Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Звуки рідної мови

(графічна візуалізація)

 

 

Рідна мова - це мова, що передана у спадок твоїм родом (рід-на).

Скільки існує мов? –Для людини, окрім рідної, існують ще іноземні (з іншої землі), іншого роду, етносу, нації, народу. Є мови, які сприймаються зором (графіка, живопис, скульптура, архітектура), слухом (вербальна мова, музика, співи), а також тактильно, та за допомогою нюху, смаку. Є види мистецтв, які сприймаються одночасно зором, слухом, тактильно, іноді за допомогою нюху, смаку - тобто поєднують в собі кілька мов (театр, кіно, дизайн).

У птахів, тварин, комах, риб є також свої мови, які поділяються в залежності від роду походження та умов існування і можуть сприйматися слухом, нюхом, тактильно чи зором (для цього орган відчуття має бути найбільш розвинутим). Іноді вони, як і людина, застосовують поєднання різних мов. Наприклад, птах Очеретянка заявляє про своє володіння територією одним сильним протяжним і двома різкими звуками, а коли подає любовні сигнали, то звук стає тихішим і мелодійнішим, більш ніжним, чуттєвим, щоб привабити самку у своє володіння, з цією метою він також робить рухи, змахує крильми. Прикладом втрати рідної мови є ворона, яка звикла добувати собі їжу на міських сміттєзвалищах і не розуміє сільську родичку, яка збирає їжу на полі.

З народження людина вивчає різні мови, особливо вербальну, а от чи дійсно вона для неї природно рідна (не іноземна), не завжди достеменно знає, усвідомлює. Таким чином, те, що закладене від свого роду, може бути втрачене або не розвинуте, і від нашарування іноземних мовних культур може втратитися слід, зв'язок зі своїм природнім єством, мовною суттю, яка, як джерело, не може пробитися на поверхню землі через товщу мулу. А та дитина, у якої розвинене відчуття рідної мови через смак, нюх, зір, слух і яка володіє нею, - найбагатша людина, бо може відтворювати найглибинніші думки і почуття, зберігати і збагачувати інформацію, яка передана їй з ласкою і молоком та кров’ю матері. Останні слова ми розуміємо не в переносному значенні, а як біохімічні явища, де структурною основою молока, крові - до 83%, мозку -75% - є вода, яка зберігає та передає інформацію про індивідуальні особливості організму і від незабрудненості (не лише біохімічного, а особливо інформаційного) залежать фізіологічні та психічні процеси функціонування людини (4). Отже, кров і молоко на клітинному рівні є носії генетичної мовної інформації, а не лише споживчих речовин.

Щодо мовної проблеми у своїй книзі «Опыты» (1) Мішель Монтень, даючи поради, як треба виховувати дітей, зазначав: «Щодо мене, то я насамперед хотів би знати належним чином свою рідну мову, а потім мови сусідніх народів, з якими я частіше за все спілкуюсь». Далі він продовжує: «Мені приходилося чути, як деякі стверджують, нібито голова їхня заповнена прекрасними думками, от тільки виразити їх вони не вміють: бо у всьому винувата відсутність у них красномовства. Але це - пусті відмовки! На мій погляд, справа ось у чому. В головах у цих людей носяться якісь аморфні образи і обривки думок, котрі вони нездатні привести до порядку і з’ясувати для себе, а отже, і передати іншим: вони ще не навчились розуміти самих себе». Так, без усвідомлення своєї природної сутності не легко користуватися тією чи іншою мовою (вербальною, графічною, пластичною та іншими), а тим більш творити, діяти.

Про важливість глибокого вивчення рідної мови, мистецтв Ян Коменський у своїй праці «Велика дидактика» (7) відзначає: «Природа пускає глибоко корені. І дерево тим міцніше стоїть, чим глибше воно пускає коріння: якщо коріння знаходиться тільки над поверхнею землі, то його легко можна зірвати». Далі він пише: «…вірно навчати юне покоління – це не значить вбивати їм в голови зібрану з авторів суміш слів, фраз, думок, а це означає розкрити здібність розуміти речі, так, щоб саме із цих здібностей, як з живого джерела, потекли струмочки (знань) …».

