прокуратури України. -2008. –№2. –С.65-72.

9. Дадерко Л. Культура і стиль обвинувальної промови прокурора // Право України. - 2000.- № 11.

10. Державне обвинувачення. Довідник з питань організації роботи з підтримання державного обвинувачення. / Генеральна прокуратура України К., 2003.

11. Долежан В.В., Полянський Ю.Є. Вимоги до прокурорів-обвинувачів у світлі рекомендацій Ради Європи // Вісник прокуратури. - 2003.- № 12.

12. Жученко Д. Вплив прокурора на порушення судами законних прав та інтересів учасників судового розгляду // Вісник прокуратури. - 2001. - № 2.

13. Ковальова Я. Проблемні аспекти відмови державного обвинувача від обвинувачення // вісник національної академії прокуратури україни. -2007. -№1. –С.112-115.

14. Котик З. Участь прокурора в стадії попереднього розгляду кримінальної справи // Прокуратура, людина, держава. - 2005. - № 3.

15. Крючко Ю. Проблеми підтримання державного обвинувачення у справах про навмисні вбивства. – Харків: 2000.

16. Лобач В. Повноваження прокурора як головного суб’єкта кримінального переслідування // Прокуратура, людина, держава. - 2005. -№ 7.

17. Маляренко В. Слово судді про прокурора і прокуратуру. // Вісник національної академії прокуратури України. -2008. -№2. С. 7-15.

18. Олійник О. Прокурорська риторика як комплексна міждисциплінарна наука // Вісник національної академії прокуратури України. -2008. -№1. –С.106-111.

19. Організація роботи прокурора у кримінальному судочинстві. –Одеса. –прокуратура Одеської області, -2007.

20. Півненко В. Змагальність сторін у кримінальному судочинстві: проблеми і шляхи їх вирішення // Вісник національної академії прокуратури України. -2006. -№4. –С.75-79.

21. Полянський Ю. Є. Проблеми і тенденції розвитку прокурорського нагляду в Україні // Проблеми організації прокуратури й оптимізації її діяльності в сучасних умовах. – Харків; 1998.

22. Пономарьова Н. Практика реалізації повноважень прокурора зі зміни обвинувачення у судовому розгляді кримінальних справ // вісник національної академії прокуратури України. -2006. -№2. –с.96-102.

23. Промова прокурора в судових дебатах. Навч.-метод. пос. - К.: Генеральна прокуратура України, 1997.

24. Роготюк І.В. Обвинувачення в кримінальному процесі України. – К.: Атака. – 2005.

25. Скулиш Є. Проблеми застосування положень Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод у кримінальному процесі України // вісник національної академії прокуратури України. -2006. -№3. –С.107-112.

26. Трагнюк Р.Р. Прокурорський нагляд за додержанням законів, що забезпечують права обвинуваченого. - X.: Факт, 2004. - 200 с.

27. Хруслова Л. Щодо процесуальної рівності сторін, диспозитивності у кримінальному переслідуванні та порядку звільнення осіб від кримінальної відповідальності // Прокуратура, людина, держава. - 2005. - № 4.

28. Хруслова Л. Актуальні питання реформування кримінально-процесуального законодавства та проекту Закону " Про прокуратуру" // Право України. - 2005. - № 5.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.