Отже для розвитку відчуттів, поглибленого вивчення рідної мови треба шукати нові форми пізнання, і, перш за все, такі, які допомагають відчути, збагнути свої корені, розкрити інформацію, що існує в кожній людині на підсвідомому рівні, щоб молода людина мала змогу її сприймати не лише на слух або як візуальне письмо, а також зображувально (асоціативно-образно, семантично), тактильно, через пластику рухів та інше. Така практика, на нашу думку, сприятиме всебічному засвоєнню не лише вербальної мови, а також інших художніх мов, їх засобів виразності. Одним з таких методів пізнання може бути «Верифікація звуків української мови», тобто асоціативно-емоційне відображення в графіці чи в об’ємній пластиці звуків української мови, з подальшим аналітичним осмисленням їх засобів виразності.

Важливою умовою виконання таких вправ є:

1. Налаштування кожного виконавця на той чи інший звук та спонтанне, підсвідоме його відображення, на рівні «вільних асоціацій» (Дж. Морено) (2).

2. Визначення (якщо вправи виконуються графічно), яке картинне поле, асоціативно, відповідає тому чи іншому звуку (видовжене у горизонтальній чи вертикальній площині, має форму квадрата чи іншу форму)?

3. Яка пластика ліній, плям, об’ємів асоціюється з тим чи іншим звуком?

4. З яким кольором асоціюється звук?

5.Яке композиційне розташування ліній, плям, об’ємів відповідає тому чи іншому звуку (симетричне чи асиметричне, метричне чи ритмічне, статичне чи динамічне, нюансне чи контрастне і т. д.).

6. Як тектонічно має сприйматися композиція (вагомо чи легко, міцно чи не дуже)?

7. З яким освітленням асоціюється звук (яскравим чи помірним)?

8. З яким матеріалом? -

9. З яким природнім явищем чи стихією він асоціюється?

Для апробації такого методу, тобто виконання тестових завдань, нами було задіяно кілька окремих груп (8-10 чол.), з середовища студентів першого курсу, всього 80 осіб.

Після візуалізації того чи іншого звуку, окремими групами студентів проводився аналіз, з метою виявлення тотожності або розбіжностей в засобах виразності. Аналітичні дані кожної групи зіставлялися і проводився пошук їх найбільш спільних ознак. Таким чином було з’ясовано, що, наприклад, звук «М» має синьо - зелене забарвлення, контури ліній, плям, об’ємів розмиті, пластика у вигляді хвиль, які розташовані горизонтально у квадратній або горизонтально видовженій картинній площині і асоціюється з водою. Звук «А» має червоний колір, лінії, плями, об’єми чітко означені у вигляді напруженої динамічної трикутної або пірамідальної форми, які мають вертикально видовжену будову, і він асоціюється з вогнем. Звук «Р» зображується рвучкими загостреними ломаними лініями, плямами чи об’ємами, що обертаються навколо центру в ритмічному чередуванні контрастних кольорових плям червоного і чорного або червоного і темно-фіолетового чи коричневого кольору, який асоціативно сприймається як вирій або буря. Звук «У» зображується у вигляді витягнутої з розмитими краями напіввідкритої трубчатої форми, що розташовується діагонально в горизонтально видовженій картинній площині. Має сіро-фіолетове або сіро-охристе забарвлення і асоціюється з вітром, димом. Звук «О» зображується легкими динамічними кільцеподібними еліпсоїдними формами жовто-помаранчевого кольору у вертикально видовженій картинній площині і асоціюється з сонцем. Звук «Т» зображується чіткими вагомими прямокутними формами ліній, плям, об’ємів в горизонтально видовженій картинній площині. Колір темно-коричневий або коричневий з чорним, асоціативно сприймається як камінь, слон. Таким чином були відображені більшість звуків (букв) українського алфавіту. При співставленні робіт всіх виконавців, асоціативні зображення, що не співпадали з більшістю, становили в межах 6-8 відсотків.

Після графічної візуалізації окремих звуків «А», «М», «О», «Р», «У», «С», «Т», «К», «Н», «Ї» та інших проводилось зіставлення цієї інформації з інформацією з літературних джерел, а саме в книзі «Энциклопедия символов, знаков, эмблем» про звук (букву) «А» наприклад, читаємо мовою оригіналу: «В графике большинства алфавитов заглавная буква «А»имеет форму треугольника. В ее начертании отмечали пирамидальную форму и соотносили с горой первопричиной. Буква «А» обозначает звук большой мистической силы и магического действия. Греческая Альфа также обозначает начало всех вещей.

Звук «А», инициируя предвечную энергию, является начальным в магическом слове «Аум», выражающем сущность Вселенной, означает нисхождение чистого Духа в материю. Сильнаяутвердительнаяэнергия «А» обладает теплымкрасным цветом». А що означає буква «М»? «Это наиболее священная буква: в ней заключено мужское и женское, и она - символ воды. В ряде систем считается соответствующей природному первоначалу, дающему начало всем временным, природным формам существования. В отношении к букве «М» проявляется полное согласие, как в индоевропейских, так и в семитских языках: и там и там она соотносится с принципом воды и рождения … Символ созидания». Співставляючи графічне відображення кожного звуку, що виконано на підсвідомому рівні, з інформацією, що існує давно (кілька тисячоліть) і відома з літературних джерел, ми простежуємо їх тотожність у символах, знаках, а також взаємне доповнення тексту і зображення. Ці приклади підтверджують думку про те, що в кожній людині, десь глибинно, зберігається інформація накопиченого досвіду світосприйняття, світорозуміння, що передається в спадок на різному рівні і різним способом.

Для того, щоб перевірити таку думку та побачити складову утворення слова, його асоціативний ряд, пропонується скласти графічне відображення окремих звуків у слова, наприклад: «МАМА», «ТАТО», «УРА», «РАНОК», «КРАЙ», «УКРАЇНА», «СУМ», «СОН» та інші. Так, в слові «МАМА» (мал. 2) ми спостерігаємо поєднання двох композицій - горизонтальної та вертикальної. Стримана ніжність в розмитих хвилястих формах ліній, плям, об’ємів однієї композиції чередуються з чіткою, твердою, динамічно напруженою, піднесеною, у вигляді полум’я, пірамідальною формою іншої композиції. Прохолодний синьо - зелений колір межує з гарячим червоним, що в сукупності відображають поєднання двох стихій - Води і Вогню. А що пишеться в Біблії про створення Світу? «Из пучины морской поднялась огненная стихия, и образовалась твердь земная, и все живое появилось на ней…». Як бачимо, саме ця сутність графічно (підсвідомо) відображена у магічному і святому для кожної людини слові «МАМА». Воно несе в собі історію людства. Тому не випадково ці звуки-слова існують не тільки у слов’янських народів, а також в англійській, китайській мові та інших і мають одне і те ж саме значення. У слові «ТАТО» ми бачимо чередування квадратної або горизонтальної композиції, вагомих, міцних, твердих, прямокутних форм з вертикальними, динамічними композиціями, побудованими з трикутних, пірамідальних та еліпсоїдних форм, що асоціюються з твердістю каменя та вогненною і сонячною стихіями. Що означає «захищаючий», «боронячий» родину / рід і має цілковиту владу над усіма членами роду, відповідає російському - батя, на санскриті – паті (6).

Якщо скласти зображення звуків «У», «Р», «А», то ми побачимо слово (мал. 1), де перша картинка «У»- рух повітря, щось невизначене, розмите, що відривається від горизонтальної площини.

Інша картинка «Р» –вир, збурений, в контрастному чередуванні загострено-ломаних кольорових ліній, плям (червоного або фіолетового з чорним), рух догори, третя «А» – динамічно напружена, піднесена полум’яна енергія трикутної, пірамідальної форми. Чи не так і воїн, спочатку в сум’ятті відривається від землі, потім зі збуреною силою кидається в бій, щоб як переможець скинути руки догори і прокричати «Ура»!!! Враження про бойовий крик воїнів, які жили на нашій території, відображені в промовах біблійних пророків: «Ось іде народ із північної країни… держить лук і короткий спис, жорстокий він!.. Голос їх реве, як море, скачуть на конях, вишикувалися, як одна людина…; … Народ здалеку… народ давній…мови якого ти не знаєш… люди хоробрі…» (3). У наш час, у центральній частині України, на Черкащині, зокрема на Уманщині, як ніде, звук «РА» виголошують у всіх словах різко і чітко, навіть там, де замість «А» пишеться «Я», наприклад: замість рядно - радно, ряба - раба, буряк - бурак, рясно - расно і так далі.

Звуки «РА», ми знаємо, існують з давніх-давен у словах нашої рідної мови. Вони насичують їх бурхливою енергією, сонячним божественним РА-дісним світлом. Звернімо увагу на слова «РАНОК», «РАЙ», «ПРАЦЯ», «ГРА», «РАЙДУГА», «КРАЙ», «УКРАЇНА», «КРАСА», «РАДІСТЬ» і такі інші. Їх сутність ще більше розкривається (асоціативно образно) при графічній візуалізації, де «РА» є суттєвою і домінуючою ознакою кожного з цих слів. Інші слова, а саме: «СУМ», «СУМНІВ», «ДУМА», «УМ’ЯТИ» і їм подібні, де домінуючими звуками є «УМ», мають інше звучання, іншу енергетику, інші композиційні поєднання, засоби виразності, кольорові забарвлення, пластику форм, символи.

Аналізуючи візуалізацію звуків української мови (виконаних на підсвідомому рівні), можна дійти висновку, що наша рідна мова асоціативно переливається всіма кольорами, різною пластикою ліній, плям, об’ємів. Вона відображає предковічні символи, знаки і асоціюється з різними природними явищами, стихіями тощо. Візуальне (графічно чи об’ємно-пластично) відображення звуків рідної мови не збіднює, а, навпаки, розкриває, збагачує, уточнює її емоційно-змістовну суть. Кожний звук нашої мови несе в собі глибинну інформацію, і це дано нам від батька і матері, як закодовану пам'ять про свою природну рідну мову.

 

 

Література:

1 Монтень М.«Опыты» Избр. главы.- Ростов- на- Дону: «Феникс», 1998. С. 58

2 Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика.- К, 2002. С. 48

3 Історія Української РСР. Київ. 1979. Т. 1.- С. 126

4 Скрипник Ю. А., Яненко А. Ф., Манойлов В. Ф., Куценко В. П., Гимпилевич Ю. Б. Микроволновая радиометрия физических и биологических объектов.- Житомир: Издат-во «Волынь», 2003.- С. 36

5 Энциклопедия символов, знаков, эмблем.- Москва: «Астрель* Миф», 2001.- С. 15, 71, 223, 269, 303, 343, 411, 435, 503

6 Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит.- Київ: В. Ц. «Просвіта» П.-в. а. «Книга Пам’яті України», 2001. С. 61

7 Хрестоматия по истории зарубежной педагогіки.- Москва: «Просвещение», 1981.- С. 129

 

Додаток

 

 

Рис. 1

 

 

 

Рис. 2

 

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Технические данные электродвигателей серии 4МТ | Ситуаційні задачі




© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.